Територіальні зміни в СРСР після Другої світової війни

ПЛАН

СРСР у 1945-1964 роках

ТЕМА № 26

Періодизація новітньої історії СРСР.
Післявоєнні зміни в СРСР.
Міжнародна політика.
Хрущовська “відлига”.
Зміна курсу у 1964 році.

Література:

Втрати СРСР у Другій світовій війні за своїми розмірами набагато перевершували втрати інших країн-учасниць воєнних дій. За роки війни загинуло20-27 (або більше) млн. чол.; зруйновано 1710 міст, 70 тис. сіл, 32 тис. заводів і фабрик. СРСР втратив третину національного багатства. Країну прийшлося відроджувати з руїн ціною неймовірних зусиль мільйонів людей. До 1948-1950 рр. економіка в цілому була відбудована, показники досягли довоєнного рівня, але рівень життя населення лишався низьким.

Перемога над фашистською Німеччиною зміцнила статус СРСР як великої держави. З планами радянського керівництва доводилось рахуватися навіть прибічникам „холодної війни”. Тим більше, що СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р. було проведено випробування атомної, а потім (у 1953 р.) водневої бомби. Радянські збройні сили почали оснащуватися ракетно-ядерною зброєю.

Сфера впливу СРСР поширилась: країни Східної Європи, у визволенні яких брала участь Червона Армія, почали за прикладом СРСР проводити соціалістичні реформи, а потім об’єднались у РЕВ (Раду економічної Взаємодопомоги) та Варшавський договір. Лідером організацій був СРСР. Повоєнну історію СРСР умовно можна поділити на такі етапи:

І. 1945-1956 рр. Гостра конфронтація західних країн і СРСР, що набула назви „холодної війни”, зміцнення сталінізму, економічної і воєнної могутності СРСР.

ІІ. 1956-1964 рр. Спроба замінити політику „холодної війни” конструктивним діалогом з Заходом, проведення політики лібералізації; початок десталінізації.

ІІІ. 1964-1985 рр. Зміцнення воєнної могутності та командно-адміністративної системи, наростання економічних проблем і формування опозиції правлячому режиму.

ІУ. 1985-1991 рр. „Перебудова” (політика ринково-ліберальних реформ); припинення „холодної війни”; зміна міжнародної політики СРСР як диктату в сферах інтересів на політику невтручання (наприклад, у внутрішні справи країн Центральної Європи, Афганістану тощо). Надання суверенітету республікам СРСР. Припинення існування СРСР як єдиної держави.

Після війни до складу СРСР увійшов ряд територій (згідно з рішенням Кримської та Потсдамської конференцій 1945 р. і наступних міжнародних конференцій).

Приєднані до СРСР території	Засади приєднання
¨ Край Петсамо (1920-1944 рр.), з 1944 – Печенга.	¨ Радянсько-фінляндський договір про перемир’я (1944 р.).
¨ Частина територій Фінляндії у районі гідроелектростанції Яніскоскі і греблі Ніскакоскі.	¨ Договір СРСР і Фінляндії (1945 р.).
¨ Місто Кенігсберг (перейменовано у 1946 р. в Калінінград), і місто Пілау (з 1946 р. Балтійськ) і прилеглі до них землі.	¨ Рішення Потсдамської конференції.
¨ Район з центром у місті Володимир-Волинський.	¨ Договір з Польщею про взаємний обмін землями (СРСР передав Польщі район з центром у місті Бєлосток).
¨ Курильські острови, Південний Сахалін (з ХІХ ст.. – спірні території між Росією і Японією).	¨ Рішення Кримської і Потсдамської конференцій 1945 р.

Після Другої світової війни були укладені договори СРСР з Польщею, Чехословаччиною, Румунією, що закріпили відмову цих держав від зазіхань на українські землі (Галичину, Волинь, Закарпаття, Буковину), Бессарабію, Західну Білорусію. Ці землі увійшли до складу СРСПР ще в 1939-1940 рр. Литва, Латвія, Естонія, Тува (1944 р.) також залишились у складі СРСР.

Внутрішньополітичне становище у СРСР (1945-1953 рр.)

Зміцнилась	¨ авторитарно-бюрократична система. ¨ особиста влада Й. Сталіна. ¨ радянська система на землях, що увійшли до складу СРСР після Другої світової війни.
Посилились	¨ репресії проти осіб, що в роки війни знаходились у фашистському полоні (бійці та командири Червоної Армії тощо). ¨ репресії проти громадян, що в роки війни залишились на окупованих землях. ¨ репресії проти „ворогів народу”, проти інтелігенції. ¨ репресії проти учасників національного руху у приєднаних до СРСР районах (країни Прибалтики, Західна Україна тощо). ¨ репресії проти „космополітів”.
Проводилась	¨ політика русифікації. ¨ соціалізація нових земель, що увійшли до складу. ¨ політика тотального ідеологічного контролю.
Поліпшився	¨ матеріальний рівень життя (у 1947 р. були скасовані картки на продукти харчування), з’явились товари першої необхідності.

Міжнародна політика СРСР (1945-1953 рр.)

1945 р.

¨ Засадами міжнародної політики СРСР були виголошені боротьба за мир, проти загрози війни, за скорочення озброєнь. ¨ СРСР брав участь у міжнародних конференціях – Кримській, Потсдамській, Сан-Франциській (конференція засновників ООН, на якій затверджено Статут ООН, Міжнародний суд, вирішені інші організаційні питання). ¨ СРСР починає надавати політичну, економічну допомогу комуністичним (соціалістичним) урядам країн Східної Європи, включивши їх до сфери своїх інтересів. ¨ СРСР підтримував про радянські сили у Північній Кореї, Північному В’єтнамі, Китаї (у цих країнах почалися національно-визвольні революції). ¨ СРСР виступає за скасування колоніальної системи, надання незалежності країнам Азії та Африки.

1946 р.

¨ СРСР декларує прихильність до ленінської ідеї „співіснування країн з різним суспільним устроєм”. Але тоталітарний режим, що зміцнився в країні після війни, не сприяв довірі до миролюбних заяв радянського керівництва. ¨ Відносини СРСР із США, Великобританією погіршились (особливо після промови У.Черчілля в місті Фултоні, США, в якій були погрози на адресу СРСР) . Починається „холодна війна”. ¨ У грудні 1946 р. пропозиція СРСР (про мирне співіснування, співробітництво, ліквідацію воєнних баз, скорочення озброєнь, заборону ядерної зброї тощо) стає засадою резолюції ООН „Про принципи загального регулювання і скорочення озброєнь”.

1947 р.

¨ СРСР підписує Паризькі мирні договори 1947 р. ¨ СРСР засуджує доктрину Г.Трумена, виголошену США.

1948 р.

¨ СРСР відкидає допомогу у відповідності до плану Маршалла, кваліфікує цей план як засіб зміцнення впливу і диктату США в Європі. ¨ СРСР вивів свої війська з Північної Кореї і закликав США вивести свої війська з Південної Кореї.

1949 р.

¨ СРСР став ініціатором створення РЕВ. ¨ СРСР засудив створення НАТО. ¨ СРСР засудив політику США, Великобританії, Франції у західній зоні окупації Німеччини, спрямовану на відновлення її воєнної могутності. ¨ СРСР не погодився на входження східних районів Німеччини у ФРН, що утворилась у вересні 1949 р. (на цих територіях була утворена НДР у жовтні 1949 р.).

1950 р.

¨ СРСР підписав з КНР договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу. ¨ СРСР звинуватив США у розв’язанні війни між Північною і Південною Кореєю, рішуче засудив воєнне вторгнення США у Корею, особливо погрозу американського уряду застосувати ядерну зброю у цьому конфлікті.

1951 р.

¨ СРСР взяв участь у міжнародній конференції в Сан-Франциско, скликаній за ініціативою США та Великобританії. На конференції обговорювався проект мирного договору з Японією. СРСР не схвалив проект тому, що в ньому не було статей про визнання Японією суверенітету Китаю над Маньчжурією, Тайванем, рядом острівних територій, статей про визнання Японією суверенітету СРСР над Південним Сахаліном та курильськими островами тощо. ¨ Але проект договору був затверджений, а потім підписаний Сан-Франциський мирний договір. Договір не підписали як такий, що суперечить Потсдамській конференції і не забезпечує мир: СРСР, Чехословаччина, Польща, Бірма, Індія відмовились брати участь у конференції. Представників Кореї, Китаю, Монголії, В’єтнаму не було запрошено на конференцію. ¨ СРСР рішуче засудив сепаратний мирний договір з Японією, а також розміщення в Японії або поблизу збройних сил США.

1952-1953 рр.

¨ СРСР мав дипломатичні відносини з 52 країнами (до війни СРСР мав дипломатичні відносини з 26 державами). ¨ СРСР докладає дипломатичних зусиль до припинення війни у Кореї (у 1953 р. війна у Кореї була припинена). ¨ „Холодна війна” продовжувалась.

5 березня 1953 р. помер Й.Сталін. Гостра політична боротьба між головою Ради Міністрів СРСР Г.Малєнковим, першим секретарем ЦК КПРС М.Хрущовим, керівником МВС СРСР Л.Берія завершилась перемогою М.Хрущова. Л.Берія був заарештований, звинувачений у ворожій діяьності і страчений (1953 р.). Г.малєнков був звільнений з посади (1955 р.).

У 1954-1955 рр. М.Хрущов став ініціатором проведення певної лібераліцазії суспільного життя: був ліквідований ГУТАБ, почалась реабілітація керівників партії і держави, репресованих у 20-50-ті роки. Після смерті Й.Сталіна конфронтація у міжнародних відносинах продовжувалась. Захід був занепокоєнийпосиленням позицій СРСР в Європі та Китаї, СРСР вважав неприпустимим існування НАТО. У відповідь на пропаганду оборонного характеру НАТО, розгорнену у західних країнах, СРСР 31 березня 1954 р. запропонував розглянути питання про участь СРСР у НАТО. Пропозицію було відхилено.

У квітні-липні 1954 р. відбулись Берлінська та Женевська наради, які продемонстрували поглиблення суперечностей між Заходом і СРСР.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Італія у 1947-1990 рр.	\|	Позиції СРСР і західних держав на Берлінській та Женевській нарадах 1954 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.