• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Створення умов для стійкого розвитку економіки міста в інформаційному суспільстві

Є декілька напрямів економічної політики, які можуть забезпечити стійкий розвиток міста в умовах розвитку глобального інформаційного суспільства:

· висунення на перший план бізнесу, заснованого на ресурсах, що відновляються (інформації і знанні);

· створення ефективної регіональної інноваційної системи;

· стимулювання інформаційної індустрії (виробництво інформаційних технологій, контент-індустрія і телекомунікації) як найбільш рентабельної і швидкозростаючої в світі сфери економіки, що створює до того ж передумови підвищення конкурентоздатності у всіх інших галузях;

· адекватне позиціювання міста в рамках економіки глобального інформаційного суспільства з точки зору її ролі в світовій мережі міст і підтримки специфічних і конкурентоздатних на світових ринках напрямів економічної діяльності.

Потрібно також мати на увазі, що в інформаційному суспільстві зростає економічне значення інформаційної діяльності, до якої можна віднести також наукову, культурну, управлінську, туристську і інші види діяльності.

Для створення умов для стійкого розвитку економіки міста в інформаційному суспільстві, можливі наступні напрями дій:

Стимулювання виробництва і сприяння в просуванні на світовий ринок програмного забезпечення вітчизняних виробників

Є два прийнятних варіанти виходу наших програмістів на світовий ринок:

· "Офшорне програмування", коли окремі програмісти або компанії залишаються в країні, але працюють по замовленнях зарубіжних компаній, часто взаємодіючи з наймачами через Інтернет. Основний прибуток в цьому випадку отримують зарубіжні фірми, залишаючись власниками розроблених продуктів, однак такий експорт вигідний і для країни, так як прибутки частково залишаються в її межах.

· Вихід на світовий ринок з готовою "коробковою" продукцією вітчизняних фірм. До теперішнього часу це вдалося набагатьом фірмам з поки невеликим об'ємом продажу. Це сама економічно вигідна для країни і міста форма експорту інтелектуальних продуктів, яка повинна отримати всіляку підтримку влади.

Підтримка виробництва коштів інформатизації

Виробництво коштів інформатизації (комп'ютери і периферія, телекомунікаційний обладнання, кошти зв'язку і т.д.) забезпечує технічну базу розвитку інформаційного суспільства і є самою динамічно галуззю наукоємного виробництва, що розвивається в світі, причому як з точки зору швидкості нововведень, так і з точки зору зростання об'ємів продажу.

Цю роботу необхідно активізувати, звертаючи увагу на наступні напрями:

· Інвестиції в розробки і виробництво готової продукції і елементної бази. Цей вельми складний напрям дій з точки зору використання інструментів для збільшення інвестицій і вибору об'єктів інвестування. Тут повинна бути проведена серйозна аналітична програмна робота з урахуванням прогнозів технологічного розвитку і стани вітчизняного ринку, налагоджена система кваліфікованої експертизи рішень, що приймаються.

· Підтримка столичних шкіл розробників перспективних напрямів електроніки. Рівень вітчизняних досліджень і розробок в багатьох "гарячих" напрямах цієї області (наприклад, в розробці архітектури процесорів) не поступається світовому. Проблемою є комерціалізація розробок і вихід на світовий ринок.

· Стимулювання використання вітчизняних коштів інформатизації, зв'язку і промислової автоматизації на транспорті, в будівельній індустрії міста, в проектах інформатизації нового житла, торгово-побутових і офісних будівлях.

· Підготовка фахівців. Потрібна розробка системи заходів по підтримці на світовому рівні підготовки кадрів в області інформаційних технологій і електроніки.

Розвиток ринку телекомунікацій

Телекомунікації є також однією з найбільш динамічних і швидко зростаючих базових галузей економіки, що має великі можливості для подальшого довготривалого зростання.

Економічна і технологічна ситуація сильно розрізнюється в різних сегментах ринку телекомунікацій, з яких виділяють:

· Звичайна телефонія.

· Стільниковий зв'язок.

· Мобільний зв’язок.

· Мережі передачі даних.

· Політика міста забезпечення телекомуникіцією.

Систему заходів міської влади по подальшому розвитку столичних телекомунікацій потрібно формувати, враховуючи роль даного сегмента ринку в міській економіці, досвід державного регулювання телекомунікаційний ринку, а також кроки, що робляться федеральним урядом по інтеграції країни в світову економіку і вступу у Всесвітню торгову організацію.

У зв'язку з цим для задоволення потреб органів міського управління, господарюючих суб'єктів і населення міста в інформації і сучасних послугах зв'язку, забезпечення стимулюючих умов для розвитку міських телекомунікацій і забезпечення їх конкурентної переваги на ринку потрібно передбачити наступний комплекс заходів.

· розробити міську програму підтримки і фінансування розвитку інформаційних технологій, що визначає стратегічні напрями науково - технічного прогресу.

· Передбачити можливості і розробити механізми забезпечення державної підтримки розвитку технологій телекомунікацій з боку міської влади за рахунок:

· вдосконалення податкової і амортизаційної політики, форм організації управління інформаційно-телекомунікаційними мережами;

· оплати до 50% вартості позик, що йдуть на розробку і освоєння техніки зв'язку, до моменту її комерційної реалізації;

· короткострокового (3-5 років) державного субсидування фірм, ведучих стратегічні дослідження в області новітніх інформаційно - телекомунікаційний технологій (до 50% вартості проекту).

· Виключити відродження монополізму в розвитку міських телекомунікацій і створити умови для вільної конкуренції при збереженні державного контролю за даним сегментом ринку.

· Підтримувати інвестиційну привабливість телекомунікаційного бізнесу.

· Створити умови для гарантованого доступу до базових послуг телекомунікацій (звичайна телефонія як перспективна мета – доступ до послуг Інтернет) соціально незахищених верств населення.

· Створити умови і розробити необхідні нормативні документи, що зобов'язують забудовників при зведенні нових житлових і офісних будівель комплектувати їх сучасною кабельною інфраструктурою.

Підтримка контент-індустрії і ЗМІ

Велике місто – це центр науки, культури, утворення, ЗМІ, генератор інформаційних ресурсів світового значення, однак нерозвиненість контент-індустрії не дозволяє налагодити експорт самого вигідного товару – інформації і стримує розвиток власної економіки, науки і освіти.

Медіа-бізнес – великий і динамічний сегмент економіки. Оборот тільки телевізійного бізнесу оцінюється деякими експертами в мільйони доларів США, у тому числі вкладення в радіо бізнес.

Другим по значущості засобом масової інформації є газети.

У останні роки спостерігається динаміка у бік зниження центральних функцій столиці в сфері ЗМІ. Тенденція до регіоналізації і деяке перемикання уваги на інформацію місцевого значення цілком закономірні, так як орієнтація в основному на центральну пресу пов'язана з традиціями радянського періоду і з такими скороминущими чинниками як надмірна політизація суспільства і зайва централізація державного управління.

Найбільш перспективні і швидкозростаючі форми представлення і поширення інформації – CD-ROM видання і Інтернет. З фінансової точки зору об'єм цієї діяльності поки не дуже значний, але ситуація швидко міняється.

Розвиток контент-індустрії і, зокрема, російськомовного сектора Інтернет має не тільки економічне значення, але є важливим чинником збереження і розвитку національної ідентичності в умовах глобального інформаційного суспільства. У зв'язку з цим необхідно:

· розглядати контент-індустрію як важливий об'єкт міської політики, направленої на створення адекватної нормативної бази і підтримку вітчизняних виробників;

· сприяти розвитку і широкому поширенню безпечних платіжних систем для електронної торгівлі інформацією;

· створити сприятливі умови для подальшого розвитку системи електронних видавництв;

· розробити і реалізувати систему заходів для стимулювання експорту інформаційних ресурсів виробників;

· розглянути питання про податкові пільги для електронної торгівлі (як мінімум скасування податку з продажу);

· щорічно формувати державне замовлення виробникам на соціально значущий контент на електронних носіях;

· провести заходи щодо боротьби з піратством і захисту авторських прав виробників і власників інформаційних ресурсів.

Забезпечення конкурентоздатності міста як місця базування фінансових структур, штаб-квартир транснаціональних корпорацій і міжнародних організацій

З точки зору економічної географії до кінця XX сторіччя утворилася просторова структура, світовий каркас міст, в якому виділяються три ієрархічних рівня. Вищий рівень представлений мережею світових і міжнародних поліфункціональних міст, які є місцем базування транснаціональних корпорацій, фінансових інститутів, бірж, міжнародних організацій, діяльність яких (або вплив) тягнеться далеко за національні кордони. При цьому виділяється особлива роль трьох світових міст - світових фінансових центрів (Нью-Йорка, Лондона, Токіо). Другий рівень – спеціалізовані міста загальнонаціонального значення, інтегровані у відповідні мережі національного масштабу. На цьому рівні виділяються міжнародні міста, через які національні підсистеми міст включені в світову мережу. На третьому рівні розташовуються спеціалізовані міста, що грають ведучу роль в субнаціональних регіонах (областях). Причому з цілого ряду причин, чим вище статус міста в світовій ієрархії, тим великі дивіденди він від цього отримує.

У зв'язку з цим необхідно розробити і реалізувати спеціальну програму, істотною частиною якою повинні стати:

· система заходів по створенню привабливих умов для базування штаб-квартир і офісів міжнародних фірм і організацій;

· рекламування міста як місця для міжнародного бізнесу і туризму і заходу щодо формування її відповідного іміджу.

Створення умов для розвитку міста як центра інновацій і науки

Багато які дослідники визначають інформаційне суспільство як суспільство, засноване на знанні. Очевидно, що наука грає величезну роль в житті сучасного суспільства. Економічне зростання і створення робочих місць все в більшій мірі залежать від інноваційної активності, яка має на увазі успішну комерціалізацію результатів досліджень і розробок.

Проте, характеризуючи потенціал великого міста як "інформаційного міста" і перспективи її економічного розвитку, не можна не звернути увагу на проблемні положення науки – основного джерела інновацій в сучасному суспільстві, а саме бюджетне фінансування, масовий "витік розумів" як за межі країни, так і в інші сфери діяльності і т.д. У цих умовах стає реальною загроза деградації значної частини наукового потенціалу.

Інноваційний потенціал повинен бути реконструйований таким чином, щоб можна було місту стати центром інновацій в рамках загальної інноваційної системи, що формується на ринкових основах. Для цього повинна бути розроблена і реалізована спеціальна програма, націлена на формування функціонально повної і ефективно діючої інституціональної інфраструктури ринкового інноваційного процесу, що включає наступні напрями дій:

· Сприяння формуванню венчурних інноваційних фірм і банків, націлених на фінансування малих підприємств у високотехнологічних областях. Програма підтримки урядом венчурного капіталу повинна містити комплекс заходів, що включає:

· установа фінансових компаній (фондів), націлених виключно на фінансування малих підприємств в сфері технологій;

· пряме фінансування фондів венчурного капіталу або самих малих підприємств в формі державних інвестицій або позик;

· створення умов і стимулів для інвестування у венчурні фонди і малі інноваційні фірми (податкові пільги, гарантії під кредити, орендні пільги і т.п.);

· усунення бюрократичних перешкод при створенні нових фірм;

· організація підготовки підприємців і менеджерів для інноваційних і венчурних фірм;

· розробка відповідної нормативної бази.

· Створення умов для стимулювання НІОКР на наукоємних підприємствах міста незалежно від форми власності. У зв'язку з цим необхідно:

· сприяти об'єднанню в різних формах наукових організацій і наукоемких виробничих підприємств;

· надавати пряму і непряму підтримку дослідженням на перспективних наукоемких підприємствах міста незалежно від форми власності.

· Координація і взаємодія з Міннауки і іншими державними органами, що відповідають за інноваційну сферу, участь в розробці і реалізації концепції інноваційної політики і, зокрема, в створенні центрів науки і високих технологій і в реалізації міжвідомчої програми активізації інноваційної діяльності в науково-технічної області.

Створення умов для перетворення міста в центр туризму і туристської діяльності

Найважливішим напрямом розвитку туріндустрії є реклама. Необхідні фінансова державна підтримка і формування спеціальної програми для реклами туристських можливостей міста. Важлива і підтримка рекламних кампаній туроператорів.

Туристський бізнес вимагає великих довготривалих інвестицій, які не може дозволити собі жодна найбільша тур. фірма. Такі інвестиції повинні поступати в рамках державних програм. Крім того, необхідно створювати сприятливий клімат для залучення іноземних інвесторів на певних умовах. Необхідне також прийняття місцевих законів, що створюють пільгову систему оподаткування для фірм, що займаються в'їзним і внутрішнім туризмом.

Читайте також:

1. ACCESS. СТВОРЕННЯ ЗВІТІВ
2. ACCESS. СТВОРЕННЯ ФОРМ
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. III.Цілі розвитку особистості
6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
10. А. Створення власної папки.
11. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
12. Автоматичне і ручне створення об’єктів.

Переглядів: 591