• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Симпатична частина (pars sympathica) вегетативної нервової системи

Центральний відділ представленений ядрами, які розташовані в бічних ро­гах VIII шийного, усіх грудних і II—III верхніх поперекових сегментів спинного мозку.

Периферійний відділ представлений:

прегангліонарними волокнами — це аксони, нейрони яких знаходяться в бічних рогах спинного мозку і виходять із спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь в утворенні спинномозкових нервів, далі відгалужу­ються від них у вигляді білих сполучних гілок, які закінчу­ються в симпатичних вузлах. Ці волокна зв'язують центри симпатичної частини нервової системи з вузлами;

симпатичними вузлами, які поділяються на дві групи: прихребтові (паравертебральні) та передхребтові (привертебральні). Паравертебральні вузли розташовані поблизу хребто­вого стовпа й утворюють симпатичний стовбур. Симпатичний стовбур являє собою ланцюжок паравертебральних вузлів, які з’єднані між собою міжвузловими волок­нами.

Правий та лівий стовбури розташовані по боках уздовж хребта,в яких розрізняють частини:

Шийна частина представлена верхнім, середнім та нижнім вузлами. Найбільшим є верхній шийний вузол, а нижній часто зливається з першим грудним, утворюючи зірчастий вузол.

Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що іннервують органи голови та шиї. Ці гілки утворюють сплетення на внутрішній і зовнішній сонних артеріях і разом з їхніми гілками досягають слізної залози, слинних залоз, залоз слизової оболонки глотки, гортані, язика та м’яза-розширювача зіниці.

Від усіх трьох вузлів відходять серцеві нерви,

вони в грудній порожнині разом з блукаючим нервом утворюють поверх­неве та глибоке серцеве сплетення, від яких йдуть нерви до стінки серця.

Грудна частина складається з 10-12 вузлів, від яких відходять гілки до аорти, серця, легень, бронхів, страво­ходу.

Найбільшими нервами, які йдуть від У-ІХ та Х-ХІ грудних вузлів є великі і малі нутряні нерви. Вони проходять через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь в утворенні черевного (со­нячного) сплетення.

Поперекова частина складається з 3-5 вузлів. Від них йдуть гілки, що утворюють вегетативні нервові спле­тення черевної порожнини та таза .

Крижова частина складається з чотирьох вузлів, що знаходяться на пе­редній поверхні крижової кістки.

Внизу ланцюжки вузлів лівого та правого сим­патичних стовбурів з’єднуються в ділян­ці одного непарного куприкового вузла. Всі ці утвори об’єднуються в тазову частину симпатичних стовбурів. Від них йдуть гілки, що утворюють вегета­тивні сплетення таза.

Постгангліонарні волокна утворені аксонами симпатичних вузлів. Вони складаються з окремих (спеціальних) симпатичних нервів, які йдуть до внутрішніх органів, симпатичних нервів, які розгалужуються вздовж судин та їхніх гілок, утворюючи сплетення стінок судин і внутрішніх органів, які вони кровопостачають, сірих сполучних гілок, які приєднуються до спинномозкових (соматичних) нервів і йдуть у їхньому складі до скелетних м'язів, шкіри.

Постгангліонарні волокна шийних вузлів симпатичного стовбура утворюють нерви, які здійснюють симпатичну іннервацію органів голови, шиї, серця.

Постгангліонарні волокна грудних вузлів ідуть до всіх внутрішніх органів грудної порожнини; від V—IX і X—XI груд­них вузлів утворюються великий і малий нутрощеві нерви, які проходять через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь в утворенні черевного (сонячного) сплетення.

Постгангліонарні волокна поперекових вузлів формують вегетативні сплетення черевної порожнини (наприклад, соняч­не сплетення, яке також утворене великим і малим нутроще­вими нервами від грудних вузлів і постгангліонарними волок­нами привертебральних вузлів цього сплетення). Із сонячного сплетення вздовж черевного стовбура поширюються гілки, утво­рюючи шлункове, селезінкове, підшлункове, печінкове спле­тення. Постгангліонарні волокна крижових і непарного вузлів утворюють вегетативні сплетення таза: наприклад, міхурове, прямокишкове, матково-піхвове (у жінок), простатичне (у чо­ловіків) сплетення.

Парасимпатична частина

Парасимпатична частина вегетативної нервової системи теж має централь­ний та периферичний відділи.

Центральний відділ представлений парасимпатич­ними ядрами, які лежать в середньому, задньому і довгастому мозку та крижовихсегментах спинного мозку.

Периферійний відділпредставлений вузлами та волокнами, що входять до складу III, VII, IX, X пар черепних та тазових нервів.

У середньому мозку поряд з руховим ядром III пари нервів лежить парасим­патичне додаткове ядро (Якубовича), відростки клітин якого входять до складу окорухового нерва. Вони переключаються у війковому вузлі, що лежить в очній ямці, і іннервують м'яз-звужувач зіниці та війковий м'яз.

У ромбоподібній ямці поряд з ядром лицевого нерва лежить верхнє слино­видільне ядро. Відростки його клітин належать до проміжного нерва, який іде в складі лицевого. Разом із гілками лицевого і трійчастого нервів постгангліонарні парасимпатичні волокна входять у слізну залозу, залози слизової оболонки носової та ротової порожнин, піднижньощелепну і під'язикову слинні залози. Ці волокна перериваються у крилопіднебінному, піднижньощелепному та під'язи­ковому вузлах.

Від нижнього слиновидільного ядра йдуть парасимпатичні волокна в складі IX пари нервів до привушної слинної залози. Ці волокна перериваються у вушному вузлі.

Найбільша кількість парасимпатичних волокон проходить у складі блукаю­чого нерва. Вони починаються від його парасимпатичного дорсального ядра й іннервують всі органи шиї, грудної та черевної порожнин до поперечної ободової кишки. У грудній та черевній порожнинах волокна блукаючих нервів підходять до симпатичних сплетень і разом з ними входять в органи. Парасимпатичні волокна блукаючого нерва перериваються в інтрамуральних (розташовані в стінках органів) або біля органних вузлах.

Низхідна та сигмоподібна ободові кишки, а також усі органи малого таза парасимпатичні волокна одержують від тазових нутряних нервів, що відходять від крижового відділу спинного мозку. Вони утворюють вегетативні нервові сплетення таза і перериваються у вузлах сплетень тазових органів.

У грудній, черевній і тазовій порожнинах симпатичні та парасимпатичні волокна утворюють змішані сплетення. Найбільшим сплетенням черевної порож­нини є черевне (сонячне) сплетення, яке розташоване на передній поверхні черевної аорти . До його складу входять два черевні нервові вузли і верхній брижовий вузол. Прегангліонарні волокна до них несуть великий і малий нутряні нерви. Постгангліонарні волокна, утворюючи сплетення уздовж судин, розповсюджуються у всі боки до органів. До черевного сплетення підходять і гілки блукаючих нервів, які вже в складі сонячного сплетення прямують до органів.

Уздовж черевної аорти вниз тягнеться досить велике вегетативне нервове сплетення, яке в ділянці мису формує верхнє підчеревне сплетення. Воно опускається у порожнину малого таза, переходить у праве та ліве нижні підчеревні сплетення, до яких приєднуються тазові парасимпатичні нерви. Усі ці гілки, переплітаючись, біля кожного

Читайте також:

1. I. Вступна частина
2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
4. II Основна частина
5. II Основна частина
6. II Основна частина
7. II частина.
8. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
9. II. Основна частина
10. II. Основна частина
11. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
12. III Заключна частина

Переглядів: 669