Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Швейні товари.

Текстильні волокна – це тонкі видовжені тіла, в яких площа поперечного зрізу набагато менша за довжину, а міцність і еластичність такі, що дають можливість, скручуючи, переробляти їх на пряжу та нитки.

Текстильні товари.

До текстильних товарів відноситься продукція текстильної промисловості, яка виробляється з текстильних волокон, пряжі та ниток, а саме тканини, неткані та дубльовані матеріали, штучне хутро, килими та килимові вироби.

Текстильні товари отримують у процесі ткацтва шляхом взаємного переплетення пряжі або ниток, для отримання яких використовують текстильні волокна.

 

Класифікація текстильних волокон.

 
 

 


Пряжа - це нитка, яка отримана з коротких волокон шляхом їх скручування при прядінні.

Нитками називають кручені або некручені гнучкі та міцні тіла значної довжини і з малим поперечним перетином.

Тканини представляють собою текстильний виріб, який виготовлений взаємним переплетенням подовжніх (основи) і поперечних (утоку) ниток у процесі ткацтва. Тканина виробляється на ткацьких станках.

Переплетення – це порядок взаємного перекриття ниток основи нитками утоку.

Переплетення поділяють на п’ять класів:

прості (головні): полотняне, саржеве, атласне (сатинове);

 

           
   
 
   
репс основний
 
 

 


– похідні від головних (репс, рогожка);

– комбіновані і дрібновізерункові (крепові, рельєфні, вафельні);

– крупновізернкові або жакардові (меблево-декоративні);

– складні: мають три і більше систем ниток (ворсові).

Класифікують тканини за сировинним складом, призначенням та іншим ознакам, встановленим з урахуванням особливостей тканин: структурі ниток, характеру обробки та ін.

Згідно з ДСТУ 3047-95 за видом використаної сировини тканини поділяються на бавовняні, лляні, вовняні, шовкові та з хімічних волокон і ниток.

Залежно від призначення всі види тканин поділяються на такі групи: тканини для одягу, білизняні і столові, ковдрові, меблево-декоративні, напірникові, текстильно-галантерейні, взуттєві. Кожна з цих груп поділяється на підгрупи, види і різновиди.

Текстильні матеріали, які отримують з текстильних волокон або ниток без ткацтва і які скріплені різними способами називають нетканими. Отримують ці матеріали в три етапи: створення настилу (волокон, пряжі), його скріплення і обробка.

Класифікація нетканих матеріалів за призначенням

 
 

 

 


Штучне хутро – це текстильний виріб, який по зовнішньому вигляду і властивостям нагадує натуральне. Використовують його у якості основного і підкладного матеріалу для комірів та обробки швейних виробів. Штучне хутро має ґрунтову основу (пряжа бавовняна і з хімічних волокон) та ворсовий покрив (з хімічних волокон: нітрон, лавсан та ін.).

Килимові вироби – це художні тканини ручного і ма­­шинного виготовлення, призначені для утеп­лю­вання, прикрашання житлових, громадських при­міщень, виконання обрядових та естетичних фун­кцій. До них відносяться килими, гобелени, доріжки, верети, ліжники, накидки, налавники.

Класифікують килимові вироби за різними ознаками:

 
 

 

 


Зберігають текстильні товари у складських приміщеннях в упакованому вигляді. Складські приміщення повинні бути сухими, чистими, провітрюваними. Текстильні товари потрібно захищати від попадання прямого сонячного проміння. Температура зберігання – 15-180С, відносна вологість – 60-65%. Вовняні матеріали оберігають від молі, обробляючи їх протимолевими засобами, і періодично проглядають.

Стандартами у текстильних виробах не до­пускаються пороки, які різко погіршують їх зовніш­ній вигляд: потовщення ниток більше ніж п’яти­кратної товщини, вузли, дірки, масляні плями, відір­­вана кромка, непропечатка малюнку, різні відтінки, непрофарб та ін.

Питання для повторення.

1. Які товари відносяться до текстильних?

2. Як класифікуються текстильні волокна за походженням?

3. Назвіть основні види ткацьких переплетень.

4. Як поділяються тканини згідно з ДСТУ 3047-95 за видом використаної сировини і за призначенням?

 

Одяг є одним із засобів захисту тіла людини від дії зовнішнього середовища в звичайних умовах і при виконанні певних видів робіт.

Одяг виконує не тільки утилітарну (практичну) функцію, але й естетичну, психологічну і соціальну. Загальними вимогами, яким повинні відповідати усі швейні вироби є зручність у використанні, надійність, відповідність сучасному напрямку моди, безпека для здоров’я людини і навколишнього середовища. Особливі вимоги пред’являються до швейних виробів спеціального призначення.

Для виробництва швейних товарів застосовують основні матеріали: різноманітні тканини, неткані матеріали, штучне та натуральне хутро, натуральну шкіру, дубльовані матеріали та допоміжні: нитки, фурнітуру, оздоблювальні матеріали.

Процес виготовлення швейних виробів включає проектування, розкрій матеріалів на деталі, пошив виробів і заключну обробку.

Одяг промислового виробництва виготовляють на типові фігури. Типова фігура за вимірами і формою характерна для переважної більшості населення.

Фігура дорослої людини характеризується трьома основними параметрами:

 

Асортимент швейних виробів великий та складний, він складається з різних видів і різновидів одягу, головних уборів, постільної і столової білизни, спортивного спорядження та ін.

Класифікація швейних товарів за різними ознаками

       
 
 
   
Крім того, одяг класифікують за матеріалом верху, фасонами, розмірами, повнотою, силуетом, конструкцією деталей, складністю обробки, комплектністю, артикулам та ін.

 

 


Швейні вироби можуть бути 1-го і 2-го сорту. Сорт залежить від наявності дефектів і посадки виробу на фігурі.

Швейні вироби маркують навісним ярликом з картону і стрічкою з тканини, де наносять зображення товарного знаку, склад сировини, розмірні параметри і символи по догляду за виробом.

 

Питання для повторення.

1. Які матеріали використовуються для виробництва швейного одягу?

2. Назвіть розмірні параметри типової фігури людини.

3. За якими ознаками класифікується швейний одяг?

 


Читайте також:

  1. Будівельні товари.
  2. Взуттєві товари.
  3. Галантерейні товари.
  4. З охорони праці при роботі на швейній машині
  5. Керамічні побутові товари.
  6. Меблеві товари.
  7. Металогосподарські товари.
  8. Парфумерно-косметичні товари.
  9. Побутові електротехнічні товари.
  10. ПРОПОЗИЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТИ ЗА РАХУНОК ПОТОЧНИХ ТОВАРІВ. КРИВА ПРОПОЗИЦІЇ У ВИПАДКУ ВИСОКО- ТА НИЗЬКОЕЛАСТИЧНОГО ПОПИТУ НА ІМПОРТНІ ТОВАРИ. ЇЇ ЕКЗОГЕННІ ЧИННИКИ.
  11. Скляні побутові товари.
  12. Смакові товари. Алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої




Переглядів: 2488

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Побутові електротехнічні товари. | Трикотажні товари.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.