• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Таблиця 1. - Основні показники ефекту синергії

Отже, закон онтогенезу відображає симетричний розвиток генезису і подає життєвий цикл будь-якої організації у вигляді загальної для всіх організацій, повторюваної послідовності закономірно змінюючих одна іншу основних стадій її онтогенезу.

Закони розвитку (динаміки) організації: закон онтогенезу та закон синергії

Закони розвитку (динаміки) організації:

- закон онтогенезу (перетворення);

- закон синергії;

- закон інформованості-упорядкованості;

- закон єдності аналізу й синтезу;

- закон самозбереження.

Формулювання закону онтогенезу (перетворення) або, як його ще називають, закону розвитку: кожна система (біологічна або соціальна) прагне досягти найбільшого сумарного потенціалу під час проходження всіх етапів життєвого циклу.

Розвиток — це незворотна й спрямована зміна матерії. Цикл розвитку вносить елементи новизни до чергового витка створення технічних пристроїв, зародження життя, створення наукової теорії. Є дві форми розвитку: еволюційна — безперервні, поступові кількісні і якісні зміни; революційна — стрибкоподібні зміни. Розвиток буває прогресивним і регресивним.

Прогрес і регрес супроводжують розвиток будь-якої організації. Цей розвиток заснований на життєвому циклі будь-якої матеріальної системи, який включає декілька взаємопов’язаних етапів:

1) поріг нечуттєвості;

2) входження (рос. – «внедрение»);

3) зростання;

4) зрілість;

5) насичення;

6) спад;

7) крах;

8) ліквідація або утилізація.

Вісім вказаних етапів включають як прогресивний, так і регресивний розвиток.

Закон розвитку опирається на ряд об’єктивних залежностей параметрів від часу. Серед них варто відмітити:

- інерцію;

- еластичність;

- неперервність;

- стабілізацію.

Закон синергії. Синергія (від грецького synergia - співробітництво, сприяння) - спільне і однорідне функціонування елементів системи. Закон синергії свідчить: будь-яка система (технічна, біологічна або соціальна) має такий набір ресурсів, за якого її потенціал завжди буде або значно більшим від простої суми потенціалів ресурсів, що до неї входять (технологій, персоналу, комп'ютерів), або істотно меншим.

Стосовно соціальних організацій закон синергії виявляється, зокрема, в прирості енергії, що перевищує суму індивідуальних зусиль членів організації. Це явище визначило перехід людства до організованих форм трудової і суспільної діяльності і привело до виникнення організацій. Особливо важливими є соціальні системи у вигляді компаній, фірм, товариств або об'єднань. Дія закону синергії в організаційних системах істотно відособлює організацію від інших об’єктів і систем матеріального світу, адже для всіх природних систем (за виключенням складних біологічних) основним законом є не закон синергії, а закон збереження і перетворення енергії, відповідно якого в будь-якій замкненій системі при усіх її змінах кількість енергії залишається постійною.

Потенціал будь-якої організації, її здатність до діяльності, становлять ресурси: приміщення, технологічне устаткування, персонал, матеріали, комплектуючі вироби. Кожен окремий ресурс організації має кількісні та якісні характеристики: обсяг, маса, продуктивність. Сукупність ключових характеристик визначає потенціал конкретного ресурсу організації. Однак, у реальній діяльності організації важливим є потенціал сукупності ресурсів. Важливими є і енергетичний, і виробничий потенціал організації.

Енергетичний потенціал ділової організації, що визначає її можливості в досягненні поставленої цілі, залежить від багатьох факторів:

- матеріальні характеристики (територія, службові приміщення, технічна оснащеність, грошові засоби, оборотні фонди та ін.), необхідні для успішного ведення діяльності;

- фактори соціального характеру (рівень професійної підготовки персоналу, соціально-психологічна атмосфера у колективі, зацікавленість усіх працівників організації в досягненні загальної цілі), що визначають мікроклімат в колективі і професіоналізм персоналу.

Зрозуміло, що керівників організацій, насамперед, цікавить ефект синергії, яким в організаціях прийнято вважати посилення результатів спільної діяльності в результаті співпадіння набору елементів і оптимального поєднання їх характеристик. Тому основне завдання ланки управління полягає у створенні умов, за яких поставлена ціль досягається в більш короткі строки з використанням найменших об’ємів матеріальних і людських ресурсів. Дякуючи цьому забезпечується досягнення максимального економічного ефекту, що дозволяє використати отримані матеріальні засоби для подальшого розвитку організації або задоволення соціально-культурних потреб членів організації.

Однак, ефект синергії, механізмом дії якого є об'єктивний закон теорії організації - закон синергії, аналогічний до резонансу, тобто до різкого зростання або зниження продуктивності. Синергію можуть викликати як виразно позитивні, так і виразно негативні наслідки.

Вперше відчутну дію закону синергії було виявлено при розподілі трудового процесу за різними спеціалізаціями, зокрема, при переході до конвеєрної системи праці. Наразі поділ праці є основною технологією роботи для більшості ділових організацій. Найбільш значимий ефект досягається при правильному використанні сучасних технологій роботи в поєднанні з процесами розподілу праці і сучасною організацією управління.

На практиці ефект позитивної та негативної синергії зустрічається нечасто. Це пояснюється дуже рідкісним поєднанням високого управлінського професіоналізму керівника та тривалого періоду успіхів. Проте знання закону синергії може активізувати діяльність керівника щодо пошуку найоптимальнішого набору ресурсів.

Закон синергії діє незалежно від волі та свідомості керівника, проте результати дії закону залежать від керівника, підлеглих і зовнішнього середовища.

Три інші закони динаміки організації, а саме: закон інформованості-упорядкованості, закон єдності аналізу й синтезу та закон самозбереження, буде розглянуто на наступній лекції.

Основна література:

1. Латфуллин Г. Р.,Райченко А. В. Теория организации: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2004. —395 с : ил. — (Серия «Учебник для вузов»).

2. Мильнер Б. 3. Теория организации: Учебник. – 2-е изд., перераб. И доп. –М:.ИНФРА-М, 2000. – 480с.

3. Монастирський Теория организации

(8, 8’ год)

ЛЕКЦІЯ №4 – ПРИНЦИПИ ТА РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЇ (2, 2’ год)

План

1. Сутність поняття «принцип». Принципи організації. Групування принципів.

2. Загальні принципи організації та їх характеристика.

3. Часткові та ситуативні принципи організації.

4. Суть принципів ланцюгового зв'язку, інгресії, підбору, рухомої рівноваги, слабкої ланки.

5. Розвиток організації, збереження рівноваги та цілісності.

Ключові слова: принцип, загальні принципи, часткові та ситуативні принципи, принципи ланцюгового зв`язку, інгресії, підбору, рухомої рівноваги, слабкої ланки, життєвий цикл системи, життєвий цикл організації.

1. Сутність поняття «принцип».

Читайте також:

1. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
2. PR-відділ організації: переваги і недоліки
3. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
4. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
5. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
6. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.
7. Акти з охорони праці в організації.
8. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
9. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
10. Альтернативні теорії вартості
11. Альтернативні теорії капіталу
12. Альтернативні теорії макроекономічного регулювання

Переглядів: 899