Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Політична еліта.

Людське суспільство неоднорідне, у ньому існують природні і соціальні відмінності між людьми. Ці відмінності зумовлюють їхні неоднакові здібності до політичної участі в житті суспільства, вплив на політичні та соціальні процеси, управління ними. Носієм найбільш яскраво виражених політико-управлінських якостей є політична еліта.

«Еліта» в перекладі з французької означає краще, добірне, вибране. Філософи Давньої Греції вважали, що правити суспільством повинні кращі, спеціально призначені для цього люди. Платон і Аристотель виступали проти допущення народу до керування державою. Керувати суспільством, на їхню думку, повинні філософи, у яких найбільш розвинена розумна частина душі. Тобто, вже за часів Давньої Греції висувалися вимоги «кращості», «розвиненості» правлячої, політичної верхівки.

Політична еліта – це відносно невелика соціальна група, що концентрує у своїх руках значний обсяг політичної влади, забезпечує інтеграцію, субординацію (призначаю, керую) й відображення в політичних установках інтересів різних верств суспільства і створює механізм втілення політичних задумів.

Характерними ознаками політичної еліти є такі:

  • Це невелика, досить самостійна соціальна група;
  • Високий соціальний статус;
  • Значний обсяг державної та інформаційної влади;
  • Безпосередня участь у здійсненні влади;
  • Організаторські здібності і талант.

Виходячи з цих ознак, розглянемо наступні визначення «еліти» різноманітних філософів та вчених діячів: еліта – це…

- Особи, які мають вищі показники (результативність), у своїй галузі діяльності. (В. Парето)

- Харизматичні особистості. (М. Вебер)

- Найбільш активні в політичному плані люди, орієнтовані на владу; організована меншість суспільства. (Г. Моска)

- Особи, що мають високе становище у суспільстві і завдяки цьому впливають на соціальний прогрес. (Дюпре)

- Люди, що досягли в суспільстві найбільшого престижу, статусу. (Г. Лассуел)

- Особи, які мають інтелектуальні і моральні переваги над масою, незважаючи на свій статус. (Аристотель)

- Особи, які отримують матеріальні та нематеріальні цінності у максимальному розмірі.

Типологізація еліт:

  1. По відношенню до влади виділяють: правлячу еліту, не правлячу, або контр еліту.
  2. За рівнем компетенції: вища (загальнонаціональна), середня (регіональна), місцева.
  3. За результатами діяльності (ефективності): еліта, псевдо еліта, анти еліта.
  4. Крім того, виділяють: «еліту крові», або аристократію; еліту багатства, або плутократію; еліту знань, або меритократію.

В. Парето виділяв два головних типи еліт: «леви» і «лисиці».

Для «левів» характерний консерватизм, грубі силові методи управління. Суспільство, де проживає еліта «левів» зазвичай є застійним.

«Лиси» - майстри обману, політичних комбінацій. Еліта «лисиць» забезпечує зміни в суспільстві.


Читайте також:

  1. Англійці Вільям Стенлі Джевонс (1835–1882) та Альфред Маршалл (1842–1924), замість терміна ”політична економія”, вводять нейтральний термін “economics“.
  2. Геополітична структура сучасного світу.
  3. Держава- політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління.
  4. За структурою політична культура складається із політичних знань, політичної ідеології та психології, політичного досвіду, норм, традицій, зразків, установок і стереотипів.
  5. Зовнішньополітична діяльність
  6. Зовнішньополітична діяльність УРСР
  7. Зовнішньополітична доктрина СРСР. Радянсько-французький та радянсько-чехословацький пакти 1935 р.
  8. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи
  9. Зовнішньополітична програма фашистського режиму в Німеччині. Криза Версальсько-Вашингтонської системи.
  10. Класична політична економія.
  11. Лекція №5(продовження) Політична думка в Україні
  12. Лекція. Тема 1. Політична економія як фундаментальна суспільна наука.




Переглядів: 566

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Політична соціалізація: сутність, етапи, чинники. | Політичне лідерство.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.