• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контроль виконання заходів щодо захисту населення і територій.

Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки є урядовим органом державного управління, що діє у складі МНС і йому підпорядковується. У своїй діяльності Інспекція керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами МНС та положенням про Державну інспекцію.

Згідно законодавства, перевірку потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки здійснює уповноважена особа органу Державного нагляду у сфері ЦЗ, яка повинна мати при собі службове посвідчення, а за необхідності - відповідну форму допуску до державної таємниці встановленого зразка. У свою чергу керівництво ОГД зобов'язане надавати інспектору всю необхідну інформацію: статистичну звітність, результати попередніх актів перевірок, проектні матеріали, акти прийняття об'єкта в експлуатацію тощо, а також всіляко сприяти проведенню перевірки.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ визначають об'єкти, що підпадають під термін ПНО і підлягають обліку та перевірці за схемою:

1. Місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ при проведенні перевірок виявляють потенційно небезпечні об'єкти.

2. Місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ складають перелік ПНО і подають його до комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та НС (ТЕБ та НС).

3. Місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ погоджують перелік ПНО з іншими наглядовими органами і надають його до територіальних органів державного нагляду у сфері ЦЗ (щороку до 1 жовтня).

4. Територіальні органи державного нагляду у сфері ЦЗ затверджують перелік ПНО на комісії ТЕБ та НС (щороку до 1 листопада).

5. Територіальні органи державного нагляду у сфері ЦЗ подають зведений перелік ПНО до Державного департаменту страхового фонду документації і до Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (щороку до 1 грудня).

6. На підставі зведених переліків Державний департамент СФД надсилає відповідну форму паспорта керівнику ПНО.

7. Керівник (власник) ПНО розробляє та направляє паспорт ПНО до Держдепартаменту СФД (у 30-ти денний термін після отримання відповідної форми паспорта).

8. Державний департамент СФД забезпечує реєстрацію ПНО згідно з постановою КМУ від 29.08.2002 року №1288 "Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів".

9. Державний департамент СФД надає ПНО окремий реєстраційний номер, який зберігається у реєстрі до повної ліквідації небезпечного об'єкта.

10. Паспорт ПНО та свідоцтво про реєстрацію в Державному департаменті СФД залучається до наглядової справи ПНО.

11. Облік ПНО здійснюється територіальними та місцевими органами Державного департаменту СФД у спеціальному журналі обліку ПНО та ОПН.

12. Планування та періодичність перевірок ПНО здійснюється на основі аналізу НС, стану техногенної безпеки на підприємствах з урахуванням сезонних профілактичних заходів та періодичності перевірок ОГД.

У територіальних та місцевих органах державного нагляду у сфері ЦЗ розробляються плани роботи:

- у територіальних - на квартал (крім того розробляються календарні плани на рік, які направляються до місцевих органів державного нагляду у сфері ЦЗ);

- у місцевих - на квартал (крім того кожний державний інспектор складає місячний план-графік роботи та перевірок ПНО). У місцевих органах держнагляду у сфері ЦЗ складаються річні плани-графіки перевірок об'єктів. Це планування може здійснюватись у журналі обліку ПНО та ОПН.

Головною метою перевірки є оцінка діяльності щодо реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від НС природного та техногенного характеру, готовності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а яких покладено завдання із координації дій та управління функціональними і територіальними підсистемами ЄДС ЦЗ на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Організація перевірок покладається:

- на Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки функціональних та територіальних підсистем ЄДС ЦЗ на державному, регіональному та місцевих рівнях. Такі перевірки проводяться комплексною комісією МНС;

- на територіальні органи інспекції - функціональних та територіальних підсистем ЄДС ЦЗ на місцевих рівнях за відповідним територіальним та відомчим підпорядкуванням. Такі перевірки проводяться комплексними комісіями територіальних органів управління МНС.

До складу центральної комісії залучаються посадові особи структурних та територіальних органів управління МНС, а також посадові особи підприємств, установ і організацій, які належать до сфері діяльності МНС. До роботи в складі Комісії можуть залучатися представники центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій за погодженням з їх керівниками та керівниками об'єктів перевірки.

До складу територіальних комісій залучаються посадові особи територіальних органів управління МНС та безпосередньо підпорядкованих їм підрозділів. До роботи в складі територіальних комісій можуть залучатися представники інших територіальних підрозділів центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій за погодженням з їх керівниками та керівниками об'єктів перевірки.

Перевірки залежно від мети, термінів, обсягів і завдань поділяються на комплексні, контрольні та цільові. Комплексні, контрольні та цільові перевірки поділяються на планові та позапланові. Мета, терміни, обсяги, завдання та об'єкти планових комплексних, контрольних та цільових перевірок визначаються перспективним планом проведення перевірок, річними та квартальними планами роботи Інспекції та територіальних інспекцій (далі - органи державного нагляду), які затверджуються відповідними керівниками органів державного нагляду до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Витяги з планів проведення перевірок доводяться до керівників територіальних і функціональних підсистем в обсязі, що їх стосуються. Окремі питання з планів проведення перевірок мають бути включені до перспективних та річних планів основних заходів з підготовки функціональних і територіальних підсистем ЄДС ЦЗ на всіх рівнях. Для здійснення конкретної перевірки розробляється програма перевірки, у якій відображаються:

- підстава, мета та основні питання (напрямки) перевірки;

- терміни і тривалість перевірки;

- перелік усіх структурних підрозділів та сил функціональних і територіальних підсистем, які залучаються для перевірки;

- основні питання перевірки, включаючи перелік і строки практичних заходів, які проводяться під час перевірки (навчання, тренування тощо);

- перелік обмежень, які застосовуються під час перевірки.

При проведенні позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні на право перевірки.

Планові перевірки органи державного нагляду здійснюють за умови письмового повідомлення керівника об'єкта перевірки про проведення перевірки не пізніш як за десять днів до дня її здійснення. Повідомлення повинно містити:

- дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

- найменування об'єкта перевірки, щодо діяльності якого здійснюється перевірка;

- найменування органу державного нагляду.

Повідомлення разом з програмою перевірки надсилаються поштою, рекомендованим листом чи телефонограмою (факсом) за рахунок коштів органу державного нагляду або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі об'єкта перевірки під підпис.

Програми комплексних перевірок надсилаються до керівника об'єкта перевірки не пізніше ніж за 10 діб до початку перевірки. Програми інших перевірок доводяться до керівника об'єкта перевірки не пізніше ніж за 3 доби. При розробці програми перевірки мають ураховуватися пропозиції центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та специфіка завдань, покладених на об'єкти перевірки.

Термін (дата) проведення конкретної перевірки, визначеної планом проведення перевірок, може змінюватися за рішенням начальників (керівників) вищого рівня.

Тривалість проведення планових комплексних, контрольних та цільових перевірок територіальних і функціональних підсистем ЕДС ЦЗ на державному та регіональному рівнях не повинна перевищувати 15 діб. Тривалість проведення планових комплексних, контрольних та цільових перевірок територіальних і функціональних підсистем ЕДС ЦЗ на місцевому рівні не повинна перевищувати 10 діб. Тривалість проведення позапланових перевірок не повинна перевищувати 10 діб. Продовження терміну позапланового заходу не допускається.

Голова відповідної Комісії або територіальної комісії (далі - комісії) за погодженням з особою, якою призначено проведення перевірки, може вносити корективи до програми перевірки, якщо на об'єкті перевірки виявлені порушення, пов'язані з небезпекою для населення або персоналу, який працює.

У цьому разі на пропозицію голови комісії керівником об'єкта перевірки можуть залучатися додаткові спеціалісти, які дадуть кваліфіковані пояснення та об'єктивну оцінку виявлених недоліків. Для здійснення перевірки голова комісії повинен оформити посвідчення на право перевірки, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду і засвідчується печаткою. Посвідчення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. У разі проведення перевірки режимних об'єктів голова комісії та її члени повинні мати довідки про наявність необхідної форми допуску до державної таємниці.

З метою перевірки готовності до практичних дій за погодженням з керівником об'єкта під час перевірки можуть проводитися планові тактико-спеціальні (спеціальні) навчання, командно-штабні (штабні) тренування (навчання), а також відпрацьовуватися ввідні з окремих питань. У цьому разі до початку перевірки розробляються відповідні плани і графіки їх проведення. З метою перевірки теоретичних знань населення діяти за надзвичайних ситуацій під час перевірки проводяться відповідні опитування. Для проведення опитувань перед початком перевірки має бути розроблено та затверджено головою комісії перелік питань. Перевірка має здійснюватися у присутності керівника об'єкта перевірки або його заступника, або уповноваженої ним особи.

Під час підготовки до перевірки члени комісії зобов'язані вивчити програму перевірки, наявні звітні та інші матеріали про структуру і діяльність об'єкта перевірки (за наявності), не пізніше ніж за 3 дні (крім цільових перевірок) до виїзду на перевірку розробити особистий план роботи в складі комісії та представити його голові комісії за 2 дні до виїзду на перевірку(для цільових - за добу) голова комісії проводить загальний інструктаж, під час якого перевіряється готовність членів комісії до роботи, уточнюються строки і порядок інформування про хід перевірки, а також питання, що підлягають обов'язковому відображенню в акті перевірки. За результатами перевірки голова комісії за участю осіб, які здійснювали перевірку, в останній день перевірки складає акт перевірки, у якому визначаються підстава, мета, термін, перелік всіх структурних підрозділів та сил функціональних і територіальних підсистем, які залучалися для перевірки, недоліки, позитивні та негативні питання, виявлені в ході перевірки.

Акт перевірки складається у формі, яка дає змогу відобразити всі питання, визначені програмою перевірки. У кінці акта перевірки визначається, чи досягнута мета перевірки, робляться загальні висновки, виставляється оцінка готовності кожного структурного підрозділу функціональної і територіальної підсистем, які залучалися для перевірки, виставляється загальна оцінка та вносяться пропозиції щодо усунення виявлених недоліків із зазначенням рекомендованих термінів з їх усунення. Два примірники акта перевірки підписуються всіма особами, причетними до перевірки, керівником об'єкта перевірки і затверджуються особою, яка організувала перевірку. За потреби може бути виготовлено потрібну кількість копій акта перевірки. Голова комісії не пізніше 5 робочих днів після закінчення перевірки представляє керівнику підприємства, на якому здійснювалась перевірка, акт перевірки. На підставі акта перевірки в разі виявлення порушень, які становлять загрозу життю або здоров'ю людей, протягом 20 робочих днів з дня завершення перевірки відповідно до Інструкції про порядок та умови застосування запобіжних заходів посадовими особами Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, затвердженої наказом МНС від 27.03.2006 року № 170, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 26.05.2006 за № 606/12480, складаються приписи про застосування запобіжних заходів. Один примірник оригіналу акта перевірки, затверджений особою, якою призначено проведення перевірки, разом з приписами про застосування запобіжних заходів протягом 5 робочих днів після складення приписів надсилається поштою керівникові об'єкта для вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень (недоліків). За результатами перевірки відповідальною особою об'єкта перевірки протягом 30 робочих днів від дати отримання акта перевірки розробляється і затверджується відповідний план заходів щодо усунення недоліків, виявлених під час перевірки, з урахуванням термінів, наведених в акті перевірки.

Читайте також:

1. III. Виконання бюджету
2. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Контроль знань
5. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
6. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
7. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
8. VII Контроль постачальника
9. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
10. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
11. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Переглядів: 513