Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація зберігання, видачі та відновлення інструментів

Q Тз

Tм

Tшт

Q Т1

Розрахунок оборотного фонду інструменту

Kшт хТизн

Kуд х N

N х d х До

Ір = -------------, (6.6)

D (1-n)

Де: n – кількість деталей, при виготовленні яких використовується даний вимірювальний інструмент; d – шкідливіше кількість замірів на одну деталь; До – коефіцієнт вибірковості контролю; D – кількість замірів до повного зносу інструментів.

Витрата вимірювального інструменту у цехових приймальників і контролерів ВТК при суцільному контролі приймається рівною 0,4-0,5 від витрати інструменту виробничими робочими і 0,1 – при вибірковій перевірці.

Витрата штампів визначається за формулою:

Ір = ---------------, (6.7)

де: kуд - кількість ударів, необхідних для виготовлення однієї і kшт деталей; N – річна програма штампованих деталей; Тізн – число ударів, що витримуються, до повного зносу штампа.

Тізн = tст х bм (Зм + 1), (6.8)

де: tст – стійкість матриці між двома заточуваннями, вимірювана числом проведених ударів; bм – коефіцієнт, що враховує стійкість матриці після кожного її заточування; Зм – число заточувань матриці до повного її зносу.

У одиничному виробництві на практиці часто використовують спрощений метод розрахунку планової величини витрати інструменту. За даними бухгалтерського обліку визначають фактичну витрату інструменту на 1000 грн валової продукції в базисному році. Потім на цій основі і даних про запланований об'єм валової продукції визначають необхідну кількість інструменту.

Для запобігання можливих перебоїв у постачанні робочих місць інструментом необхідно постійно мати в наявності певний запас інструменту, так званий оборотний фонд. Оборотний фонд – це мінімальна кількість інструменту, необхідна для безперебійної роботи.

Оборотний фонд інструменту по заводу в цілому складається із запасів інструменту в центральному інструментальному складі (Іц.і.с.) і оборотних фондів цехів. Оборотний фонд цеху складається із запасів інструменту в цеховій роздавально-інструментальній коморі (Ії.р.к.), інструменту, що знаходиться на робочих місцях (Ір.м.) і в заточуванні (З). Оборотний фонд інструменту в цілому по заводу визначається за формулою:

Іо = Ір.м. + З + Іі.р.к. + Іц.і.с. (6.9)

Методика розрахунку нормативної величини оборотного фонду інструменту

У масовому, крупносерійному і дрібносерійному виробництві використовується точний метод, що передбачає розрахунок оборотного фонду окремо по кожному елементу.

1. Кількість інструменту, що знаходиться на робочих місцях:

Ір.м. = ∑ Кi ------ (1 + Крез.), (6.10)

i=1 Т2

де: q – кількість робочих місць, що одночасно використовують даний інструмент; Кi – кількість інструменту, одночасно вживаного на i- тому робочому місці; Т1 – періодичність подачі інструменту з цехових інструментально-роздавальних комор на робочі місця, годин (знаходиться в межах 3,5 – 4,0 годин); Т2 - час роботи інструменту між двома переточуваннями з урахуванням перерв, годин; Крез – коефіцієнт резервного запасу інструменту на робочих місцях, що враховує затримки в подачі інструменту з інструментально-роздавальних комор на робочі місця (коливається в межах 0,2-1,0).

Т2 = tст -------, (6.11)

де: tст – стійкість інструменту, годин; tшт – норма штучного часу, хв; tм – норма машинного часу, хв.

2. Кількість інструменту, що знаходиться в заточуванні:

З = ∑ Кi -----, (6.12)

i=1 Т1

де: Тз – тривалість циклу заточування, рівна проміжку часу від моменту заміни інструменту на робочому місці до надходження його в інструментально-роздавальну комору, годин.

3. Оборотний фонд інструменту в цехових інструментально-роздавальних коморах:

Іі.р.к. = Зр(к)+ Зп(к) , (6.13)

Де: Зр(к) – резервний (страховий) запас на випадок перевищення витрати або невчасного надходження чергової партії інструменту з ЦІС в ІРК (приймається рівним 0,1-0,2 від максимальної величини поточного запасу); Зп(к) – поточний (витратний) запас інструменту.

Розрізняють максимальний і середній поточний запас інструменту в ІРК.

Максимальний поточний запас – Зmax.п(к) – дорівнює розміру партії постачання інструменту з ЦІС в ІРК.

Середній поточний запас – Зс.т(к) – дорівнює половині розміру партії постачання з ЦІС в ІРК.

Максимальний оборотний фонд інструменту в цехових ІРК дорівнює:

Іі.р.к. = Зmax р(к)+ Зmax п(к) (6.14)

Середній оборотний фонд у цехових ІРК становить:

Іі.р.к. = Зс.р(к)+ Зс. п(к) (6.15)

Мінімальний оборотний фонд інструменту в цехових ІРК складає:

Ії.р.к. = Зmin р(к) (6.16)

4. Оборотний фонд інструменту в ЦІС:

Іц.і.с. = Зр(с)+ Зп(с) (6.17)

Де: Зр(с) резервний (страховий) запас інструменту в ЦІС, що створюється на випадок затримки виготовлення або надходження з боку чергової партії або на випадок збільшеної в порівнянні з нормою витрати інструменту (приймається рівною 0,2-0,3 від максимальної величини поточного запасу, проте її величина не повинна перевищувати час витрати виготовлення або отримання партії інструменту зі сторони); Зп(с) – поточний (витратний) запас інструменту в ЦІС.

Розрізняють максимальний і середній поточний запас інструменту в ЦІС:

Максимальний поточний запас – Зmax п(с) – рівний розміру партії постачання інструменту в ЦІС.

Середній поточний запас – Зс.п(с) – рівний половині розміру партії постачання в ЦІС.

Максимальний оборотний фонд інструменту в ЦІС становить:

Іц.і.с. = Зmax р(с)+ Зmax п(с) (6.18)

Середній оборотний фонд у ЦІС дорівнює:

Іц.і.с. = Зс.р(с)+ Зс.п(с) (6.19)

Мінімальний оборотний фонд інструменту в ЦІС складає:

Іц.і.с.. = Зmin р(с) (6.20)

Весь інструмент, виготовлений інструментальним цехом або куплений на стороні, повинен поступати до центрального інструментального складу. Інструмент, що поступає, як зі сторони, так і з інструментального цеху, приймається за накладними і перевіряється контролерами ВТК ЦІС і комірниками. В ЦІС інструмент розподіляється по відділеннях, стелажах, полицях і комірках.

Нормалізований інструмент розкладається за індексами в порядку зростання, спеціальний – за номерами виробів, деталей і операцій, для яких призначений. У одній комірці повинен зберігатися інструмент одного типорозміру або для однієї деталеоперації (спеціальний). Місця зберігання повинні бути пронумеровані: нумеруються стелажі, полиці, комірки.

На кожен типорозмір інструменту, що зберігається в ЦІС, заводиться облікова карта, в якій вказується: найменування інструменту, його індекс, розмір або профіль, номер стелажу, полиці, комірки, розмір максимального і мінімального запасу, постачальник і одержувач. У вказаних картах ведеться облік приходу і витрати інструменту.

Для безперебійного забезпечення цехів інструментом необхідно підтримувати його запаси в ЦІС на певному рівні, не допускаючи їх зниження нижче мінімально допустимого. На практиці застосовують дві системи планування поповнення запасів інструменту в ЦІС: 1) «максимум - мінімум»; 2) на замовлення.

Суть системи «максимум - мінімум» полягає в тому, що запас інструменту в ЦІС не повинен перевищувати встановленої максимальної величини (максимальний оборотний фонд) і бути не нижче мінімально допустимого значення, що дорівнює резервному запасу (мінімальному оборотному фонду). Для цього необхідно, щоб при зниженні запасів до певної величини видавалося замовлення на виготовлення чергової партії інструменту в інструментальному цеху або на отримання його зі сторони. Вказана величина замовлення називається «Точкою замовлення».

Точка замовлення повинна бути вище за резервний запас у ЦІС на величину часу виготовлення або постачання зі сторони партії інструменту. Точка замовлення повинна становити:

Іт.з. = Зр(с)+ Тт.з. х Ідн, (6.21)

де: Тт.з. – час від моменту видачі замовлення до надходження чергової партії інструменту в ЦІС, дн; Ідн – середньоденна витрата інструменту даного типорозміру по підприємству в цілому.

Величина Тт.з. дорівнює тривалості циклу виготовлення або надходження партії інструменту плюс час на оформлення замовлення. При зниженні запасу в ЦІС до точки замовлення з ЦІС дають заявки в інструментальний відділ або в бюро інструментального господарства заводу.

Система «максимум - мінімум» використовується при управлінні запасами універсального і спеціального інструменту, що витрачається у великій кількості.

У решті випадків застосовується система планування «на замовлення», при якій відповідно до виявленої потреби заздалегідь дається замовлення на виготовлення певної кількості інструменту. Така система застосовується, головним чином, для інструменту який потрібен у незначній кількості та використовується, як правило, одноразово.

Для кожного цеху за кожним типорозміром інструменту повинен бути встановлений ліміт витрати за певний період часу (зазвичай місяць або квартал). Видача інструменту з ЦІС цехам проводиться в межах встановленого ліміту за вимогами або лімітними картами.

Інструмент повинен видаватися в тій кількості, в якій зношений або поламаний інструмент був зданий цехом на базу відновлення або в утиль відповідно до актів втрати. Відступ від цього порядку допускається у разі потреби поповнення оборотного фонду цеху або при отриманні інструменту цехом вперше.

Із ЦІС інструмент потрапляє в цехові ІРК. Основними функціями останніх є: отримання інструменту з ЦІС, його зберігання й облік, видача на робочі місця і приймання з робочих місць, відправка в переточування, ремонт, перевірка і подальше приймання, списання зношеного інструменту і відправка на відновну базу або в утиль.

Порядок зберігання й обліку інструменту в ІРК аналогічний порядку в ЦІС. Оприходується інструмент на підставі накладних або лімітних карт, списання на витрати проводиться на підставі актів втрати (зносу, поломки). За цими актами зношений інструмент здається на базу відновлення або в утиль.

Видача інструменту на робочі місця проводиться за різними системами. Інструмент довготривалого користування видається робочому з дозволу майстра і записується в інструментальну книжку, отриману робочим під час вступу до цеху; другий екземпляр книжки зберігається в ІРК.

Видача інструменту короткочасного користування проводиться за одно- і двомарочною системами.

За одномарочною системою робочому видається декілька інструментальних марок з його табельним номером. Робочий здає інструментальну марку в ІРК, а замість неї отримує інструмент. Його марку кладуть (або вішають) у ту комірку, з якої був узятий інструмент.

При двохмарочній системі є додаткові інструментальні марки з індексом інструменту, що зберігаються разом з інструментом. При видачі інструменту марку робочого кладуть у комірку, з якої береться інструмент, а марку з індексом інструменту виймають з комірки і вішають на контрольну дошку на номер робочого, що одержує інструмент. Це дозволяє у будь-який момент встановити, який інструмент знаходиться у того чи іншого робочого.

Заточування різального інструменту може здійснюватись або безпосередньо основними робочими, або робочими – заточниками в централізованому порядку.

При централізованому заточуванні інструменту скорочуються час і витрати на заточування і підвищується його якість за рахунок кращої спеціалізації робочих-заточників, застосування для заточування спеціальних верстатів. Проте при цьому з'являються додаткові витрати (зарплата робочих-заточників, витрати на утримання приміщень і так далі), а також значно збільшується число інструментів, що знаходяться в обороті.

Заточне відділення повинне примикати безпосередньо до ІРК цеху, що полегшує передачу інструменту з ІРК у переточування і подальше його приймання.

Під відновленням інструменту розуміється приведення в нормальний експлуатаційний стан повністю зношеного і знятого з експлуатації інструменту для надання йому первинних характеристик. Витрати на відновлення інструменту майже завжди менше ціни нового інструменту. При правильній організації на машинобудівних заводах до 40% потреби в інструменті покривається за рахунок його відновлення. База відновлення інструменту майже завжди складається з сортувального пункту і майстерні по відновленню, оснащеної відповідним устаткуванням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фе х 60 х m х К1 х К2	\|	Система планово-запобіжного ремонту і її нормативна база

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.