• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Скелет вільної частини нижньої кінцівки складається зі

• стегнової кістки,

• кісток гомілки

• кісток стопи.

Стегнова кістка (femur)

належить до довгих трубчастих кіс­ток, це найдовша і наймасивніша кістка людини. У ній розріз­няють тіло і два епіфізи — верхній (проксимальний) і нижній (дистальний). Тіло стегнової кістки майже циліндричної фор­ми, на задній поверхні має шорстку лінію, на якій розрізня­ють присередню та бічну губи, які донизу розходяться і обме­жують трикутної форми підколінну поверхню. На верхньому епіфізі найбільшим утворенням є головка стегнової кістки, нижче від якої є шийка. У верхньому відділі головки розміщу­ється маленьке заглиблення — ямка головки стегнової кіст­ки. У тому місці, де шийка з'єднується з тілом, знаходяться два горби: великий та малий вертлюги. На внутрішній поверх­ні великого вертлюга визначається глибока вертлюгова ямка. Між вертлюгами на передній поверхні є міжвертлюгова лінія, а на задній — міжвертлюговий гребінь. Нижній кінець кістки сплощений у передньозадньому напрямку, стовщується і закін­чується присереднім і бічним виростками. Між ними є міжвиросткова ямка. Попереду від них поверхня виростків перехо­дить у надколінкову поверхню. Вище від виростків по обидва боки визначають присередній і бічний надвиростки.

Надколінок (patella)

міститься у товщі сухожилка чотири­голового м'яза стегна. У ньому розрізняють основу, розміщену біля його верхнього краю, та верхівку, обернену донизу. Розріз­няють передню та задню поверхні. Задня поверхня є суглобо­вою, вона сполучається з надколінковою поверхнею стегнової кістки і поділена поздовжнім гребінцем на дві площинки: мен­шу, присередню, і більшу, бічну. Це має практичне значення, щоб розпізнати лівий та правий надколінки.

Скелет гомілки складається з двох довгих трубчастих кіс­ток — великогомілкової та малогомілкової. Перша розташову­ється медіально, а друга — латерально.

Великогомілкова кістка (tibiа)

має тіло та верхній (прок­симальний) і нижній (дистальний) епіфізи. На тілі розрізня­ють три краї: передній, міжкістковий і присередній, а також три поверхні: присередню, бічну і задню. На передньому краї у верхньому відділі тіла знаходиться горбистість великогоміл­кової кістки, до якої прикріплюється сухожилок чотириголо­вого м'яза стегна.

На верхньому епіфізі виділяють присередній та бічний ви­ростки, на задньонижній поверхні бічного виростка є малого­мілкова суглобова поверхня для зчленування з малогомілковою кісткою. Зверху кожен з виростків має дещо вигнуту суглобо­ву поверхню, ці поверхні об'єднуються в одну і називаються верхньою суглобовою поверхнею. Майже посередині її визначається міжвиросткове підвищення, на якому визначають присередній і бічний міжвиросткові горбки. Попереду і позаду від зазначених горбків розміщується переднє і заднє міжвирост­кові поля.

Нижній епіфіз на присередньому боці має відросток — присередня кісточка, на бічному боці якого є суглобова поверхня. На нижній поверхні дистального епіфіза знаходиться нижня суглобова поверхня для з'єднання з кістками стопи. На бічній поверхні міститься малогомілкова вирізка, до якої прилягає нижній відділ малогомілкової кістки.

Малогомілкова кістка (fibula)

має тіло, верхній (прокси­мальний) і нижній (дистальний) епіфізи. Тіло має три краї: пе­редній, задній, міжкістковий. Зазначені краї відокремлюють три поверхні: бічну, присередню і задню. Верхній кінець кіст­ки має головку, на якій визначається суглобова поверхня. Ниж­че від головки знаходиться шийка малогомілкової кістки.

На нижньому епіфізі розташована бічна кісточка, на внут­рішній поверхні якої знаходиться суглобова поверхня для зчленування з великогомілковою кісткою.

Кістки стопи (ossa pedis)

поділяються на три відділи: кіст­ки заплесна, кістки плесна та кістки пальців (фаланги).

Будова стопи залежить від її функції, оскільки вона під­тримує тіло у вертикальному положенні і зумовлює пересуван­ня людини. Стопа побудована і функціонує як пружне рухоме склепіння. Ця особливість будови стопи є характерною озна­кою людини, що пов'язано з прямоходінням.

Виділяють п'ять поздовжніх і одне поперечне склепіння. Розміщення кісток стопи у вигляді склепіння підтримують численні міцні зв'язки та м'язи.

У разі ослаблення цього апарату склепіння опускається, стопа набуває неправильної будови і має назву плоскої стопи.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. Анатомічна будова кісток вільної нижньої кінцівки
3. Анатомія кісток верхньої і нижньої кінцівок та їх з’єднання
4. Б. Новостворена вартість, яка складається з вартості необхідного продукту (НП) і вартості додаткового продукту ( ДП).
5. Будова рухомої частини приладу.
6. Будова скелетних м’язових фібрил хребетних
7. Будова, форма скелетних м'язів
8. В адміністративному праві виділяють загальну, особливу і спеціальну частини.
9. Вени верхньої кінцівки
10. Витяг з Резолюції 1 частини 1 Сесії Генеральної Асамблеї ООН
11. Вищий рівень - це рівень ядерних структур особистості, той психологічний скелет, або каркас, на який згодом нашаровується, нанизується все інше.
12. Відмінність дійового каяття від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.

Переглядів: 2704