МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Завдання.Та, Голю), Майбутньому, Хворого, Ускладнення, Чання, · попередження про можливі наслідки і · вселити в пацієнта надію на одужання, · щоденне відвідування післяопераційного · моральна підтримка пацієнта для запобі- гання психічним розладам, · пояснення змін, котрі чекають хворого у · робота з самим хірургом для запобігання його «вигоранню» та пошуку ним штуч- них засобів релаксації (наприклад: алко- · робота з медичним персоналом у справі підняття авторитета хірурга в очах пацієн- · робота з родичами пацієнта. ___________________________________ У клініці ортопедії та травматології На відміну від: - агресивності паралізованих та - дратівливості ампутованих Хворі на віддалених етапах хвороби: - терпеливі та - невибагливі, - старанні та - добросовісні, - для них характерна альтруїстична пове-дінка Медичний психолог в клініці ортопедії і травматології: · проводить бесіди з пацієнтом з пояс-ненням суті лікування, · запобігає пригніченню, інфантильності, агресивності хворих, · налагоджує оптимальні психологічні сто-сунки між медпрацівниками, · індивідуальна психокорекційна робота з медичним та допоміжним персоналом, · виявлення недружніх стосунків і їх нівелювання, ___________________________________ · робота з родичами хворого, · робота з лікарями проти їх психологічного «вигоряння». Для онкологічного хворого з несприятливим прогнозом характерні: · страх перед невиліковністю та смертю, · страх перед ризикованою операцією, · страх викликається думками про біль та перед болісним вмиранням, · шепіт родичів біля ліжка викликає не- впевненість, · утрудняється спілкування з хворим, · хворого дратує підвищена «технічна» ак- тивність навколо нього на фоні безвиході · хворий намагається сам ізолювати себе · хворий перебуває в атмосфері сімейної стагнації · у термінальній стадії хворого заспокоює сам факт, що хтось є у його ліжка При роботі у менш тяжких відділеннях медичний персонал працює на підйомі, оскільки бачить результат. В онковідділенні є небезпека урівнятись в очах хворого з хво-рими та іх родичами та тривалого перебу-вання у цьому принизливому для фахівця стані. ___________________________________ Медпсихолог в клініці онкології намагається: · добитись беззаперечної довіри хворого до лікаря, · добитись від хворого повірити в офіційну медицину щоб не потрапити під вплив міфічних уявлень про «чудодійні ліки» і «чудодійні одужання» поза клінікою і поза оперативним втручанням, · перебороти уявлення про невиліковність хвороб у онкохворих, · перебороти агресію, пригніченість, страх смерті, аутоагресію, депресії, · сприяти налагодженню чіткої, злагодже-ної, самовідданої роботи медпрацівників стаціонару, · цілий блок роботи з родичами, · боротись з психологічною деформацією лікарів-хірургів, · іноді необхідно вмовити пацієнта дос-тойно закінчити свій життєвий шлях, підготуватися до смерті, завершити важливі справи, а якщо пацієнт віруючий, то звер-нутись до Бога, ___________________________________ · сприяти зменшенню негараздів у самій клініці стосовно: · фахового рівня персоналу, · наявності сучасного обладнання, · сприйняття нового і його · впровадження в медичну практику, · дати поради медпрацівнику: · щоб він не так гостро відчував нестачу зарплатні, · менше ображався, бо грошей ніде взяти більше, · треба задовольнятися меншими амбіціями, · запобігати агресії, · сумлінно виконувати свої святі обов’язки, · боротися з категоричністю, · негнучкістю, · цинізмом лікарів, · зловживанням алкоголем. Хворі у акушерсько-гінекологічній клініці: - вагітні жінки: - невротичні розлади: - підвищена чутливість до запахів ___________________________________ - нудота, - блювання, - втомлюваність, - тривога за майбутню дитину - побоювання генетичних вад, каліцтв, - психомоторне збудження, - звужена свідомість. - породіллі: - післяпологові психози: - млявість, - безсоння, - загальне погане самопочуття, - ілюзорні, галюцинаторні розлади Такі хворі можуть бути небезпечними для себе та для оточуючих. Медпсихолог_в акушерсько-гінекологічній клініці здійснює: · справляння певного позитивного психо-логічного впливу на жінок в умовах необ- хідності втручання лікарів в інтимну сфе- ру їх життя, · сприяє довірчим відносинам жінок з медперсоналом, · проводить діагностику станів прихованої депресії у вагітних жінок і зняття цих станів, ____________________________________ · використання проективних методів психо-корекції, · арт-терапія, · тілесно орієнтована терапія, · відкриті психотерапевтичні групи, · у разі надмірної екзальтованості жінки – індивідуальна робота та використання медикаментів у гінекології, · при відчутті комфорту і довіри - збільшується виділення нейромедіаторів: серотонін, дофамін, фенілетиламін – в результаті зростає виділення оцитоцину, а він сприяє нормальній пологовій діяльності жінки – зменшує тривожність, депресію і біль і зменшує кількість усклад-нень. Медпсихолог у клініці педіатрії: Психологами прийнята така класифікація віку людини: · період новонародженості ™ - до 1 міс. ___________________________________
• молодість (рання зрілість) - 21-35 років; Новонароджена дитина виявляється особли-во чутливою до мови дорослого і готова до спілкування (мімікою, жестами, вокаліза-цією). До кінця 1 місяця розвивається «комплекс оживлення» (з’являється усмішка). До кінця 3 місяця з’являється рухове пожвавлення і вокалізація. До кінця періоду немовляти з'являється: - здатність до розуміння людської мови, - починають вимовлятися перші самостійні слова, - немовля опановує найпростішими пред-метними діями. Провідне значення в психічному розвитку дитини набуває задоволення його нових потреб: - у спілкуванні з людьми, - у нових враженнях. ___________________________________ Вік немовляти закінчується кризою першого року життя, обумовленою станов-ленням ходьби й мови. В цей період для немовляти бувають характерними акти протесту, оппозиції, протиставлення себе іншим (гіпобулічні реакції Кречмера). В деяких випадках опозиція дитини приймає характер «істерик», афективно-респіра-торних судом, припадків. Дитині 1-3 років стає доступним навколиш-ній світ речей і предметів, які його притя-гують або відштовхують. Його дії і мова визначаються цією наочною ситуацією. Поведінка дитини 1 – 3 років характеризу-ється єдністю: - моторних і - сенсорних функцій (все, що він бачить, йому необхідно помацати руками) і недо-статньою диффереційованістю афектів і сприйняття. Провідна діяльність дитини цього віку - предметно-маніпулятивна. З'являється розуміння, що кожна річ має своє ім'я, своє призначення. Словесне сприйняття дитини («А що це?», «Як це називається?") дозволяє структурувати зовнішній світ. Відбувається виділення фігури з фону. ___________________________________ До 3 років формуються більш тонкі емоції. Важливим новоутворенням цього віку є усвідомлення власного «Я», виділення себе з навколишнього світу, що супровод-жується прагненням до самостійності: «Я сам», «Я хочу» і найбільш яскраво проявляється в кризі 3 років. Основні його прояви - негативізм, норовистість, свавілля (знецінення, приниження цінностей, деспо-тизм, ревнощі). З психопатологічних і психосоматичних розладів, характерних для періоду новонародженості, дитинства і раннього дитинства виділяють (Ковальов В. В.) такі синдроми, як: - синдром невропатіі, - синдром раннього дитячого аутизму, - гіпердинамічний синдром, - синдроми страху. До характерних для дітей у період ново- народженості, немовлятства і раннього дитинства є такі психосоматичні розлади (Д.Н.Ісаев): - дитяча коліка, - аерофагія, - відрижки, ___________________________________ - відсутність апетиту (анорексія), - перекручення апетиту, - жуйка (меріцізм), - недостатня прибавка маси тіла або ожи-ріння, - закреп (констіпація), - енкопрез (нетримання калу). У дошкільняти формується справжня само-свідомість.. З розвитком дитини рольові ігри переростають в ігри з правилами. Ігри з правилами стимулюють досягнення певних соціально значущих цілей. Формується самооцінка, рівень домагання. З іншого боку, в іграх з правилами дитина навчається обмежувати свої бажання, підкорятися заборонам. Вона набуває досвіду керівництва, але не такий, який йому хочеться, а відповідно до певних вимог, норм та заборон. Молодший шкільний вік нерідко супровод-жується кризою 7 років, для якої харак-терні: 1) втрата дитячої безпосередності, 2) манерність, капризи, в поведінці – наро-читість, безглуздість, верткість, блазнюван-ня, клоунада, дитина будує з себе блазня, 3) початок диференціації внутрішньої і зовнішньої сторони особистості дитини; 4) об'єктом аналізу стають суб'єктивні переживання: «Я радію», «Я засмучуюся»; 5) йде формування афективного узагаль-нення, логіки почуттів. У молодшому шкільному віці відбувається формування нової діяльності - навчальної, яка стає провідною. Сутність її полягає в засвоєнні наукових знань через збагачення і перебудову особистості дитини, що прояв-ляється у змінах рівня знань, навичок, умінь, в розумових операціях і в особли-востях особистості. У школярів відмінників формується завищена самооцінка, у погано успішних - занижена. Корекція самооцінки - важливий момент, який вимагає порівняння дитини тільки з самим собою. Важливим є використання заохочення. Похвала важлива в присутності інших, осуд - наодинці. Як похвала, так і осуд повинні стосуватися не глобально людини, а окремих сторін її особистості або окремих операцій. ___________________________________ Навчальна діяльність призводить до зміни і психічних процесів, серед яких найбільш важливим є розвиток вищих почуттів: - почуття товариства, - боргу, - відповідальності, - колективізму; - інтелектуальних почуттів: - допитливості, - здивування, - сумніву, - задоволення від вдалого виконання Успіх у навчанні - єдине джерело внутріш-ніх сил дитини, що народжують енергію для подолання труднощів. Типовими для дитини дошкільного та молодшого шкільного віку психопато-логічних синдромів можна назвати: - синдром догляду та бродяжництва, - синдроми патологічного фантазування. Криза пубертатного віку є найгострішою і тривалою. Пов'язано це з поєднаним впли-вом на підлітка цілого ряду соматичних, психологічних і соціальних факторів. __________________________________ У підлітків відбувається формування нової самосвідомості з підвищеним: - почуттям власної гідності, - власних можливостей і - здібностей. Розвиваються і більш повно усвідомлю-ються високі почуття дружби і любові, причому любов аж ніяк не обумовлена сексуальними потребами, а, навпаки, носить виключно платонічний, духовний характер. Медичний психолог, працюючи у дитячому лікувальному закладі повинен: · добитися повної довіри дитини і її батьків до медичного персоналу, · подолати у них тривожність і страх, · впевнити у високій кваліфікації лікарів (іноді показати їх професійну статистику), · змінити уяву, негативні фантазії у дітей щодо лікарні і лікарів, особливо у випадках, коли необачні батьки лякали ними дитину, · іноді батьки не вірять у хворобу дитини або, навпаки, схильні до уявних діагнозів, ___________________________________ У дітей після лікування можуть бути наслід- ки психотравми: - розлади сну, - нічні страхи, - іпохондричні страхи, - нічне нетримання сечі, калу, - страх смерті, - впертість, - затинання, - неврози і розлади поведінки. Ці вади свідчать про недосконалу роботу медичного психолога. Хворий у клініці терапії: Масивна і тривала інтоксикація, порушення обмінних процесів, виснаження призводять до зміни протікання психічних процесів, до зниження операціонально-технічних мож-ливостей пацієнтів (В. В. Ніколаєва). Відбувається перебудова ієрархії мотивів за типом їх перепідпорядкування новому голов ному засадничому мотиву: - збереження життя і - відновлення здоров'я, названому Тхостовим А.Ш. «зрушенням мети на мотив». З'являються: · замкнутість, · відчуженість, · збіднення контактів з людьми, · пасивність, · обмежувальна поведінка: · інертність, · зниження активності. У хворих на серцево-судинні захворювання спостерігаються: · інертність, · нерішучість, · втрата вольової активності і · життєвої стійкості, · втрата інтересу до праці і життя в цілому, · звуження кола інтересів, · егоцентричність, · образливість, · нестриманість. Найбільш частим типом ставлення цих пацієнтів до своєї хвороби є: - сенситивний і - ергопатичний ___________________________________ Хворі на цукровий діабет мають особливу особистісну структуру, що відрізняє їх як від хворих з іншими хронічними захворюван-нями, так і від здорових людей. У цих хворих спостерігаються: - шизоїдні риси характеру з «параноїчною готовністю», - явна або прихована тривожність, - занепокоєння, - риси нервозності. - типовими є обсесивно-компульсивні яко-сті. Діти, котрі страждають на цукровий діабет, ще до захворювання відрізняються: - підвищеною сумлінністю, - серйозністю, - відсутністю дитячої безтурботності. У дітей часто відзначаються: - порушення контактів з дорослими, - конфлікти з родичами. Ці діти і підлітки виглядають як: - чутливі, - замкнуті, - важкі для розуміння шизоїди, в той час як хворі в зрілому віці відрізняються рисами: - циклоїдності (перепади настрою) і - синтонності (товариськості). Для хворих на остеохондроз характерні: · нетерплячість, · метушливість, · незібраність і, · як наслідок, порушення координації рухів. · Виявляються такі типи реагування на хворобу: · ергопатичний, · неврастенічний і · тривожний Медичний психолог у терапевтичному відділенні повинен: · враховувати, що велике значення для пацієнта мають відомості про походження його хвороби, про причини виникнення, · боротись проти задавнених психологіч-них проблем, · здійснювати діагностування особистісних особливостей стану психічного здоров’я пацієнта, · витягти з свідомості чи підсвідомості факти анамнезу життя пацієнта, що були ним приховані від лікаря і дати їм пояснення чи корекцію, ___________________________________ · підготувати пацієнта до діагностичних досліджень та лікування, · пояснити стратегію і тактику лікування, · досягти впевненості пацієнта у високій кваліфікації лікаря і викликати довіру до нього і клініки, де він працює, · нівелювати зайву напругу у пацієнта. Хворі у дерматологічному відділенні та завдання медичного психолога: · у цих хворих велика інтимна складова в їх хворобі, але вона від лікаря прихована; лише медпсихолог, використовуючи завуа-льовані опитувальники, може виявити: · підспудні страхи, · акценти, · тривоги, котрі володіють хворим, і відкорегувати їх, · завдання медпсихолога полягає в тому, щоб поєднати у гармонію соматичне і психічне і впевнити хворого у необхідності довіри до лікаря і інформування його по всіх питаннях, що мають значення для лікуван-ня, · корекції потребує зняття тривалих осередків збудження, котрі гальмують усі інші прояви психіки і заважають лікуванню, ____________________________________ · особливість даного напрямку клініки є те, що однією лише психокорекцією можна іноді зняти, ліквідувати хворобу, наприклад, підвищивши імунітет. Медичний психолог повинен мати прості і чіткі критерії розпізнавання межі між нормою та патологією психіки. І коли йдеться про патологічні розлади, залучати до роботи лікаря психіатра. А де ж ця межа? Запропоновані ВООЗ ООН 7 критеріїв психічного здоров’я (Женева, 1976) піддані психологами нищівній критиці. Введені Всесвітньою організацією охорони здоров'я критерії психічного здоров'я базуються на сумнівних постулатах і є фор-мою нав'язування конформної поведінки мільярдам людей (http://psychiatrick. livejournal.com/101137.html). 1. Усвідомлення і відчуття безперервності, постійності та ідентичності свого фізичного та психічного «Я». Критерій заснований на постулаті, що фізичне і психічне «Я» кожної нормальної людини незмінно або повинно бути незмін-ним з самого народження людини до остан-нього дня його життя. Тому Ви повинні переконати психіатра, що Ваше фізичне і психічне «Я» ніколи не піддавалося змінам, що воно завжди було незмінним, безперервним і ідентичним самому собі. Небажано говорити, що Ви коли-небудь втрачали свідомість або пере-бували в комі. 2. Почуття сталості та ідентичності пере-живань в однотипних ситуаціях. Критерій заснований на постулаті, що всі почуття, емоції, думки і переконання кож-ної нормальної людини пов'язані або повинні бути пов'язані тільки з якою- небудь ситуацією. Тому Ви повинні переко-нати лікаря, що в однотипних ситуаціях Ви завжди відчували і думали одне й те саме. 3. Критичність до себе і своєї власної психіч-ної продукції (діяльності) та її результатів. 4.Відповідність психічних реакцій (адекват-ність) силі й частоті середовищних впливів, соціальних обставин і ситуацій. Критерій заснований на постулаті, що кожна психічна реакція людини пов'язана тільки зі середовищними впливами, соці-альними зобов'язаннями і ситуаціями. Тому Ви повинні переконати лікаря, що всі Ваші думки, емоції, фантазії і сни повністю від-повідали наданому на Вас впливу природ-ного або соціального середовища або були пов'язані з виконанням Вами будь-яких соціальних зобов'язань. 5. Здатність самоврядування поведінкою відповідно до соціальних норм, правилами, законами. ___________________________________ яву кожного нового правила і закону, щоб Ви могли регулювати свою поведінки в залежності від них. 6. Здатність планувати власну життєдіяль-ність і реалізовувати це. Критерій заснований на постулаті, що всі плани, побудовані нормальною людиною, реалізовані або повинні бути реалізовані незалежно від стану його фізичного здоро-в'я, матеріального становища та економіч-них умов. Тому Ви повинні переконати ліка- ря, що постійно будуєте тільки такі плани, які завжди повинні реалізувати навіть у випадку розорення Вашого підприємства або економічної кризи, інакше з Вашою психікою не все гаразд. 7. Здатність змінювати спосіб поведінки в залежності від зміни життєвих ситуацій і обставин. ___________________________________ Виділяють такі складові здоров'я людини: 1) фізична (фізичний розвиток, фізична активність, фізичне благополуччя, фізичні обмеження), 2) психічна (психічний розвиток, психічне благополуччя, контроль поведінки і емоцій-них реакцій, функціонування когнітивних процесів), 3) соціальна (міжособистісне спілкування), 4) рольова (свобода в виконанні звичайних ролей вдома, на роботі), 5) загальна самооцінка здоров'я. Загальновизнаним є виділення 5 груп здоров'я: 5. Хворі з хронічними хворобами в стані декомпенсації зі значно зниженими функціональними можливостями організму. Психічне здоров'я – це: - відсутність психічного захворювання; - нормальний психічний розвиток і - сприятливий функціональний стан вищих відділів ЦНС. Відповідно до більш ранніх критеріїв ВООЗ, під психічним здоров'ям слід розуміти: 1. Відсутність виражених психічних розла-дів; 2. Певний резерв сил людини, завдяки якому вона може подолати несподівані стреси, труднощі, що виникають у виняткових обставинах; 3. Стан рівноваги між людиною і навколиш-нім світом, гармонії між ним і суспільством, співіснування уявлень окремої людини з уявленнями інших людей про "об'єктивну реальність". ___________________________________ У сучасній психології виділяють кілька підходів до розуміння «норми». 1. Статистичний підхід Найпоширенішим для багатьох психологів і психіатрів є розуміння норми як чогось се-реднього, усталеного, такого, що не виділя-ється з маси, як найбільш пристосованого, адаптованого до навколишнього середови- ща. Як правило, чим рідше зустрічається та чи інша форма поведінки, тим більша ймо- вірність, що її будуть сприймати як аномаль-ну. Бути нормальним означає бути, як всі, відповідати усередненому стандарту (серед-ньостатистичному нормативу) оцінки мож-ливостей людини. Цьому підходу відповідає оцінка розумової відсталості по показнику IQ. Нижче 20 - глибока розумова відсталість 35-49 - помірна розумова відсталість 50-70 - легка розумова відсталість 71-84 – розум. відсталість близька до норми Читайте також:
|
||||||||
|