Питання 1. Порядок організації та особливості забезпечення режиму в арештних домах.

ВСТУП

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Режим установлює правила поведінки суб'єктів та учасників процесу виконання-відбування покарань, їх права та обов'язки. Норми режиму також забезпечують порядок реалізації правообмежень, прав та обов'язків відповідних суб'єктів та учасників цього процесу. Отже, режим у колоніях не тільки охоплює всі правила поведінки засуджених, а й відображає сутність та зміст покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме в ньому відображається кара, тобто сукупність правообмежень, які застосовуються до засуджених. Водночас, оскільки режим установлює й взаємовідносини адміністрації та засуджених, засуджених між собою, проведення виховної роботи, залучення до праці тощо, ним охоплюються також правила поведінки, що не виражають кару. В залежності від виду та рівня безпеки УВП забезпечення режиму має значні відмінності.

Засуджені відбувають увесь строк покарання в одному арештному домі чи слідчому ізоляторі в окремих постах або секціях. Засуджені забезпечуються жилою площею за нормами, установленими кримінально-виконавчим законодавством України, та тримаються в окремих камерах по 3-10 осіб в одній камері.

Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов: а) чоловіків – окремо від жінок; б) неповнолітніх – окремо від усіх інших категорій засуджених; в) засуджених, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, – окремо від осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності; г) засуджених, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі, – окремо від засуджених, які раніше не відбували покарання в місцях позбавлення волі; д) засуджених, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та правоохоронних органах, – окремо від інших засуджених; е) іноземних громадян і осіб без громадянства, як правило, – окремо від інших засуджених.

Засуджені до покарання у виді арешту тримаються в умовах iзоляцiї з роздільним триманням. Iзоляцiя виключає вільне спілкування засуджених з особами, що знаходяться поза арештним домом. Мова йде як про особисте безпосереднє спілкування, так i про спілкування за допомогою засобів зв’язку. Сувора iзоляцiя виключає також вільне переміщення засудженого усередині арештного дому за винятком тих приміщень, де він перебуває постійно чи де проводяться виховні заходи масового характеру.

На засуджених до арешту поширюються обмеження, встановлені кримінально-виконавчим законодавством для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 51 КВК України).

Арешт відноситься до так званих шокових покарань з короткочасним терміном позбавлення волі, але досить жорсткими умовами тримання. Умови тримання засуджених до арешту аналогiчнi умовам тримання засуджених до позбавлення волі, що відбувають покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки, але фактично є більш суворими за характером своїх обмежень.

Так, згідно з ч. 3 ст. 51 КВК України, засудженим до арешту забороняється: побачення з родичами та іншими особами, за винятком адвокатів або інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; одержання посилок (передач) і бандеролей, за винятком посилок (передач), що містять предмети одягу за сезоном.

Також засудженим до арешту забороняється: установлювати зв’язки з особами, які тримаються в інших камерах; придбавати, виготовляти, уживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких засудженим заборонено; продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом на користь інших осіб предмети, вироби і речовини, які перебувають в особистому користуванні; грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі; наносити собі або іншим особам татуювання; завішувати чи міняти без дозволу адміністрації спальні місця, затуляти оглядове вічко; створювати конфліктні ситуації з іншими засудженими та персоналом установи.

Кримінально-виконавче законодавство України визначає, що засуджені до арешту мають право: на щоденну прогулянку тривалістю одна година, а неповнолітні – до двох годин; на восьмигодинний сон у нічний час; мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких установлено Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань; одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості; витрачати на місяць для придбання продуктів харчування і предметів першої потреби гроші в сумі до сімдесяти відсотків мінімального розміру заробітної плати; в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою; звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до державних органів, громадських організацій і до службових осіб; користуватися настільними іграми; мати побачення з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи в установленому кримінально-виконавчим законодавством порядку; користуватися книгами, журналами і газетами з бібліотеки установи.

За виняткових обставин, засудженим до арешту може бути надано право на телефонну розмову з близькими родичами.

Засуджені до арешту зобов’язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами; дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний вигляд, постійно підтримувати чистоту в камерах, за графіком чергувати в них; дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна; виходячи на прогулянку, дотримуватися встановлених на час прогулянки правил поведінки; при відвідуванні приміщень, де тримаються засуджені, працівниками кримінально-виконавчої системи та іншими посадовими особами вставати і вітатися.

Засуджені можуть залучатися без оплати праці до робіт з благоустрою арештних домів, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення арештних домів продовольством. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, в порядку черговості і не більш як на дві години на день (ст. 52 КВК України). Засуджені виводяться на роботу, де встановлюються додаткові засоби нагляду та забезпечується надійна ізоляція.

Матерiально-побутове забезпечення i медичне обслуговування створюють передумови для підтримки організму людини в нормальному стані. Арешт відноситься до “шокового” покарання, саме тому законодавець i прирівняв матерiально-побутове забезпечення засуджених до арешту до засуджених, що відбувають покарання у виді позбавлення волі. Отже, матерiально-побутове забезпечення i медичне обслуговування засуджених до арешту здійснюється вiдповiдно до норм, встановлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 53 КВК України).

Засудженим надається індивідуальне спальне місце і видаються постільні речі. Заміна постільних речей здійснюється в дні миття у бані – не менше одного разу на тиждень.

Засуджені спеціальним одягом не забезпечуються і відбувають увесь строк покарання у цивільному одязі.

Приміщення, де тримаються засуджені, радіофікуються. Час радіотрансляції визначається розпорядком дня установи.

Комунально-побутове забезпечення засуджених до арешту здійснюється органами виконання покарань відповідно до норм, установлених для осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, та в порядку, передбаченому законодавством. Медичне обслуговування в арештних домах здійснюється органами виконання покарань у порядку, передбаченому законодавством.

Розпорядок дня складається у кожній установі виконання покарань з урахуванням місцевих умов, тривалості дня та затверджується начальником установи. Розпорядок дня засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу (одиночних камерах), дисциплінарних ізоляторах і карцерах, установлюється окремо.

Засуджені до арешту забезпечуються триразовим гарячим харчуванням згідно із затвердженими нормами добового забезпечення продуктами харчування для засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки та арештних домах.

За порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених в арештних домах можуть застосовуватись заходи стягнення у виді догани чи поміщення в карцер строком до десяти діб. Стосовно порядку накладення стягнень на засуджених, які тримаються в арештних домах, діють загальні положення ст. 134 КВК України. Під час тримання в карцері засудженим забороняється придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, користування настільними іграми. У карцері засуджені забезпечуються індивідуальним спальним місцем і постільними речами, хоча останні видаються лише на час сну, верхній одяг – на час виходу з приміщення. Тримання засуджених у карцері одиночне.

До засуджених, якщо вони чинять фізичний опір працівникам установи, проявляють буйство або здійснюють iншi насильницькі дії, з метою запобігання заподіянню ними шкоди оточуючим або самим собі допускається застосування спеціальних засобів вiдповiдно до вимог чинного законодавства України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Питання 2. Порядок організації та особливості забезпечення режиму у виправних центрах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.