• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основи наукознавства і науково-дослідницька діяльність

Лекція №1

ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ – БАКАЛАВР

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ І ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Та міжнародної торгівлі

Міністерство фінансів України

Харківський інститут фінансів

Українського державного університету фінансів

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ - 0305 «ЕКОНОМІКА ТА ПІДПРИЄМНИЦТВО»

НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ – 6.030503 «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА»,

6.030505 «УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТА ЕКОНОМІКА ПРАЦІ»

6.030508 «ФІНАНСИ І КРЕДИТ»,

6.030509 «ОБЛІК І АУДИТ»

Укладач Проскуріна Т.В., старший викладач

Розглянуто та ухвалено

на засіданні кафедри

Протокол від 25.09.2008 № 3

Питання:

1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.

2. Наукознавство та його розвиток.

3. Структура і класифікація наук.

Питання для самостійної роботи:

1. Суб’єкти наукової діяльності.

2. Наукова школа.

Література:

1. [2] – с. 17, 18-22.

1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.

Усім, що ми сьогодні знаємо та вміємо, чим володіємо та користуємось, ми зобов’язані науці.

Шлях науки – це шлях мужніх та вольових людей, на прапорі яких написано: „Через терни до зірок”.

Давно вже минули часи вчених - самітників, коли відкриття часто залежало від волі випадку. Сьогодні наука - надзвичайно складне суспільне явище зі своїми законами та методологією, зі своєю чітко сформованою системою.

Підготовка сучасного спеціаліста у вищій школі потребує не тільки формування в нього спеціальних і світоглядних знань, а й обов'язкового вироблення відповідних творчих навичок та умінь.

По - перше, це пояснюється тим, що сучасна науково-технічна революція, яка торкнулася всіх сторін суспільного буття, істотно впливає сьогодні на економіку, техніку, науку та соціально - політичне життя суспільства.

По - друге, розвитку суспільного виробництва на сучасному етапі притаманні надзвичайно високі темпи впровадження наукових досліджень у народне господарство країни.

По - третє, навчання у вузі є процесом творчим, який вимагає від студента уміння аналізувати здобуті знання, перевіряти теоретичні положення на практиці, ставити й вирішувати нові завдання, тісно пов'язані з потребами практики.

Наука - це безперервно розвиваюча система знань об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, одержуваних і перетворюваних в безпосередню продуктивну

продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.

Наука - це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.

Як специфічна сфера людської діяльності вона є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь знань певної групи людей. Необхідність наукового підходу до всіх видів людської діяльності змушує науку розвиватися невидимими темпами, ніж будь яку іншу галузь діяльності.

І так, ми можемо сказати, що поняття "наука" включає в себе як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності - суму здобутих наукових знань, що є основою наукового розуміння світу.

„Наука - це сила!” - вигукнув три з половиною століття тому основоположник матеріалістичних тенденцій науки Френсіс Бекон, і це переконливо доведено всім ходом сучасного науково-технічного прогресу.

Наука - є однією з форм суспільної свідомості.

ЇЇ головне завдання — здобувати знання й розробляти рекомендації щодо їх практичного застосування.Крім того наука має на меті:

– збирати й узагальнювати факти;

– пояснювати зовнішні і внутрішні взаємозв'язки спостережуваних явищ;

– розкривати суть явищ та їх суперечності;

– прогнозувати окремі явища і процеси;

– розробляти рекомендації, виявляти можливі форми й напрямки втілення в практичну діяльність людей нових знань.

Науку ще розуміють як одну з форм людської свідомості.

Термін "наука" застосовується для назви окремих галузей наукового знання.

Не всяке знання можна розглядати як наукове. Не можна признати науковими ті знання, які одержує людина лише на основі простого спостереження. Звісно ці знання грають в житті людей важливу роль, але вони не розкривають сутності явищ, взаємозв'язку між ними, який дозволив би пояснити, чому дане явище протікає так чи інакше, та завбачити подальший його розвиток.

Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що в свою чергу викликало об'єктивну необхідність здобуття знання.

Знання - це перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини.

Пізнанням називають - процес руху людської думки від незнання до знання, в основі якого лежить відбиття і відтворення у свідомості людини об'єктивної дійсності.Пізнання - це взаємодія суб'єкта й об'єкта, результатом якого є нове знання про світ.

Наукове пізнання - це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями і задачами, методами отримання і перевірки нових знань.

Воно сягає сутності явищ, розкриває закони їх існування та розвитку, тим самим вказуючи практиці можливості, шляхи і способи впливу на ці явища та зміни згідно з їхньою об'єктивною природою.

Наукове пізнання покликане освітлювати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем. Теоретичні знання створюють надійну основу розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності.

Практика - є основою і рушійною силою пізнання, вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення.

Знання зводиться до відповідей на декілька запитань, які схематично можна зобразити таким чином:

– Що? Скільки? Чому? Яке? Як? — на ці запитання має дати відповідь наука.

–- Як зробити?- на це запитання дає відповідь методика.

–- Що зробити? - це сфера практики.

Відповіді на ці запитання зумовлюють безпосередні цілі науки - описування, пояснення і передбачення процесів та явищ об'єктивної дійсності, що становлять

предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває, тобто - теоретичне відтворення дійсності.

Істинні знання існують яксистемапринципів, закономірностей, законів, основних понять, наукових фактів, теоретичних положень і висновків.

Тому істинне наукове знання об'єктивне.

Наукове знання може бутивідносним абоабсолютним

Відносне знанням- це знання, яке будучи в основному адекватним відображенням дійсності, відрізняється певною неповнотою збігу образу з об'єктом.

Абсолютне знання - це повне, вичерпне відтворення узагальнених уявлень про об'єкт, що забезпечує абсолютний збіг образу з об'єктом.

Безперервний розвиток практики унеможливлює перетворення знанняна абсолютне, але дає змогу відрізнити об'єктивно істинні знання від помилкових поглядів.

Наукаяк специфічна діяльність спрямована на отримання нових теоретичних і прикладних знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення, характеризується такими основними ознаками:

– Наявністю систематизованого знання (наукових ідей, теорій, концепцій, законів, закономірностей, принципів, гіпотез, основних понять, фактів).

– Наявністю наукової проблеми, об'єкта і предмета дослідження.

– Практичною значущістю як явища (процесу), що вивчається, так і знань про цього.

Розглянемо основні поняття науки.

Наукова ідея - інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язківна основі яких робиться висновок.

Вона базується на наявних знаннях, але виявляє раніше не помічені закономірності. Наука передбачає два види ідей: конструктивні й деструктивні, тобто ті, що мають чи не мають значущості для науки і практики.

Свою специфічну матеріалізацію ідея знаходить в гіпотезі.

Гіпотеза - наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок.

Наукова теорія включає в себе гіпотезу як вихідний момент пошуку істини, яка допомагає суттєво економити час, сили, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти. Поки відповідні закони не відкриті, людина може лише описувати явища, збирати, систематизувати факти, але вона нічого не може пояснити і завбачити.

Шлях пізнання визначається від живого до абстрактного мислення та від споглядання останнього до практики.

Процес пізнання включає накопичування фактів. Без систематизації та узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати ні одна наука. Але хоча факти - це повітря вченого, самі по собі вони ще не наука.

Розрізняють нульову, описову (понятійне термінологічну), пояснювальну, основну робочу і концептуальну гіпотези.

Гіпотези у своєму розвитку проходять три стадії:

– накопичення фактичного матеріалу і висунення на його основні припущень;

– формування гіпотези і обґрунтування на основі припущення прийнятої теорії;

– перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези.

Якщо при перевірці результат відповідає дійсності тобто гіпотеза узгоджується з науковими фактами, товона перетворюється на наукову теорію або закон.

Закон - внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток.

Закон, винайдений через здогадку, необхідно потім логічно довести, лише в такому разі він визнається наукою. Для доведення закону наука використовує судження.

Судження - думка, в якій за допомогою зв'язку понять стверджується або заперечується що-небудь.

Судження про предмет або явище можна отримати або через безпосереднє спостереження будь-якого факту, або опосередковано - за допомогою умовиводу.

Умовивід - розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов'язане з вихідним.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
3. Адвокатська діяльність
4. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
5. Актове діловодство. Діяльність судів. Ведення актових книг
6. Анатомо-фізіологічні основи статевого розвитку.
7. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
8. Антимонопольна діяльність держави
9. Антимонопольна діяльність держави.
10. Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.
11. Банківська діяльність
12. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг

Переглядів: 792