• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Джерела права

Учитель. Для повноцінного виконання своїх функцій правові норми повинні бути чітко оформлені та юридично закріплені, тобто мати зовнішнє відображення.

Існують такі тлумачення джерел права.

1. У матеріальному розумінні:

а) джерела права (широке розуміння) — власне матеріальні умови життя суспільства (суспільні відносини), вимоги яких закріплено у правових нормах;

б) джерела права — воля держави, що закріплена у правових нормах;

в) джерело права — механізм утворення правових норм.

2. У формальному розумінні:

Джерела права — форма висловлення державно-владних велінь.

Елементи джерела права:

1) суспільні відносини;

2) воля держави;

3) діяльність державних органів;

4) правові акти.

Форми джерела права

1. Нормативно правовий акт — офіційний письмовий документ, виданий уповноваженим органом у встановленій формі, який містить правові норми, що врегульовують певну групу однорідних суспільних відносин. Це найбільш поширена форма джерела права.

2. Санкціоновані правові звичаї — звичаї, що у практиці суспільних відносин існували як неписане правило незалежно від волі держави, а іноді і всупереч їй, але з часом були санкціоновані (узаконені) державою і стали офіційним правилом.

3. Юридичний (правовий) прецедент — це перше рішення суду або адміністративного органу з конкретної справи, яке стає обов'язковим правилом для розв'язання подібних, аналогічних випадків.

4. Нормативний договір — це договір, в якому висловлена узгоджена воля кількох суб'єктів правовідносин, що врегульовує відносини між ними, а іноді стає обов'язковою і для інших суб'єктів цих відносин.

5. Міжнародні правові акти — норми міжнародного співтовариства, які за згодою держави можуть застосовуватися на її території.

Запитання для закріплення знань

1. Порівняйте поняття джерела права в матеріальному та формальному розумінні.

2. Як ви вважаєте, які форми права є чинними сьогодні в Україні?

3. Визначте форму джерела права:

а) Загальна декларація прав людини;

б) договір з ремонтною бригадою про ремонт квартири;

в) Конституція України;

г) правило Божого суду в «Руській Правді».

Нормативно-правові акти

Учитель. Найбільш поширеною формою джерела права є нормативно-правовий акт. Нормативно-правові акти мають свої види та особливості.

Ознаками нормативно-правових актів є те, що вони:

1) видаються уповноваженим органом влади або народом шляхом референдуму;

2) містять нові або скасовують чи змінюють старі правові норми;

3) мають чітко формулювати права та обов'язки осіб, на яких вони поширюються;

4) мають форму письмового документа й обов'язкові реквізити;

5) публікуються у визначених законом офіційних виданнях.

Нормативно-правові акти поділяються на:

1) закони — прийняті у визначеному конституцією порядку акти органу законодавчої влади або прийняті шляхом референдуму, що врегульовують найважливіші суспільні відносини і мають вищу юридичну силу (конституція (основний закон), конституційні та звичайні закони);

2) підзаконні акти — нормативно-правові акти правотворчих органів держави, що деталізують і розвивають положення, які закріплені у законах та визначають процедуру їх реалізації (укази, постанови, статути, розпорядження, правила, положення, накази, інструкції, листи).

Нормативно-правові акти слід розрізняти з індивідуальними правовими актами — індивідуальними правовими приписами, що виступають засобом реалізації нормативних актів уповноваженими органами у конкретних випадках правовідносин.

Особливе місце серед нормативних актів посідають декрети — виявлення надзвичайних повноважень установчого органу або уряду, згідно з яким він самочинно приймає рішення, що мають силу закону.

Завдання

Визначте вид правового акта.

1. Кодекс законів про адміністративну відповідальність.

2. Видача ордера на квартиру.

3. Постанова Кабінету Міністрів України.

4. Указ Президента України.

5. Конституція АРК.

6. Рішення облрад и про виділення земельної ділянки для будівництва школи.

7. Постанова Кабінету Міністрів «Про порядок ліцензування».

8. Указ Президента України «Про присвоєння звання "Герой України"».

Законодавчий процес

Учитель. Законодавчий процес — визначена законодавством процедура здійснення законодавчих повноважень, яка є системою взаємопов'язаних і взаємозумовлених дій зі створення закону.

Основні етапи законодавчого процесу:

ü реалізація законодавчої ініціативи;

ü офіційна підготовка проекту закону;

ü обговорення законопроекту законодавчим органом;

ü всенародне обговорення (в разі необхідності);

ü прийняття;

ü підписання та опублікування закону.

Робота з текстом Конституції України

1. Хто має право законодавчої ініціативи в Україні?

2. На які етапи розподіляється процес обговорення законопроекту у Верховній Ради України?

3. Яким чином приймаються закони?

4. Хто підписує прийняті закони?

5. Коли і де відбувається оприлюднення прийнятих законів?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

Що таке соціальні норми?

Назвіть основні види соціальних норм.

Дайте визначення поняття «право».

Яку роль відіграє право в системі соціальних норм?

Дайте визначення функцій права і вкажіть їх види.

Що таке джерела та форми права?

Які критерії лежать в основі розподілу форм права на види?

За якими критеріями відбувається систематизація нормативно - правових актів?

Назвіть основні види нормативно-правових актів.

V. Підбиття підсумків

Учитель вказує на важливість права в системі соціальних відносин, звертає увагу на важливість дотримання положень основних нормативних актів і, перш за все, Конституції та законів.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати повідомлення «Право в системі соціальних норм». Навести приклади правових і моральних норм, функцій права.

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОК 10

Тема: Поняття і структура правової системи

Мета: розкрити поняття і структуру правової системи, правової норми, системи права та системи законодавства, види і основні ознаки правових систем, виховувати в учнів правову культуру.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: правова система, система права, галузь права, інститут права, норма права, система законодавства, галузь законодавства, нормативний інститут, нормативний припис, систематизація законодавства, кодифікація, інкорпорація.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

Що таке право?

Назвіть основні функції права.

Назвіть форми права.

III. Вивчення нового матеріалу

Структура правової системи

Учитель. Правова система — це система усіх юридичних явищ, які існують у певній державі або групі держав. Її складовими є система права, юридична практика та правова ідеологія.

Запитання

Як ви вважаєте, які чинники впливають на формування тієї чи іншої правової системи?

Система права

Проблемне завдання

В юридичній термінології існують два поняття «правова система» та «система права». Порівняйте ці два поняття.

Перш за все вчитель звертає увагу, що на попередньому уроці йшлося про таку ознаку права, як оформленість, тепер буде розглянуто системність права.

Перед учнями ставиться завдання скласти схеми «Система права» та «Система законодавства».

Учитель. Система права — це структурно врегульована сукупність правових норм певної держави, яка полягає в їх єдності, погодженості та розподілі.

Основними елементами системи права є галузі, інститути та норми.

Галузь права — це відносно самостійна сукупність норм права, об'єднаних спільністю предмета (сукупністю відносин певного виду) та методами правового регулювання (прийоми та засоби регулювання суспільних відносин).

Галузі можуть розподілятися на підгалузі, які регулюють відносини конкретного виду (авторське право в галузі цивільного права).

Інститут права — це група правових норм у межах конкретної галузі чи підгалузі права, яка регулює певну групу якісно однорідних суспільних відносин у межах певного їх виду (інститут Президентства в конституційному праві).

Інститути можуть бути як галузевими, так і міжгалузевими (інститут права власності складається з норм цивільного, земельного, кримінального та деяких інших галузей права).

Норма права — це формальне визначення, сформульоване або санкціоноване державою загальнообов'язкове правило поведінки, здійснення якого забезпечується державними примусовими заходами.

Норми загальної частини визначають джерела галузі, її чинність у просторі та часі, дають загальну характеристику цього виду правовідносин.

Норми основної частини являють собою ті правові інститути, сі належать до цієї галузі права.

Таким чином, структура правової системи — це внутрішня організація чинних правових норм держави, яка передбачає наявність та певний взаємозв'язок її складових: галузей права, правових інститутів та конкретних правових норм.

Практичні завдання

Які з наведених галузей права є чинними в сучасному українському праві?

а) Адміністративне право;

б) авторське право;

в) звичаєве право;

г) кримінальне право.

До яких галузей права належать наведені норми?

а) «Сімейні обов'язки тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути покладені на іншу особу».

б) «Право на підприємницьку діяльність мають фізичні особи з повною цивільною відповідальністю...»

в) « Держава забезпечує громадянам як споживачам захист їхніх прав...»

г) «Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до скоєння злочину виповнилося шістнадцять років».

д) Трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваним робітником у будь-який час».

е) «Верховна Рада — єдиний орган законодавчої влади в Україні».

Норма права та її структура

Учитель. Правова норма — це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що встановлюється та охороняється державою.

Структура правової норми — це її внутрішня конструкція, що передбачає наявність і певний взаємозв'язок її складових. Правова норма характеризується наявністю трьох елементів: тези, диспозиції та санкції.

Гіпотеза — це частина норми права, що вказує, за яких обставин дана норма вступить у дію (відповідає на запитання: де? коли? ' в яких випадках? за яких умов?).

Диспозиція — це, власне, правило поведінки (право або обов'язок учасника правовідносин), вказівка на те, якою має бути поведінка визначених гіпотезою суб'єктів за наявності умов, передбачених нею.

Санкція — частина правової норми, в якій, з одного боку, визначаються заходи державного впливу або юридична відповідальність, які застосовуються в разі невиконання приписів, передбачених у диспозиції. Ними можуть бути: майнова відповідальність, накладення штрафу, визнання певних дій недійсними, звільнення з роботи, позбавлення волі тощо. З іншого боку, це заохочувальні заходи (премії підвищення на посад і тощо).

Отже, конструкція правової норми може бути представлена у вигляді наступної схеми:

«Якщо..., —► то..., інакше»

Наприклад, якщо одна особа за договором позики отримала від іншої особи грошову суму (гіпотеза), то боржник зобов'язаний повернути цю суму у визначений строк (диспозиція), інакше справа буде розглядатися в суді (санкція).

Безпосередньо саме в такій структурі норми права зустрічаються не завжди. Але саме така внутрішня логічна схема завжди мається на увазі.

Практичне завдання Визначити елементи норми права.

1. « Фізична особа (підприємець) відповідає за обов'язки, пов'язані з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном...». (Ст. 52 Цивільного Кодексу України)

2. «Якщо повнолітня дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних немічних батьків, з них, за рішенням суду, можуть бути стягнені кошти на покриття витрат, пов'язаних з таким піклуванням». (Ст. 172 Сімейного Кодексу України)

3. «Виробник (виконавець) зобов'язаний інформувати споживача про можливий ризик та безпечне користування товаром (роботою, послугою) за допомогою діючих у міжнародній практиці позначок». (Ст. 16 «Закону України «Про захист прав спожи­вачів»)

4. «Допит неповнолітнього повинен проводитися в присутності адвоката...». (Ст. 168 КПК України)

5. Умисне легке тілесне ушкодження карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на Строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

6. Умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, карається громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років. (Ст. 125 Кримінального кодексу України)

7. Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати тягне за собою накладання штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб. (Ст. 51 Кодексу Законів про адміністративну відповідальність)

Система законодавства

Учитель. Система законодавства — це сукупність чинних нормативно-правових актів певної держави, передусім законів, у яких офіційно закріплюються загальнообов'язкові правила поведінки (норми права).

Система законодавства є зовнішнім проявом та способом існування системи права. Її основними елементами є галузі, нормативні інститути та нормативні приписи.

Галузь законодавства — це сукупність нормативних приписів, регулюють певну сферу суспільних відносин. Галузі законодавства в деяких випадках збігаються з галузями права(кримінальне законодавство, адміністративне законодавство, цивільне законодавство), в деяких — з міжгалузевими комплексам и (законодавство у сфері права власності), деякі — з підгалузями права (законодавство пов'язане з авторським правом, банківською діяльністю.)

Нормативний інститут — це сукупність нормативно-правових актів, що містять норми, які регулюють один вид суспільних відносин.

Нормативний припис — це вимога, що висувається щодо об'єктів права в тексті нормативно-правового акта.

Систематизація — це діяльність, спрямована на розташування окремих елементів у певному порядку та об'єднання їх в єдине ціле, тобто зовнішня обробка певного матеріалу.

Систематизація законодавства (правових актів) — це впорядкування й удосконалення правових актів та приведення їх до певної, внутрішньо узгодженої системи.

Оскільки законодавство охоплює всі сфери суспільного життя, то для полегшення практики його застосування використовується така систематизація законодавства:

1) кодифікація, тобто такий спосіб систематизації, який полягає у зведенні окремих правових актів, що врегульовують відносини у певній сфері суспільного життя, в один комплексний нормативний акт;

2) інкорпорація, тобто внесення поточних змін і доповнень до чинних правових актів у межах конкретного нормативного акта;

3) консолідація, тобто зовнішня обробка нормативного матеріалу — розміщення його за галузями права, у хронологічному по­рядку або за іншими формальними ознаками.

Завдання

Визначити, до якої галузі законодавства та права належать такі нормативно-правові акти:

а) Кодекс законів про адміністративну відповідальність;

б) Кримінальний Кодекс України;

в) Кодекс Законів про працю;

г) Цивільний кодекс;

д) Сімейний кодекс;

е) Закон України «Про захист прав споживачів»;

ж) Закон України «Про громадянство України».

Поняття, види та загальна характеристика правових систем Розповідь вчителя або повідомлення учнів про системи права У сучасному світі існують різні системи права, що склалися в окремих державах. Найпоширенішими з них є:

· континентальна, що склалася на основі римського права та існує у державах континентальної Європи;

· англо-саксонська, чи прецедентна, яка поширена в США, Великій Британії та країнах Британської співдружності;

· релігійно-традиційна, в якій об'єднуються релігійні, юридичні та філософські елементи і регулятором суспільних відносин є релігія, традиції, звичаї. Ця система поширена в країнах Азії та Африки (наприклад, мусульманське право).

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда з учнями

· Що таке правова система?

· Чим правова система відрізняється від системи права?

· Що таке система законодавства?

· Назвіть елементи системи права та системи законодавства.

· Із якою метою проводиться систематизація законодавства?

· Доведіть, що існування тієї чи іншої системи права пов'язане з історичним, культурним, політичним розвитком даної держави.

V. Підбиття підсумків

Учитель звертає увагу, що теоретичні знання, отримані впродовж уроку, допоможуть учням краще зорієнтуватися в системі права та законодавстві України.

VI. Домашнє завдання

. Опрацювати відповідний матеріал підручника. . Дати короткий аналіз однієї з галузей права (завдання доцільно розподілити між групами учнів).

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОКИ 11-12

Тема: Правовідносини

Мета: розкрити поняття правових відносин, розвивати вміння використовувати отримані знання в практичній роботі, виховувати правову культуру.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: правовідносини, склад правовідносин, зміст правовідносин, об'єкти правовідносин, суб'єкти правовідносин, об'єкти права, фізичні особи, юридичні особи.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Вивчення нового матеріалу

Читайте також:

1. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
2. А джерелами фінансування державні капітальні вкладення поділяються на централізовані та децентралізовані.
3. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
4. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
5. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
6. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
7. Адміністративне право як галузь права
8. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
9. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
10. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.
11. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
12. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу

Переглядів: 1934