• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела науково-технічної інформації.

При описі прототипу авторові наукової праці необхідно звертатися до джерел і давати їм характеристику, але не по кожному джерелу інформації окремо (статті, монографії), а по групі однорідних джерел.

Джерела інформації, використовувані в економічних дослідженнях, підрозділяються на наступні групи:

Нормативні джерела – містять закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, а також міністерств і відомств.

Літературні джерела – підрозділяються на офіційну і спеціальну літературу. До першого належать джерела, що містять достовірні показники економічного й соціального розвитку країни (статистичні збірники, які видані Державним комітетом статистики України); до другого – монографії, підручники, навчальні та практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-виробничих семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, а також серійні видання (періодичні серійні видання – журнали, газети), у яких висвітлюються питання планування, обліку, контролю й економічного аналізу, а також галузевих економік.

Планово-облікові джерела – це план економічного і соціального розвитку підприємства, розрахунки за його обґрунтуванням (потреба сировини, фонду заробітної плати), бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємств і галузі в цілому.

Крім того, у наукових дослідженнях джерела інформації групуються за хронологічними і тематичними ознаками.

Ø Хронологічна система класифікації застосовується для угрупування джерел інформації з тимчасових періодів (років),

Ø Тематична система – для угрупування джерел інформації за однорідною тематикою (керування народним господарством, планування, облік, контроль, економічний аналіз).

У практиці економічних досліджень виникає потреба в угрупуванні джерел інформації і за іншими класифікаційними ознаками:

Мовною – систематизація джерел за мовною однорідністю:

Географічною – вітчизняні і закордонні джерела:

Авторські приналежності – за прізвищами авторів. Застосовується у тих випадках, коли повнота висвітлення теми дослідження вичерпується роботами невеликої кількості авторів.

Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності – не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання.

Для сучасної науки характерно:

- бурхливий потік нових наукових даних;

- щорічно видається близько >500 тис. книг;

- ще > журналів.

Інформація має властивість „старіти”.

Наприклад, падіння цінності інформації:

- 10% в день для газет;

- 10% в місяць для журналів;

- 10% в рік для книг.

Таким чином, пошук нової, передової інформації – складне завдання не тільки для одного наукового співробітника, але й для великого колективу.

Недостатнє використання світової інформації призводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержаних даних в різних областях науково-технічної творчості, 60 і навіть 80%.

На різних етапах розвитку науки і техніки процеси створення, збирання, аналітико - синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документ них потоків, розвиток наукової діяльності і необхідність обліку результатів цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба, в інформаційних працівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико – синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документальної інформації в суспільстві.

Так появилися інформаційні посередники – бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, Редакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і багато інших фахівців, здатних професійно проводити інформаційну діяльність.

Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

Основними видами інформаційної діяльності є:

- створення;

- пошук;

- аналітико-синтетична обробка;

- використання;

- поширення та зберігання інформації.

Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і поширення документної інформації.

Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.

В Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ).

Вона створена для прискорення добору необхідної документації з загального об’єму і підвищення ефективності праці в Україні.

Загальнодержавна служба включає в себе:

- галузеві інформаційні центри;

- Республіканський інститут НТІ;

- інформаційні центри;

- відділи НТІ (ВНТІ) в НДІ;

- конструкторські бюро на виробництвах.

Джерелами носіями науково-технічної інформації є:

- книги (підручники, навчальні посібники, монографії);

- періодичні видавництва (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірки);

- нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці, СНІПи, ТУ, тимчасові вказівки);

- каталоги й прейскуранти;

- патентна документація (патенти, винаходи);

- звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи;

- інформаційні видання (збірки НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес інформація);

- переклади іноземної науково-технічної літератури;

- матеріали науково-технічних та виробничих нарад;

- дисертації, автореферати;

- виробничо-технічна документація організацій ( звіти, акти приймальня робіт);

- вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали).

Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи яких з кожним роком зростають.

Розрізнять два потоки інформації:

Висхідний – потік інформації від ви користувачів у реєстраційні органи. Уся НТІ реєструється в Республіканському інституті НТІ.

Низхідний (спадний) – потік інформації у вигляді бібліографічного огляду реферативних і інших даних , що направляється в низові організації по інших запитах.

Види інформації

Систематична діяльність щодо отримання інформації, необхідної для вирішення мети і завдань, дослідження, збір інформації про об’єкт, предмет дослідження – це процес, який можна подати у вигляді таблиці (табл.).

Вірогідність інформації – це достатня правильність, те, що не викликає сумнівів, доказ того, що даний результат (закон, закономірність) є щирим, правдивим.

Вірогідність – це повторюваність результатів у тих самих умовах при численних перевірках на багатьох об’єктах.

Читайте також:

1. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
2. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
3. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
4. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
5. АНАЛІЗ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
6. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
7. Аналіз та узагальнення отриманої інформації.
8. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
9. Антропологічні джерела
10. Баланс підприємства як джерело інформації.
11. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
12. Безперебійні джерела живлення

Переглядів: 2659