• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інші моделі є різновидами цих двох систем.

Одним з нових сучасних підходів до управління запасами є впровадження системи «точно за часом»,за якої надходження і вибуття запасів здійснюється точно в той момент, коли в них ви­никає потреба.

У системі управління запасами важливе значення має оцінка матеріалів за їх передачі у виробництво та іншого вибуття зі складу. Згідно зі світовою практикою та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» застосовуються такі методи оцінювання вибуття запасів:

· за собівартістю перших за часом надходжень запасів, або коротко — «перший—перший» (FIFO);

· за собівартістю останніх за часом надходжень запасів, або «останній—перший» (LIFO);

· за середньозваженою собівартістю запасів;

· за нормативними витратами;

· за ідентифікованою собівартістю;

· за ціною продажу.

Кожний з цих методів має свої особливості та сферу застосування.

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці за­пасів застосовують для тих видів виробничих запасів, що вико­ристовуються для виконання спеціальних замовлень та проектів, а також для видів запасів, які не замінюють один одного. Отже, він передбачає ведення індивідуального обліку з кожного виду запасів.

За застосування цього методу рух вартості запасів співпадає з їх фактичним рухом.

За використання методу середньозваженої собівартості собі­вартість кожної одиниці визначається шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вар­тості отриманих у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і отриманих у звітному місяці запасів.

Використання методу собівартості перших за часом надхо­джень запасів (ФІФО) ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які надійшли першими і вибувають першими. Таким чи­ном, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю останніх за часом придбання.

Оцінювання запасів за нормативними витратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та чинних цін. Застосування методу допускається лише тоді, коли результати оцінювання запасів приблизно дорівнюють їх собівартості.

Метод нормативних витрат застосовується у разі стабільності цін на запаси.

Оцінювання за цінами продажу засновано на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента тор­говельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо застосування інших не виправдано) підприємства, що мають значну й змінну номенклатуру товарів з приблизно од­наковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізова­них товарів визначається як різниця між продажною (роздріб­ною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. Остання визначається як добуток продаж­ної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього від­сотка торговельної націнки.

Використання методу собівартості останніх за часом надхо­джень запасів (ЛІФО) ґрунтується на припущенні, що одиниці запасів, які надійшли останніми,вибувають першими. Таким чи­ном, вартість запасів на кінець звітного періоду відображається фактично за вартістю перших за часом придбання.

Читайте також:

1. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
2. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
3. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
4. Аналітичний підбір математичної моделі.
5. Аудит інформаційних систем.
6. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі
7. Вибір підходу до процесу соціальної роботи зале­жить від теоретичної моделі, якої дотримуються соці­альні працівники, обраної стратегії втручання і методу соціальної роботи.
8. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
9. Використання моделі Хікса – Хансена для оцінки відносної ефективності бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики
10. Виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків — перехід від загальних приписів правових норм до конкретної моделі поведінки конкретних господарюючих суб'єктів.
11. Відповідність рівнів стека TCP/IP семирівневої моделі ISO/OSI
12. Графічні і графоаналітичні моделі

Переглядів: 637