• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, види, структура та склад правовідносин

Учитель. Правові відносини — це аспекти суспільних відносин, які врегульовані правовими нормами й учасники яких є носіям и прав та обов'язків, визначених цими нормами.

Структура правовідносин — це їхня внутрішня організація, яка передбачає наявність та певний взаємозв'язок їх складових лементів).

Елементи правовідносин:

1) зміст:

а) матеріальний аспект — та фактична поведінка, яку учасни­ки правовідносин можуть або повинні здійснювати;

б) юридичний аспект — складається з суб'єктивних прав (дозволеної і гарантованої законом персональної можливості певної поведінки суб'єкта правовідносин, яка може здійснюватись, а може не здійснюватись) та юридичних обов'язків (передбаченої законом необхідності певної поведінки особи, що забезпечена можливістю державного примусу);

2) суб'єкти — учасники правовідносин, що є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків (фізичні та юридичні особи, державні та громадські організації, різні спільноти);

3) об'єкт (матеріальні та нематеріальні цінності) — реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються та припиняються суб'єктивні права та юридичні відносини (матеріальні та духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результати їх діяльності, у тому числі й духовні).

Для того щоб мати можливість бути учасником правовідносин, їхні суб'єкти повинні володіти правосуб'єктністю:

а) правоздатністю — передбаченою нормами права здатністю суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків (виникає з моменту народження й припиняється в момент смерті);

б) дієздатністю — здатністю суб'єкта своїми діями набувати й самостійно та свідомо здійснювати суб'єктивні права та виконувати юридичні обов'язки (настання пов'язане з досягненням певного віку та галуззю права);

в) деліктоздатністю — зумовленою нормами права здатністю суб'єкта нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.

Залежно від тих чи інших ознак можна виділити такі види правовідносин.

За галузями права:

· конституційно-правові;

· кримінально-гіравові;

· цивільно-правові;

· трудові;

· сімейно-правові;

· фінансово-правові тощо.

За характером об'єктів:

· майнові;

· немайнові.

За характером суб'єктів:

· відносини фізичних осіб;

· відносини юридичних осіб;

· змішані.

За кількістю суб'єктів (учасників):

· прості (між двома суб'єктами);

· складні ( між трьома і більше суб'єктами).

За характером волі суб'єкта:

· абсолютні (чітко визначені учасники лише однієї сторони — носії суб'єктивних прав, а всі інші учасники суб'єктивних відносин, коло яких не визначене, зобов'язані утримуватися від порушення їхніх законних прав та інтересів (відносини власності));

· відносні (точно визначені всі їх учасники, як ті, що наділені конкретними правами, так і ті, що наділені конкретними обов'язками).

За підставами виникнення:

договірні (обопільне волевиявлення сторін); бездоговірні.

За дією у часі:

· довготривалі;

· короткотривалі;

· одночасні.

За функціональною спрямованістю відповідних норм права:

регулятивні; охоронні.

За характером обов'язків:

· активні (зобов'язують здійснювати певні дії на користь іншої сторони);

· пасивні (зобов'язують утримуватись від небажаних для іншої сторони дій).

Залежно від характеру правових норм:

· матеріальні (виникають на основі норм матеріального права);

· процесуальні (виникають на основі норм процесуального права)

За розподілом прав і обов’язків:'

· односторонні (кожна зі сторін має або лише права, або лише обов'язки);

· дво- та багатосторонні (кожна зі сторін має як права, так і обов'язки).

Підставою для виникнення правовідносин є наявність юридичного факту.

Юридичні факти — обставини, що виникають у житті певних суб'єктів, з настанням яких правові норми пов'язують суб'єктів, з якими норми права пов'язують настання певних юридичних наслідків, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Юридичні факти поділяються на окремі групи за такими показниками:

За наявністю волі суб'єктів:

· події — де обставини (природні явища), виникнення та дії яких не залежать від волі суб'єктів;

· дії — це обставини, настання яких залежить від волі особи.

Розрізняють дії залежно:

ü від узгодженості з існуючими правовими нормами:

— правомірні — ті, що здійснюються на основі та згідно з приписами правових норм (юридичні акти — діяння, спрямовані на досягнення певного правового результату, і вчинки — діяння, безпосередньо не спрямовані на досягнення певного юридичного результату, але такі, що зумовлюють його настання);

— неправомірні, що чиняться всупереч приписам правових норм;

ü від суб'єктів:

— діяння фізичних осіб;

— діяння юридичних осіб;

ü від способу здійснення:

— вчинені особисто;

— вчинені через посередників;

ü бездіяльність — це стан абсолютної пасивності, відсутність дії.

За складом:

· прості, що складаються з одного юридичного факту, достатнього для виникнення правових відносин;

· складні, що складаються з сукупності юридичних фактів.

За тривалістю у часі:

· одноактні; багатоактні.

За юридичними наслідками:

· правотворчі;

· правозмінні;

· правоприпиняючі.

Оскільки діяльність людей відбувається у певних часових межах, то особливе значення для настання юридичних фактів мають строки та терміни.

Строки — це певний період у часі, з перебігом якого пов'язана (дія чи подія, що має юридичне значення.

Терміни — це певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строки та терміни дають можливість визначити час настання прав та обов'язків для учасників правовідносин.

Практична робота.

1. Довести, що наведений приклад є ілюстрацією правовідносин, назвати підстави їх виникнення, вид та визначити елементи.

а) Громадянин А. позичив громадянину Б. п'ятсот гривень.

б) Між трудовим колективом та керівництвом підприємства укладений колективний трудовий договір.

в) Громадянин В. був затриманий міліцією під час спроби викрасти автомобіль.

2. Клас розподіляється на групи. Кожна група пропонує свій приклад правовідносин, доводить, що це дійсно правовідносини, і пояснює, на якій підставі вони виникають. Інші групи вказують вид та елементи.

III. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання

1. Доведіть, що існування тієї чи іншої системи права пов'язане з історичним, культурним, політичним розвитком даної держави.

2. Що таке правовідносини?

3. Доведіть, що правовідносини охоплюють всі сторони нашого життя.

IV. Підбиття підсумків

Учитель ще раз наголошує на необхідності дотримуватись правових норм у повсякденному житті.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОК 13

Тема: «Правопорядок і правопорушення. Поняття дисципліни, правопорядку й законності. Види дисципліни і способи її збереження»

Мета: розкрити поняття «дисципліни», познайомитися з видами дисципліни, механізмами її збереження; розвивати навички роботи в групі, формувати правову культуру учнів.

Тип уроку: засвоєння нового навчального матеріалу.

Основні поняття: дисципліна, правопорядок, законність, правомірна поведінка, неправомірна поведінка, правосвідомість.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

1. Що таке право?

2. Що таке правовідносини?

3. Що є підставою для виникнення правовідносин?

4. На які види поділяються юридичні факти відносно волі суб'єкта?

5. На які види поділяються дії, до яких наслідків кожен з них призводить?

III. Вивчення нового матеріалу

Вивчення даної теми може бути проведене на основі розповіді вчителя та виконання завдань.

Учитель акцентує увагу учнів, що саме правомірним та неправомірним діям та їх наслідкам будуть присвячені наступні теми.

Дисципліна і правопорядок

Розповідь учителя

Дисципліна — це один з принципів суспільного життя, який полягає у вимозі сумлінного виконання чинних правил поведінки.

Залежно від сфери діяльності суб'єктів суспільних відносин існують так види дисципліни:

· державна;

· партійних та громадських організацій;

· фінансова;

· праці;

· виробнича;

· військова;

· навчальна;

· екологічна та інші.

Залежно від способу забезпечення:

· примусова;

· свідома.

Завдання

Наведіть приклади, пов'язані з дотриманням чи недотриманням норм у різних видах дисципліни.

Правопорядок — це одна зі складових громадського порядку, яка полягає у правовій регламентації суспільних відносин та вимозі додержання чинних правових норм. В основі правопорядку лежить принцип законності.

Законність — це один з принципів державного та суспільного життя, що полягає у вимозі суворого й неухильного додержання за­сопів усіма учасниками правовідносин.

Проблемні завдання:

1. Дайте оцінку рівня дотримання дисципліни, правопорядку та законності в нашій країні.

2. Чи потрібна навчальна дисципліна?

Механізми збереження дисципліни та правопорядку

Робота в групах

Запропонуйте механізми збереження дисципліни та правопорядку.

Під час обговорення учитель акцентує увагу на тих методах, які снують у сучасній юридичній практиці, та меті, з якою вони застосовуються (переконання; у разі порушення або коли воно передбачається, — покарання, примус або превентивні (профілактичні) дії; у разі дотримання — заохочення), на гарантії забезпечення правопорядку та законності (економічні, політичні, юридичні, громадські, міжнародні), необхідності наявності правосвідомості учасників суспільних відносин.

IV. Підбиття підсумків

Учитель акцентує увагу, що для дотримання дисципліни та правопорядку потрібні їх юридичні гарантії та правова культура сіх членів суспільства.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Написати твір: «Дисципліна та правопорядок — шлях до правової держави».

Дата проведення: _________________ Взвод:_______________________

УРОК 14

Тема: «Правопорядок і правопорушення. Правопорушення та його ознаки»

Мета: розкрити поняття «осудність» та «неосудність», дати класифікацію правопорушень, розвивати вміння розв'язувати юридичні задачі, застосовувати отримані знання в життєвих ситуаціях, виховувати шанобливе ставлення до закону. Тин уроку: засвоєння нових знань.

Основні поняття: правопорушення, склад правопорушення, об'єкт правопорушення, суб'єкт правопорушення, об'єктивна сторона правопорушення, суб'єктивна сторона правопорушення, дисциплінарне правопорушення, цивільно-правове правопорушення, адміністративне правопорушення, кримінальне правопорушення, осудність, неосудність.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Представлення творів

Заслуховуються та обговорюються твори учнів «Дисципліна та правопорядок — шлях до правової держави».

Завдання

Визначити серед запропонованих правомірні та неправомірні дії.

1. Учень вчасно прийшов до школи.

2. Учень спізнився на урок.

3. Підприємство випустило якісну продукцію.

4. Продукція, яка надійшла до магазина, виявилась неякісною.

5. Підлітки перейшли дорогу на зелене світло світлофора.

6. Підлітки перейшли дорогу в невстановленому місці

II. Вивчення нового матеріалу

Правопорушення та його ознаки

Правопорушення — це винне протиправне діяння, вчинене суб'єктом правовідносин.

Ознаки правопорушення:

ü виявляється у формі дії або бездіяльності;

ü діяння вчинене суб'єктом правовідносин;

ü діяння вчинене осудною особою;

ü суспільно небезпечне;

ü не тільки власне діяння, але й потенційна загроза, що його здатна спричинити;

ü винне (умисне чи необережне);

ü наявність причинного зв'язку між діянням та суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Склад правопорушення — це система об'єктивних та суб'єктивних ознак, які визнають певне діяння як правопорушення.

1. Суб'єкт — це осудна і дієздатна особа, яка вчинила правопорушення.

2. Суб'єктивна сторона — наявність вини у формі умислу або через необережність.

3. Об'єктивна сторона — діяння у формі дій або бездіяльності,а також умови, обставини, засоби, наслідки тощо.

4. Об'єкт — цінності, що охороняються правовою нормою.

Види правопорушень

Залежно від ступеня небезпеки, завданого правопорушенням, вони поділяються на:

1. злочини;

2. проступки.

Правопорушення розрізняються залежно від галузі права.

1. Дисциплінарні проступки — порушення навчальної або юридичної дисципліни, внутрішнього розпорядку організації (установи).

2. Цивільно-правові — завдання майнової шкоди, порушення інших майнових або особистих немайнових благ, що захищені законом.

3. Адміністративні — порушення встановленого державою порядку в місцях суспільного призначення, а також порядку керування усіма іншими сферами життєдіяльності суспільства.

4. Кримінальні злочини — соціально небезпечні діяння або бездіяльність, за що законом передбачається кримінальна відповідальність.

Більш детальною є класифікація залежно від галузей права, зокрема адміністративні, кримінальні, трудові, фінансові, екологічні, процесуальні та інші.

Залежно від суб'єктів, що вчинили правопорушення:

· правопорушення фізичних осіб;

· правопорушення юридичних осіб.

Залежно від способу вчинення:

· вчинене шляхом дії;

· вчинене шляхом бездіяльності.

Залежно від об'єкта правопорушення:

· правопорушення проти основ національної безпеки;

· правопорушення проти життя та здоров'я людини;

· правопорушення проти власності;

· правопорушення проти громадського порядку тощо.

Залежно від форм вини:

· умисні;

· необережні.

Залежно від мотивів:

· скоєні з корисних мотивів;

· скоєні з хуліганських мотивів тощо.

Ознакою правопорушення є карність протиправної поведінки — юридична відповідальність. Вона стосується осудних, тобто осіб, що усвідомлюють свої дії або керують ними під час вчинення суспільно небезпечного діяння.

Осудність та неосудність

Осудність — це стан людини, коли вона розуміє характер і значення своїх дій та може керувати ними.

Неосудність — це стан людини, коли вона внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, слабоумства або іншого хворобливого стану психіки не усвідомлює своїх вчинків або не може керувати ними, що виключає її можливість відповідати за ці вчинки.

Неосудною визнається особа за наявності двох критеріїв:

а) медичного (наявність хоча б одного із хворобливих психічних станів);

б) юридичного (нездатність особи усвідомлювати характер і значення своїх дій або керувати ними).

Не може бути визнаною неосудною особа, що скоїла злочин у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота може проводитися за двома варіантами.

Варіант 1. Розв'язання правових задач.

Укажіть склад та вид правопорушення.

§ Громадянин П. під час бійки завдав громадянину Д. легких тілесних пошкоджень.

§ Керівництво підприємства протягом трьох місяців не сплачувало робітникам заробітну платню.

§ Студенти одного з навчальних закладів вирішили провести несанкціонований мітинг.

§ 16-річня підлітки спробували вживати спиртні напої під час шкільної дискотеки.

§ Учні, намагаючись зірвати контрольну роботу, зателефонували до школи і повідомили, що школа замінована.

§ Підприємство не виконало договір щодо поставок продукції.

§ Сім’я, повертаючись пізно увечері з театру, перейшла дорогу в невідповідному місці.

§ Громадянин Н. не з'являвся на роботі впродовж декількох днів без поважної причини.

§ Група підлітків була затримана міліцією під час спроби витягти магнітофон з машини, що стояла у дворі.

§ Учень спізнився на урок без поважної причини.

§ Громадянин К. без поважних причин не сплачував борг за кредит, взятий в одному з банків.

§ У магазині торгували неякісними продуктами харчування.

Варіант. 2. Робота в групах.

Клас поділяється на групи, кожній з яких пропонується навести правопорушень в 1-2-х галузях права (перелік галузей може бути обраний самою групою або запропонований вчителем). Інші групи повинні проаналізувати наведений приклад щодо складу правопорушення.

V. Підбиття підсумків

Учитель підводить учнів до думки про неприпустимість неправомірної поведінки, оскільки це завдає шкоди як суспільству, так такі дії вчинив.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати одне із запропонованих повідомлень: « Причини та наслідки правопорушень »; «Способи боротьби з правопорушеннями»; «Яким чином можна зменшити число правопорушень?»

УРОК 15

Юридична відповідальність

Мета: розкрити зміст поняття «юридична відповідальність», розвивати вміння складати схеми, розв'язувати юридичні задачі, виховувати повагу до законів. Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: заходи примусового виливу, юридична від­повідальність, дисциплінарна відповідальність, матеріальна від­повідальність, цивільно-правова відповідальність, господарська- правова відповідальність, адміністративна відповідальність, кримінальна відповідальність, конституційна відповідальність, міжнародно-правова відповідальність.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

1. Поясніть поняття та ознаки правопорушення.

2. Поясніть поняття та назвіть складові елементи правопорушення.

3. Порівняйте поняття «умисна вина» та «необережна вина».

4. Порівняйте поняття «осудність» та «неосудність».

5. Наведіть приклади злочину, проступку, міжнародного право­порушення.

Повідомлення учнів

Заслуховуються повідомлення учнів на теми:

1. «Причини та наслідки правопорушень»;

2. «Способи боротьби з правопорушеннями»;

3. «Яким чином можна зменшити число правопорушень? ».

III. Вивчення нового матеріалу

Юридична відповідальність та її види

Учням за допомогою методу «Мозковий штурм» пропонується визначити поняття «відповідальність».

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
8. VІ. План та організаційна структура заняття
9. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
10. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
11. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
12. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики

Переглядів: 1528