МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Прокурор у стадії дізнання і досудового слідстваПрокурор в стадії порушення кримінальної справи Законність та обгрунтованість порушення кримінальних справ, також як і відмови у їх порушенні в вагомій мірі залежить від правильно організованого прокурорського нагляду за виконанням законів. Суть прокурорського нагляду у цій стадії визначається обсягом повноважень прокурора, які сформульовані у КПК та Законі «Про прокуратуру». Ці повноваження неоднорідні за своїм змістом, але підпорядковані єдиній меті — забезпеченню законності у кримінальному судочинстві. Передусім прокурор виступає як орган нагляду за виконанням законів. Володіючи владно-розпорядчими повноваженнями, він здійснює процесуальне керівництво попереднім слідством і має право скасувати або змінити будь-яке рішення або акт органів слідства, усунути особу, яка проводить перевірку матеріалів. З іншого боку, являючись учасником кримінально-процесуальної діяльності, прокурор має право самостійно приймати заяви та повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини і у необхідних випадках провадити перевірку цих заяв, порушувати кримінальні справи або відмовляти в їх порушенні. Згідно зі ст. 227 КПК, здійснюючи нагляд за виконанням законів органами попереднього слідства при провадженні ними перевірки, за заявами та іншими повідомленнями, прокурор має право: 1) вимагати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини: перевіряти не рідше одного разу в місяць виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини; 2) скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих(посадовихосіб органів дізнання) про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи; 3) давати письмові вказівки про проведення огляду місця події до порушення кримінальної справи, а у необхідних випадках особисто проводити цю слідчу дію; 4) порушувати кримінальні справи або відмовляти в їх порушенні. Вказівки прокурора органам дізнання та досудо-вого слідства в порядку та межах, передбачених КПК, є для цих органів обов'язковими. Оскарження цих вказівок вищому прокурору не зупиняє їх виконання.
Діяльність прокурора, що наглядає за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, підпорядкована суворому правовому регулюванню і здійснюється в певних процесуальних формах. Під формами нагляду за розслідуванням маються на увазі вказані в законі засоби (повноваження плюс порядок їх реалізації), які надані прокурору з метою забезпечити неухильне дотримання органами дізнання і попереднього (досудового) слщства встановлених правил розслідування злочинів і досягнення завдань кримінального судочинства. Використання наданих прокуророві засобів становить не тільки його право, але одночасно і його обов'язок у всіх випадках, коли виникає необхідність перевірити хід і спрямування слідства, а також коли він виявить порушення органом дізнання чи слідчим норм кримінального чи кримінально-процесуального права. Таким чином, форми нагляду за розслідуванням характеризують процесуальне становище прокурора і максимально точно виражають суть його діяльності в стадії дізнання і попереднього слідства. Лише дослідивши конкретний зміст цих форм, можна скласти правильне уявлення про дійову роль прокурора в цій стадії кримінального процесу і про його взаємовідношення з органами розслідування. Форми нагляду за дізнанням і досудовим слідством встановлені Законом України «Про прокуратуру». Для зручності викладу і вивчення ці форми можуть бути класифіковані, виходячи з тієї безпосередньої найближчої мети, заради якої встановлена та чи інша з них. Можна рекомендувати таку класифікацію форм прокурорського нагляду за додержанням законності в діяльності органів дізнання і слщства: 1) форми попередження і виявлення порушень закону; 2) форми усунення порушень закону. Однак перш ніж перейти до розгляду окремих форм нагляду, необхідно зазначити, що ця класифікація значною мірою умовна, оскільки в практиці роботи органів прокуратури і в процесуальній теорії часто неможливо розмежувати дії прокурора щодо виявлення порушень закону і щодо їх усунення.1 Наприклад, в такій формі нагляду як прийом і розгляд скарг на дії органів розслідування можуть поєднуватись виявлення порушень і їх усунення, що, як правило, оформляється одним процесуальним документом — постановою прокурора. Те ж саме відноситься і до вказівок прокурора органам розслідування: в одних випадках вони спрямовані на попередження порушень, в інших — на їх усунення. Тому рекомендована класифікація служить головним чином для зручності викладу. До форм попередження і виявлення порушень закону відносяться: 1) ознайомлення прокурора з кримінальними справами; 2) участь його у провадженні дізнання і слідства; 3) прийом і розгляд скарг на дії органів дізнання і слщства. Практика виробила декілька способів ознайомлення з матеріалами розслідування. Основний з них — витребування прокурором для перевірки кримінальних справ, документів, матеріалів та інших даних про вчинені злочини, хід розслідування і розшук злочинців. Таку вимогу прокурор може пред'явити органам дізнання і слідчому в будь-який момент провадження по будь-якій справі. Особливо важлива перевірка справи на найбільш відповідальних етапах розслідування: при притягненні як обвинуваченого, обранні міри запобіжного заходу, пред'явленні обвинуваченому для ознайомлення всіх матеріалів закінченого слщства, затвердження обвинувального висновку. При перевірці справи, що перебуває в віданні слідчого, не виникає питання про межі прав прокурора на ознайомлення з матеріалами цієї справи; прокурор має право вимагати від слідчого,а слідчий зобов'язаний надати йому для огляду не тільки все формальне провадження, але й будь-які інші документи, довідки і т.п., що мають відношення до даного злочину. Слід підкреслити, що прокурор не повинен втручатись в саму організацію оперативно-розшукової роботи, перевіряти виконання виданих органами 'внутрішніх справ Інструкцій, вимагати матеріали про методи І джерела отримання оперативних даних і т.щ. Всі ці функції стосуються виключно компетенції керівників відповідних служб міліції, і брати їх здійснення на себе прокурор не може і не повинен. Тому деякі прокурори безпідставно вимагають знань основ оперативно-розшукової діяльності. Не можна погодитись з тими, хто вимагає: «Прокурора слід навчити всіх форм оперативно-розшукової діяльності» ' Ця рекомендація надала б недобру послугу практиці. Пройшовши курс такого «навчання», прокурор все більше І більше став би вникати в досить специфічний механізм збору, відпрацювання і перевірки оперативних даних. Його вже не могла б задовольнити одна лише інформація про отримані результати, він постарався б практично застосувати свої знання, підказуючи оперативним працівникам міліції, що і як слід з'ясувати. Симбіоз оперативно-розшукової і наглядової діяльності неможливий, він фактично шкідливий для останньої. А що стосується чисто наглядових функцій прокурора, то слід зазначити, що прокурору достатньо тих знань і тих критеріїв, що дає йому право. вердження, що прокурор не керує дізнанням, а тільки наглядає за ним — це неправильне тлумачення ролі і завдань прокурора в забезпеченні законності дій органів дізнання. • Підставою стверджувати, що прокурор не здійснює керівництва діяльністю органів дізнання, служить та обставина, що ці органи, зокрема міліція, входять в систему Міністерства внутрішніх справ і в адміністративному порядку не підпорядковані прокурору. Дійсно, адміністративне керівництво міліцією належить виключно начальникові відповідного органу внутрішніх справ і до цього керівництва не має і не може мати ніякого відношення. Але прокурор здійснює процесуальне керівництво діяльністю міліції в тій частині, в якій ця діяльність входить в кримінальний процес, тобто провадженням дізнання.
Читайте також:
|
||||||||
|