• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Систематизація принципів

Поряд з існуванням у науковій літературі великої кількості різноманітних принципів управління, є також багато підходів щодо їх класифікації. Водночас не існує загально прийнятих правил такої систематизації. Тому наведемо найбільш розповсюджені підходи з даної проблематики.

Загальні – принципи системності, об'єктивності, саморегулювання, зворотного зв'язку, оптимальності, інформаційної достатності, демократизму, гласності, змагальності, стимулювання;

Часткові – принципи, що застосовуються у різних підсистемах чи суспільних сферах, і принципи, що застосовуються при аналізі різних суспільних явищ, організацій, інститутів;

Організаційно-технологічні – єдиноначальності, поєднання державного, регіонального і місцевого управління, конкретності, поділу праці, принцип ієрархії, єдності розпорядництва, єдиноначальства, делегування повноважень, діапазону повноважень.

Н. Нижник визначає такі групи принципів:

1. Суспільно-політичні, що відображають та розкривають соціальну природу державного управління, його детерміновість і обумовленість суспільством. Систему цих принципів характеризують: демократизм, законність, об'єктивність, гласність.

2. Культури управління, що синтезовані на основі дослідження функціональної та організаційної структур державного управління, до яких віднесено: функціональність; диференціація та фіксування функцій шляхом видання правових норм; сумісність функцій; концентрація функцій; необхідність; комбінування функцій; відповідність функцій потребам і запитам управлінських об'єктів.

Г. Атаманчук виділяє принципи об'єктивності, демократизму, правової впорядкованості, законності, федералізму, поділу влади, публічності.

Виділення і характеристика принципів державного управління вимагають глибоких і цілеспрямованих досліджень. Запропоновані принципи базуються на об'єктивних закономірностях державного управління та отримали практичне застосування в управлінській діяльності. Серед загальних принципів можна виділити такі: законність, демократизм, публічність, єдиноначальність і колегіальність, централізація і децентралізація, плановість, ефективність.

Група структурних принципів. Структурно-цільові принципи пов'язані з цілями державного управління і включають у себе такі принципи:

1) Принцип єдності цілей управління;

2) Принцип обмеження цілей;

3) Принцип вибірковості цілей, за Ч. Бернардом;

4) Принцип послідовності у реалізації цілей;

5) Принцип розподілу цілей.

Принципи побудови організаційних структур спрямовані на побудову раціональної організаційної структури апарату державного управління, яка забезпечує ефективне функціонування всієї системи. Серед цих принципів можна виділити такі:

1) Єдність мети;

2) Первинність функцій і вторинність структури;

3) Функціональна замкнутість підрозділів апарату управління;

4) Простота організаційної структури;

5) Єдність керівництва;

6) Оптимальність норми керованості;

7) Оптимальність централізованих і децентралізованих форм управління;

8) Принцип зворотного зв'язку.

До структурно-процесуальних принципів, що регулюють здійснення управлінської діяльності, належать такі принципи:

1) Відповідність елементів управлінської діяльності функціям органів виконавчої влади;

2) Конкретизації управлінської діяльності і особистої відповідальності за її результати;

3) Стимулювання раціональної і ефективної управлінської діяльності.

Такі основні принципи державного управління. За їх посередництвом втілюються об'єктивні закономірності управління. Вказані принципи виражають вимоги до всіх елементів системи виконавчої влади, а тому їх комплексне дотримання гарантує впорядкування управлінської системи, її цілеспрямоване ефективне функціонування і розвиток. Чим адекватнішою є відповідність компонентів суб'єкта державного управління принципам управління, тим ефективнішою буде його діяльність та соціально ефективнішою буде його діяльність та соціально ефективнішими управлінські результати.

Читайте також:

1. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
2. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
3. VI. Узагальнення та систематизація знань
4. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
6. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
7. Біохімічне обґрунтування принципів спортивного тренування
8. Види принципів державного управління
9. Визначення бюджетної системи України та її принципів
10. Властивості наукової свідомості людини та систематизація науки
11. Врахування принципів ресурсоощадного господарювання, принципів сталого розвитку у виробничій логістиці.
12. Декларація принципів толерантності

Переглядів: 835