Роль інформації у наукових дослідженнях.

Інформаційне забезпечення наукових досліджень

Лекція 5

План:

1. Роль інформації у наукових дослідженнях

2. Джерела науково-технічної інформації.

3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.

Питання для самостійної роботи:

1. Збір та аналіз наукової інформації

2. Методи збору фактичних матеріалів: виписки, анотації, конспекти. Правила і способи їх складання.

Література:

1. [1; с. 170 –172]

2. Кушнаренко Н. М., Удалова В. К. Наукова обробка документів: Підручник. – К.: Вікар, 2003, - 328 с. (Вища освіта ХХІ століття), с. 210-216, 238-268.

Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті пізнання.

Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для досягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених завдань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх достовірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково технічних проблем на 90% залежить від інформації і тільки на 10% – від інтуїції.

Інформація – це певні відомості про об’єкти, явища навколишнього середовища, їх параметри, якість і стан.

Інформація створюється в результаті діяльності наукових колективів, окремих вчених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез.

Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку. Отримання, поширення й використання інформації – це суттєвий вплив на розвиток науки.

Наукова інформація поширюється в часі і просторі за певними каналами, засобами, методами.

Завданням інформаційного забезпечення є інформування учасників дослідження в процесі наукової комунікації з питань, що належать до їх наукових інтересів.

Наукова комунікація заснована на контактах людей, обумовлених проведення наукових досліджень.

Розрізняють наступнівиди контактів наукової комунікації:

Ø робітник– між вченими одного наукового підрозділу (НДІ, лабораторії, відділу, кафедри);

Ø інформаційний прямий– на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах;

Ø інформаційний непрямий– переписка, обмін публікаціями;

Ø інформаційний опосередкований– через спеціальну наукову літературу, радіо, телебачення, кіно.

Звичайна форма спілкування студентів, аспірантів, викладачів у сфері наукової інформації твориться на опосередкованому інформаційному контакті, що передбачає використання принципів інформатики – науки, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, закономірності її створення, перетворення, передачі й використання в різних галузях діяльності людини. Усі види написаних наукових праць інформатика розглядає як наукові документи, що розрізняють за змістом і особливостями узагальненнями інформації.

Інформація –це сукупність будь яких відомостей, даних про стан або зміну явищ і об’єктів реального світу.

Для цілей інформування дані про економічні процеси перетворюються в інформаційні сукупності відповідно до мети дослідження.

За ступенем наукової новизни інформацію в наукових дослідженнях підрозділяють на:

Ø Нову, що відбиває новизну запропонованого вирішення теоретичного або практичного завдання (наприклад, розробка проекту – положення за нормативним методом планування й обліку витрат на виробництво продукції, заснованого навиявлення відхилень від діючих норм витрат);

Ø Релевантну,котра раніше містилася в аналогах, тобто прототипі (використання методичних вказівок з класифікації витрат виробництва, відображенню їх на рахунках бухгалтерського обліку).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Можливі результати теоретично-експериментального аналізу	\|	Джерела науково-технічної інформації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.