• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Політична еліта.

Людське суспільство неоднорідне, у ньому існують природні і соціальні відмінності між людьми. Ці відмінності зумовлюють їхні неоднакові здібності до політичної участі в житті суспільства, вплив на політичні та соціальні процеси, управління ними. Носієм найбільш яскраво виражених політико-управлінських якостей є політична еліта.

«Еліта» в перекладі з французької означає краще, добірне, вибране. Філософи Давньої Греції вважали, що правити суспільством повинні кращі, спеціально призначені для цього люди. Платон і Аристотель виступали проти допущення народу до керування державою. Керувати суспільством, на їхню думку, повинні філософи, у яких найбільш розвинена розумна частина душі. Тобто, вже за часів Давньої Греції висувалися вимоги «кращості», «розвиненості» правлячої, політичної верхівки.

Політична еліта – це відносно невелика соціальна група, що концентрує у своїх руках значний обсяг політичної влади, забезпечує інтеграцію, субординацію (призначаю, керую) й відображення в політичних установках інтересів різних верств суспільства і створює механізм втілення політичних задумів.

Характерними ознаками політичної еліти є такі:

• Це невелика, досить самостійна соціальна група;
• Високий соціальний статус;
• Значний обсяг державної та інформаційної влади;
• Безпосередня участь у здійсненні влади;
• Організаторські здібності і талант.

Виходячи з цих ознак, розглянемо наступні визначення «еліти» різноманітних філософів та вчених діячів: еліта – це…

- Особи, які мають вищі показники (результативність), у своїй галузі діяльності. (В. Парето)

- Харизматичні особистості. (М. Вебер)

- Найбільш активні в політичному плані люди, орієнтовані на владу; організована меншість суспільства. (Г. Моска)

- Особи, що мають високе становище у суспільстві і завдяки цьому впливають на соціальний прогрес. (Дюпре)

- Люди, що досягли в суспільстві найбільшого престижу, статусу. (Г. Лассуел)

- Особи, які мають інтелектуальні і моральні переваги над масою, незважаючи на свій статус. (Аристотель)

- Особи, які отримують матеріальні та нематеріальні цінності у максимальному розмірі.

Типологізація еліт:

1. По відношенню до влади виділяють: правлячу еліту, не правлячу, або контр еліту.
2. За рівнем компетенції: вища (загальнонаціональна), середня (регіональна), місцева.
3. За результатами діяльності (ефективності): еліта, псевдо еліта, анти еліта.
4. Крім того, виділяють: «еліту крові», або аристократію; еліту багатства, або плутократію; еліту знань, або меритократію.

В. Парето виділяв два головних типи еліт: «леви» і «лисиці».

Для «левів» характерний консерватизм, грубі силові методи управління. Суспільство, де проживає еліта «левів» зазвичай є застійним.

«Лиси» - майстри обману, політичних комбінацій. Еліта «лисиць» забезпечує зміни в суспільстві.

Читайте також:

1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
2. Геополітична структура сучасного світу.
3. Держава- політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.
4. За структурою політична культура складається із політичних знань, політичної ідеології та психології, політичного досвіду, норм, традицій, зразків, установок і стереотипів.
5. Зовнішньополітична діяльність
6. Зовнішньополітична діяльність УРСР
7. Зовнішньополітична доктрина СРСР. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
8. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
9. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
10. Класична політична економія.
11. Лекція №5(продовження) Політична думка в Україні
12. Лекція. Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.

Переглядів: 577