• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Надзвичайні обставини: неврожай, стихійні лиха, катастрофи.

Торговельно-політична дискримінація певних країн.

Негативний вплив інфляції.

Вплив валютно-фінансових факторів.

Зміни в міжнародній торгівлі.

Різке зростання світових цін на нафту (у 18 разів у 1980 р. проти 1971 р.) призвело до дефіциту поточних операцій платіжних балансів країн — імпортерів нафти та активізації платіжних балансів нафто­видобувних країн — членів ОПЕК.

У географії товарних потоків відмічається значне розширення взаємного обміну між промислове розвинутими країнами при ско­роченні питомої ваги країн, що розвиваються, в їх зовнішній торгівлі.

З уведенням плаваючих курсів значно зросли ризики валютних втрат, особливо під впливом різких коливань курсів провідних ва­лют світу, які найчастіше використовуються як валюти ціни і плате­жу: долара США, англійського фунта стерлінгів, німецької марки, японської єни. В очікуванні зниження курсу національної валюти відбувається зсув за строками платежів з експорту й імпорту.

Після розгляду множинності факторів, які впливають на платіж­ний баланс, мимоволі напрошується висновок, що досягти щорічної збалансованості надходжень у країну чи її виплат іншим країнам — завдання надзвичайно складне. Тому навряд чи яка-небудь держава світу ставить його для беззаперечного вирішення, тому що немає без­посередньої загрози порушення економічної стабільності при пев­ному незбіганні вхідних та вихідних потоків. Однак тут, як і в усьо­му, також необхідно дотримуватися певної міри.

Так, довготермінове пасивне сальдо платіжного балансу при­зводить до того, що для покриття дефіциту іноземної валюти необхідно використовувати офіційні резерви, зменшуючи їх обсяги. Оскільки ці резерви не є безмежними, то країна, щоб виправити ситуацію, зму­шена йти на запровадження різних протекціоністських заходів для стримування імпорту й заохочування експорту. Одним із наслідків дефіциту платіжного балансу може стати зміна курсової вартості національної валюти. Валютний курс, з одного боку, віддзеркалює стан платіжного балансу, з іншого, є одним із факторів, які суттєво впливають на стан платіжного балансу.

Стосовно довготермінового активного сальдо платіжного балан­су, то й тут може мати місце ціла низка негативних наслідків.

Якщо активне сальдо досягається за рахунок позитивного саль­до платіжного балансу, то це означає, що імпорт не перекриває екс­порту і тим самим фактичний рівень споживання стає меншим від потенційно можливого.

Якщо сальдо формується під впливом значного перевищення притоку капіталу над його відтоком, то країна перетворюється в сто­рону, що приймає, зі всіма можливими негативними наслідками. Адже іноземні Інвестиції — це свого роду допінг для національної економі­ки, оскільки з часом частина валового національного продукту, створе­ного в країні, у вигляді прибутку інвестора буде відпливати за кор­дон, що може негативно вплинути на темпи економічного зростання.

Крім того, довгочасне перевищення надходження валюти в краї­ну над її вибуттям може слугувати причиною інфляції, знецінення національної грошової одиниці й підвищення рівня цін на внутріш­ньому ринку.

Поширення практики плаваючих валютних курсів, збільшення масштабів кредитного ринку, відміна обмежень на рух капіталів привели до лібералізації проведення самостійних дій приватними учасниками міжнародних операцій. Виникає альтернатива вибору засобів платежу, а його критерії ускладнюються. З'явилася значна кількість нових фінансових інструментів, що забезпечують страху­вання від валютних і кредитних ризиків, відбувається швидке впро­вадження ЕОМ, новітніх'засобів передачі та обробки інформації.

Провідні країни вживають заходи щодо забезпечення стабіль­ності ринкових курсів своїх валют шляхом узгодженого міждер­жавного впливу на діяльність валютних ринків, посилення впливу офіційних органів на курси з метою обмеження рамок їх коливання. Для цього центральні банки проводять спільні валютні інтервенції.

Постійно посилюється тенденція до погодження у проведенні внутрішньої макроекономічної політики західними країнами. За до­помогою міжнародної координації цієї політики управління платіж­ними балансами стало розглядатись як альтернатива плаваючим валютним курсам.

Питання для самоконтролю

1.Дайте визначення платіжного балансу. Який його економіч­ний зміст?

2.Охарактеризуйте основні історичні етапи в розробці платіж­ного балансу.

3.Яка структура платіжного балансу?

4.Дайте визначення активу або дефіциту торговельного ба­лансу.

5.Які основні складові балансу послуг?

6.Яка структура балансу руху капіталів і кредитів?

7. Охарактеризуйте операції з ліквідними валютними активами.

8. Яка сучасна класифікація статей платіжного балансу за методикою МВФ?

9. Перелічіть основні фактори, які впливають на платіжний баланс.

Читайте також:

1. Авіаційні катастрофи.
2. Гідрологічні надзвичайні ситуації
3. Гідрологічні надзвичайні ситуації.
4. Гідросферні стихійні лиха
5. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру
6. Законодавче і нормативно-правове забезпечення функціонування єдиної державної системі попередження і реагування на надзвичайні ситуації.
7. ІІ. Гідросферині стихійні лиха
8. На надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
9. Надзвичайні комбіновані ситуації природно-техногенного характеру
10. Надзвичайні ситуації воєнного часу
11. Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.

Переглядів: 939