• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні підходи до оцінки і класифікації цінних паперів (ЦП), що обліковуються в банківському портфелі

Тема 8. Облік операцій банку з цінними паперами

Процедури обліку, оцінки, віднесення цінних паперів до конкретних портфелів банку визначено Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженою ПП НБУ від 20.08.03 № 355, з урахуванням змін, затверджених ПП НБУ від 17.11.04 за № 566.

Для відображання операцій із цінними паперами банки відповідно до облікової політики можуть використовувати транзитні рахунки, рахунки дебіторської та кредиторської заборгованості з дальшим відображенням цих операцій за відповідними рахунками з обліку цінних паперів відповідно до Плану рахунків.

Загальний портфель ЦП складається з чотирьох портфелів:

1. Торговий портфель ЦП — цінні папери, придбані банком для перепродажу з метою отримання прибутку від короткострокових коливань їх ціни. До торгового портфеля ЦП можуть бути віднесені тільки високоліквідні ЦП.

2. ЦП у портфелі на продаж — це цінні папери, до яких не нале­жать торгові ЦП та ЦП, що утримуються до погашення.

3. ЦП у портфелі до погашення — це боргові цінні папери, щодо яких є намір і здатність банку утримувати їх до строку погашення.

4. Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії.

Асоційована — це компанія, в якій інвестор прямо або через до­чірні компанії володіє 20 % або більше голосів об’єкта інвесту­вання. Це означає, що інвестор має суттєвий вплив на асоційовану
компанію.

Суттєвим визнається також вплив, коли інвестор володіє менше від 20 % голосів, але виконуються щонайменше дві з таких умов:

а) інвестор має представників у раді директорів компанії;

б) інвестор бере участь у визначенні стратегії та операцій компанії;

в) здійснюється обмін керівним персоналом між інвестором і компанією;

г) інвестор надає компанії суттєву технічну інформацію.

Дочірня — це компанія, що контролюється банком. Контроль оз­начає, що банк володіє 50 % або більше голосів об’єкта інвестування.

Можливо володіння менше від 50 %, але за умови, що банк має:

а) частку управлінських голосів у компанії, що перевищує 50 % завдяки угодам з іншими компаніями;

б) право керувати фінансовою та виробничою політикою компанії, і це право закріплено установчими документами;

в) право призначати або звільняти більшість членів ради дирек­торів;

г) право визначального голосу в раді директорів.

Класифікацію портфелів цінних паперів унаочнює рис. 8.1.

Цінні папери, які придбані та (або) зберігаються за дорученням та за кошти клієнтів, а також цінні папери, які придбані згідно з договорами про довірче управління, обліковуютьсяза позабалансовими рахунками.

Облік фінансових інвестицій та їх оцінка здійснюються за кож­ною інвестицією в розрізі емітентів.

Придбані цінні папери первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю.

Комісійні витрати та інші витрати, пов’язані з придбанням бор­гових цінних паперів, збільшують (зменшують) суми премії (дисконту) на дату їх придбання.

На кожну наступну після визнання дату балансу всі цінні папери,
що придбані банком, оцінюються за їх справедливою вартістю, крім:

а) цінних паперів, що утримуються до погашення;

б) цінних паперів, справедливу вартість яких неможливо досто­вірно визначити;

в) інвестицій в асоційовані та дочірні компанії.

Рис. 8.1. Класифікація портфелів цінних паперів у банках України

Справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. На дату балансу вона визначається за даними останнього у звітному періоді офіційного котирування на організаційно оформленому ринку. Разом з тим ринкова вартість цінних паперів, що перебувають в обігу більше, ніж на одному офіційно оформленому ринку, під час розрахунку справедливої вар­тості оцінюється за найменшим з останніх котирувань, визначених на кожному з ринків. Сума збільшення або зменшення балан­сової вартості таких цінних паперів на дату балансу відображається за рахунками доходів або витрат.

Якщо немає ринку для конкретної фінансової інвестиції, але є ринок для подібної фінансової інвестиції, то справедлива вартість ґрунтується на ринковій ціні подібної фінансової інвестиції.

Цінні папери, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності.

Цінні папери, що утримуються банком доїх погашення, від-
ображаються на дату балансуза амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка.

За інвестиціями в асоційовані та дочірні компанії, облік яких здійснюється за методом участі в капіталі, інвестор складає консолідовану фінансову звітність.

Усі цінні папери, крім цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, та інвестицій у дочірні компанії, переглядаються на зменшення корисності. Корисність цінних паперів зменшується, якщо їх балансова вартість перевищує суму
очікуваного відшкодування. Зменшення корисності відображається способом формування спеціальних резервів за рахунок
витрат.

За купонними цінними паперами окремо обліковуються нагромаджені проценти, дисконт або премія. Дисконт або премія амортизуються протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Сума амортизації дисконту або премії нараховується одночасно з нарахуванням процентів. Сума амортизації дисконту збільшує процентний дохід, а сума амортизації премії зменшує процентний дохід за цінними паперами.

Цінні папери, які надані в довірче управління, не вважаються такими, що вибули з портфеля банку, а обліковуються за окремими аналітичними рахунками тих самих балансових рахунків, на яких вони обліковувалися до надання в довірче управління, з дальшим здійсненням операцій з переоцінки, амортизації дискон­ту або премії, нарахування доходу.

Доходи та витрати в іноземній валюті за операціями з цінни-
ми паперами відображаються за рахунками класів 6 і 7 у національній валюті за офіційним валютним курсом на дату їх нарахування та (або) отримання і сплати з використанням рахунків групи 380 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іно­земної валюти) за рахунками обліку цінних паперів у іноземній валюті у зв’язку зі зміною офіційного валютного курсу здійсню­ється в порядку переоцінки іноземної валюти, визначеному Правилами бухгалтерського обліку банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженими ПП Національного банку України від 16.12.98 № 520 (у редакції ПП Національного банку України від 07.12.2000 № 471, зареєстро­ваної в Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за № 950/5171), зі змінами.

Усі наведені правила узагальнено на рис. 8.2.

Для глибшого розуміння змісту окремих операцій, відображених на цьому рисунку, наведемо терміни, якими оперують у процесі обліку операцій банку з цінними паперами.

Дисконт — це різниця між вартістю погашення цінних паперів та їх собівартістю без урахування нарахованих на час придбання процентів, якщо собівартість нижча від вартості погашення.

Премія — це перевищення собівартості цінних паперів над вартістю їх погашення, без урахування нарахованих (нагромаджених) на час придбання процентів.

Ринкова вартість цінних паперів — сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку.

Собівартість цінного папера — це ціна його придбання, вклю­чаючи комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов’язкові платежі та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з придбан­ням цінних паперів.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, заінтересованими та незалежними сторонами.

Балансова вартість — вартість, за якою цінний папір обліковується в балансі. Для боргових цінних паперів — це вартість з урахуванням амортизації дисконту або премії та суми нарахованих процентів.

Рис. 8.2. Схема облікового процесу за цінними паперами

Зменшення корисності цінних паперів — втрата економічної вигоди в сумі перевищення балансової вартості цінних паперів над сумою очікуваного відшкодування, яка зумовлена погіршенням фінансового стану емітента цінних паперів.

Нагромаджені проценти — сума процентів, що нараховані з дати випуску цінних паперів або дати останньої сплати купона до дати придбання (продажу) або на визначену дату.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПІДХОДИ ДО ВИДІЛЕННЯ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ
3. Аналіз в управлінні портфелем цінних паперів.
4. Аналіз відхилень – основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
5. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
6. Аналіз методичних підходів до оцінки конкурентоспроможності фірми
7. Антагоністичні - критеріальні класифікації надто спрощені, тому дослідники
8. Атестація як особливий метод оцінки персоналу
9. Аудит цінних паперів.
10. Аудиторський ризик і методи його оцінки
11. Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості
12. Базові та прикладні класифікації

Переглядів: 830