• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дослідження стилів керівництва К. Левіна

Поведінковий підхід

Підходи до висвітлення стилів управління: підхід з точки зору особистих якостей, поведінковий підхід, ситуативний підхід

Стиль лідерства і управління

Особистість лідера

Детермінанти ефективності менеджера як лідера зі змін

Саме раннє дослідження ефективності стилів лідерства було проведено К. Левіним. К. Левін виділив три одновимірних стилю керівництва - авторитарний (директивний), демократичний (колегіальний), попустительский (архаїчний). Іноді останній стиль називають ліберальним або нейтральним.

Авторитарний стиль. Цей стиль керівництва характеризується короткими розпорядженнями, заборонами без поблажливості, часто супроводжуються погрозами, чіткої промовою і непривітним тоном. Підлеглим часто роблять зауваження і виносять догани. Похвала й осудження на адресу виконавців вкрай суб'єктивні, емоції підлеглих і колег у розрахунок не приймаються. Основний метод керівництва - наказ, а не прохання. Думка керівника є вирішальним. Позиція керівника знаходиться поза групою, сам керівник прагне до єдиноначальності. Ініціатива йде від керівника, підлеглі тут пасивні, їх ініціативу керівник не підтримує. Заперечення та поради їм не приймаються. Керівник орієнтований в основному на вирішення завдань, тобто на справу. У колективі відсутня співпраця, нагнітається напружена атмосфера, в результаті чого діяльність підлеглих знижена. Сильні сторони цього стилю полягає в тому, що приділяється увага до терміновості і порядку, результат майже завжди передбачуваний.

Демократичний стиль. При демократичному (колегіальному) стилі управління керівник розподіляє повноваження між собою і підлеглими. Індивідуально вирішує тільки термінові і складні завдання. Більшість завдань вирішується колегіально. У керівника не суха мова, а товариський тон. Похвала й осудження висловлюються з урахуванням думки колективу. Активність проявляють як керівник, так і підлеглі. Основний метод керівництва - прохання та доручення, інструктивні вказівки видаються у формі пропозицій. Заходи плануються в основному в колективі. Розпорядження і заборони проводяться на основі дискусій. Систематично проводиться контроль роботи виконавців. Відношення керівника до нововведень позитивне. За реалізацію прийнятих рішень відповідальні всі члени колективу. Керівник справедливий і вимогливий. У колективі створюється хороший психологічний клімат. За відсутності керівника колектив не знижує своєї продуктивності. Позиція керівника знаходиться всередині групи. Слабка сторона демократичного стилю полягає в тому, що він вимагає багато часу на прийняття рішень.

Ліберальний стиль. Ліберальний, або попустітельскій, стиль характеризується стандартно-формальним тоном керівника, відсутністю похвали і осуду. При виконанні управлінських функцій керівник пасивний. Основний метод його роботи - вмовляння співробітників для виконання завдання. Справи в колективі йдуть самі по собі, співробітництво як таке відсутнє. Керівник вказівок не дає. Робота розподіляється в основному самими співробітниками і неформальним лідером. Нововведення керівнику ліберального типу чужі, в цьому питанні він залишається консерватором. Колектив у його відсутність працює недостатньо ефективно. Позиція керівника знаходиться в стороні від групи. Три основні стилі, описаних вище, в чистому вигляді майже ніколи не зустрічаються. Найчастіше керівникам притаманні змішані стилі.

При дослідженні Левін виявив, що авторитарне керівництво домагалося виконання більшого обсягу роботи, ніж демократична. Однак на іншій чаші ваг були низька мотивація, менша оригінальність, менше дружелюбність в групах, відсутність групового мислення, велика агресивність. У порівнянні з демократичним керівництвом при ліберальному обсяг роботи зменшується, якість роботи знижується, з'являється більше гри і в опитуваннях виражається перевагу демократичному керівнику. Пізніші дослідження не повністю підтвердили висновки про те, що автократичное керівництво забезпечувало високу продуктивність, але нижчу ступінь задоволеності, ніж демократична. Тим не менш, дослідження Левіна дало основу для пошуків іншими вченими стилю поведінки, який може призвести до високої продуктивності праці і високого ступеня задоволеності.

Ці стилі рідко зустрічаються в чистому вигляді, і тому на їх основі були виділені змішані стилі керівництва.

Читайте також:

1. Автократично-демократичний континуум стилів керування.
2. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
3. Актуальність дослідження
4. Алгоритм дослідження кон’юктури
5. Аналіз документів як метод соціологічного дослідження.
6. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
7. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
8. Аналітичний метод дослідження
9. Анкета — основний інструмент дослідження
10. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.
11. Біохімічне дослідження жовчі.
12. Вибір методів дослідження

Переглядів: 8360