• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Температура обпалу основних керамічних матеріалів Радіо фарфор ---------------------------------1280-1310

Ультрафарфор--------------------------------1360-1380

Пірофіліт--------------------------------------1310-1350

Кераміт ----------------------------------------1420-1470

Стеатит-----------------------------------------1380-1400

Оксид алюмінію--------------------------------1700-1750

Тиглін------------------------------------------1320-1340

Тиконд-----------------------------------------1200-1300

Контроль температури в печі при обпалі створюється за допомогою оптичних чи електричних пирометрів, термометричних конусів. Термометричні конуси роблять з керамічних , котрі мають різну, але деякої міри визначену температуру плавлення. Про температуру в печі судять по моменту розплавлення -конуса, установленого навпроти оглядового вікна. Інколи против оглядових вікон установлюють контрольні деталі після перевищення в печі деякої температури і витримки на протязі заданого часу вилучають з печі і по остиганню пробують на пористість.

Затвердіння обпаленої заготовки відбувається в процесі охолодження. Охолодження повинне бути рівномірним, щоб заго­товки не потріскались.

Різні керамічні маси на різних стадіях обпалу потребують різні типи газового середовища. Виконання умов складу газового середовища, так як і температурного режиму, є ріша­ючою умовою отримання заданих електричних , фізичних імеханічних характеристик виробу.

Якість обпалених заготовок перевіряють після виходу їх з печі. Правильно обпаленний виріб має блідо-жовтий мармуровий колір, недопалений — білий колір; недопалені пов'язанні зі збільшенням (зрівнюючи з заданими) розмірами деталі. В цьому випадку проводять, повторний обпал в прискорен­ому режимі.

Найбільш точний метод контролю — вимірювання кута діелектри­чних втрат обпаленої деталі в нормальних умовах і після зволоження. Збільшення кута втрат після зволоження — свідоцтво пористої структури матеріалів деталі.

д) Глазурування

Для захисту поверхні керамічних виробів від забруднення, збільшення поверхневого опору, отримання красивого зовнішнього вигляду, а також для склеювання різних конструктивних елементів застосовують глазурування.

Глазурі отримують з високодисперсних порошкових матеріалів, близьких до складу керамічних масам, з добавленням склоутворюючих складових. Глазурі діляться на тугоплав­кі і легкоплавкі.

е) Механічна обробка обпалених керамічних заготовок

Сучасна радіотехніка вимагає дуже високих вимог до керамічних деталей по відношенню точності і форми, дотримання геометричних розмірів до чистоти поверхні. Це викликано неопосередкованим впливом вказаних факторів на електричні характеристики деталей і, крім цього, необхідність у багатьох випадках поєднувати керамічні деталі з метал­евими деталями і вузлами, точність обробки яких відповідає приблизно 2-му—3-му класам. В наш час існують методи і технології виготовлення радіокерамічних дета­лей які не завжди забезпечують досягнення необхідної точності без механічної обробки.

Звичайно керамічні деталі конструюють в розрахунку на мінімальну механічну обробку після обпалу. Але при дуже жорстких вимогах на задані розміри, деталі піддають меха­нічній обробці, частіше усього — шліфуванню. Шліфування про­водять порошкоподібним абразивом з карборунда, корунда, карбіда, бора і т. п. Шліфують плоскості, циліндричною і сфе­ричною поверхнею. Після шліфування отримують високу точ­ність розмірів керамічних деталей. Крім цього, обпалені заготовки іноді розрізають або роблять в них отвори різної форми.

Читайте також:

1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
4. Y. Температура тіла та її регуляція.
5. Абразивність гірських порід і геостатична температура
6. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
7. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
8. Активність. Закон радіоактивного розпаду
9. Амортизація основних засобів
10. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
11. Амортизація основних засобів.
12. Амортизація основних фондів

Переглядів: 961