Основним завданням підприємства є створення багатства для своїх клієнтів, персоналу, кредиторів, дебіторів, власників та акціонерів.

Проте за ініціативу і підприємливість, як і за всі негативні наслідки своїх керівників, відповідальність несе само підприємство.

Нічим не обмежена діяльність підприємства породжує серйозну соціальну несправедливість, а часто і екологічну небезпеку.Тому підприємство повинне чітко виконувати певні вимоги з боку уряду, споживачів і захисників навколишнього середовища.

Самі передові із зарубіжних підприємств реагують на це розробкою соціальних програм з метою привласнення собі статусу відповідального члена суспільства. Одночасно підприємства вживають цілеспрямовані дії, щоб не припуститися ухвалення законів, що обмежують підприємницьку свободу. Найважливішим для роботи тих підприємств, які не хочуть припинити своє існування, є пристосування до вимог суспільства.

Успіх діяльності підприємства великою мірою залежить від того, хто і як регулює і контролює взаємостосунки з регіональним середовищем.

Світовий досвід показав, що повномасштабний контроль діяльності підприємств зверху є небажаним, оскільки він робить їх неефективними. Досвід розвинутих країн показує, що при мінімальному контролі зверху підприємства створюють більше благ і більш ефективні.

Але із-за того, що національне багатство постійно збільшується, а розподіл залишається нерівномірним, це збільшення супроводжується руйнуванням політичного, економічного і соціального середовища, байдужістю до невідкладних проблем підприємств.

Перелік небажаних станів підприємства, які не контролюються (або неефективно контролюються) з боку уряду, вказаний в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Причини небажаного стану підприємств

Небажаний стан підприємства	Причини
Недостатнє задоволення потреб споживачів	Монопольні ціни, фальсифікація продукції, нав'язування невигідних покупцю товарів
Слабка конкуренція	Зростання заради самого зростання, прагнення до збереження своєї значущості, відсіч нововведенням, концентрація олігополістичного типу
Порушення норм соціальної поведінки	Примусове усунення конкуренції, змова щодо цін, підкуп, політичний вплив, нечесність
Шкідливі побічні соціальні явища	Несправедливий розподіл доходів, забруднення навколишнього середовища, порушення економічного балансу, виснаження природних ресурсів, надмірна експлуатація працівників
Втручання в національну політику	Перенесення інтересів приватного бізнесу на зовнішню політику, міжнаціональні конфлікти
Ігнорування потреб держави і суспільства	Дороге житло, громадський транспорт, охорона здоров'я, зниження доходів
Економічне зростання суперечить національним цілям. Заміна соціальних цінностей	Ігнорування трудової етики, тиск на соціальну інфраструктуру, соціальне забезпечення, насичення споживчого ринку, переорієнтація на якісні характеристики рівня життя
Зміна ідеології	Заборона приватної власності, національне планування, націоналізація промисловості, вимоги перерозподілу доходів

Традиційними сферами контролю підприємницької поведінки з боку державних органів управління є: продукція, технологія виробництва, поведінка в конкуренції, прибуток, ресурси, право власності і організація внутріфірмового управління.

Не допускається заняття підприємницькою діяльністю таких категорій громадян: військовослужбовців, посадовців, органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, державного господарського суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, що покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Підприємство займає центральне місце в народногосподарському комплексі будь-якої країни. Це первинна ланкасуспільного розподілу праці. Саме тут створюється національний дохід. Підприємство виступає як виробник і забезпечує процес відтворювання на основі самоокупності і самостійності.

Від успіху окремих підприємств залежить обсяг створюваного валового національного продукту, соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволення в матеріальними і духовними благами населення країни.(Хоча не факт, оскільки мова йде тільки про соціально, екологічно та економічно адекватні суб'єкти господарської діяльності)

Підприємство як самостійна господарська одиниця має права юридичної особи, тобто воно має право вільно розпоряджатися майном, одержувати кредит, вступати в договірні відносини з іншими підприємствами. Воно має вільний розрахунковий рахунок у банку, де знаходяться грошові кошти, які використовуються для розрахунків з іншими підприємствами, на зарплату.

Прийнято вважати, що оптимальними є такі розміри організації, які забезпечують найсприятливіші умови для використання досягнень науки і техніки при мінімальних витратах виробництва і при цьому досягається ефективне виробництво високоякісної продукції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підприємство як основна економічна одиниця	\|	Кругообігом виробничих фондів називається їх рух, у процесі якого вони проходять три стадії, три форми і в кожній з них виконують відповідну функцію.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.