• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ІІІ. Основні статті калькуляції

ІІ. Методи калькулювання

За повнотою охоплення витрат розрізняють методи калькулювання:

· за повними витратами

· за неповними витратами.

За методом повних витрат усі витрати підприємства, як виробничі, так і невиробничі (адміністративні, на збут), повністю відносяться на собівартість продукції. У такому разі прибуток підприємства від продажу продукції визначається за формулою

П = В – С_р.п,

де П — прибуток від продажу (реалізації) продукції;

В — виручка (дохід) від продажу продукції;

С_р.п — повна собівартість реалізованої продукції.

Калькулювання за неповними витратамиполягає в тому, що не всі витрати включаються у собівартість продукції. Це спрощує калькулювання і робить його оперативнішим.

До класичних методів калькулювання за неповними витратами належать:

v метод «директ-костинг».

Це варіант, коли змінні витрати (а вони переважно прямі) відносять­ся на продукцію, а постійні вважаються витратами періоду.

За таких умов прибуток підприємства від продажу продукції обчислюється за формулою маржинального прибутку

МП = В – С_пр, або МП = П + С_пер

Де МП – маржинальний прибуток,

С _пр. – прямі (змінні) витрати,

С _пер - витрати періоду(постійні витрати)

v ме­тод «абсорпшен-костинг»

передбачає включення у со­бівартість продукції всіх витрат виробничих підрозділів, тобто калькулювання й оцінка запасів за виробничими витратами. Тоді невиробничі витрати у складі адміністративних витрат, витрат на збут та інших невиробничих операційних витрат відносяться на період.

За таких умов прибуток підприємства від продажу продукції обчислюється за формулою

П = В – С_р.н – С_пер,

де С_р.н — виробнича собівартість реалізованої продукції;

С_пер — витрати періоду (адміністративні та на збут продукції).

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— інші прямі витрати;

—загальновиробничі витрати.

Це мінімальна диференціація статей витрат, передбачена П(С)БО 16 «Витрати». На більшості підприємств промисловості кількість калькуляційних статей витрат розширюється, витрати в них конкретизуються з урахуванням їх значущості та методики обчислення.

Наприклад:

І. Прямі матеріальні витрати, у т.ч.:

1.1. сировина та матеріали (за вирахуванням зворотних відходів),

1.2. купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби,

1.3.паливо і енергія на технологічні цілі

ІІ. Прямі витрати на оплату праці, у т.ч.:

2.1. основна заробітна плата виробничих робітників;

2.2.додаткова заробітна плата виробничих робітників;

ІІІ. Інші прямі витрати, у т.ч.:

3.1. відрахування на соціальні заходи;

3.2. втрати від браку

ІV. Загальновиробничі витрати, у т.ч.:

4.1. витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування;

4.2. витрати на обслуговування і управління виробництвом.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
4. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
5. Аналіз витрат на підприємстві за їх елементами та статтями калькуляції.
6. Артеріальний пульс, основні параметри
7. Банківська система та її основні функції
8. Березневі статті” Б.Хмельницького.
9. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
10. Будова й основні елементи машини
11. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
12. Бюджетування (основні поняття, механізм).

Переглядів: 735