Виділяють три основні види маркетингових стратегій росту: інтенсивний (органічний) ріст, інтегративний ріст, диверсифікацій ний ріст.
Тема 5. Маркетингові стратегії зростання
Маркетингові стратегії росту використовують в тих випадках, коли підприємство діє на перспективних ринках збуту, має певні конкурентні переваги та/або в змозі ефективно використати необхідні фактори успіху.
Інтенсивний (органічний) ріст – збільшення обсягів продажу, ринкової частки та прибутку підприємства шляхом інтенсифікації його існуючих ресурсів.
Стратегія глибокого проникнення на ринок – збільшення обсягів збуту та ринкової частки підприємства без зміни його товарно-ринкових позицій (за рахунок використання існуючих товарів та ринків збуту фірми). Маркетингові стратегічні альтернативи: підвищення рівня сервісного обслуговування, зниження витрат виробництва і збуту, активізація рекламної діяльності, розвиток збутової мережі, застосування засобів стимулювання збуту, спонукання споживачів до збільшення частоти використання товару та збільшення обсягів споживання товару.
Стратегія розвитку ринку – адаптація існуючих товарів підприємства до нових ринків збуту. Маркетингові стратегічні альтернативи: виявлення нових засобів використання (застосування) товару, виявлення нових сфер використання товару, освоєння нових територіальних ринків збуту.
Стратегія розвитку товару - розроблення нового товару для існуючих сегментів ринку фірми. Маркетингові стратегічні альтернативи: удосконалення товару, розширення функціональних властивостей товару, розширення товарного асортименту, створення нових моделей товару.
Інтегративний ріст – розширення обсягів збуту, прибутку та/або ринкової частки підприємства внаслідок його об’єднання з постачальниками, торговими посередниками або конкурентами. Залежно від того, з ким об’єднується підприємство, виділяють такі види стратегій:
Стратегія прямої інтеграції – об’єднання підприємства з торговельними посередниками.
Стратегія зворотної інтеграції – об’єднання підприємств з постачальником матеріально-технічних ресурсів.
Стратегія вертикальної інтеграції – об’єднання зусиль постачальника, виробника і посередника. Залежно від форми контролю виділяють такі різновиди вертикальних маркетингових систем:
корпоративна вертикальна система – всі учасники каналу розподілу належать до організаційної структури одного підприємства. Тобто підприємство-виробник має у своєму складі оптові бази, власні магазини.
адміністративна вертикальна система створюється в межах економічної влади одного з учасників системи. Так, великі розміри, фінансова могутність, імідж, стійке ринкове становище підприємства-виробника дають змогу йому координувати діяльність юридично незалежних посередників з питань реклами, ціноутворення, розташування магазинів.
контрактна (договірна) вертикальна маркетингова система – об’єднання зусиль виробника, оптового посередника та/або роздрібного посередника за певними умовами. Основною формою контрактної системи є франчайзингові, що передбачає об’єднання на основі надання підприємством-виробником права використання своєї торгової марки юридично незалежному посереднику на комерційних умовах.
Стратегія горизонтальної інтеграції – об’єднання зусиль з конкурентом.