Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Постановка психологічного діагнозу.

Важливий етап психодіагностичної роботи психолога — формулювання висновку про основні характеристики компонентів психічного розвитку або формування особистості дитини, що вивчалися, іншими словами — психологічний діагноз. Цецентральний, за визначенням Л.С.Виготського, вузловий етап, в ім'я якого розгортаються всі передуючі і виходячи з якого можуть будуватися подальші. Діагноз не просто ставиться за наслідками психологічного обстеження, але обов'язково припускає співвідношення отриманих в обстеженні даних з тим, як виявлені особливості виявляються в так званих життєвих ситуаціях (життєві показники). Велике значення при постановці діагнозу має віковий аналіз отриманих даних, причому з урахуванням зони найближчого розвитку дитини.

Серйозну помилку бачив Л.С.Виготський в спробі підходити до діагнозу як встановленню ряду симптомів або фактичних даних. Він підкреслював, що при науковому діагнозі, що базується на відомих симптомах, йдучи від них, ми констатуємо якийсь процес, що лежить в основі цих симптомів. Іншими словами, ми враховуємо не тільки наявність певних симптомів, але і причини, що викликають їх. При цьому слід мати на увазі, що можлива, з одного боку, надмірна спільність і невизначеність висновків, з іншою — дуже велика їх категоричність і однозначність. І те і інше неприпустимо, оскільки закриває можливість реальної роботи по розвитку дитини.

На думку К.Роджерса при вивченні поведінки дитини не тільки в лабораторних, але і в реальних життєвих ситуаціях ми повинні розуміти, що одержувані психологічні дані відрізняються і повинні відрізнятися певним, допустимим ступенем неточності. Він справедливо затверджував, що є велика різниця між достовірністю отриманих в конкретному дослідженні або обстеженні даних і достовірністю висновку. Висновки завжди відносні, оскільки робляться на підставі експериментів або спостережень, проведених по одній або декількох з можливих методик і напрямів і одному з можливих способів інтерпретації даних. Таким чином, діагноз повинен ґрунтуватися на критичному і обережному тлумаченні даних, отриманих з різних джерел.

Як показує досвід, значні труднощі в постановці діагнозу пов'язані з недостатньо чітким уявленням дитячого психолога про межі своєї професійної компетенції.

Існує дві основні форми відставання в розвитку: 1) відставання, пов'язане з органічними порушеннями нервової системи, що вимагає клинико-психологічної або медичної діагностики і теорії; 2) тимчасове відставання і неадекватна поведінка, пов'язана з несприятливими зовнішніми і внутрішніми умовами розвитку практично здорових дітей.

Важливо, щоб в тих випадках, коли у психолога виникають підозри про патопсихологічний або дефектологічний характер виявлених порушень, він не намагався сам поставити діагноз, а рекомендував батькам і в тактовній формі переконував їх звернутися до відповідних установ. Те ж відноситься і до проблеми соціальних чинників, що зумовили ту або іншу характеристику дитини. Психологічний діагноз повинен ставитися психологом в строгій відповідності з професійною компетенцією і на тому рівні, на якому може здійснитися конкретна психолого-педагогічна корекція або інша психологічна допомога.

Формулювання діагнозу обов'язково повинне містити і прогноз — професіонально обґрунтований прогноз шляху і характеру подальшого розвитку дитини. Причому прогноз, як наголошувалося, в двох напрямках: при умові, якщо з дитиною буде своєчасно проведена необхідна робота, і при умові, якщо такої роботи з нею своєчасно проведено не буде. Слід ретельно продумувати, кому і в якій формі повідомляти про діагноз і прогноз психічного і особового розвитку дитини. Підкреслимо ще один важливий момент: знайомлячи з діагнозом зацікавлених в ньому людей — вихователів, вчителів, батьків, дітей, — його перш за все потрібно перекласти на зрозумілий всім мову, очистити від наукової термінології, інакше діагноз не зрозуміється, а праця психолога виявиться марною.

 


Читайте також:

  1. Аналіз інформації та постановка задачі дослідження
  2. ВИДИ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ
  3. Відповідно до етапів психологічного дослідження, доцільно
  4. Встановлення психологічного контакту у спілкуванні
  5. Джерела, канали поширення і технології інформаційно-психологічного впливу.
  6. Економічна і математична постановка задачі нелінійного програмування
  7. Економічна і математична постановка задачі нелінійного програмування
  8. Економічна і математична постановка ТЗ. Умови існування розв’язку ТЗ.
  9. Економічна і математична постановка цілочислової задачі лінійного програмування
  10. Економічна сутність і постановка ДЛП.
  11. Економічно сутність і постановка задач НЛП.
  12. Етап 2. Постановка стратегічних цілей і завдань для їх досягнення.




Переглядів: 2613

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
В практичній психології | Практичні рекомендації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.