Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Тема 3. Наукове дослідження і методика його виконання в економіці

3.1 Процес наукового дослідження та його характеристика

3.2 Дослідна і завершальна стадії науково-дослідного процесу

3.3 Конкретно-наукові (емпіричні) методичні прийоми та їхні процедури у дослідженні економіки.

 

Рекомендована література:1-4; 6; 15-18.

 

Питання для підготовки до заняття:

1.Дайте характеристику процесу наукового дослідження.

2. Поясніть термін «актуальність» щодо теми дослідження.

3. Назвіть обов’язкові елементи початкового процесу дослідження. Що таке проблема дослідження?

4. Охарактеризуйте кожну стадію дослідження.

5. Особливості дослідної стадії дослідження.

6. В чому полягає сутність завершальної стадії дослідження.

7. Назвіть та надайте характеристику конкретно наукових прийомів дослідження в економіці.

8. З чого складається методика дослідження? Надайте характеристику етапів формування та виконання дослідження.

 

Стислий зміст теми

3.1 Процес наукового дослідження та його характеристика

Наукове дослідження – це цілеспрямоване пізнання, резуль­тати якого виступають як система понять, законів теорії, це діяльність людей, яка спрямована не тільки на здобуття знань, а й на їх використання у виробництві і в практичних цілях.

Наукові дослідження здійснюються для отримання науко­вого результату.

Науковий результат – це нове знання, здобуте в процесі фун­даментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксова­не на носіях наукової інформації у формі наукового звіту, науко­вої праці, доповіді, відкриття, монографії. Науково-прикладний результат – це нове конструктивне чи технологічне рішення, за­кінчене випробування, яке може бути впроваджене або викорис­тане у практичній діяльності.

Проведення будь-якого дослідження починається із вибору наукового напряму, проблеми, теми і визначення наукових пи­тань. Актуальність напряму, комплекси програм для держави на певний період часу формуються в документах Президента Украї­ни, Уряду України, Національною академією наук, на основі все­бічного вивчення стану і перспективи соціально-економічного розвитку держави.

Напрям наукового дослідження визначається галуззю нау­ки, специфікою наукових інститутів. Конкретизація напряму наукових досліджень провадиться на базі вивчення виробничих, суспільних потреб і стану досліджень. У процесі вивчення стану і результату вже проведених досліджень можуть сформуватись ідеї комплексного використання кількох наукових напрямків для вирішення виробничих завдань.

Проблема – це сукупність складних теоретичних і прак­тичних завдань, рішення яких визріли в суспільстві. Із соціаль­но-психологічних позицій проблема – це відображення протиріч між суспільними потребами в знанні і відомими шляхами його здобуття, протиріччя між знаннями і незнаннями. Проблеми ви­никають тоді, коли на практиці з’являються труднощі або навіть перешкоди, які наражаються на «неможливість» досягнення цілей.

Проблема може бути глобальною, галузевою, міжгалузевою, що залежить від масштабів завдань. Так, проблема потепління є глобальною, оскільки її вирішення спрямоване на задоволення загальнолюдських потреб.

Проблема в науці – це суперечлива ситуація, яка частіше всього виникає в результаті відкриття нових фактів, які вихо­дять за межі попередніх теоретичних уявлень. Правильна поста­новка та прозоре формулювання нових проблем має важливе зна­чення. Вони, якщо не цілком, то дуже великою мірою, визнача­ють стратегію дослідження і напрям наукового пошуку.

Після обґрунтування проблеми, її структури визначаються теми наукового дослідження, кожна з яких повинна бути ак­туальною, мати наукову новизну, тобто вносити певний вклад у науку, бути економічно ефективною для народного господарства, тому вибір теми має ґрунтуватись на спеціальних техніко-економічних розрахунках.

Проблема містить низку тем. Тема – це наукове завдання, яке охоплює певну частину наукового дослідження. Це завдання, яке формується на основі значної кількості питань, що вивча­ються.

Наукові питання – це більш конкретні завдання наукового дослідження. Результати цих завдань мають не тільки теоретичне але, в основному, практичне значення, оскільки можна визначи­ти очікуваний економічний ефект.

При розробці теми або питання ставляться конкретні зав­дання дослідження – оцінити структуру економіки країни, дослідити розвиток зовнішньоторговельних зв’язків, вивчити зовнішній ринок збуту тощо.

Тема формується на основі загального ознайомлення з про­блемою, в межах якої буде провадитись дослідження.

До теми висувають такі вимоги: тема повинна бути актуаль­ною, важливою, і такою, що вимагає її вирішення в даний мо­мент. Це одна із основних вимог.

Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила певний економічний ефект, у прикладних до­слідженнях буде більш актуальною тема, яка забезпечить більший економічний ефект. Актуальність теоретичних досліджень оці­нюють експерти, відомі вчені з даної проблеми.

Тема має вирішувати наукове завдання, це означає, що тема в такому визначенні ще не розроблялась, тобто виключене дуб­лювання. Новизна розробки має бути науковою, а не технічною, тобто принципово новою. Все, що вже відомо, не може бути пред­метом наукового дослідження. Тема повинна бути економічно ефективною і значимою. Будь-яка тема прикладних досліджень має забезпечити отримання економічного ефекту для народного господарства. Це одна з важливих вимог.

На стадії вибору теми очікуваний економічний ефект може бути визначений орієнтовно.

При розробці теоретичних досліджень вимога економічності може замінитись вимогою значимості. Значимість як основний критерій теми, має місце при проведенні досліджень, які визна­чають престиж вітчизняної науки, або є фундаментом для при­кладних наук, або спрямовані на удосконалення суспільних і ви­робничих відносин.

Вибору теми має передувати детальне ознайомлення з вітчиз­няними і зарубіжними літературними джерелами даної і суміжної спеціальності.

Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття і вив­чення нових явищ, законів природи і суспільства, на створення нових принципів досліджень. їх метою є розширення наукових знань людства, встановлення того, що може бути використане у практичній діяльності людини. Такі дослідження ведуться на межі відомого і невідомого і є досить невизначені.

Прикладні дослідження спрямовані на винахід способів ви­користання законів природи, створення нових і удосконалення існуючих засобів і методів людської діяльності. Мета – встанов­лення того, як можна використати наукові знання, отримані фун­даментальними дослідженнями на практиці. Прикладні дослі­дження можуть бути пошуковими, науково-дослідними і дослід­но-конструкторськими.

Пошукові дослідження спрямовані на встановлення чин­ників, що впливають на об’єкт, винайдення шляхів створення нових технологій, пошук різних корисних копалин тощо.

У матеріальному виробництві проходять певні явища і про­цеси. Економічні явища – це одна із форм прояву дій людей, що постійно повторюються в процесі виробництва, обміну і розпо­ділу матеріальних благ.

Економічний процес – це закономірна, послідовна зміна явищ від простого до складного, характерною рисою якої є відми­рання старого і виникнення нового явища. Кожне явище і процес містять сукупність глибинних явищ, відносин, закономірностей і законів, які визначають тенденцію їх розвитку.

Пізнання економічних явищ і процесів – складний елемент відображення суті законів і закономірностей їх розвитку. Воно включає і використовує отримані знання в практичній діяльності.

Економічна наука лише тоді досягає вдосконаленості, коли вона розкриває зміст явищ, процесів і може передбачати їх май­бутні зміни за формою і суттю.

Для пізнання економічних явищ і процесів проводяться спе­ціальні дослідження. Дослідження – це вивчення за допомогою пев­них методів суті явищ, процесів з метою раціональної оптимізації цілеспрямованої діяльності людей у матеріальному виробництві.

Дослідження – це процес пізнання суті явищ. Економічне дослідження включає: вибір теми, формування цілей досліджен­ня, гіпотези, складання програми, нагромадження фактів, приве­дення їх у певний порядок, сталі теоретичні узагальнення, пере­вірку теоретичних висновків, розробку заходів з використання їх на практиці.

В своїй органічній єдності ці складові є заключним циклом економічного дослідження.

Загальним методом пізнання економічних явищ і процесів є діалектика. Основні її принципи:

- вивчення явищ і процесів у народному господарстві не ізо­льовано один від одного, а в їх взаємному зв’язку (принцип сис­темного підходу);

- не в статичному стані, а в історичному розвитку (принцип історизму);

- розгляд розвитку як переходу кількісних змін в якісні, як єдність протилежностей;

- винаходи нового прогресивного в існуючому процесі (гно­сеологічний принцип).

Додержання цих принципів забезпечує розкриття загальних законів розвитку. Поряд із цим, економічні науки для пізнання суті явищ і процесів використовують і специфічні методи дослід­ження: історичний, статистико-економічний, монографічний, експериментальний, розрахунково-конструктивний, балансовий, абстрактно-логічний і економіко-математичний. Сукупність їх складає зміст методики економічних досліджень.

Вибір проблем, тем є важким і відповідальним завданням і здійснюється у кілька етапів.

Перший етап – формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму, що вивчається, формулюють основне питан­ня – проблему, і в загальних рисах визначають очікувальний ре­зультат.

Другий етап – розробка структури проблеми. Виокремлю­ють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми). З кож­ної теми визначають орієнтований напрям дослідження.

На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному етапі для науки, виробництва. Для цього з кожної теми проводять дискусію, визначають протиріччя, виключають запе­речення на користь реальності даної теми. Після такої «чистки» остаточно складають структуру проблеми.

Наукова робота є кваліфікованою працею, тому її оцінка проводиться не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю та практичним значенням, а й за рівнем загальної ме­тодологічної підготовки, що відображається в її композиції.

Композиція роботи – це послідовне розміщення її основних частин.

 

3.2 Дослідна і завершальна стадії науково-дослідного процесу

Науково-дослідна робота – це чітко організований комп­лекс дій, спрямованих на отримання нових знань, що розкрива­ють суть процесу і явищ в природі і в суспільстві з метою викори­стання їх у практичній діяльності.

Наукове дослідження проводиться в певній послідовності:

– чітко визначається актуальність, новизна і значення для національної економіки даної проблеми;

– вивчення стану об’єкта дослідження, обґрунтування ак­туальності теми;

– вивчення цілей і конкретних завдань дослідження;

– вибір методики проведення дослідження;

– опис процесу дослідження;

– обговорення результатів;

– формування висновків про результати досліджень, їх оцін­ка і впровадження у виробництво.

Реалізація цих напрямів проводиться в три етапи.

На першому етапі дослідження всебічно аналізується сучас­ний стан проблеми, яка вивчається і розробляється, техніко-економічне обґрунтування теми.

На основі аналізу стану проблеми, актуальності, новизни теми і визначаються основні завдання дослідження.

Актуальність визначається тим, як вирішення даної пробле­ми буде сприяти розвитку пріоритетних напрямів науки, забез­печенню виконання економічних програм держави чи певного регіону, зв’язок проблеми із комплексними програмами.

Далі кон­кретизуються цілі та завдання, встановлюється зв’язок між су­міжними темами, визначається об’єкт дослідження. Складається бібліографічний список вітчиз­няної і зарубіжної літератури, ре­феративних збірників інших джерел інформації

Далі складається план наукового дослідження теми, мето­дики дослідження і робочий план.

На другому етапі концентруються зусилля виконання по­ставлених конкретних завдань, розроблених на першому етапі. Проводяться теоретичні чи експериментальні дослідження для отримання інформації про об’єкт, явище чи процес, яку аналізу­ють, групують для подальшого її перетворення відповідно до по­треб дослідження.

Етап проведення дослідження з використанням теоретичних та емпіричних методів починається із доведення робочої гіпоте­зи, формулювання висновків і рекомендацій, постановки експе­рименту, коригування попередніх висновків і результатів.

Після закінчення теоретичних і експериментальних дослі­джень проводиться загальний аналіз. Основою загального аналі­зу теоретичних та експериментальних досліджень є співставлення робочої гіпотези з отриманими даними в процесі дослідження.

У результаті теоретико-експериментального аналізу можуть виникнути такі ситуації:

– встановлено повне або досить повне співпадання гіпотези, теоретичних передумов із результатами досліду. При цьому додатково згруповують отриманий матеріал так, щоб було видно, з чого випливають основні положення розробленої раніше гіпоте­зи, внаслідок чого вона перетворюється в доведене теоретичне положення, теорію;

– експериментальні дані тільки частково підтверджують положення гіпотези, а в іншій частині їй суперечать. У цьому ви­падку гіпотезу змінюють і переробляють її так, щоб вона відпо­відала результатам експерименту. Далі проводять додаткові коригуючі експерименти з метою підтвердження робочої гіпотези і перетворення її в теорію;

– гіпотеза не підтверджується експериментом, тоді її кри­тично аналізують і повністю переглядають, потім проводять нові експериментальні дослідження з урахуванням нової робочої гіпо­тези. Результати, що не підтверджені, не відкидаються, вони мо­жуть сприяти формуванню правильної уяви про об’єкт, явища і процеси.

Після проведення аналізу і оцінки економічної ефективності роботи, формуються висновки та рекомендації.

 

 

3.3 Конкретно-наукові (емпіричні) методичні прийоми та їхні процедури у дослідженні економіки

Важливу роль у науковому дослідженні відіграють пізна­вальні завдання, що з’являються при вирішенні наукових про­блем. Емпіричні завдання спрямовані на виявлення, точний опис і детальне вивчення різних фактів, явищ і процесів. Емпіричні дослідження дають можливість отримувати різнобічну інформа­цію про стан явищ, процесів і сприяють поглибленню їх кількісного та якісного аналізів.

На емпіричному рівні науковець отримує нові знання на ос­нові досліду за допомогою опису, спостереження та експеримен­ту.

Спостереження – це спосіб пізнання об’єктивного світу на основі безпосереднього сприйняття предметів і явищ за допомо­гою чуттєвості. Воно дозволяє отримати первинний матеріал для вивчення. Спостереження ведеться за планом і підпорядковуєть­ся певній тактиці.

Найбільш ефективним джерелом емпіричних знань є нау­ковий експеримент. На відміну від спостереження й опису, екс­перимент є активним засобом отримання нових знань, оскільки експериментатор у процесі досліду має можливість управляти процесом вивчення явища, стежити за його розвитком, може змінювати його або спростовувати.

Загальна характеристика спостереження.

Спостереження у науковому дослідженні - метод збору первинної інформації про досліджуваний об'єкт шляхом безпосереднього сприйняття і прямої реєстрації всіх чинників, що стосуються досліджуваного об'єкта і значущих з точки зору цілей дослідження.

Існує ряд особливостей спостереження в науковому дослідженні:

- зв’язок спостерігача з об'єктом спостереження. Дослідник спостерігає суспільство, соціальні процеси і ситуації, виступаючи одночасно дослідником і членом цього суспільства, що нерозривно з ним пов’язаний і піддається усім впливам і змінам, яким піддається суспільство в цілому;

- спостерігач не може бути позбавлений суто людської риси - емоційного сприйняття;

- складність повторного спостереження.

Спостереження класифікують за ступенем формалізованості процедури, за положенням спостерігача; за умовами організації та частоті проведення.

Етапи спостереження:

1. Встановлення об’єкта і предмета спостереження, визначення цілі, постановка завдань.

2. Забезпечення доступу до середовища, одержання відповідних дозволів, зав’язування контактів із людьми.

3. Вибір методу (виду) спостереження і розробка процедури на основі попередньо зібраних матеріалів.

4. Підготування технічних документів і устаткування.

5. Проведення спостереження і збір даних, накопичення інформації.

6. Фіксація результатів.

Експеримент – це система операцій, впливу або спостере­жень, спрямованих на одержання інформації про об’єкт при дослідницьких випробуваннях, які можуть проводитись в природ­них і штучних умовах при зміні характеру проходження процесу.

Експеримент проводять на заключному етапі дослідження і він є критерієм істини теорії і гіпотез. Експеримент також у бага­тьох випадках є джерелом нових теоретичних даних, які розвива­ються на базі результатів проведеного досліду або законів, що ви­ходять з нього. Основною метою експерименту є перевірка теоре­тичних положень (підтвердження робочої гіпотези), а також більш широкого і глибокого вивчення теми наукового дослідження.

Експеримент – це спосіб дослідження явищ, процесів шля­хом організації спеціальних дослідів, які забезпечують вивчення впливу окремих чинників за умови постійності інших умов або моделювання явищ і процесів на практиці. Експеримент має бути проведений за можливістю в короткі терміни з мінімальними зат­ратами і з високою якістю отриманих результатів.

Експериментальні дослідження є лабораторними і виробни­чими. В окремих випадках виробничий експеримент ефективно проводити методом анкетування. Цей метод дозволяє зібрати обширну інформацію з питання, яке цікавить.

Залежно від теми наукового дослідження обсяг експеримен­ту може бути різним. Інколи для підтвердження робочої гіпотези достатньо лабораторного експерименту, але буває і так, що необ­хідно проводити серію експериментальних досліджень: пошуко­вих, лабораторних, полігонних на об’єкті, що знаходиться в екс­плуатації. Для проведення будь-якого експерименту слід розро­бити методологію, тобто загальну структуру (проект) експерименту, постановку і послідовність виконання експери­ментальних досліджень.

Методологія експерименту включає такі основні етапи:

– розробка плану-програми експерименту;

– оцінка виміру і вибір засобів для проведення експерименту;

– проведення експерименту;

– обробка і аналіз експериментальних даних.

Це схема традиційного експерименту. В умовах комп’юте­ризації можна дещо змінити схему, оскільки значно зростає швидкість і підвищується точність, що дозволяє зменшити обся­ги експериментальних досліджень.

Проведення експерименту є досить трудомістким процесом, що вимагає терпіння, витримки, цілеспрямованості. При проведенні експерименту ведення записів є обов’язковим.

Особливу увагу в методиці слід приділити математичним методам обробки і аналізу дослідних даних – встановленню ем­піричних залежностей, встановленню критеріїв та інтервалів. Аналіз даних експерименту – це творча частина досліджень. Інколи за цифрами важко чітко уявити фізичну суть процесу. Тому слід дуже ретельно порівняти факти, причини, що обумовили хід того чи іншого процесу і встановити адекватність гіпотези та екс­перименту.

При обробці результатів вимірів і спостережень широко ви­користовують графічні методи, за допомогою яких наочно мож­на побачити результати, виявити загальний характер функціо­нальної залежності змінних величин, які вивчаються; встанови­ти наявність максимуму або мінімуму функції. Для дослідження закономірностей між процесами (явищами), які залежать від ба­гатьох, інколи невідомих чинників, застосовують кореляційний аналіз.

У практиці виділяють три напрями, що визначають не­обхідність проведення експерименту.

Перший –теоретично отримана аналітична залежність, яка однозначно трактує процес дослідження. У цьому випадку обсяг експерименту для підтвердження встановленої залежності мінімальний, оскільки вона однозначно визначається експери­ментальними даними.

Другий випадок – теоретичним шляхом встановлено тільки характер залежності. Обсяг експерименту дещо більший.

Третій випадок – теоретично не вдалось одержати будь-якої залежності. Розроблено тільки передбачення про якісні законо­мірності процесу. В багатьох випадках доцільно проводити по­шуковий експеримент. Обсяг експерименту значно збільшуєть­ся.

Результатами наукового дослідження можуть бути емпіричні закони, які ґрунтуються на фактах, встановлених за допомогою спостережень і експерименту.

 

Питання для самостійної роботи

Питання Джерела інформації за переліком Кількість годин Вид контролю
1. Використання економічної кібернетики у економічних дослідженнях 7, с. 18-34; 18 с. 93-95 перевірка конспекту СРС
2. Моделювання у економіці 6, с. 90-100; перевірка конспекту СРС
3 Балансовий економічного дослідження 1, с. 95-98; перевірка конспекту СРС

 


Читайте також:

  1. III. Виконання бюджету
  2. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  4. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
  5. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
  6. Актуальність дослідження
  7. Алгоритм дослідження кон’юктури
  8. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
  9. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  10. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
  11. Аналітичний метод дослідження
  12. Анкета — основний інструмент дослідження




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 2. Методологія наукових досліджень | Тестові завдання до модулю 1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.