Лекція №2 Характеристика демографічних процесів

Демографічний стан суспільства значною мірою залежить від екології. В той же час умови навколишнього середовища залежать від демографічної ситуації. Протягом усього розвитку людського суспільства перед ним стояли дві проблеми: перетворити навколишнє середовище і зберегти його.

Наслідком втручання людського суспільства в природні екосистеми може бути стан стійкої або, навпаки, динамічної рівноваги. У першому випадку основні біологічні

ознаки людської групи залишаються більш чи менш незмінними протягом тривалого часу: зберігаються розмір популяції, щільність та склад, енергетичний та харчовий баланс, загальний рівень життя. Цей консерватизм відбивається і на рівні суспільної організації та способі виробництва.

У випадку динамічної рівноваги, характерної для більшості розселених і таких, які швидко розвиваються, суспільств, зростаючі потреби в продуктах харчування, водних ресурсах, сировині, розташуванні відходів задовільняються за рахунок підвищення корисної діяльності суспільства, витрат енергії та інтенсивнішого використання біотичних та абіотичних конпонентів середовища. Цей тип рівноваги особливо показовий для людських суспільств в епоху індустріалізації.

Говорячи про екологічний «успіх» того чи іншого суспільства, нерідко використовують термін «рівень життя» («життєвий стандарт» Дж. Уайнер). Це поняття містить в собі сукупність біологічних, медичних або демографічних чинників. Вельми загальними показниками «рівня життя», які характеризують «пристосованість» суспільства до умов середовища, можуть служити величина популяції та її стабільність, смертність, середня тривалість життя індивіда, стан харчування. Мабуть, найбільш переконливим підтвердженням «непристосованості» може служити зменшення кількості популяції (депопуляція).

Сучасна цивилізація має декілька глобальних проблем: 1) дистрофія джерел промислової сировини; 2) пошук нових енергетичних джерел; 3) подолання загрози глобального забруднення навколишнього середовища. Якість народонаселення -інтегратор впливу середовища на людину.

Демографічні показники. Під час вивчення демографічної ситуації в країні або в окремих її регіонах дослідників, як правило, цікавлять кількісні характеристики відтворення населення.

Кожна окрема людина смертна, а населення безсмертне, воно постійно оновлюється за рахунок виникнення нового життя замість втраченого. Існує поняття «смертність» - властивість, притаманна населенню загалом. Вона полягає в тому, що в процесі свого існування населення неодмінно втрачає частину життя на кожному відрізку часу. Смертність являє собою масовий статистичний процес. Статистичний характер смертності виявляється у варіації тривалості окремого життя, причин, обставин, умов окремої смерті. Смертність є важливим показником життєвості та умов життя населення. Рівень смертності характеризує добробут людей, умови їх праці та побуту, досягнення медицини та всієї системи охорони здоров’я.

Детальну характеристику смертності дають так звані таблиці доживання, які

характеризують порядок вимирання населення. Це статистичні таблиці, які показують, скільки з даного числа народжених доживає до того чи іншого віку і скільки вмирає, яка ймовірність для осіб кожного віку дожити чи не дожити до цього віку, яка середня тривалість життя населення тощо. У міжнародних статистичних збірниках, щорічниках показники таблиць доживання складені за п’ятирічними віковими групами окремо для чоловічого населення, для жіночого населення, та для населення обох статей.

Лікарі - клініцисти часто змішують поняття «летальність» (від хвороб) і демографічне поняття «смертність». Під летальністю розуміють відношення числа померлих від будь-якої хвороби до числа хворих на неї, ймовірність для хворих на дану хворобу вмерти від неї. Смертність же визначають відношенням числа померлих до кількості населення. Смертність це ймовірність для населення будь-якої місцевості вмерти від даної хвороби; смертність з точки зору теорії ймовірності є складною подією, яка складається з двох простих подій - захворюваності та летальності, а ймовірність складної події дорівнює добутку ймовірностей простих подій.

З низки ймовірностей смерті особливе значення має смертність дітей до 1 року, адже контингент дітей до 1 року протягом року встигає повністю оновитися. Під смертністю немовлят у демографії розуміють смертність дітей до одного року, яка вимірюється ймовірністю смертності для новонародженого протягом року після народження. В демографії розглядають ще смертність перинатальну (утробну) і неонатальну (смертність у перші дні після народження). Вік немовлят характеризується багатьма особливостями. Перехід від внутрішньоутробного до позаутробного життя, пристосування до нього, особливості харчування, повна безпорадність немовлят і залежність його життя від організації догляду за ним - ось неповний перелік рис життя людини на цьому етапі. Статистичні показники, які вимірюють рівень смертності немовлят, здавна служать для оцінки соціального благополуччя суспільства. Відомо що чим більша чисельність дітей, які вмерли до 1 року, тим за інших однакових умов вищий загальний коефіцієнт смертності.

Серед демографічних показників одним із найзначніших і таким, що часто використовується, є показник середньої тривалості очікуваного життя. Для нульового віку сенс показника можна сформулювати як середнє число років, яке може прожити новонароджений за умови, що протягом його майбутнього життя буде зберігатися той самий порядок вимирання, що спостерігається в даний час. Середня тривалість очікуваного життя може бути розрахована для будь-якого віку.

Народжуваність - це процес оновлення населення за рахунок появи нового життя. Як і смерть, народжуваність людини належить до явищ природи і має низку рис біологічного і медичного характеру. Але, як і смерть, народження людини -соціально детермінований акт.

Число народжених слід відокремлювати від числа пологів, оскільки останні можуть бути багатоплідними, а також від числа народжень, оскільки з числа народжених звичайно виключають мертвонароджених (які не належать до числа померлих).

Для характеристики природного руху населення необхідно перейти від абсолютного числа до відносного, яке показує інтенсивність народжуваності. Для цього абсолютне число народжених ділять на кількість населення і одержують коефіцієнт народжуваності. Під терміном «народжуваність» звичайно розуміють саме цей коефіцієнт, а не абсолютне число народжених. Правильна побудова коефіцієнту вимагає, щоб у його дільнику була чисельність середньго населення за відносний проміжок часу. Народжуваність прийнято обчислювати на 1000 осіб середнього населення, тобто в ⁰/₀₀ (промілях). Якщо ж народжуваність виражають інакше, це зазначають.

Облік плодючості може мати різний ступінь деталізації. Найпростішиv є розрахунок загального коефіцієнту народжуваності. Цей показник використовують тільки для визначення простого відтворення. Показник заміни (одного покоління іншим) стабільного населення будують на основі коефіцієнту плодючості за віком, тому що коефіцієнт народжуваності залежить від віково - статевої структури населення. Однак і цей спеціальний коефіцієнт (коефіцієнт плодючості) буде представляти середню велчину з різної народжуваності окремих вікових груп: групи 15-19 років, де народжуваність ще досить низька; групи 20-24 роки, де народжуваність найвища тощо.

Поряд з коєфіцієнтом плодючості велике значення мають брутто - і нетто -коефіцієнти відтворення населення. Ці показники показують в якому кількісному відношенні покоління батьків замінюється поколінням дітей. Брутто - коефіцієнт для жіночого населення дорівнює середньому числу дівчат, яке народжують жінки в певному віці. Це загальна, таблична плодючість без обліку народжених хлопчиків. Частка дівчат серед народжених дітей дорівнює приблизно 0,485.

Нетто - коефіцієнт відтворення показує, скільки в середньому народиться дівчат у жінок за все їхнє життя, і дає можливість судити про те, наскільки збільшується або зменшується жіноче населення протягом одного циклу відтворення. За даними про

народжених, які розподілені за віком матері, і даними про чисельність жінок кожного віку є можливість отримати характеристику рівня народжуваності окремих вікових груп населення. Ці таблиці будують для всього населення, для міського, сільського та за окремими територіями.

Найкращу зведену характеристику різних параметрів, які визначають загальну народжуваність, дає чистий коефіцієнт відтворення Ro, який вимірює ступінь зміни кількості жіночого населення між двома послідовними поколіннями. За допомогою цього чистого коефіцієнту можна обчислити річний коефіцієнт приросту кількості населення.

Ro = N x 0,488 x S15,

де N - середня кількість дітей на 1 жінку; 0,488 - частка дівчаток серед новонароджених; S15 - частка дівчаток, які доживають до 15 - річного віку.

Найпростіший метод дослідження відтворення населення полягає у визначенні того, чи є достатньою кількість народжень для поповнення складу населення. Показники, які дають відповідь на це запитання, називаються коефіцієнтами заміни старого покоління на нове.

Порівнюючи низку демографічних коефіцієнтів (смертності, народжуваності, плодючості тощо) по країнах, за класами, заняттями та фахами, по місту і селу, за причинами смерті тощо, необхідно врахувати їх залежність від вікового складу груп, що порівнюються, щоб уникнути перебільшення або применшення розбіжностей.

Для зіставлення загальної смертності, народжуваності, плодючості за окремими групами населення доводиться вдаватися до так званої стандартизації коефіцієнтів. Коефіцієнти, отримані шляхом зважування повікових коефіцієнтів по одній і тій самій віковій структурі, називають стандартизованими.

Характер і темпи відтворення населення краще відображує не загальний коефіцієнт природного приросту, а справжній коефіцієнт відтворення, або коефіцієнт прогресу. Справжній крефіцієнт відповідає даному режиму відтворення і не залежить від зміни перехідних особливостей у статевому складі населення. Він демонструє, який коефіцієнт природного приросту забезпечив би існуючий режим відтворення населення за умови відповідної йому віково - статевої структури, тобто справжній коефіцієнт є коефіцієнт природного приросту стабільного населення, якй відповідає даному режиму відтворення населення.

Довжину покоління подають як середній час (період), якій необхідний для заміни покоління батьків на покоління їх дітей. Довжина покоління може бути визначена як середня величина віку матері під час народження дітей. Довжина покоління для

жіночого населення коливається у межах 30+2 роки; для чоловічого населення вона дещо більша.

До процесів природного руху населення належать процеси народжуваності та смертності, а також процеси шлюбу і розлучення. Процеси руху населення являють собою процеси його розвитку протягом певного часу, відтворення, динаміку. Під час статистичного вивчення динаміки часто обмежуються тим, що порівнюють величину і склад досліджуваного об’єкту в різні періоди. У простому випадку зіставляють явище на дві дати - базисну та звітну, тобто те, що «стало», порівнюється з тим, що «було».

Я. Бар, а потім Ж. М. Пурсен запропонували наступну шкалу показників природного приросту населення (табл. 1). Варто зауважити, що більшість промислово розвинутих країн вже наблизились до нульового рівня приросту населення, а в деяких навіть нижче від цього рівня.

Відомі два типи зміни поколінь: тип швидкої зміни і тип повільної зміни. У сучасній науково - демографічній літературі тип швидкої зміни поколінь одержав назву традиційного, його ще називають першим типом відтворення населення. Характеризується високою народжуваністю і смертністю. Тип відтворення, визначною рисою якого є повільна зміна поколінь, має назву сучасного (другого) типу відтворення населення. Перехід від традиційного до сучасного типу відтворення населення є всесвітньо - історичним процесом. Нині він відбувається в усьому світі і отримав назву демографічного переходу.

Таблиця 1 – Шкала показників природного приросту населення

Темпи зростання чисельності населення	Середньорічний приріст, %	Період подвоєння чисельності населення (к-ть років).
Повільний	менш як 0,5	Понад 139
Помірний	0,5-1,0	70-139
Швидкий	1,0-1,5	47-70
Дуже швидкий	1,5-2,0	37-47
Бурхливий	2,0-2,5 2,5-3,0 3,0-3,5 3,5-4,0	28-35 23-28 20-23 18-20

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вступ. Здоров’я як проблема. Здоров’я - основне поняття	\|	Демографічні показники в характеристиці здоров'я населення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.