• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура промови

Важливими критеріями майстерності оратора є такі якості ним сказаного, як об'єктивність, ясність, образність і цілеспрямованість.

Основні етапи підготовки і проведення промови

Докомунікативна Комунікативна Посткомунікативна

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність красномовства?

2. Чому вчені великого значення у спілкуванні надають умінню слухати?

3. Поясніть, чому від рівня нашого володіння технікою спілкування залежить думка оточуючих про нас?

4. Поясніть, як вирозумієте параметри комунікативної ситуації: хто-кому-що-про що – для чого-де-коли?

5. На що потрібно звернути увагу, щоб вас адекватно сприймали?

6. Поясніть, чи має значення вміння говорити під час улаштування на роботу? Чому?

7. Які ви знаєте різновиди публічних виступів?

8. Чим повинен володіти кожен виступаючий?

9. Яке значення для промовців має вміння слухати?

10. Що передбачає публічне спілкування людей під час виступу?

11. Як потрібно готуватися до виступу?

12. Чим можна зацікавити слухачів?

13. Чому доповідач має демонструвати повагу до слухачів?

14. Які етапи підготовки до виступу?

15. Яка структура виступу?

16. Які види підготовки до виступу?

17. Які джерела збору інформації до виступу?

18. Якою може бути мета виступу?

Тема Формування навичок і прийомів мислення. Види, форми, прийоми розумової діяльності.

План

1. Мислення – як основа розумової діяльності людини

2. Складові операції розумової діяльності людини

3. Поняття про уяву як специфічно людському виді діяльності.

4. Види уяви.

Мислення - процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.

Критерій його істинності - суспільна практика.

Мислення людини відбувається з допомогою понять, кожне з яких відображене одним або декількома словами. Процес мислення являє собою перехід суб'єкта від наявних до нових знань.

Матеріальною основою мислення є мова. Думка спирається на згорнуту внутрішню мову. Початковим моментом мислення є проблемна ситуація, що утягує особистість в активний розумовий процес. Проблемна ситуація — це конфлікт тим часом, що дано суб'єкту, і тим, чого він повинний досягти.

Виділяють три типи розумових дій, характерних для процесу рішення задач.

1.Орієнтовані дії

2.Виконавчі дії

3.Перебування у відповіді

Головне в розумовому пошуку — висування гіпотези.

Розумова діяльність, зв'язана з раптовим рішенням проблеми, називається евристичної. Евристика — наука про закономірності розумового пошуку.

Процес формування розумових дій відбувається поетапно (за П.Я. Гальперіним):

1. Виявлення орієнтованої основи дії. На цьому етапі відбувається орієнтація в завданні. Спочатку виділяється те, що саме упадає в око.

2. Відбувається формування дії в матеріальному виді. На цьому етапі той хто обучається розумовим діям одержує повну систему вказівок і систему зовнішніх ознак, на які йому треба орієнтуватися. Дія автоматизується, робиться доцільним, можливий його перенос на аналогічні завдання.

3. Дія формується в голосній мові. Важливого значення набуває не тільки знання умов, але і розуміння їх.

4. Етап формування дій у зовнішній мові про себе.

5. Формування дій у внутрішній мові.

Складові операції розумової діяльності людини

+ Аналіз — це мислений поділ предмета, явища на складові части­ни, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

+ Синтез — мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.

+ Узагальнення — виділення на підставі порівняння головного, за­гального, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета, об'єкта.

+ Абстракція — виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ, або понять.

+ Конкретизація — перехід від загального до часткового, зв'язок теорії з практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.

Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій:

• за суміжністю; • за подібністю; • за контрастом.

Асоціаціями називаються елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне з'явлене уявлення або поняття викликає інші.

У складній структурі людської психіки є така якість, як уява, або фантазія.

Уява - це психічний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин через приведення наявних у людини знань у нову комбінацію.

Розрізняють два види уяви - відтворювальну і творчу.

Відтворення залежить від:

• вихідної інформації;

• суми та якості знань людини;

• наявності психологічної установки.

Виділення видів мислення роблять на різних підставах

Наочно (конкретно) діюче мисленняє найбільшелементарна форма мислення, що виникає в практичній діяльності і є основою для формування більш складних форм мислення. Виділяють також наочно-образне і абстрактно-логічне (чи відвернене) мислення.

Психічний процес, що полягає в створенні нових образів (представлень) шляхом переробки матеріалу сприйнять і представлень, отриманих у попередньому досвіді, називається уявою.

Уява властива тільки людині. Уява як своєрідна форма відображення дійсності здійснює уявний відхід за межі безпосередньо сприйманого; сприяє передбаченню майбутнього;«оживляє» те, що було раніше.

Фізіологічною основою уяви є складна аналітико-синтетична діяльність мозку, у процесі якої відбувається утворення нових систем тимчасових зв'язків на основі раніше сформованих.

Уява — найважливіша складова частина творчого процесу. Уява, як і сприйняття, пам'ять, мислення— пізнавальний процес. Специфіка уяви складається в переробці минулого досвіду. І в цьому відношенні воно нерозривно зв'язано з пам'яттю.

Загальне і відмінне між мисленням і уявою. Уява тісна зв'язано з мисленням. І мислення і уява виникають у проблемній ситуації, мотивуються потребою особистості, основу їх складає випереджальне відображення. Але випереджальне відображення дійсності, здійснюване в процесі уяви, відбувається у виді яскравих представлень, у той час як випереджальне відображення в процесах мислення відбувається шляхом оперування поняттями, що дозволяють узагальнено й опосредованно пізнавати навколишнє.

Уява може бути пасивною (сновидіння, мрії) і активною,котру, у свою чергу, розділяють на відтворення (створення образа предмета по його описі) і творчу(створення нових образів, що вимагають добору матеріалів, відповідно до задуму).

Питання для самоконтролю

- Які можливості дає людині мислення?

- Які види мислення виділяють?

- Яку роль відіграють поняття в процесі мислення?

- Які операції використовує людина в процесі розумової діяльності?

Тема Основні закони риторики

План

1. Закон гармонізуючого діалогу

2. Закон просування та орієнтації адресата

3. Закон емоційності

4. Закон задоволення

Закон гармонізуючого діалогу

Закони сучасної загальної риторики сприяють ефективності мови і успіху мовного спілкування в різних ситуаціях: і в процесі безпосереднього взаємодії з тим, кому мова адресована; і в ситуації публічного виступу.

Перший закон сучасної загальної риторики — закон того, що гармонізує діалог свідчить: ефективне мовне спілкування можливе тільки при діалогічній взаємодії учасників мовної ситуації.

Отже, закон гармонізуючого діалогу говорить про те, що ваш співбесідник або аудиторія — не пасивний об'єкт, якому ви повинні передати інформацію, на який ви як що говорить покликані впливати. Ваше завдання — «збудити власне внутрішнє слово» слухача, встановити гармонійні і двосторонні відносини з адресатом.

Перший закон риторики і принципи діалогізації мовного спілкування

Для того, щоб діалогізувати мовне спілкування, тобто щоб отримати активний відгук на мову що говорить, треба знати принципи мовної поведінки.

1. Увага до адресата.

Готуючись до публічної мови, професійної або особистої бесіди, перш за все, необхідно уявити собі слухача, співбесідника. Хто він? Які особливості його особи (характер, смаки, інтереси). Чи є теми, які не варто зачіпати?

Риторика рекомендує, обдумуючи мову, наперед скласти «соціальний портрет слухача (аудиторії)». Він створюється в результаті відповідей на наступні питання:

1) соціальне положення слухача або соціальний склад аудиторії; соціальна роль співбесідника по відношенню до вас (керівник? викладач? товариш? батько? і т.д.)

2) розмір аудиторії (кількість чоловік);

3) вік;

4) круг особливих інтересів адресата і набір «заборонених тим», особисті особливості співбесідника (характер, освіта, виховання...);

5) чому і навіщо люди зібралися? Що робитимуть в результаті зборів конференції?

6) як ваше повідомлення пов'язане з особистими насущними інтересами і потребами адресата?

7) що вони хочуть отримати від вас як оратора? Що ви можете їм запропонувати? Можливо, потрібна не стільки інформація, скільки підтримка або зміцнення відчуття єдності?

8) як вони використовуватимуть отримані від вас відомості? Коли? Яким чином?

Другий принципдіалогізації мови — це принцип близькості змісту мови інтересам і життю адресата.

Третій принцип— конкретність.

Закон просування та орієнтації адресата

Другий закон загальної риторики — закон просування і орієнтації адресата, який вимагає, щоб слухач за допомогою того, хто говорить був орієнтований «в просторі» мови і щоб він відчував, що разом з тим, хто говорить просувається до мети.

Перш за все потрібно продумати загальну структуру мови.

Відчуття руху створюється і самим процесом виконання, вимовлення слів. Необхідні осмислені паузи, правильно вибраний темп мови. Повтори повинні не заважати руху думки, а підкреслювати особливо важливі формулювання висновки.

Закон емоційності

Третій закон риторики, закон емоційності, вимагає, «щоб той, хто говорить, не тільки мислив, не тільки розумом творив свою мову, але і відчував, переживав емоційно те, про що він повідомляє або розмовляє». Ще стародавні риторики говорили об те, що тільки особисто пережите, відчуте можна переконливо повідомити, не залишивши слухача байдужим. Існує безліч виразних засобів, розроблених риторикою, які роблять мову виразної. Найсильніша з них — це метафора. Емоційною і експресивною мова стає також завдяки виразним рухам того, хто говорить, його голосу.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Аналіз промови оратора
6. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
7. Атомно-кристалічна структура металів
8. Базова алгоритмічна структура
9. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
10. Безцехова виробнича структура.
11. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
12. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу

Переглядів: 3193