Під зовнішнім опроміненням слід розуміти такий вплив випромінювань на людину, коли джерело радіації розташоване поза організмом і виключена імовірність попадання РВ всередину організму. При цьому людина опромінюється тільки протягом того часу, коли вона знаходиться поблизу джерела випромінювання. При зовнішньому опроміненні найбільш небезпечне рентгенівське, гамма і нейтронне опромінення.
При попаданні РВ всередину організму людина зазнає безперервного внутрішнього опромінення до того часу, поки РВ не виведеться з організму в результаті розпаду або фізіологічного обміну. Це опромінення дуже небезпечне, тому що викликає ураження різних органів, які довго не заживають.
Можливі шляхи проникнення РВ в організм: через органи дихання, через ШКТ, через ушкодження і розриви на шкірі і шляхом абсорбції через здорову шкіру.
Найбільш небезпечний перший шлях, оскільки об'єм споживаного повітря приймається таким, що дорівнює 20 м3·добу-1, а з їжею людина споживає тільки 2,2 л води за добу (800 л·год-1). При цьому засвоєння і відкладення в організмі РН, як правило, вище, ніж при заковтуванні.
При пероральному (тобто по харчових ланцюжках) надходженні РР вони попадають у ШКТ, звідки всмоктуються в кров і розносяться по різних органах
і тканинах. Чим менша розчинність сполуки, що містить РН, тим більше її проходить транзитом по ШКТ і евакуюється з організму.
РР, які поступили через шкіру, направляються безпосередньо в кров і далі РН в залежності від їх хімічних властивостей накопичується в конкретних органах, що приводить до високих локальних доз радіації.
У тому випадку, якщо РН не укоренилися в тканинах і органах тіла, вони через деякий час проходять через нирки і виходять з сечею.
Отже, в процесі життєдіяльності певна частина радіоактивних елементів виводиться з організму (з потом, слиною, сечею, калом тощо). Цей процес характеризується наступними показниками:
- періодом біологічного напіввиведення - часом, протягом котрого кількість (активність) організмі зменшується вдвоє внаслідок фізіологічного обміну.
- ефективним періодом напіввиведення - часом, протягом котрого кількість (активність) в організмі зменшується вдвоє за рахунок радіоактивного розпаду (фізичний перiод пiврозпаду -) і біологічного виведення .