Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ПРОГРАМА

СУЧАСНА ЛЮДИНА

Перелік тем індивідуальних

ІІІ. ДОМАШНЯ ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА.

соціологічних досліджень.

1) Молодь і наркотики.

2) Молодь і алкоголь.

3) Молодь і тютюнопаління.

4) Жінка і наркотики.

5) Жінка і алкоголь.

6) Жінка і тютюнопаління.

7) Підвищення смертності населення.

8) Зниження народжуваності.

9) Старіння нації.

10) Перспективи професійного росту медичних працівників.

11) Рівень медичного обслуговування населення.

12) Рівень санітарно-епідеміологічного благополуччя населення.

13) Забезпеченість населення лікарськими засобами.

14) Дотримання режиму харчування.

15) Заняття фізичною культурою та спортом.

16) Ризики професійних захворювань медичних працівників.

17) Проблема покинутих новонароджених дітей.

18) Проблема усиновлення дітей в Україні.

19) Медицина та економічна криза.

20) Освіта та економічна криза.

21) Проблеми державних лікувальних закладів.

22) Проблеми комерційних лікувальних закладів.

23) Вагітність та шкідливі звички.

24) Державне стимулювання підвищення народжуваності.

25) Нетрадиційна медицина та її перспективи.

26) Проблеми медичної освіти в Україні.

27) Охорона праці медичних працівників в Україні.

28) Соціальна захищеність медичних працівників в Україні.

29) Державні гарантії освіти в Україні.

30) Державні гарантії охорони здоров’я в Україні.

КОНКРЕТНО-СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1.МЕТОДОЛІГНИЙ РОЗДІЛ

Проблема: Тисячоліттями пристосування людини до реальності відбувалося природно і все в її житті було відносно зрозумілим. Людина жила у взаєморозумінні із своєю натурою і кожен індивід неспішно, але добросовісно робив свою справу. Людині загрожували стихія, голод, холод, пазурі тварин, творог, але протягом тисячоліть були відпрацьовані механізми захисту від цих напастей. І людина, відповідно із своєю натурою, долала труднощі і відбивала загрози. З кінця ХІХ століття життя людини принципово змінилися. Темп життя став замежевим. Зникли загрози, до яких життя люди призвичаїлися тисячоліттями. Виникли загрози, по відношенню до яких людина не мала генетичної програми захисту. Науково-технічна революція в короткі строки різко змінила спосіб життя людини та умови її існування. Відповідно змінилася і адаптація людини до сучасного реального життя. Адаптація перестала залежати від зросту, фізичної сили і міцності кісток. Все більше слабшали родові зв’язки, зникли класові переваги. Пристосування людини до дійсності в наш час все більше залежить від психологічних можливостей.

Починаючи із ХІХ століття у соціальному портреті людини почали все більше проявлятися такі відчуття, як відчуття самотності, відчуття загального незадоволення своїм життям, втрата сенсу життя, втрата рівноваги, яка колись була більш присутня людині. Сучасна людина – це скоріше холодний логік, ніж емоційна натура. Саме спілкування людей стало досить поверхневим. Сучасній людині не вистачає часу правильно розібратися в тому, що відбувається з нею та її близькими.

Предмет дослідження: місце і роль людини в сучасному світі і суспільстві.

Об’єкт дослідження: молодь міста Краснограда.

Задачі дослідження:

1. Дізнатися, що думає сучасна молодь міста Краснограда про сучасний світ та свої місце і роль в ньому (4, 6, 7, 8, 11, 12, 21-26, 28).

2. Дізнатися, які фактори можуть спонукати молоду людину вважати себе самотньою (5, 9, 13, 18, 27, 28).

3. Визначити, як сприймає молодіжне середовище сприймає потік інформації, що надходить до людини у сучасному світі (10, 19, 20).

4. Вивчити динаміку оцінок тих глобальних подій, свідками яких є сучасна молодь (14-17).

Мета дослідження: отримати додаткову інформацію про самооцінку молодою людиною себе як “людина сучасна” та використати ці знання для прийняття практичних рішень.

Гіпотеза: Певна сукупність соціально-економічних, політичних та культурних факторів стає чинником тих нахилів людини, які могли і не виявитися за інших обставин (18, 21, 28).

Інтерпретація понять:

Молодь міста Краснограда – соціально-демографічна група м. Краснограда, віком від 18 до 30 років, що характеризується входженням до дорослого життя, переживає стан сімейної та поза сімейної соціалізації, інтеріоризації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей і статусів.

Людина – біосоціальна істота, генетично пов’язана з іншими формами життя на Землі, але відрізняється від них здатністю до праці, а також наявності мови, мислення і свідомості.

2.ПРОЦЕДУРНИЙ РОЗДІЛ

Вибіркова сукупність і структурний аналіз об’єкта дослідження: молодь міста Краснограда. Вибіркова сукупність буде формуватися з молодих людей віком від 18 до 30 років з урахуванням статі, виду і сфери діяльності. Вибіркова сукупність складе 200 чоловік.

Вибір методу збору інформації: індивідуальне контактне анкетування.

Методи і схеми аналізу інформації: первинна обробка матеріалу буде здійснена з використанням комп’ютера; матеріал буде систематизовано у відповідності до сформульованих задач і перевірено на підтвердження або спростування гіпотез; намічається здійснити перехід до наукової аргументації раніше сформульованої концепції, а також перевід данних від конкретного до абстрактного, від емпіричного до теоретичного.

Можливі напрямки практичного використання результатів: у виховній, освітянській роботі; в учбових закладах; в трудових колективах; в установах, що розробляють економічні та соціально-гуманітарні програми розвитку суспільства; в засобах масової інформації.

3.СТРАТИГІЧНИЙ ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ

1)вид дослідження: за глибиною – аналітичне; за масштабами проведення – локальне (м. Красноград), вибіркове;

2)вибірка – стратифікована;

3)тип гіпотези – аналітичний;

4)використовувана методика і техніка – анкетування;

5)мета дослідження – визначення кількісних і якісних характеристик поняття “сучасна людина”, розрахунок щільності зв’язків, формулювання пояснювальної гіпотези, розробка практичних рекомендацій.

4.РОБОЧИЙ ПЛАН ДОСЛІДЖЕННЯ

1)Спочатку проводиться пілотажне анкетування і здійснюється апробація інструментарію,

2)Потім – польові дослідження. Анкетування проводиться на вулицях м. Краснограда 7-11 квітня 2008 року чотирма інтерв’юерами.

3)Кожен вибирає із числа перехожих по 50 красноградців – представників трьох вікових груп молоді (18-22 роки, 23-27 років, 28-30 років), різної статі (по 50% кожної), різних видів і сфер діяльності (студенти, працівники промисловості, торгівлі, сфери послуг, медичні працівники, працівники освіти, співробітники правоохоронних органів), а також безробітних.

4)При анкетуванні застосовані такі види шкал та види питань:

Види шкал Види питань
Шкала найменувань – фіксує власні назви, що дає можливість здійснювати вимірювання за цим параметром (питання 3, 20) Шкала порядку – дає можливість вишикувати об’єкти дослідження або міру їх оцінки (питання 4, 5, 8. 22) Інтервальна шкала – служить для позначення ступеню різниці у відповідності до набраних балів (питання 7) Метрична шкала – використовується для вимірювання числових характеристик (питання 1, 7) Рангова шкала – різновид порядкової шкали, яка передбачає повне впорядкування якихось об’єктів від найбільш до найменш важливих або навпаки (питання 9, 20) Дзеркальна шкала – позиції якої розташовуються симетрично і складаються з рівної кількості позитивних і негативних оцінок, розділених нейтральною позицією (питання 6, 16, 21) Шкала семантичної диференціації – основана на принципі асоціації між поняттям, що позначає об’єкт оцінки і тими або іншими вербальними антонімами, які характеризують направленість та інтенсивність оцінки (питання12, 18) Шкала попарних порівнянь – попарне співставлення пріоритетність об’єктів шляхом всіх можливих їх парних комбінацій (питання 11) Шкала самооцінок – які конструюються у вигляді звичайного запитання з певною кількістю оцінок (питання 8, 17, 19, 22) Номінальна шкала – як питання, що сприяють виявленню думок і установок, так і питання для фіксації об’єктивних оцінок респондента (питання1, 2, 3) Відкриті питання – які не пропонують жодного із варіантів відповіді, і респондент може висловлюватися на власний розсуд (питання 1,3) Закриті питання – питання з повним переліком варіантів відповідей, що дозволяє більш жорстко систематизувати відповіді (питання 2, 4, 5, 6, 12, 13) Напівзакриті питання – де поряд з переліком варіантів відповідей, при неможливості обрати підходящий варіант, респонденту надається можливість зробити доповнення у вільній формі (питання 10, 11, 15, 24, 27) Альтернативні питання – носять взаємовиключний характер, а респонденту необхідно вибрати тільки один варіант відповіді (питання 2, 4, 5, 6, 12) Питання-меню – дають можливість обрати будь-яку комбінацію варіантів запропонованих відповідей (питання 10, 13, 15, 19, 24) Контрольні питання – служать перевірці правдивостей відповідей респондента (питання 14, 15, 16, 17) Питання-фільтр – використовуються в основній частині анкети для визначення, до якої групи людей відноситься респондент (питання 14) Функціональні питання – служать для впорядкування і систематизації результатів опитування (питання 1, 2, 3) Змістовні питання – такі, що стосуються предмета дослідження і спрямовані на збір інформації про зміст досліджуваного явища (питання 4 – 28) Психологічні питання – використовуються для зняття напруги або небажаних установок (питання 5, 16) Основні питання – питання, інформацію яких обов’язково потрібно перевірити (питання 14) Питання-таблиці – в яких відстежується залежність між декількома параметрами (питання 19, 26, 28)

Читайте також:

  1. III. Програма
  2. III. Програма
  3. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
  4. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.
  5. Виробнича програма, її сутність та основні поняття
  6. Економічна програма народництва.
  7. Європейська стратегічна програма досліджень і розробок в області інформаційних технологій і техніки
  8. Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості. Програма виховання як система цілей виховання.
  9. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
  10. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
  11. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
  12. І) захисна тактична програма




Переглядів: 852

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ІІ. ТЕСТОВІ КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ. | IV. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.