Строки вирощування і жива маса молодняку птиці у забійному віці

Вк-Вн

Відносним

Середньодобовим приростами

Абсолютний приріст – різниця між кінцевою і початковою живою масою однієї голови за певний період часу.

А = Мк – Мн ;

Де Мн – жива маса на початку періоду

Мк- жива маса на кінець періоду

Середньодобовий приріст - С = А

де Вн – вік на початку періоду, днів

Вк – вік на кінець періоду, днів

Інтенсивність росту (темп росту, швидкість росту) визначають за допомогою показників відносного приросту :

В = А х 100%

½ (Мк + Мн)

Визначення розмірів тіла у птахівництві застосовують рідко, за винятком вимірів, що характеризують розвиток грудних м’язів і довжини кіля.

Як і інші ознаки, м’ясна продуктивність залежить від спадковості і умов життя в зовнішньому середовищу, а також від статі: самці як правило ростуть швидше і важкі від самиць, півні важчі за курок на 20-25%. Відстають від самиць за живою масою самці перепелів і цесарок.

Багато ознак м’ясної продуктивності можна використовувати для

оцінки м’ясних якостей птиці:

Жива маса у віці забою – основна ознака м’ясної продуктивності, яка визначає кількість м’яса.

Швидкість росту молодняку (абсолютний, середньодобовий, відносний прирости).

М’ясна скороспілість – визначається віком досягнення забійних кондицій. Крім живої маси, до забійних кондицій слід віднести вгодованість, зрілість м’яса (за показниками якості м’яса).

Вид птиці	Строк вирощування	Жива маса у забійному віці, г	Середньодобовий приріст живої маси, г
тижнів	днів
курчата-бройлери			2200-2500	55-60
каченята-бройлери			3000-3500	60-65
гусенята-бройлери			4000-6000
індиченята-бройлери
цесарята-бройлери
м’ясні перепели
м’ясні голуби

М’ясні форми статури. Для м’ясної птиці типовим є досить широкий тулуб, округлість форми, сильний розвиток м’ясних частин тіла : грудних м’язів стегна і гомілки.

Для об’єктивної оцінки екстер’єрних ознак, що характеризують м’ясні форми, у селекційній практиці використовують такі виміри : - довжина тулубу; - довжина кіля ; довжина гомілки; глибина грудей; ширина грудей.

Оперення і колір пір’я. птиця, що погано опериться, росте гірше, до того ж через повільний ріст пір’я цей молодняк до забійного віку зберігає пір’їни, що не завершили ріст ( пеньки), які погіршують товарний вигляд тушки.

Небажаною є птиця з різнобарвним пір’ям. Темні пеньки і пір’яні сумки ( особливо після заморожування) дуже помітні на тушці.

Найбільш простий і доступний метод обліку оперення молодняку – це визначення росту махових пір’їн у 10-денному віці. У цьому віці курчата, що швидко оперяються мають махові пер’їни1 порядку завдовжки 1 см, які сягають хвоста, опахала розгорнуті.

Вгодованість. Якість м’яса і його поживна цінність залежить від вгодованості. Вгодованість птиці, визначається генотипом і годівлею. Живу птицю розподіляють за вгодованістю і масою на стандартну і нестандартну, а після забою стандартну поділяють на 2 категорії: першу і другу.

Збереженість м’ясного молодняку. Ця ознака (при відсутності інфекційних захворювань) залежить від спадковості, умов утримання і годівлі. Підвищення життєздатності молодняку є важливим резервом м’ясного виробництва.

Витрати корму. Визначальними показником економічної оцінки м’ясної птиці є витрати корму. Чим вища продуктинвість птиці (приріст живої маси), тим менші витрати корму.

Плодючисть родинного стада. Отримання великої кількості здорового молодняку і прямо і опосередновано впливає на виробництво м’яса. З економічної точки зору, чим більша плодючисть, тим нижча собівартість молодняку, призначеного для вирощування на м’ясо.

Якість м’яса – це цілий комплекс ознак:

- соковитість (здатність м’яса утримувати фізіологічно зв’язану воду під час кулінарної обробки),

- ніжність (виражається товщиною м’язових волокон гістологічним шляхом і вмістом сполученої тканини),

- смак,

- колір, на основі дегустаційної оцінки

- запах

- біохімічний склад

- енергетична цінність

Про енергетичну цінність м’яса судять попередньо за вмістом сухих речовин в істивній частині м’яса. Основною речовиною, яка визначає енергетичну цінність, є жир (1г жиру 38,9 Дж). І недостатня і надмірна кількість жиру негативно позначається на смакові і засвоєння м’яса. Оптимальний вміст жиру в м’ясі курчат бройлерів є 4-9%.

У середньому вміст протеїну в істивній частині тушки становить 21%, у так званому білому м’ясі протеїну на 23% більше, ніж у м ‘ясі ніг. З віком його вміст у м’ясі поступово знижується.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
М’ЯСНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПТИЦІ	\|	САГІТАЛЬНІ РУХИ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.