МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Ринкова стратегіяПідприємницький сектор Визначення основних елементів інноваційної системи Основною метою цього розділу є визначення і опис основних елементів національної інноваційної системи. Ми згрупували ці елементи в наступні шість груп: 1) підприємницький сектор 2) урядовий сектор 3) сектор НДОКР 4) організації із трансферу технології і інші посередники 5) недержавні громадські організації 6) іноземні партнери. Інноваційний процес - це створення і використання нового знання або технології в економіці. Тому структура економіки багато в чому визначає характер інновації. В той же час, інновація може змінити структуру економіки в результаті розвитку нових продуктів і ринків. Визначальними чинниками таких змін є: Галузевий аспект - частка різних галузей у спільному ВВП країни. У структурі української економіки сталися істотні зміни. Не дивлячись на зростання показників у сільському господарстві і промисловості, їх частка в структурі ВВП знизилася. Одночасно збільшилися долі абсолютно всіх галузей сфери послуг, зокрема, торгівлі, транспорту, зв’язку, освіти. Експерти вважають, що збільшення частки сектора послуг до 58,8% від ВВП робить українську економіку більш схожою на економіки розвинених країн, де сектор послуг займає близько 80%.
Існує ще низка галузей, в яких домінує державна власність. Це природні монополії, зокрема, залізниці, пошта, телефон, виробництво електроенергії і водопостачання. Протягом 90-х років усі ці державні монополії (які управлялися як відділи міністерств) були трансформовані в комерційні структури, при цьому держава зберегла за собою весь або контрольний пакет акцій. Проте останніми роками держава почала продавати свої акції у ряді галузей. Цей процес йде в одному руслі з політикою західноєвропейських урядів, які почали руйнувати природні монополії. Вважається, що введення конкуренції на цих ринках призводить до різкого зростання продуктивності. Проте досвід показує, що руйнування природних монополій є нелегким завданням. Практично повністю були приватизовані галузі, що проводять товари і послуги для відкритого конкурентного ринку. Але саме ці галузі випробовують найбільші проблеми пристосування до нової інноваційної моделі - від «державно-орієнтованої» до «ринково-орієнтованої». Більшість державних галузевих дослідницьких інститутів, що раніше обслуговували ці галузі, ведуть жалюгідне існування. У той же самий час багато галузей, орієнтованих на ринок, почали формувати власну стратегію і базу НДОКР. В цілому, в результаті приватизації був розірваний раніше існуючий тісний зв'язок між державно-орієнтованими НДОКР і промисловістю. Читайте також:
|
||||||||
|