Ціннісні орієнтації християнства. Сутність християнської моралі.

Основні джерела християнського віровчення

Основні джерела християнського віровчення включають шість видів:

(1) Святе письмо – Біблія,яка нараховує 66 канонічних книг, в тому числі 39 книг складають Старий Заповіт (15 - 5 ст. до н.е.) - союз/договір, який Бог склав з народом Ізраіля через Авраама, Іакова та Мойсея), і 27 книг складають Новий Заповіт (1 ст.), Новий Заповіт склав Ісус Христос зі своєю Церковью, всьома віруючими.

(2) Святий переказ - письмові джерела про Бога.

(3) Правила та пояснення Вселенських Соборів, із яких перші сім визнаються всьома християнськими церквами.

(4) Вчення святих отців - Іустина Філософа (2 ст.), Ірінея Ліонського (2-3 ст.), Афанасія Великого (3-4 ст.)та ін.

(5)Життя святих, що визнаються ортодоксальними та католицькими церквами;

(6) Церковні канони - правила і пояснення окремих церков та соборів.

Основи догматичного богослов’я містяться у християнському Символі віри (від грец. Збирання разом), затверджений на соборах 325 і 381 років.

Символ віри включає в себе дванадцять догматів (основні формули):

(1) віра в Бога, Єдиного, Істинного І Живого, який не народжується, існує вічно, має три іпостасі - Отець, Син, Святий Дух;

(2) віра в то, що Бог-Отець Божественним Словом і Божественним Духом творить увесь видимий і невидимий, небесний і земний світ і перебуває в цьому світі своєю все присутністю;

(3) віра в те, що Бог-Син Ісус Христос є Господь, який(а) Єдинороден, тобто народжений від Отця перш за всіх;

(4) віра в сходження Христа з небес у вигляді людини,заради нашого спасіння;

(5) віра в розп’яття і воскресіння Христа;

(6) віра в вознесіння Христа на небо;

(7) віра в царствіє Його, якому не буде кінця як символу з’єднання неба і землі;

(8) віра в Духа Святого, Животворящого, як Духа Життя, Істини, Божественного Синівства, особистої присутності Бога в людині;

(9) віра в єдину (Бог єдин), святу (сходить від Бога), соборну (вселенську в просторі і в часі, має змістовну природну повноту) і апостольську Церкву (Бог посилає Ісуса Христа, а Ісус Христос - апостолів, щоб зберігати Його слово і виконувати Його волю);

(10) віра в необхідність хрещення;

(11) віра в воскресіння з мертвих і потойбічне життя;

(12) віра у друге пришестя Христа.

Висновок: основні джерела християнського віровчення складалися протягом багатьох десятиліть і відбило процес його становлення як світової релігії, вони містять фундаментальні віросповідальні принципи.

Християнство вказало віруючим нові ціннісні орієнтації. Ціннісні орієнтації — це важливі елементи внутрішньої структури особистості, які закріпленні життєвим досвідом поведінки індивіда. Ціннісні орієнтації виступають важливішим мотивом поведінки людини. Ціннісні орієнтації уявляють собою сукупність філософських, політичних, естетичних, моральних переконань людини, глибокі та постійні уподобання, моральні принципи поведінки. В кожному суспільстві ціннісні орієнтації особистості є об’єктом виховання, цілеспрямованого впливу.

Християнство має весь набір ціннісних орієнтацій. Важливе місце серед них займає морально-етична проблематика. Можна сказати, що християнство — це не стільки релігія про устрій всесвіту і суспільства, скільки релігія про те, як жити людині, про суть людського буття, про совість, належне, честь тощо.

Християнська мораль склалася в результаті осягнення трьох етапів морального закону. 1 етап - складається в акті творіння, коли людина усвідомлює своє призначення як Образ і Подоба Бога, пізнає свою духовну природу, розум, волю, щоб володарювати над світом земним.

2 етап - заповіді Мойсею, 1494 р. до н.е., Сінай, які були дани на двох скрижалях: 1 - Я Господь, Бог твій... да не буде у тебе інших богів предо Мною; 2 - не роби собі кумира; 3 - не проголошуй ім’я Господа даремно; 4 - помятай день суботній, щоб святити його; 5 - шануй отця свого і мати свою; 6 - не вбивай; 7 - не прелюбодійствуй; 8 - не кради; 9 – не свідчи неправдиво на свого ближнього; 10 - [не заздри]. Тим, хто любить Бога і виконує його заповіді Бог творить милість «до тисячі родів». Тим, хто не полюбляє - покарання, в тому числі дітей за провину отців «до третього та четвертого роду».

3 етап – новозавітна учительна місія Ісуса Христа, який казав: «Шукайте Царствія Божім і Правди Його». Царствіє Божіє трактується Ісусом Христом як (а) богоподобство; (б) справедливість та істина; (в) добро та утіха.

Правда Царствія Божія це те, що реально існує, рівно як і те, що кожній людині доступні шляхи досягнення Царствія.В основі лежить виконання двох головних заповідей. Перша і найбільша заповідь: - «возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, и всією душею твоєю, и всім розумінням твоїм» (Мтф., гл. 22, ст. 37).

Друга заповідь - «возлюби ближнього твого, як самого себе» (Мтф., гл. 22, ст. 39). Любов до ближнього реалізується в результаті трьох імперативів поведінки: (1) любіть всіх і будьте досконалі, як досконален Отець ваш Небесний (Мтф., гл. 5, ст. 44-48);(2) майте добрі помисли і добру мову (Мтф., гл. 15, ст. 11, 17-20); (3) майте добру поведінку, як-то: «не вбивай, не прелюбодійствуй, не кради; не свідчи неправдиво на свого ближнього; Поважай батька і матір; і люби ближнього твого, як самого себе» (Мтф., гл. 19, ст.18-19).

Центральними поняттями християнської моралі виступають категорії любові й гріха.

Любов - це потяг одного створіння до іншого для взаємного доповнення життя. Розрізняють три види любові: (1) ідеальна, це подружня, яка дається благодаттю Святого Духа, яка є, вищим символом ідеальних відносин між особистим началом та суспільним загалом (прикладом такої любові виступають відносини Ісуса Христа та Його Церкви); (2) батьківська (приклад: любов Бога-Отця к Сину Ісусу Христу); (3) дітей до батьків (приклад: любов Ісуса Христа до Бога-Отця).

Гріх - це відчуження людини від своєї сутності, запаморочення Образа Божія в людині.

Висновки:моральна доктрина християнства є універсальною, оскільки, по-перше, в ньому проголошено принцип етичної рівності всіх людей; по-друге,в християнстві проголошена рішуча боротьба з частиною природи людини, яка поневолена гріхом, по-третє, християнство апелює до гідності та доброчесності людини, закликає його наслідувати заповіді «блаженства», здолати зло добром, не відповідати насильством на насильство, любити ворогів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія виникнення християнства	\|	Особливості віровчення та культу православ’я та католицизму

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.