Театр як вид мистецтва.

Роль та місце різних видів мистецтва (візуальне, театр, музика, кіно) у житті людей.

Змістова лінія 5. Екранні види мистецтва

Змістова лінія 4. Театральне мистецтво

Основні особливості театрального мистецтва та їх взаємодія з іншими видами мистецтв. Сприймання театральної вистави. Засвоєння основної термінології, знайомство зі специфікою образної мови театрального мистецтва. Формування елементарних навичок акторської майстерності у практичній творчій діяльності. Висловлювання оціночних суджень щодо театральної вистави. Формування і розвиток цілісного театрального мислення.

Знати елементи образної мови театру (жест, міміка, рухи, мовлення), виражальних засобів у створенні художнього образу; мати уявлення про різні види театрального спектаклю (ляльковий театр, вертеп, театр казок, фольклорно-етнографічний, театр опери та балету, театр драми і комедії). Єдність драматичної дії, художнього слова, пантоміми, хореографії, живопису, музики. Відтворювати образ театрального персонажу елементами пантоміми, мімічної виразності, жестами; художньо оформлювати спектакль (добирати костюми, декорації, музичний супровід); включатися у колективну творчу діяльність. Вміти емоційно сприймати образний зміст спектаклю, висловлювати свої враження в процесі сприймання театрального мистецтва.

Особливості та специфічні риси кіномистецтва і мистецтва телебачення. Основні види та жанри екранних видів мистецтва.

Театр - це вид мистецтва, в якому образне відтворення дійсності відбувається у формі драматичної дії, сценічної гри, що здійснюється акторами перед глядачами. Театр займає особливе місце серед інших форм мистецтва, бо належить до так званих синтетичних видів мистецтва, тобто об'єднує у собі різні види мистецтва. Основа театру - драматургія. Жанри драматургії: трагедія, комедія, драма. Елементи процесу створення вистави: режисерський задум, сценографія, музика, костюми, грим, освітлення, реквізит, бутафорія, декорації.
Існують різні форми театрального мистецтва: театр драматичний, музичний, ляльковий. Надзвичайно важливим є вплив на формування театру як виду мистецтва національних традицій і психологічних особливостей буття народу. Загальновідомо, що театр Китаю, Індії, Японії з особливим ритуалом використання масок, гримом, системою символів дуже відрізняється від європейського театру. (Вікіпедія)

«Театр» у перекладі з давньогрецької — видовище. Актори показують якусь історію (п'єсу), а глядачі спостерігають за їхньою грою. П'єса — актор — глядач, об'єднані грою: ось формула театру.

Гра, як відомо, є природним станом людини. Граючися, діти вчаться жити. Дорослі вигадують собі інші ігри — різні свята, ритуали, жарти. Гра, таким чином, постає як спосіб існування, шлях до пізнання і окраса життя людини. Гра — основний елемент мистецтва театру, який через неї стає певною формою суспільної свідомості.

У театрі відбувається відтворення життя у формах самого життя. Вираз цей умовний, оскільки сценічна гра є лише імітацією форм життя, а не їх прямим відтворенням до дрібниць, інакше довелося б насправді вбивати, спати, вішатися на підмостках. Водночас цей вираз, попри всю умовність, є досить точним, оскільки гра на сцені наслідує життя в його основних формах. Насамперед це стосується відтворення людини. Адже характер особистості розкривається в театрі саме так, як і в реальній дійсності — через систему вчинків, емоційні стани, процес мислення тощо.

Як і кожне мистецтво, театр спирається на художній образ, образне перетворення світу своїми специфічними засобами. Зазначимо, що специфічність театральної мови полягає передусім у тому, що вона синтетична, тобто театр — це синтез різних мистецтв. Як першооснову він включає в себе літературу у вигляді п'єси — художнього тексту, призначеного не стільки для читання, скільки для виконання (розігрування) на сцені. Драматургія — особливий рід літератури. Вона обов'язково має розвинутий конфлікт, драматичну дію (ряд вчинків героїв і важливих подій їхнього життя) і діалогічну форму тексту. Йдеться про те, що спілкування персонажів, як і в житті, відбувається в основному через розмови між ними та намагання вплинути одне на одного. Крім того, театр як мистецтво видовищне, зорове, спирається також на мистецтво образотворче. Організація простору сцени підвладна загальним законам живописної композиції. Тривимірність простору примушує враховувати і особливості скульптури. У ляльковому театрі, де головною дійовою особою є не жива людина, а її муляж, скульптура набуває домінуючого значення. Колористична гама декорацій та костюмів теж відіграє чималу роль у глядацькому сприйнятті. Освітлення сцени допомагає створити емоційні ефекти. Віднедавна декорація на сцені перестала бути лише тлом для дії акторів, стала самостійним образним виразником конфлікту, основної думки п'єси, збагачуючи таким чином образ вистави в цілому. Це і називається сценографією.

Чимало значить для театру музика. У таких його різновидах, як опера, балет, оперета, мюзікл, вона стає основним засобом сценічної мови. Тут і конфлікт, і характери, і атмосфера людських стосунків виражаються передусім музикою, мовою співу чи танцю, а то й одночасно і вокалом, і пластикою, і звучанням інструментів. Суттєво те, що і драматичний театр підвладний музиці. Існує чимало вистав, які мають музичне оформлення: звуковий фон, супровід пауз, вступ до дії, пісні чи танцювальну музику, музичні антракти. Водночас навіть ті вистави, в яких немає жодної музичної фрази, будуються за законами темпу, ритму, контрапункту, інтонації та іншими суто музичними особливостями. Набула поширення і специфічна форма музично-драматич ного театру, притаманна, зокрема, українській театральній культурі.

У синтез мистецтв, об'єднаних театром, входять також дизайн, моделювання одягу, перукарська майстерність, макіяж, спорт (акробатика, фехтування, гімнастика тощо), народно-декоративні промисли і т. ін.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Освіта і цивілізаційні виклики сучасності: Болонський процесс.	\|	Специфіка театрального мистецтва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.