• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності

Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів для пошуку і фіксації даних про протиправність діянь окремих осіб та груп, з метою припинення і розкриття правопорушень. Підстави та порядок здійснення оперативно-розшукових заходів регламентуються Законом «Про оперативно-розшукову діяльність». У ньому зазначено, що правову основу цих заходів становлять Конституція, Закон «Про прокуратуру», Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, закони про міліцію, Службу безпеки, Прикордонні війська, Управління охорони вищих посадових осіб, інші законодавчі акти, а також мідна-родно-правові угоди і договори, учасником яких є Україна (ст.З).

Оперативно-розшукова діяльність засновується на принципах законності, додержання прав і свобод громадян та юридичних осіб. Тому оперативно-розшукові заходи, пов'язані з тимчасовим обмеженням цих прав і свобод, можуть застосовуватись лише з санкції прокурора і у випадках, передбачених законодавством, наприклад, при прослуховуванш і звукозапису телефонних розмов, вилученні кореспонденції. Нагляд за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором, прокурором Республіки Крим, прокурорами областей та прирівняними до них, міст Києва і Севастополя (ст.14 Закону про оперативно-розшукову діяльність). Перевірка додержання законності органами, які здійснюють оперативно-розшукову роботу, проводиться за наявності скарг про допущені ними порушення, за заявою слідчого про невиконання його доручень і вказівок, за власною ініціативою прокурора у зв'язку з неналежним розслідуванням справи.

При здійсненні нагляду за законністю оперативно-розшукових заходів прокурор має право вимагати від відповідних органів для перевірки матеріали та інші відомості про злочини і осіб, що їх вчинили, та давати письмові вказівки цим органам. Він може також ознайомитися з оперативно-розшуковими матеріалами, дістати інформацію від працівників органів, пред'явити їх керівникам чи начальникам вимоги про проведення ними перевірки законності оперативно-розшукових заходів, які обов'язкові до виконання. У необхідних випадках прокурор вживає заходів до притягнення винних у порушенні законів до дисциплінарної або кримінальної відповідальності. За необхідності здійснити перевірку законності оперативно-розшукової діяльності у міському чи районному відділі внутрішніх справ або підрозділах інших органів, міський, районний ни прирівняний до них прокурор повідомляє про це вищестоящого прокурора, який вирішує питання по суті. З метою повного й всебічного дослідження всіх обставин справи прокурор повинен вимагати від органів дізнання і слідчих застосування наукових методів, техніко-криміналістич-них засобів, звернення за допомогою у суворій відповідності з нормами кримінально-процесуального закону.

Знайомлячись з матеріалами справи, він з'ясовує такі питання:

а) застосування в повному обсязі необхідних технічних засобів;

б) залучення спеціалістів до участі в проведенні слідчих дій;

в) використання судових експертиз, своєчасність та обгрунтованість їх призначення;
г) обгрунтованість застосування спеціальних методів і технічних засобів;

д) равильність процесуального оформлення документів;

е) наявність суперечностей між протоколами слідчих дій і додатками до них.
Статтею 121 Конституції України на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, але чинним законодавством повноваження прокурора у цьому розділі нагляду не передбачено, що створює труднощі у взаєминах із оперативними підрозділами і не дає можливості приймати необхідні рішення.

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
5. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
6. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
7. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
8. Автоматизація банківської діяльності в Україні
9. Автоматизація метрологічної діяльності
10. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
11. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
12. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Переглядів: 911