Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Елементи політичної системи

Поняття політичної системи

Політична система: сутність, структура, функції

Функції політики в житті суспільства

Ознаки політики як соціального явища

Політика як суспільне явище

Політика посідає важливе місце в житті суспільства, бо вона здатна впливати на всі сфери суспільного життя.

Політичне життя суспільства — все, що пов'язано з полі­тикою, політичними проблемами, відносинами, які існують у суспільстві.

Це сукупність духовних, емоційних і практичних явищ політичного буття людини і суспільства, що характеризує їхнє ставлення до політики и участі в ній. Політичне життя завжди існує в конкретно історичних формах, зумовлених матеріальними й соціокультурними чинниками, тісно пов'язане з найрізноманітнішими формами політичної діяльності

Політична сфера суспільства — це сфера відносин між людьми групами людей, класами, націями, країна ­ми, а також між людиною і державою стосовно реа­лізації своїх корінних життєвих інтересів та потреб.

Усе це знаходить вияв у різноманітних формах полі­тичного співробітництва чи конфронтації, в діяльності партій, рухів і громадських організацій, в їхньому суперництві за вплив на народні маси.

 

• Функціонування і розвиток певних структур у суспільстві.

• Управління суспільством у цілому.

 

1. Загальна організація суспільного життя

2. Управління діяльністю відносинами між людьми суспільними групами класами націями народами, країнами.

3. Контроль за діяльністю та згаданими вище відноси­нами

4. Взаємозв'язки з економічним життям суспільства та вплив на нього

5. Вираження політично значимих інтересів усіх суб’єктів соціального житія.

6. Узгодження інтересів різних соціальних груп населен­ня щодо запобігання можливим соціальним конфлік­там

7. Визначення пріоритетів розвитку суспільства й забез­печення в процесі їх реалізації гармонії інтересів со­ціальних груп та окремих індивідів.

8. Визначення перспектив розвитку суспільства.

 

 

Політична система суспільства — складна, розгалуже­на сукупність політичних інститутів, соціально-політичних спільнот, форм взаємодії і взаємовідно­син між ними, в яких реалізуються політичне життя, політична й державна влада. Це структура владних органів у суспільстві тобто те, що пов’язано з по­літикою

Політична система покликана створювати сприятли­ві умови для ефективної діяльності всіх сфер суспільно­го життя та реалізації інтересів усіх членів суспільства.

 

1. Політичні відносини між суб’єктами системи, які лежать в основі політичної системи.

2. Політична діяльність.

3. Політична свідомість — відображення політичного жит­тя суспільства в ідеях поглядах, уявленнях традиціях.

4. Політична культура.

5. Політичні інститути — політичні установи з організаційною структурою і виконавчими структурами та апаратом (держава, політичні партії, громадські неурядові організації та спілки , органи місцевого самоврядування, трудові колективи).

6. Політичні и правові норми — становлять нормативну основу політичної влади й політичного життя

7. Засоби масової інформації (ЗМІ).

 

Функції політичної системи:

владна — формування підтримання та використання влади;

політична - залучення громадян до політичної діяль­ності, формування політичної свідомості, підвищення політичної культури;

стратегічна - визначення мети и завдань суспільного розвитку вироблення курсу держави;

управлінська - керівництво правовою, економічною, соціальною та іншими сферами життя, організація ді­яльності суспільства на виконання поставлених мети й завдань;

представницька — представлення та узгодження інте­ресів і потреб різних суспільних груп;

правова — розроблення законів контроль за їх дотри­манням;

розподільча — мобілізація ресурсів (матеріальних ду­ховних, людських, фінансових) з метою розподілу та реалізації їх;

інтеграція всіх елементів суспільства, забезпечення со­ціальної злагоди;

легітимізація, забезпечення відповідності реального політичною життя офіційно проголошеним політичним і правовим нормам;

• захисна забезпечення суверенітету и незалежності безпеки країни

 

Чинники, які визначають політичну систему:

його соціальна структура (відносини між різними вер­ствами населення, націями);

форма правління (парламентська, президентська, парламентсько-президентська);

тип держави ( монархія, республіка);

характер політичного режиму (демократичний, тоталітарний, авторитарний, деспотичний);

соціально політичні відносини (стабільні чи ні, помірні чи конфронтаційні тощо);

політико-правовий статус держави (конституційний, за розвинених чи нерозвинених правових структур);

характер політико-ідеологічних і культурних відносин у суспільстві (відкриті чи закриті, з паралельними, ті­ньовими структурами чи без них);

історична и національна традиція устрою політичного життя (політично активним чи пасивним населенням, кровнородинними зв'язками чи без них, розвиненими чи ні громадянськими відносинами тощо).

 

Політичні партії

Політична партія - організована група однодумців, яка виражає і представляє інтереси частини народу або певної соціальної групи чи кількох груп і має за мету реалізацію та досягнення цих інтересів завоюван­ням державної влади чи участю в її здійсненні.

Зародки політичних партій у вигляді станових угру­повань які боролися між собою за державну владу або за вплив на неї, склалися ще в рабовласницькому ї феодаль­ному суспільстві. В період зародження капіталізму поча­ли формуватися об'єднання нового типу у вигляді полі­тичних клубів (Якобінський клуб, Клуб кордельєрів).

Сучасні політичні партії почали формуватися в се­редині XIX ст.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. IV. Розподіл нервової системи
  6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  7. IV. Філогенез кровоносної системи
  8. POS-системи
  9. VI. Філогенез нервової системи
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ




Переглядів: 608

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Особливості побудови громадянського суспільства в Україні | Основні функції політичних партій

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.