• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правове значення і порядок державної реєстрації

Державна реєстрація суб’єктів господарської діяльності в юридичній літературі – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також фізичної особи-підприємця, яка має намір стати підприємцем , шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Державн реєстраці є однією з визначальних умов легітимації будь-якого суб’єкта господарювання, напбуття статусу суб’єкта господарських правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.87 ЦК юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч.1 ст.58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа, так і фізична особа – підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом «Про господарські товариства».

Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі в конкретних господарських відносинах та функціонування на ринку. Через державну реєстрацію господарські організації набувають господарську правосуб’єктність. Вона також є однією із функцій державних органів щодо контролю за дотримання законності в організації підприємницької діяльності.

Оскільки найбільш істотним наслідком державної реєстрації для господарської організації є визнання її юридичною особою, реєстрації підлягає саме організація, а не її діяльність чи установчі документи. Для громадян правове значення державної реєстрації полягає в тому, що з цього моменту вони мають право здійснювати підприємницьку діяльність. Державна реєстрація є необхідним проміжним юридичним фактом, з яким закон пов'язує можливість реалізації правоздатності у сфері підприємництва своїми діями. Таким чином, з моменту державної реєстрації фізичні особи набувають дієздатності у сфері підприємницької діяльності.

В Україні спостерігається чотири взаємопов'язані системи реєстрації: спеціальну, відомчу, загальну (статистичну) та державну.

Спеціальна державна реєстрація полягає у тому, що за організацією (фізичною особою) визнається статус учасника певних правовідносин, наприклад, підприємницьких, у тому числі і тих, що не мають статусу юридичної особи - фізичних осіб. Спеціальною державною реєстрацією можна вважати реєстрацію об'єднань громадян, яка здійснюється Міністерством юстиції України та його обласними управліннями.

Відомча реєстрація передбачає реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, тобто осіб, що пройшли процедуру спеціальної реєстрації, як учасників певних, чітко визначених суспільних правовідносин, що знаходяться у віданні певного державного органу. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» встановлено, що державну реєстрацію інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності здійснює Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації.

Загальна реєстрація юридичних осіб здійснюється Міністерством статистики України (його обласними управліннями) відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 Відповідно до п. З цього Положення до Державного реєстру включаються дані про суб'єктів господарської діяльності:

­ юридичних осіб, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території України і провадять свою діяльність на підставі законодавства України;

­ юридичних осіб, а також їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи, розташовані за межами України, які створені з участю юридичних осіб України і діють відповідно до законодавства іноземних держав.

Класифікація видів державної реєстрації має умовний характер, оскільки існують органи, які здійснюють одночасно і спеціальну, і відомчу реєстрацію. Наприклад, державну реєстрацію комерційних банків здійснює Національний банк України.

Поняття і зміст державної реєстрації осіб визначені Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» зі змінами і доповненями. Згідно із ст.4 Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені законодавством, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (надалі – Єдиний державний реєстр).

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців включає: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, .які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу-підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації. Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом.

Можна виділити такі ознаки державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: державна реєстрація є державною функцією, здійснюється спеціальними державними органами та є процесуально-правовою дією; призначення державної реєстрації полягає у визнанні за організаціями, наділеними засновниками статусом юридичної особи такого статусу та підприємницької дієздатності за фізичними особами.

Змістом державної реєстрації стосовно організацій є контроль за законністю їх створення, а стосовно фізичних осіб - фіксація початку підприємницької діяльності.

У підсумку зазначимо, що державна реєстрація – це процесуальна діяльність компетентних державних органів, яка полягає у визнанні за організаціями, наділеними засновниками статусом юридичної особи такого статусу, внесенні їх в Єдиний державний реєстр з метою обліку та забезпечення отримання інформації про таких суб'єктів та визнанні підприємницької дієздатності за фізичними особами.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно із ст.5 Закону проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за проживання фізичної особи-підприємця. На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці він забезпечує виконання наступних функцій:

­ проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

­ проводить резервування найменувань юридичних осіб;

­ передає органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;

­ формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ;

­ здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну;

­ оформлює та видає виписки, довідки з Єдиного державного реєстру;

­ проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб — підприємців;

­ проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами — підприємцями;

­ звертається до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.

Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації. На посаду державного реєстратора призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста та стажем роботи за фахом на державній службі не менше одного року або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох років. Державний реєстратор має посвідчення державного реєстратора та власну печатку.

Як вже зазначалося, більшість суб'єктів господарських організацій реєструються у виконавчих комітетах місцевих рад міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державної адміністрації відповідно до Закону про державну реєстрацію. Проте його чинність не стосується окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності, для яких законами України встановлено спеціальні правила державної реєстрації. Наприклад, не підлягає державній реєстрації у виконавчих комітетах районних Рад наступні суб'єкти підприємницької діяльності: комерційні банки, які реєструються Національним банком України відповідно до ст. 22 Закону України від 20.03.1991 р. «Про банки і банківську діяльність» тощо.

Потрібно також зазначити, що окремими спеціальними законами встановлені особливості державної реєстрації таких суб'єктів як об'єднання громадян (у тому числі професійні спілки), бірж благодійні організації, політичні партії; торгово-промислові палати, фінансові установи (у тому числі кредитні спілки) та деяких інших організації.

Головна ж особливість Закону для суб'єктів господарювання, які не належать до «спеціальних груп», полягає у тому, що необхідні документи подаються державному реєстратору в «єдине вікно», а інші суб'єкти державної влади (державна податкова служба, Пенсійний фонд, органи статистики, фонди соціального страхування) отримують відомості про державну реєстрацію від державного реєстратора. Підставою для взяття на облік юридичної особи є надходження повідомлення державного реєстратора про проведення такої реєстрації та відомостей з відповідної реєстраційної картки (п. 2 ст. 26).

Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці повинен бути нотаріально посвідчений.

Установчі документи (розпорядження, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Такі документи, а також зміни до них, викладають письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками), якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Документ про підтвердження реєстрації іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження повинен бути легалізований у встановленому порядку.

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

Державний реєстратор, відповідно до Закону «Про внесення змін до закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо проведення електронної інформації» з початку вересня 2011 р., для цієї мети прийматиме електронні документи.

Такі документи, подані для проведення державної реєстрації у випадках, передбачених цим Законом, оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису. З документів, поданих для проведення державної реєстрації на паперових носіях державним реєстратором, обов'язково виготовляється електронна копія шляхом сканування. У разі подання електронних документів у випадках, реєстраційна картка та документи, крім документів, що засвідчують повноваження уповноваженої особи, засвідчуються електронним цифровим підписом заявника.

Електронний документ вважається одержаним державним реєстратором з часу надходження заявникові повідомлення в електронній формі про одержання такого електронного документа державним реєстратором. Державний реєстратор автоматично після отримання від заявника електронного документа надсилає йому електронний документ з підтвердженням факту одержан­ня електронного документа.

Одержавши електронні документи, державний реєстратор здійснює облік одержаного ним від заявника електронного документа та направляє заявнику підтвердження факту одержання електронного документа, проводить необхідні реєстраційні дії у випадках, передбачених цим Законом, та надсилає заявнику відповідний документ у вигляді електронного документа і на паперовому носії. У разі наявності підстави для відмови у проведенні державної реєстрації заявникові надсилається відповідне повідомлення в електронній формі.

У разі подання електронних документів підтвердженням внесення реєстраційного збору є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

З метою сприяння впровадження електронної реєстрації спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті в Інтернеті всю необхідну інформацію щодо електронного формату вихідних документів (на основі відкритого стандарту ХМL), а також програми формування та подання документів, необхідних суб'єкту підприємницької діяльності для проведення реєстрації, передбаченої цим Законом, та забезпечує безоплатний доступ до них.

За проведения державної реєстрації відповідно до ст. 10 Закону справляється реєстраційний збір у такому розмірі: десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян - за проведення державної реєстрації юридичної особи; два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця. За проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи-підприємця справляється реєстраційний збір у розмірі тридцяти відсотків реєстраційного збору, встановленого частиною першою цієї статті. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням справляється реєстраційний збір у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У разі подання електронних документів для проведення державної реєстраціх юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведеня державної реєстрації юридичної особи є приміринк електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

Кошти, одержані відповідно до цього Закону як реєстраційний збір, зараховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання. Документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.

Відповідно до ст.24 Закону для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) на паперових носіях або електронній формі такі документи:

­ заповнену встановленої форми реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, що одночасно вважається заявою;

­ примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про творення юридичної особи у випадках, передбачених законом;

­ два примірники установчих документів;

­ документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

У разі, якщо проводилося резервування найменування юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається чинна довідка з Єдиного державного реєстру про резервування найменування юридичної особи. У випадках, що передбачені законом, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається (надсилається) копія рішення органів Антимонопольного комітету України (надалі – АМК) або Кабінету Міністрів України про надання дозволу на узгоджені дії або па концентрацію суб'єктів господарювання.

Щодо резервування найменування юридичної особи слід зазначити наступне. У зв’язку з обов’язковістю для юридичної особи найменування, яке є бажаним і відображає її організаційну правову форму, ч.2 ст.23 Закону передбачене право резервування її найменування строком на два місяці, а для публічних АТ на девять. Для цього засновник (засновники) юридичної особи або уповноважена ним (ними) особа повинен подати (надіслати рекомендованим листом за описом) державним реєстратором такі документи: заяву станвовленого зразка про резервування найменування юридичної особи; документ, що підтверджує внесеня плати за проведення резервування найменування юридичної особи у розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У разі подання заяви про провдення резервування найменування юридичної особи електронним документом підтвердженням внесення плати за проведення такого резервування є приміринк елекипронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

Дата надходження документів для проведення резервування найменування юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Резервування найменування юридичної особи здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів, які встановлені у ч.4 цієї статті. Дата встановлення до Єдиного державного реєстру запису про резервування найменування юридичної особи є датою резервування найменування юридичної особи.

У разі подання електронних документів довідка з Єдиного державного реєстру про проведення резервування найменування юридичної особи надсилається державному реєстратору рекомендованим листом. При цьому державному реєстратору електронним документом надсилаються відомості про реквізити такої довідки, відомості про реквізити рекомендованого листа та подається опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі.

У разі державної реєстрації господарських товариств, для яких законом встановлено вимоги щодо формування статутного капіталу, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного капіталу юридичної особи в розмірі, який встановлено законом. Для реєстрації відкритих акціонерних товариств додатково подається звіт про проведення підписки на акції, який засвідчено ДКЦПФГ.

При державній реєстрації фермерського господарства крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається копія Державного акта на право приватної власності засновника на землю або копія Державного акта на право постійного користування землею засновником, або нотаріально посвідчена копія договору про право користування землею засновником, зокрема па умовах оренди.

Коли проводиться державна реєстрація юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або, судового реєстру легалізований у встановленому порядку.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені відповідними статтями цього Закону.

Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються засновником або уповноваженою ним особою особисто, державному реєстратору додатково пред'являються паспорта документ, що засвідчує його (її) повноваження.

Документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, приймаються за описом, копія якого вдень надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

В разі подання електронних документів подати опис, що містить відомості про надісланні електронні документи в лектронній формі.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; документи не відповідають вимогам, які встановлені ст.ст. 8 і 10 Закону; документи подані не в повному обсязі.

Про залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду засновнику або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду не перешкоджає засновнику або уповноваженій ним особі повторному зверненню до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Відповідно до ст. 27 Закону, підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

­ невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

­ невідповідність установчих документів вимогам Закону;

­ порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

­ наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;

­ невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;

­ наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій за наявності засновника юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про припинення;

­ наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

­ використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов'язаний не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів для проведенні державної реєстрації видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, засновники (учасники) або уповноважена ними особа можуть повторно подати документи па проведення державної реєстрації юридичної особи, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Відмову в проведенні державної реєстрації і порушення строків видачі (направлення рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду вважається відмовою у проведенні державної реєстрації юридичної особи і можуть бути оскаржені в суді.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Строк державної реєстрації юридичної особи не повинен перевищувати три робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи повинно бути оформлено і видано (надіслано рекомендованим листом за описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі державним реєстратором не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи. Разом із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи засновнику або уповноваженій ним особі видається (надсилається рекомендованим листом) один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Державний реєстратор, не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи, зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, повідомлення про проведення державної реєстрації юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування є надходження до цих органів повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та відомостей з відповідної реєстраційної картки.

Юридичні особи мають право відкривати свої філії (відділення), представництвубез створення юридичної особи.

Філією у даному випадкує відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом євідокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відкриття вказаних підрозділів не потребує їх реєстрації. Юридична особа лише повідомляє про їх відкриття орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформації в свою реєстраційну картку Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язані подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про створення відокремленого підрозділу та рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу або повідомлення встановленого зразка про закриття відокремленого підрозділу.

Державному реєстратору забороняється вимагати для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи документи, якщо вони не передбачені частиною третьою цієї статті.

Якщо документи для включення до Єдиного державного реєстру відомостей про відокремлені підрозділи юридичної особи подаються особою, уповноваженою виконавчим органом.

Законом також передбачена державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем. Зокрема, за ст.42 для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем (далі — заявник), повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи:

­ заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

­ копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

­ документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, якщо вони не передбачені частиною першою цієї статті.

Якщо документи для проведення державної реєстрації подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт. Документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата їх надходження на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця вноситься до журналу обліку .реєстраційних дій.

Подання електронних документів для проведення державної реєстрації фізичної осби, яка має намір стати підприємцем здійснюється для засвідчення державним реєстратором факуту набуття фізичною особою статусу підприємця.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, якщо: документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця; документи не відповідають вимогам щодо до сплати реєстраційного збору, виконанні не машинодруком або друкованими літерами рекомендований лист у разі їх надсилки не посвідчений нотаріально; документи подані не у повному обсязі.

У разі подання державному реєстратору електронних документів фізичної особи до них додається електронний документ, що засвідчує повноваження особи, пов'язані з підготовкою електронних документів фізичної особи. Підтвердженням подання електронних документів підтвердженням внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

Якщо для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від присвоєння ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади, подаються електронні документи, передбачені для реєстрації, а також додається копія сторінки паспорта.

Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, відповідно до опису.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

Державний реєстратор, відповідно до ст.43 Закону, за відсутністю підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити, ці документи на відсутність, підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи- підприємця. Перевірка на відсутність підстав для відмови, у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця здійснюється з використанням відомостей Єдиного державного реєстру.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця повинно бути оформлено державним реєстратором і видано (надіслано рекомендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов'язаний передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття фізично особи-підприємця на облік.

Статтею 44 Закону передбачені виключні підставами для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця, а саме: невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відомостям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації; наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю; які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем; наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця з інших підстав не допускається.

За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор зобов'язаний не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відповідно до опису.

У разі відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця реєстраційний збір не повертається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця, громадянин може повторно подати документи па проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, які розглядаються у порядку, передбаченому цим Законом для проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця.

Відмову у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця може бути оскаржено у суді.

Порушення строків видачі (направлення рекомендованим листом) свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації або повідомлення про залишення документів без розгляду вважається відмовою у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця і може бути оскаржено у суді.

Наслідком державної реєстрації є свідоцтво про державну реєстрацію.

1. Державні реєстратори використовують бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб та бланки свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців єдиних зразків. Описи бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, а також порядок їх оформлення встановлюються спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.

2. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб та бланки свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є документами суворої звітності, мають облікову серію і номер.

3. У бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зазначаються: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України; місцезнаходження юридичної особи; місце проведення державної реєстрації; дата проведення державної реєстрації; прізвище та ініціали державного реєстратора.

4. У бланку свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця зазначаються: ім'я фізичної особи-підприємця; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (надалі — ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків); місце проживання фізичної особи-підприємця; дата проведення державної реєстрації; місце проведення державної реєстрації; прізвище та ініціали державного реєстратора.

5. Свідоцтво про державну реєстрацію підписується державним реєстратором та засвідчується його печаткою.

Завершальним етапом створення юридичної особи у тому числі суб'єкта господарювання є одержання дозволу в органах внутрішніх справ на виготовлення печаток і штампів, відкриття рахунку а банківській установі та одержання дозволу на початок роботи.

Відповідно до ст. 62 ГК підприємство зобов'язане мати печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Що ж до фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності (приватного підприємця), остання особисто вирішує, використовувати їй печатку чи ні. Незважаючи на те, що згідно зі ст. 181 ГК господарський договір за загальним правилом повинен скріплятися печатками сторін, що його укладають, відсутність її на договорі не є підставою для визнання його недійсним (ст. 218 ЦК України).

Печатки і штампи виготовляються юридичними та фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності на підприємствах (у штемпельно-граверних майстернях) будь-якої форми власності, що мають спеціальний дозвіл МВС на провадження такої діяльності. Вибір конкретної майстерні (виготівника), узгодження з ним ціни печаток або штампів, що виготовляються, погодження інших умов, що стосуються, власне, оформлення замовлення на виготовлення, належить до компетенції суб'єкта підприємницької діяльності (замовника). Проте нормативне - правовими актами передбачена необхідність попереднього отримання замовником дозволу компетентного державного органу на оформлення такого замовлення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №740 від 25.05.1998 року та вимог Наказу МВС України №643-93 р. Дозвіл на виготовлення необхідних печаток та штампів підприємництва, установам організаціям, приватним підприємствам, а також громадським та господарським об'єднанням надається тільки органами внутрішніх справ (надалі – ОВС) за територіальним принципом реєстрації, за місцезнаходженням юридичної особи на підставі таких документів: заява керівника підприємства, установи, організації на ім'я начальника територіального органу внутрішніх справ за місцем реєстрації юридичної (фізичної) особи; свідоцтво про державну реєстрацію новоствореного підприємництва, установи організації і т. д., або нотаріально засвідчена копія; по два взірці (ескізи)печаток і штампів. Затверджених керівником підприємництва, установи, організації; банківське платіжне доручення про сплату відповідного держмита за отримання дозволу на виготовлення печатки і штампа.

Відповідний територіальний орган внутрішніх справ, куди звернувся «замовник», протягом 5 (п'яти) діб з моменту отримання вище вказаних документів розглядає їх та приймає остаточне рішення про видачу дозволу (відмову) на виготовлення печаток і штампів.

Виготовлені печатки і штампи зберігаються в металевих шафах (сейфах). протягом 3 -х місяців від дати виготовлення, після чого знищують у встановленому порядку. Про знищення не отриманих замовником печаток і штампів керівник штемпельно - граверної майстерні надсилає водночас повідомлення органу внутрішніх справ, який видає дозвіл на їх виготовлення, а також замовнику.

На закінчення зазначимо, що всі види печаток і штампів, пломбіратори, факсимінобракерувальні клейма, металеві печатки для опечатування дверей спецкімнат, штампи бірок на продукцію із зазначенням дати відправника вантажу, а також штампи для вхідної (вихідної) кореспонденції інвентарні штампи для бібліотеки, пам'ятні (сувенірні) печатки музеї виставок тощо виготовляють штемпельно - граверні майстерні без надання дозволу органів внутрішніх справ, але обов'язково за офіційного клопотання керівника підприємства, установи, організації для якої призначаються ці вироби.

За наявністю печатки і штампу, наступною умовою діяльності суб’єкта господарювання є відкриття рахунку в банку.

Порядок відкриття рахунків регулюється Інструкцією про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 12.11.2003 р.№492. Відповідно до цієї Інструкції банки відкривають рахунки зареєстрованим в установленому чинним законодавством порядку юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, філіям, представництвам, відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств.

Для відкриття рахунків суб’єкти підприємництва подають в установи банків такі документи:

­ заяву про відкриття рахунку встановленого зразка, яку підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи;

­ копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріальну або органом, який видав це свідоцтво;

­ копію належним чином зареєстрованого статуту, засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє;

­ копію документа, що підтверджує взяття на податковий облік, засвідчену податковим органом чи нотаріально;

­ копію установчого договору , засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє (якщо установчий договір необхідний для вибраної організаційно-правової форми);

­ карту із зразками підписів осіб, яким надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально (два примірники);

­ довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я за умови надання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Після того як рахунок відкрито, потрібно згідно із Прядком обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 р., звернутися до податкової служби для взяття на облік. Відповідно до п.4.1 цього Порядку для взяття на облік платників подтків – юридична особа (резидент) за місце знаходженням подач до органу державної податкової служби: заяву за встановленою фірмою (№1-ОПП); копію свідоцтва про державну реєстрацію; копію документа, що підтверджує присвоєння коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Фізична особа-підприємець для взяття на облік (п.6.1 Порядку) після державної реєстрації подає до державної податкової служби за місцем державної реєстрації: заяву за встановленою формою (№5-ОПП); копію свідоцтва про державну реєстрацію. При поданні заяви платник податків фізична особа-підприємець пред’являє особисто органам таке свідоцтво.

Згідно із ч.6 ст.10 Закону України від 17.12.1993 р. «Про пожежну безпеку» новостворені підприємства починають свою діяльність після отримання на це дозволу в органах державного пожежного нагляду. На виконання цього положення постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 р. №150 був затверджений Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень. Згідно з п.2 Порядку він видається центральним, територіальним та місцевим органом державного пожежного нагляду безоплатно.

Для одержання дозволу власник (орендар) подає до відповідного органу державного пожежного нагляду заяву, матеріали оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, а для одержання дозволу на оренду приміщень — також копію договору оренди.

Підставою для видачі дозволу є висновок, що оформляється за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об'єкта чи приміщення, що проводиться органом державного пожежного нагляду або іншою юридичною (фізичною) особою, яка одержала ліцензію на проведення такої оцінки (експертизи).

Орган державного пожежного нагляду протягом 5 робочих днів з дня подання заявником зазначених документів приймає рішення про видачу дозволу або про відмову у його видачі у разі виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або перешкод при її гасінні та евакуації людей. Копія обґрунтованого рішення про відмову у видачі дозволу надсилається заявникові. За відсутності фактів порушення правил пожежної безпеки дозвіл видається без обмеження терміну його дії.

Необхідно мати на увазі те, що вищевказаний обов'язок отримання дозволів органів державного пожежного нагляду па початок роботи передбачений лише для підприємств і на громадян-підприємців не поширюється. Проте це не звільняє останніх у разі, якщо вони орендують приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, від обов'язку отримання дозволу органів державного пожежного нагляду на оренду приміщення в порядку, що його було розглянуто вище.

В Законі України від 24.02.1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Положенні про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.1999 р. №1109, містяться вимоги щодо погодження з державною санітарно-епідеміологічною службою введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення. Фактично це означає необхідність отримання дозволу не на початок роботи суб'єкта підприємницької діяльності, а на можливість експлуатації нових (новозбудованих, перебудованих) приміщень або приміщень, попереднє цільове призначення яких змінюється (наприклад, використання квартири в жилому будинку під офіс).

Закон України від 14.10.1992 р. «Про охорону праці» (в редакції Закону від 21.11.2002 р.) ст.21 передбачає необхідність одержання дозволу на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Перелік видів робіт, об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідно інші суб'єкти підприємницької діяльності одержувати такі дозволи в обов'язковому порядку не зобов'язані.

Для одержання дозволу суб'єкт господарської діяльності або уповноважена ним особа подає (надсилає поштою) до Державного інспекції України з питань охорони праці або її територіального органу за місцем розташування заяву, до якої додаються:

­ на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки — висновок експертизи щодо спроможності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявленої роботи;

­ на експлуатацію об'єкта — висновок експертизи щодо відповідності об'єкта вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (з урахуванням результатів сертифікації у разі її проведення) і спроможності суб'єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законодавства під час його експлуатації, а також експлуатаційну документацію (копії інструкції з експлуатації, паспорта, настанови тощо) українською або, як виняток, російською мовою (для об'єкта, який виготовлено за кордоном).

Держнаглядохоронпраці або його територіальний орган протягом 30 робочих днів після реєстрації заяви видає суб'єкту господарської діяльності відповідний дозвіл або повідомляє письмово про відмову з належним обґрунтуванням. Відмова про надання дозволу може бути оскаржена до суду.

§ 4. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Згідно з абзацом 4 ч.1 ст.1, 16 Закону, Єдиний державний реєстр)автоматизована на електронних носіях система збирання, накопичення, захисту, обліку достовірної інформації про юридичних та фізичних осіб - підприємців з можливістю надання її у встановленому законодавством порядку.

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Він ведеться на електронних носіях відповідно до державних стандартів, що забезпечують його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, які складають інформаційний ресурс держави. Він є об'єктом державної власності.

Технічні та програмні засоби ведення Єдиного державного реєстру повинні забезпечувати: автоматизоване ведення еталона Єдиного державного реєстру; контроль за повнотою внесення записів до Єдиного державного реєстру; передачу відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондам соціального страхування повідомлень та відомостей з реєстраційних карток при вчиненні реєстраційних дій, що передбачені цим Законом, у тому числі для постановки на облік, зняття з обліку юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців; виконання в повному обсязі функцій адміністратора бази даних Єдиного державного реєстру (накопичення, аналіз даних, актуалізація даних, права доступу тощо); зберігання відомостей про юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців протягом 75 років з дати передачі реєстраційної справи до державної архівної установи; захист даних від несанкціонованого доступу; достовірність та повноту відомостей з реєстраційних карток; контроль за проведенням реєстраційних дій; оперативну видачу виписок та довідок з Єдиного державного реєстру, а також документальне відтворення процедур державної реєстрації. Розпорядником та адміністратором Єдиного державного реєстру, що забезпечує його ведення, здійснює нормативно-методичне забезпечення функціонування та адміністрування, визначає розмір та порядок внесення плати за надання довідок і витягів з Єдиного державного реєстру є Державна реєстраційна служба на яку відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. «Про оптимізацію центральних органів виконавчої влади» покладено обов’язок реалізації державної політик у сфері реєстрації.

До Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток вносяться наступні відомості, про юридичну особу: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; форма власності;організаційно - правова форма; центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить юридична особа державної форми діяльності чи юридична особа, в статутному фонді якої частка держави становить не менше 25 відсотків; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків, якщо засновник — фізична особа, найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник — юридична особа; основні види діяльності; прізвище, ім'я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, їх ідентифікаційні номери фізичних осіб — платників податків; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи дати та номери записів про внесення змін до нього; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів; дата та номер запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); дата та номер запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи, підстава для його внесения; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення; місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом; місцезнаходження реєстраційної справи; дані про видачу виписок, витягів, довідок з Єдиного державного реєстру; прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію юридичної особи, внесла зміни до цього запису або внесла запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи; дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, адреса її знаходження; дані, отримані в порядку взаємообміну інформацією з відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування: дати та номери записів про взяття на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, дати та номери записів про зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, дані про види діяльності, в тому числі про основний вид діяльності, інша додаткова інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою; фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.

Про органи державної влади і органи місцевого самоврядуванняяк юридичні особи: повне найменування юридичної особи та скорочене за його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; місцезнаходження юридичної особи; дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу; дата створення юридичної особи; дата державної реєстрації юридичної особи; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, її адреса.

Про фізичну особу — підприємця у проведенні державної реєстрації: серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця; дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування; дані про перебування фізичної особи-підприємця в про­цесі припинення підприємницької діяльності, зокрема дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення про оголошен­ня фізичної особи-підприємця померлою або визнання безвісно від­сутньою, щодо припинення підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання банкрутом, щодо скасування держав­ної реєстрації припинення підприємницької діяльності; прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника по­датків особи, яка призначена управителем майна фізичної особи-підприємця; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, а також підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, а також підстава для його внесення; місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених чинним законодавством; місцезнаходження реєстраційної справи; прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, що внесла до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, внесла зміни до цього запису або внесла запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; дата передачі реєстраційної справи до державної архівної установи, адреса її знаходження; дані, що отримані в порядку взаємообміну інформацією з відомчих реєстрів органів ста­тистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування: дати та номери записів про взяття на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, дати та номери за­писів про зняття з обліку в органах статистики, державної податкової .служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, дані про види діяльності, у тому числі про основний вид діяльності; інша додаткова інформація про здійснення зв'язку з фізичною особою-підприємцем.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб, але не заносяться відомості, що ста7новлять державну таємницю.

Слід зауважити, що встановлено що відомості, які підлягають внесению до Єдиного державного реєстру і були внесені до нього відповідно до ст.18 Закону вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі в тому числі і в суді з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися па них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли тетя особа знала або могла знати ці відомості.

У разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Якщо реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, подається особисто особою, уповноваженою виконавчим органом юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являються її паспорт та документ, що підтверджує її повноваження. Дата надходження реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо реєстраційна картка оформлена не державною мовою, не заповнена машинодруком або друкованими літерами, не надіслана рекомендованим листом з нотаріально посвідченим підписом.

Про залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, виконавчому органу юридичної особи або уповноваженій ним особі не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, без розгляду.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до нього запис про внесения змін до відомостей про юридичну особу.

Окрім цього, юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Реєстраційна картка як підтвердження відомостей про юридичну особу залишається державним реєстратором без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам частин першої та другої ст. 8 Закону. Якщо реєстраційна картка про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для юридичної особи для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність, подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загально доступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб —платників податків, і надаються у вигляді: 1)виписки; 2)довідки; 3)витяги. Правомірність їх отримання підтверджена інформаційним листом Вищого господарського Суду України від 08.08.2008 р. №01-8/476 «Про отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців».

Таким чином, виписка з Єдиного державного реєстру – це документ, що містить відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, яка подала запит про її видачу; довідка - документ, що містить відомості про наявність або відсутність у Єдиному державном

Читайте також:

1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. Iсторичне значення революції.
6. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
7. Ocнoвнi визначення здоров'я
8. The peace – порядок
9. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
10. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
11. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
12. Автоматизація процесу призначення IP-адрес

Переглядів: 1891