Етіологія.

Профілактика.

У етап. Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція.

- покращення загального стану (апетит, настрій, зникнення болей, загальної слабості тощо).

- зникнення жовтяниці склер, шкіри

- нормалізація кольору сечі, калу

- при появі ознак наростання печінкової недостатності, терміново викликати лікаря, підготувати все необхідне для оксигенотерапії, промивання шлунку, кишок содовим розчином, крапельницю з розчином глюкози тощо.

Медичний нагляд протягом 12 міс. Жінкам, які перехворіли протягом року уникати вагітності. Реконвалесцентам протягом 6 міс протипоказані профілактичні щеплення, крім протидифтерійного і протиправцевого анатоксинів і антирабічної вакцини.

Санітарно-гігієнічні дезінфекційні заходи із запобіганням зараження ГВ під час переливання крові та проведення різних лікувально-діагностичних парентеральних втручань.

Контроль за службою крові. Застосування високочутливих методів визначення Hh_sAg у донорів та деяких категорій медичних працівників.

Максимально розширювати застосування медичного і лабораторного інструментарію одноразового використання. Обмеження показань до парентеральних втручань.

Запобігання професійному зараженню у лікувально-профілактичних закладах (використання гумових рукавичок, окулярів). Реєстрація аварій у відповідному по формі № 108 журналі реєстрації аварій. Дотримання правил протиепідемічного режиму тощо, особливо там де персонал має частий контакт з кров'ю.

Специфічна профілактика

Активна вакцинація осіб із підвищеним розвитком зараження (медпрацівники, немовлята від матерів-носіїв, деякі категорії хворих – гематологічні, кардіо-хірургічні, нефрологічні та ін.)

Пасивна профілактика гіперімуним імуноглобуліном.

Вірусний гепатит С –антропонозна вірусна хвороба ї з парентеральним механізмом зараження, гострим або хронічним перебігом, що характеризується ураженням печінки, порушенням обмінну речовин, з клініко-епідемічною подібністю до ВГВ, але з дуже повільним прогресуванням захворювання і надзвичайно високим відсотком розвитку ускладнень хронічного гепатиту (цирозу, раку печінки за що отримав назву "ласковий убивця").

Збудник ВГС - вірус гепатиту С (НСV) з родини флавівірусів (Flaviviridae), представник "нових" вірусів виявлений і описаний лише у 1989 році.

НСV містить однонитчасту лінійку РНК діаметром 30-60 нм.

НСV має найбільшу варіабельність серед усіх вірусів-збудниківВГ. Мутації відбуваються серед усіх вірусів-збудниківВГ. Мутації відбуваються під дією найрізноманітніших факторів-медикаментів, інших вірусів, бактерій тощо. Така здатність НСV забезпечує йому найбільшу захищеність в організмі інфікованої людини. Вірус уражає не тільки гепатоцити, а й клітини крові (нейтрофіли, моноцити, В-лімфоцити). Думка про можливий вплив на Т-лімфоцити неоднозначна.

Нині існує не менше як 6 генотитів НСV, що циркулюють в різних регіонах земної кулі і розрізняються між собою за ступенем вірулентності, ефективністю взаємодії з лікарськими препаратами, ступенем чутливості до інтерферону та ін. факторами: не створюють перехресного імунітету.

НСV витримує нагрівання до 50⁰С, але інактивується розчинами ліпідів і УФО; у зовнішньому середовищі вважається нестійким, але ступінь його стійкості до інактивації вищий, ніж у ВІЛ.

Епідеміологія:

Джерело збудника ГС: хворі на гострі і хронічні форми інфекції (як з клінічно вираженими так і безсимптомними, що пов'язано із схильністю до хронізації і персистування в організмі інфікованих).

Основний механізм зараження – парентеральний (аналогічний ВГВ) з деякими особливостями структури шляхів передачі інфекції. Найчастіше інфікування відбувається при переливанні крові (від 50 до 90 %)., а також під час різноманітних парентеральних маніпуляцій.

Шляхи поширення: (статевий, трансплацентарний, побутовий) мають менше значення порівняно з ГВ, але враховуючі, що серед наркоманів висока інфікованість НСV

(до 70 %), що поширюються "модні" процедури з пірсингу, тату, треба пам'ятати і про такі можливі зараження.

Сприйнятливість до ГВ висока. До груп підвищеного ризику зараження НСV, належать пацієнти, що часто отримують препарати крові (хворі на гемофілію, Лейкози при гемодіалізі), медичні працівники, особи з необхідністю багаторазових медичних маніпуляцій, з невпорядкованим статевим життям, наркомани та ін. Найвразливіші до ГС діти і молодь віком до 30 років. Смертність та ризик ускладнень у цієї категорії населення особливо високі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІУ етап. Реалізація плану медсестринських втручань	\|	ІУ етап. Реалізація плану медсестринських втручань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.