Позиції СРСР і західних держав на Берлінській та Женевській нарадах 1954 р.
Берлінська нарада (квітень 1954 р.)
(США, СРСР, Франція, Великобританія)
¨ СРСР висунув на нараді низку пропозицій:
¨ про заходи щодо зменшення напружності у міжнародних відносинах (проект договору);
¨ про подальшу політику у Німеччині: недопущення відродження німецького мілітаризму, утворення загальнонімецького уряду тощо;
¨ про укладання мирного договору з Австрією (як нейтральною країною).
¨ Пропозиції СРСР не були підтримані іншими учасниками Берлінської наради. Представники США, Великобританії, Франції звинуватили СРСР в насадженні тоталітаризму в країнах Східної та Центральної Європи.; вимагали не перешкоджати бажанню народів цих регіонів будувати демократичне суспільство; не створювати перешкод до об’єднання Німеччини. СРСР відкинув ці звинувачення і вимоги як непереконливі. Було вирішено скликати конференцію по Індокитаю у Женеві (1954 р.) і вжити заходів щодо скорочення озброєнь.
Женевська нарада (квітень-липень 1954 р.)
(США, СРСР, Великобританія, Франція, КНР)
¨ СРСР підписав Заключну декларацію наради, в якій були сформульовані принципи мирного врегулювання у Кореї та Індокитаї (поважання суверенитету, незалежності, територіальної цілостності, кордонів). Заключна декларація сприяла встановленню миру в Індокитаї.
¨ Представник США не підписав Заключну декларацію, оголосив свою односторонню декларацію, в якій США зобов’язувались узяти до уваги Женевскі угоди і утримуватись від погрози силою і застосування сили в Індокитаї.
У жовтні 1954 р. держави Західної Європи, США і Канада підписали Паризькі угоди. У відповідності до них окупаційний режим у ФРН було скасовано, ФРН приєднувались до НАТО, створювались умови для відродження військово-промислового потенціалу ФРН; у межах НАТО створювався Західноєвропейський союз.
СРСР засудив Паризькі угоди, але 5 травня 1955 р. вони набули чинності. Відповідь СРСР була миттєвою: 14 травня було підписано Варшавський договір. Проитстояння НАТО і Варшавського договору було невідворотнім. Зважаючи на небезпечну зміну в міжнародній обстановці у Європі, СРСР, США, Великобританія, Франція провели в 1955 р. у Женеві нараду голів урядів і міністрів закордонних справ. Прийняти хоч які-небудь узгоджені рішення не вдалося. Обстановка дещо покращилась у зв’язку з укладанням договору про відновлення незалежності Австрії (1955 р.), встановленням дипломатичних відносин СРСР і ФРН. Але вже у 1956 р. конфронтація відновилась: Великобританія, Франція, Ізраїль почали війну проти Єгипту. СРСР рішуче засудив цю акцію і виступив з вимогою припинення воєнних дій.
СРСР у 1959-1964 рр. (“відлига”)
1956 р.
¨ У лютому відбувся ХХ з’їзд КПРС.
¨ Після виконання порядку денного з’їзду М.Хрущов виступив із закритою доповіддю “Про культ особи Сталіна і його наслідки”.
¨ В доповіді оприлюднені окремі факти зловживань, репресій, наводились приклади безмежної влади Сталін, порушень законності у СРСР.
¨ Доповідь не була аналітичною, причини виникнення сталінізму не аналізувались.
¨ Текст доповіді майже відразу став відомим за кордоном.
¨ У червні 1956 р. був оприлюднена постанова ЦК КПРС “Про подолання культу особи та його наслідків”.
¨ Поглиблено лібералізацію суспільного життя, розпочату ще у 1954 р. Припинені репресії, проведені амністії тощо.
¨ Політика лібералізації викликала опір більшості членів Президії ЦК КПРС (Малєнков, Молотов, Каганович, Шепілов та ін.).
¨ СРСР запропонував США укласти договір про дружбу і співробітництво.
¨ СРСР і Японія підписали декларацію про відновлення дипломатичних відносин.
¨ Нормалізувалися відносини СРСР з Югославією.
¨ СРСР виступив з низкою ініціатив щодо розброєння, зміцнення миру і безпеки.
¨ Уряд СРСР прийняв рішення про скорочення збройних сил.
¨ СРСР втрутився у внутрішні справи Польщі і Угорщини, узяв участь у придушенні революційного руху у цих країнах.
1957 р.
¨ Розпочались реформи в економіці: створення територіальних органів управління економікою – раднаргоспів; запровадження методу матеріального стимулювання, нової техніки.
¨ Посилюється мілітаризація економіки.
¨ Досягнуті успіхи в освоєнні космічного простору, створений перший в світі штучний супутник Землі (4 жовтня 1957 р.).
¨ Погіршились відносини з Китаєм, Албанією, що засудили викриття сталінізму.
¨ У Москві відбулася нарада комуністичних і робітничих партій з 64 країн світу. На нараді був прийнятий Маніфест миру.
¨ СРСР претендував на роль головного миротворця, послідовного борця за мир і розброєння. Це широко висвітлювалось у радянських засобах масової інформації.
¨ Західні країни викриваали політику СРСР як лицемірну, спрямовану не на забезпечення миру, а на посилення власного впливу у світі. СРСР в цьому самому звинувачував Захід. “Холодна війна” продовжувалась.
1958 р.
¨ М.Хрущов зайняв посаду голови ради Міністрів, зосередив у своїх руках величезну владу.
¨ Реорганізовані, а потім ліквідовані МТС, техніку передано колгоспам.
¨ СРСР виступив проти втручання США у внутрішні справи Лівану, Іраку, Йорданії.
¨ СРСР запропонував європейським країнам укласти договір про дружбу і співробітництво.
1959 р.
¨ СРСР запропонував Японії укласти договір про її нейтралітет.
¨ На Генеральній асамблеї ООН СРСР висунув програму загального і повного розброєння.
¨ М.Хрущов здійснив візит у США.
¨ Розпочато реформу загальноосвітньої школи (введення 11-річного навчання, політехнізація, русифікація, обов’язкове 8-річне навчання, скасування платні за навчання).
¨ Впроваджено вирощування у широких масштабах на полях колгоспів та радгоспів кукурудзи.
¨ Укрупнення колгоспів та радгоспів.
¨ Обмежена індивідуальна трудова діяльність селян, зменшені присадибні земельні ділянки.
1960 р.
¨ М.Хрущов поставив завдання “наздогнати і обігнати Америку”, побудувати в СРСР комунізм.
¨ Японія відхилила пропозицію СРСР про нейтралітет, уклала із США договір безпеки, згідно з яким передбачалось збереження військових баз США на теренах Японії. СРСР засудив цю акцію як ворожу.
1961 р.
¨ ХХІ з’їзд КПРС приняв нову програму партії, в якій виголошувалось про те, що в 1980 р. у СРСР буде побудований комунізм.
¨ Погіршилось економічне становище, не вистачало продуктів харчування, з’явились черги за хлібом.
¨ СРСР уклав договір з КНДР про дружбу і співробітництво.
¨ СРСР втрутився у внутрішні справи НДР.
1962 р.
¨ Відбулися масові антиурядові демонтрації, що були викликані погіршенням постачання, зростанням цін, відсутністю політичних свобод.
¨ Проти демонстрантів була застосована військова сила, не обійшлося без жертв (Теміртау, Александров, Кривий Ріг, Грозний, Новочеркаськ та інші міста).
¨ Відбулась Карибська криза.
¨ Посилився контроль державних органів над всіма сферами суспільного життя.
¨ Реформовано апарат КПРС (розділено на дві структури – промислову і сільську).
¨ Прийнято рішення про систематичне оновлення збройних сил.
¨ Посилився контроль партійних органів над КГБ.
1963-1964 рр.
¨ Посилилось невдоволення частини партійної номеклатури, працівників КГБ, військовослужбовців та інших верств населення політикою, яку проводив М.Хрущов.
¨ Набуває широкого резонансу конфлікт М.Хрущова з творчою інтелігенцією, що сприймається партійним апаратом як сигнал згортання “відлиги”.
¨ Здійснюються спроби продовжити економічні реформи, але економічне становище СРСР погіршується.
¨ СРСР засудив військове втручання США у Лаосі та В’єтнамі.
¨ У жовтні 1964 р. на засіданні президії ЦК КПРС було одноголосно прийнято рішення про усунення М.Хрущова з усіх посад.
¨ Ініціаторами усуненн М.Хрущова були секретарі ЦК КПРС Л.Брежнєв, М.Подгорний, О.Шелєпін, голова КГБ В.Семічастний.
¨ Жовтневий пленум ЦК схвалив усунення М.Хрущова з усіх посад.
¨ Пергим (з 1966 р. - Генеральним) секретарем ЦК КПРС був призначений Л.Брежнєв, головою Ради Міністрів – О.Косигін, головою Президії Верховної Ради ЦК КПРС – М.Подгорний.
Л.Брежнєв керував країною 18 років. Історики назвали цей період “застоєм”. Назва стала популярною, хоча вона, на наш погляд, не в повній мірі віддзеркалює сутність брежнєвської епохи. “Застой” – відсутність розвитку, а ситуація в СРСР була набагато складнішою, аніж проста зупинка розвитку. Це підтверджують конкретні історичні подї тих років.