• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Іноземні особи, особи з подвійним громадянством та особи без громадянства: поняття та правовий статус

Поняття «громадянства» та способи йогонабуття

Учитель. Громадянство (для держав з монархічною формою правління використовується термін «підданство») — це політико - правовий зв'язок фізичної особи та конкретної держави, який виявляється в їх взаємних правах і обов'язках.

Світова практика передбачає два способи набуття громадянства:

· за народженням (філяція);

· за заявою (натуралізація).

Перший спосіб передбачає два варіанти:

· «право землі» — коли громадянство залежить від місця народження, а не від громадянства батьків;

· «право крові» — коли громадянство визначається згідно з громадянством батьків і не залежить від місця народження.

Другий спосіб визначається прописаними в законах конкретної держави умовами та способами набуття громадянства.

Правовий статус особи в демократичній державі базується на принципі рівності, що означає, по-перше, рівність всіх громадян перед законом і, по-друге, рівність у правах одне перед одним.

Іноземним громадянином вважається особа, яка не має громадянства даної держави, а є громадянином (підданим) іншої держави (держав).

Особою з подвійним громадянством (біпатридом) вважається особа, що має громадянство (підданство) двох або декількох країн.

Особою без громадянства (апатридом) вважається особа, що не є громадянином жодної держави.

Правовий статус іноземців в Україні — це сукупність їхніх прав та обов'язків, визначених українським законодавством та міжнародним правом.

Завдання

Опрацюйте статтю 26 Конституції України та визначте правовий статус іноземців.

Учитель. Згідно із Законом України «Про правовий статус іноземних громадян» від 4 лютого 1994 року, іноземцями вважаються як громадяни (піддані) інших держав, так і особи без громадянства.

Іноземці можуть емігрувати в Україну, перебувати на її території постійно (за певних умов) чи тимчасово, отримати статус біженця.

Закон України передбачає широкий спектр прав для іноземців. Зокрема вони можуть займатися підприємницькою діяльністю, мати власність, користуватися соціальною допомогою та іншими правами, якими користуються громадяни України, окрім політичних. Вони мають ті самі процесуальні права, що і громадяни України.

Але іноземці не мають право обіймати державні посади та займатися трудовою діяльністю, яка пов'язана з громадянством.

Дискусійне питання

Чи потрібне людині громадянство?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Бесіда

1.Що означає поняття «громадянство»?

2.Якими є принципи правового статусу громадянина в демократичній державі?

3.Які основні способи набуття громадянства передбачає світова практика?

4.Дайте загальну характеристику правового статусу іноземців в Україні.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОК 8

Повторювально-узагальнюючий урок

Мета: систематизувати та узагальнити і перевірити знання учнів з теми.

Тип уроку: систематизації та узагальнення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Перевірка знань учнів

Письмова контрольна робота

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОК 9

Тема: Поняття і загальна характеристика права

Мета: розкрити поняття, функції; ознаки соціальних норм та права, поняття «джерела та форми права», дати уявлення про систематизацію правових актів; розвивав ати вміння працювати з поняттями, застосовувати отримані знання на практиці; виховувати правову культуру учнів.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу

Основні поняття: соціальні норми, право, мораль, функції соціальних норм, функції права, джерела права, форми права, правовий акт, систематизація правових актів, правовий звичай, правовий прецедент, правовий договір, міжнародний правовий акт, законодавчий процес.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

1. Що таке суспільство?

2. Назвіть основні причини та види суспільних відносин.

III. Вивчення нового матеріалу

Соціальні норми: поняття, види, функції

Учитель. Для регулювання системи різноманітних відносин люди створили норми. Це соціальні норми, тобто правила поведінки, що регулюють відносини між людьми і спрямовують їхню діяльність у суспільних інтересах.

Усі соціальні норми, залежно від їх ролі й місця в системі соціального регулювання, поділяються на_:

1) правові (або юридичні), тобто норми, що встановлені державою і забезпечені її примусовою силою_; регулюють найважливіші аспекти суспільних відносин;

2) морально-етичні, що сформувалися стихійно, існують у свідомості людей і виступають критеріями у ставленні людей одне до одного і до суспільства;

3) релігійні, які регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і навколишнього світу;

4) корпоративні, тобто правила поведінки, що встановлюються та забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей;

5) політичні, які регулюють відносини між різними суб'єктами політичної діяльності та являють собою політичні програми, заяви, декларації тощо;

6) естетичні, що відбивають ставлення людей до порядку оформлення й оцінки предметів духовної чи матеріальної культури з позицій краси, гармонії, якості тощо;

7) звичаї, тобто правила поведінки, які склалися внаслідок історично тривалого повторення людьми певних дій, що закріпилися як стійкі звички;

8) традиції, різновид звичаїв, що вказує на епізодичне правило, стиль поведінки.

Тестові завдання

ü Визначте вид соціальної норми.

ü Люди, що сповідують іслам, відмовились їсти свинину.

ü Голова партійної організації звернувся до її членів з приводу сплати партійних внесків.

ü В Україні весіллю обов'язково передує сватання.

ü На честь Дня працівників освіти в школі відбувся святковий концерт.

ü Святковий стіл необхідно застилати чистою скатертиною.

ü Під час виборчої кампанії політичні партії підписали кодекс поведінки.

ü Підліток не поступився місцем у тролейбусі літній людині.

ü Пасажир не сплатив за проїзд у тролейбусі.

Учитель. Існують й інші критерії класифікації соціальних норм.

1. Залежно від обсягу дії:

а) ті, що поширюються на суспільство в цілому;

б) ті, що розраховані на окремі групи або на окремих людей.

2. За ступенем визначеності та конкретності:

а) формально визначені;

б) формально не визначені

3. За способом забезпечення їх дії.

а) ті, що забезпечуються примусовою силою держави;

б) ті, що забезпечуються авторитетом самих норм, силою громадської думки, організаційними заходами тощо.

Завдання

Класифікувати наведені вище соціальні норми згідно із вказ­ними критеріями.

Поняття, ознаки та функції права

Запитання

Якими соціальними нормами регулювалось життя людей у додержавному суспільстві?

Учитель. З появою держави виникає особливий вид соціальних норм — право, оскільки родові звичаї не могли врегулювати відносини між різними групами населення та узгоджувати їх інтереси. Виникла потреба в правових, або юридичних, нормах.

Право — система загальнообов'язкових, формально визначених норм, що встановлюються та охороняються державою та регулюють найбільш важливі суспільні відносини.

Природне право — це сукупність правил, які випливають з самої природи буття людини і відображають загальнолюдські уявлення про принципи, на яких мають базуватися взаємовідносини між людьми.

Позитивне право — це система норм, які встановлені державою, діють у конкретний час, поширюються на конкретних осіб, забезпечуються примусовою силою з боку держави і можуть змінюватися або скасовуватися за її волею.

Завдання

Спираючись на визначення поняття «право», спробуйте сформулювати його головні ознаки.

Ознаки права:

1) має нормативний характер, тобто складається з норм;

2) норми встановлюються державою, висловлюють її волю;

3) регулює найважливіші суспільні відносини;

4) має пріоритет перед іншими соціальними нормами;

5) формально визначене, тобто має чітке формулювання правил поведінки, які цими нормами закріплені;

6) висловлене у нормативних актах;

7)складає систему права-в державі;

8) має гарантованість, тобто гарантується й забезпечується примусом держави;

9) охороняється від порушень спеціальними державними органами;

10) порушення передбачає правові санкції.

Правові норми є складовою в системі соціальних норм, але мають пріоритет перед іншими соціальними нормами.

Право і мораль

Учитель. Найчастіше право взаємодіє з мораллю. У права та оралі є спільні ознаки та відмінності.

Мораль як система норм, що регулюють соціальні відносини, виникла значно раніше за право. Саме через мораль відбувається процес ствердження таких загальнолюдських цінностей, як добро, щастя, людяність тощо.

Мораль та право взаємодіють і доповнюють одне одного. Так, лише в суспільстві, де уявлення про справедливість і законність збігаються, може бути забезпечений закон і правопорядок, лише суспільстві, де честь і гідність визнаються найвищими людськими цінностями, реально забезпечуються права людини.

Мораль часто є базою для правових норм (чесність та порядність основою трудової дисципліни), а право сприяє закріпленню моральних норм у суспільстві (дотримання правопорядку).

Завдання

Порівняйте поняття «право» та «мораль» і складіть таблицю «Право та мораль: спільні ознаки та відмінності».

Подальший розгляд цього питання може бути проведений у двох варіантах.

Варіант 1

Учні складають таблицю на основі розповіді вчителя.

Варіант 2

Учитель пропонує учням, користуючись отриманими вже знаннями, самостійно виявити спільні ознаки та відмінності права та ралі, а потім у процесі колективної роботи за допомогою критеріїв відмінності заповнити таблицю.

Розповідь учителя

Право та мораль мають спільні ознаки:

1. регулюють суспільні відносини;

2. впливають на свідомість та поведінку людей і формування стандартів їхньої поведінки;

3. є правилами поведінки загальнообов'язкового характеру;

4. базуються на принципі справедливості.

Водночас право та мораль мають низку відмінностей.

За завданням:

· мораль — встановлення певного суспільного порядку;

· право — встановлення певного правопорядку.

За походженням:

· мораль формується у суспільстві стихійно:

· право — встановлюється державою.

За джерелом волі:

· мораль — воля суспільства:

· право — воля держави.

За формою висловлення:

· правові норми — у правових актах;

· морально-етичні — існують у свідомості людей.

За широтою охоплення суспільних відносин:

· мораль — всі аспекти;

· право — найбільш важливі.

За способом формулювання:

· норми моралі мають невизначений характер;

· норми права чітко визначені.

За ступенем деталізації, регламентування:

· мораль регулює відносини в загальних рисах;

· право — детально.

За способом забезпечення:

· моральні норми забезпечуються їх авторитетом, громадською думкою тощо;

· правові норми — примусовою силою держави.

За характером наслідків порушення:

· норми моралі зумовлюють громадський осуд та засоби громадського впливу;

· норми права — правові санкції.

Функції права

Учитель. Функції права — це основні напрямки його впливу на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин з метою розв'язання конкретних завдань.

Запитання

Які функції, на ваш погляд, виконує право в суспільстві?

Учитель. Розрізняють певні функції права.

За сферою правового впливу:

ü економічна — регулювання економічних відносин;

ü політична — визначення й охорона суспільного і державного ладу, регламентація суспільних і політичних відносин;

ü ідеологічна — формування суспільної свідомості через правове визнання або заборону певних ідеологій;

ü екологічна — регламентація екологічних відносин;

ü культурно-виховна — регулювання відносин у сфері освіти, науки, культури.

За характером впливу на суспільні відносини:

ü статична — закріплення й сприяння стабілізації існуючих суспільних відносин;

ü динамічна — сприяння виникненню й розвитку нових суспільних відносин;

ü установча — первинне заснування певних соціальних інститутів;

ü інтегративна — системо утворюючий вплив на суспільні відносини;

ü охоронна — охорона суспільних відносин від небажаних впливів;

ü запобіжна — запобігання виникненню небажаних суспільних відносин.

За характером впливу на свідомість і поведінку суб'єктів суспільних відносин:

ü нормативно-регулююча — регламентування поведінки, встановлення прав та обов'язків тощо.

ü інформативна — доведення до суб'єктів суспільних відносин волі держави, що закріплена в правових нормах;

ü комунікативна — сприяння організації правовідносин;

ü орієнтаційна — визначення ціннісних критеріїв поведінки;

ü виховна — вплив на формування світогляду й свідомості.

За сферою поширення:

ü загальноправові;

ü міжгалузеві;

ü галузеві;

ü правових інститутів;

ü норм права.

Тестове завдання

Визначте функцію права.

1. Юридичне закріплення повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження майном

2. Кримінальна відповідальність за крадіжку.

3. Покладання обов'язку сплачувати податки.

4. Заборона розповсюджувати наркотичні засоби.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Roboform - Ваш Особистий Зберігач Секретів!
6. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
7. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
8. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
9. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. А/. Поняття про судовий процес.
12. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.

Переглядів: 1420