• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фактори, що впливають на розробку логістичної системи КІС

Перш ніж приступити до формування логістичної системи в цілому, необхідно в кожному конкретному випадку максимально повно проаналізувати такі фактори, як:

• тип виробництва;

• характер виробничого циклу;

• система постачання основного виробництва і подачі матері­альних ресурсів на робочі місця;

• система норм;

• параметри ефективності використання ресурсів і т. д.

Тип виробництва може бути: одиничним, дрібносерійним, серій­ним, крупно серійним, масовим.

Виробничий цикл - це період часу між моментами початку і закінчення виробничого процесу стосовно конкретної продукції в рамках логістичної системи (підприємства). Він включає робочий період і час перерв при виготовленні продукції.

У свою чергу, робочий період складається з:

• основного технологічного часу;

• часу виконання транспортних і контрольних операцій;

• часу комплектації.

Час перерв підрозділяється на час міжопераційних, міжділянкових і інших перерв.

Тривалість виробничого циклу багато в чому залежить від ха­рактеристики руху матеріального потоку, який буває:

• послідовним;

• рівнобіжним;

• паралельно-послідовним.

Крім того, на тривалість виробничого циклу впливають також форми технологічної спеціалізації виробничих підрозділів, система організації самих виробничих процесів, прогресивність застосову­ваної технології і рівень уніфікації продукції, що випускається.

Виробничий цикл включає також час очікування - інтервал з моменту надходження замовлення до моменту початку його вико­нання.

У процесі організації виробництва важливо відразу визначити оптимальну партію виробів. Оптимальна партія виробів (продукції) являє собою партію, при якій витрати в розрахунку на один виріб складають мінімальну величину.

Для рішення задачі вибору оптимальної партії прийнято вва­жати, що собівартість продукції складається з трьох компонентів:

• прямих витрат на виготовлення;

• витрат збереження запасів (абсолютна сума цих витрат змінюється пропорційно величині запасів. У той же час у розра­хунку на одиницю продукції вони є постійними);

• витрат на переналагодження устаткування і його простою при зміні партії (ці витрати не залежать від розміру партії, але в роз­рахунку на одиницю продукції зменшуються при її збільшенні. Звідси випливає, що чим більший розмір партії, тим менші витра­ти на переналагодження. Однак тим більшими будуть витрати на підтримку запасів незавершеного виробництва).

На практиці часто оптимальна партія визначається прямим розрахунком, але при формуванні логістичних систем більш ефек­тивним є застосування методів математичного програмування.

При розробці логістичної системи важливе значення має ступінь інтеграції заготівельної і виробничої логістики, що виявляється по всьому алгоритму виробничо-логістичних операцій. Особливо цікаві її форми при організації постачання основного виробництва необхідними ресурсами. Розрізняють три способи матеріально-тех­нічного забезпечення виробничих підрозділів:

• активна система постачання;

• децентралізована система постачання;

• транзитна система постачання.

Сутність активної системи постачання полягає в тому, що видача, навантаження і доставка матеріальних ресурсів виробничим підрозділом здійснюється службами заготівельної логістики (відділ МТЗ, склад).

Активна система передбачає:

• встановлення лімітів і графіків доставки матеріальних ре­сурсів;

• розрахунок потреби у вантажно-розвантажувальних і транс­портних засобах, встановлення графіків їх роботи і раціональних маршрутів, розрахунок розмірів партії доставки і т. д.;

• контроль за використанням матеріальних ресурсів в основ­ному виробництві;

• встановлення матеріальної відповідальності за схоронність ресурсів, що поставляються, і передачу їх матеріально відповідаль­ним особам.

Сутність децентралізованої системи постачання полягає в тому, що отримання, навантаження і доставка матеріальних ре­сурсів в основне виробництво здійснюються силами працівників цехів і ділянок-споживачів.

Для одержання необхідних матеріалів (комплектуючих) зі складів служб матеріально-технічного постачання необхідно попередньо оформити вимогу, в якій має бути зазначена кількість по­трібних матеріалів (комплектуючих). У зв'язку з тим, що даний ва­ріант постачання вимагає більш великих витрат часу і засобів, ніж попередній, його застосування виправдане при одержанні невели­кої кількості матеріалів, разового або випадкового виробничого споживання. Для скорочення витрат часу в даному варіанті поста­чання використовується лімітування відпускання матеріалів у ви­робництво.

Транзитна системазабезпечення передбачає доставку мате­ріальних ресурсів безпосередньо виробничим підрозділам, мина­ючи загальнозаводські склади і заготівельні ділянки з підготовки ресурсів до виробничого споживання.

Однією з найбільш істотних систем обмежень при формуванні логістичних виробничих підсистем, що чинять безпосередній вплив на процес керування матеріальними й інформаційними потоками, є система лімітування відпустки матеріалів у виробництво.

Дана система має низку позитивних якостей. Вона жорстко уз­годжується із заздалегідь встановленими виробничими завдання ми і діє в рамках визначеного часового періоду. Відповідно до даної системи відпустка матеріальних ресурсів виробничим підрозділам здійснюється на основі дозволених лімітів. У логістиці дана система користується заслуженою повагою через свої позитивні якості: вона сприяє контролю за витратами матеріальних ресурсів і дотриман­ню норм їх виробничого споживання, підвищує ефективність за­безпечення основного виробництва матеріальними ресурсами, сприяє ритмічній роботі виробничих підрозділів, а також економії ресурсів. Залежно від способу постачання виробництва лімітуван­ня може здійснюватися як службами заготівельної логістики (відділ постачання), так і службами виробничої логістики підприємства (планово-виробничий відділ).

Перехідним інтегрованим комплексом логістичних операцій між заготівельною і виробничою логістикою є подача матеріалів на ро­бочі місця.

Даний комплекс передбачає такі основні роботи, як:

• добір необхідного матеріалу і комплектація замовлення;

• навантаження на транспортний засіб;

• розрахунок маршруту руху транспортного засобу;

• переміщення до місця виробничого споживання;

• розвантаження на робочому місці;

• забезпечення схоронності матеріальних ресурсів.

В усіх сферах діяльності, але особливо у виробничій логістиці найважливіше значення має система норм і нормативів. У дану систему включаються як укрупнені, так і детальні норми витрат матеріалів, енергії, використання устаткування і т. д.

На практиці в логістиці зустрічаються навіть такі форми, як норми часу оформлення документів, норми часу прийняття рішень та ін.

Від якості норм, їх обґрунтованості і точності залежить економіч­ний стан підприємства. В умовах ринку система норм і нормативів є не інструментом адміністративного втручання у виробничо-госпо­дарські інтереси структурних підрозділів логістичної системи і сис­теми виробництва, а необхідним елементом внутрішньої організації процесу виробництва і регулятором зовнішніх відносин.

У виробничій логістиці найбільша увага приділяється нормам витрат.

Норма витрат матеріальних ресурсів - це максимально припустима кількість сировини, матеріалів, палива, що витрачаєть­ся на виготовлення одиниці продукції певної якості і виконання технологічних операцій, у тому числі логістичних.

На підставі норм витрат і виробничої програми в логістиці про­гнозуються потреби виробництва і розробляються всі логістичні ас­пекти по формуванню і керуванню матеріальними потоками. На­явність нормативної бази є обов'язковим для функціонування логістичних систем і підсистем, особливо для виробничої логістики.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. Автокореляційна характеристика системи
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

Переглядів: 563