Виробнича оцінка.

Виробнича оцінка сорту складається з комплексу показників, що характеризують продуктивність, якість плодів і придатність до вирощування із застосуванням сучасних технологій.

Урожайність сорту. Пов’язана з потенційною продуктивністю сорту – здатністю приносити максимальний урожай за оптимального поєднання факторів середовища. Оскільки таке ідеальне поєднання складається рідко, про потенційну продуктивність сорту можна приблизно судити в особливо урожайні роки в найбільш сприятливих для сорту місцевостях із застосуванням інтенсивних технологій. Наприклад, в лугових садах деякі сорти яблуні дають урожайність більше 100 т/га. Однак за прийнятих у виробництві технологій такі урожаї не одержують через несприятливий вплив лімітуючих факторів. Тому урожайність сорту в даній місцевості залежить не стільки від його потенційної продуктивності, скільки від здатності плодоносити незалежно від біотичних і абіотичних стресів.

На практиці про урожайність сорту судять в пору повного плодоношення за п’ять років. Враховують і скороплідність сорту по урожайності за три-п’ять перших роки.

Скороплідність. Висока урожайність і скороплідність – обов’язкова властивість стандартного сорту плодових і ягідних культур для промислових насаджень. Прикладом таких сортів можуть бути сорти яблуні Ренет Симиренко, Айдаред, Ренет Черненко, Антонівка звичайна; вишні – Любська; персика – Ред Хавен, Пам'ять Симиренко; сливи – Анна Шпет, Стенлей, Кабардинська рання; аличі – Обільная, Кубанська комета, Путєшєствєнніца, Піонерка; суниці – Зенга Зенгана, Фестивальна, Зенит, Холідей; смородини – Білоруська солодка, Пам'ять Мічуріна, Ленінградський велетень, Сіянець Голубки і ін. Оскільки урожайність одного і того ж сорту змінюється залежно від зовнішніх умов, необхідно вказувати, де сорт найбільш повно розкриває свої потенційні можливості за продуктивністю.

Товарні якості плоді. Ці якості пов’язані з морфологічними і анатомічними ознаками плодів. Окремі ознаки якості одночасно присутні у плодів того чи іншого сорту. Наприклад, високотоварні ягоди суниці мають інтенсивне забарвлення, щільну червону м’якоть, занурені сім’янки, гладеньку без ребер поверхню. У черешні плоди товарних сортів повинні мати темно-червоне забарвлення, щільну шкірку і м’якоть, що не розтріскуються, крупний розмір.

Всі стандартні сорти володіють достатньо високими товарними якостями плодів, але особливо цінні в цьому відношенні сорти черешні бігаро з темним забарвленням плодів – Ісполінська, Французька чорна, Мелітопольська чорна і ін.; консервні сорти персиків, абрикоса з щільною м’якоттю типу Насірі; алича сорту Сев шлор і її гібриди – Аштаракська 1, 943, Аштаракська 2, Граніт, Кремінь; деякі сорти слив венгерок – Венгерка домашня, Венгерка італійська, Стенлей, Венгерка кавказька і ін.

Сорти з невисокими товарними якостями – такі, як жовтоплідні і рожево плідні з ніжною м’якоттю сорти черешні, вишні, аличі, не можуть бути промисловими сортами, хоча представляють інтерес для індивідуального садівництва.

При помологічному описі вказують такі важливі властивості сортів, як транспортабельність і лежкість. Першу властивість визначають, випробовуючи плоди при перевезенні плодів на далекі відстані. Лежкість – властивість плодів зберігати свої якості тривалий час. Визначають її під час зберігання в плодосховищах як з нерегульованим, так і з регульованим середовищем. Особливу цінність представляють сорти, які можуть довго зберігатися не лише у зерняткових культур, але й у кісточкових (слива, персик, алича, черешня) і актинідії китайської (ківі).

За придатністю до різних способів використання плодів сорти плодових і ягідних культур поділяють на десертні, консервні та універсальні. Десертні сорти особливо цінні для присадибного садівництва. Їх плоди споживають переважно у свіжому вигляді, оскільки серед них багато сортів з високими смаковими якостями плодів: черешня – Краса Кубані, Приусадєбная, Багратіон; слива – Персикова, Монфор, Кубанська рання; абрикос – Шалах, Каначені; персик – Фаворит Моретіні, Коллінс; вишня – Англійська рання, Метеор. Плоди цих сортів також можна переробляти, але лише на соки, повидло і пюре.

Для деяких видів переробки необхідні сорти, що відповідають спеціальним вимогам. Наприклад, для приготування високоякісного чорносливу придатні сорти сливи типу угорок з інтенсивним фіолетовим і темно-червоним забарвленням шкірочки плодів масою не менше 35 г. Сухих речовин в плодах повинно бути не менше 17…20%, цукристість не нижче 12%, а цукро-кислотний індекс (відношення цукру до кислоти) не нижче 15. Цим вимогам відповідають плоди небагатьох сортів – Угорка італійська, Угорка ажанська, Сєнтябрська, Кубанська легенда, Угорка кавказька, Сопєрніца, Стенлей. Ці сорти вважаються найкращими і для заморожування.

Найбільш високоякісні компоти одержують з плодів спеціально для цього підібраних сортів. Для черешні це жовтоплідні сорти типу Денисени жовтої, Дрогани жовтої, Золотої; персика – Нарінджі, Хідіставський жовтий, Бебіголд 6; аличі – Аштаракська 2, Кремінь, Граніт; сливи – сорти мірабелів і жовтоплідних ренклодів – Ренклод зелений, Ренклод Бове. Деякі з цих сортів придатні і для споживання у свіжому вигляді, але основний напрямок їх використання – консервування. Тому вони і одержали назву консервних сортів.

Більшість поширених сортів плодових і ягідних культур відносяться до категорії універсальних. Вони придатні для споживання у свіжому вигляді, для консервування, хоча і не можуть конкурувати з кращими консервними сортами по відношенню до придатності для виготовлення особливо цінних видів консервів.

Плоди і ягоди – дієтичні продукти, тому все більшого значення набуває їх біохімічна характеристика. Певну цінність представляють сорти з високим вмістом біологічно активних речовин. Поряд з традиційними аналізами плодів на вміст сухих речовин, суму цукрів і суму органічних кислот необхідна характеристика сортів, особливо стандартних і перспективних. На вміст вітамінів, антоціанів, поліфенолів, пектинів, катехінів.

Особливе значення біохімічна характеристика має для тих культур, плоди яких найбільше містять біологічно активних речовин, що є основою введення їх в культуру (обліпиха, лимонник, актинідія, калина, бузина, клюква, чорниця). Наприклад, в обліпихи сорту Вітамінна і Оранжева вміст вітаміну С досягає відповідно 158 і 275 мг/100 г, тобто в три-п’ять раз більше, ніж в інших сортів. Вміст обліпихової олії в плодах сортів Новость Алтаю досягає 4,1%, Золотий початок – 3, Дар Катуни – 3,7%.

Але виділення за більшим вмістом вітамінів і інших цінних речовин сортів має значення навіть для таких більш бідних на них культур, як яблуня, груша, аґрус, черешня. Так, серед сортів яблуні за вмістом вітаміну С (у більшості з них 4…10 мг/100 г) виділені сорти, які містять до 30 мг/100 г аскорбінової кислоти і більше – Старк Ерліест, Джеймс Грів, Голдспур, Пармен зимовий золотий, Вагнера призове, Трудове, Росіянка, Ренет Фрома золотий і ін.

Для промислового вирощування плодових і ягідних культур необхідні особливі ознаки і властивості, які дозволяють вирощувати їх при тій чи іншій інтенсивній технології. Це стосується таких ознак, як сила росту дерева, розмір (габітус) і густота крони, пагоноутворювальна здатність, характер розміщення плодів у кроні дерева і на кущі, легкість відокремлення плоду від плодоніжки і ін.

У плодових рослин більш технологічні слаборослі сорти, особливо типу спур, з колоновидною кроно. До числа таких сортів відносять сорти яблуні – Вагнера призове, Алкмене, Старкримсон, Голден спур, Мекінтош Важек; груші – Тріумф Пакгама, Обільная; сливи – Кубанськи карлик, Елген; аличі – Кубанська комета, Чук.

Переваги при вирощуванні з застосуванням машинної обрізки мають сорти з більш рідкою кроною і відносно невисокою пагоноутворювальною здатністю, не схильні до запустіння крони; сливи – Угорка кавказька, Кубанська легенда, Кабардинська рання; яблуня – Вагнера призове, Голден Делішес, спурові сорти; алича – Кубанська комета, Обільная.

Для суперінтенсивних технологій особливу цінність представляють скороплідні сорти, здатні закладати генеративні бруньки на однорічних приростах – сорти яблуні Вагнера призове, Голден Делішес, Банан зимовий і ін.

Певні вимоги до сортів плодових і ягідних культур передбачають і механізовані способи збирання: плоди на дереві повинні достигати дружно, мати жорстке кріплення до гілок; плодоношення повинно бути переважно на обростаючих гілочках, ближче до товстих гілок, що забезпечує їх хороше струшування при вібрації. Сорти, що плодоносять переважно на однорічному прирості, мають плакучу крону з плодоношенням по її периферії, довгу плодоніжку, важче збирають машиною типу струшувала, оскільки в цьому випадку коливання стовбура слабо передається плодам і більша їх кількість залишається на дереві.

Фактор дружності дозрівання особливо важливий для багатозборових в звичайних умовах ягідних культу – суниці і малини. Для машинного збирання придатні ті сорти, ягоди яких на 70…80% і більше дозрівають одночасно, а дозрівши плоди порівняно довго не перезрівають. До сортів суниці з дружним дозріванням ягід відносяться Київська рання 2, Алая, Роксана, Кокінська рання; малини – Кумберленд, Бальзам, Бригантина, Спутніца.

Особливе значення для механізованого збирання плодів має міцність плодів і ягід, обумовлена щільністю м’якуша і міцністю шкірочки. До таких сортів можна віднести сорти черешні бігаро, консервні сорти персиків, абрикос сорту Насірі, аличу сортів Аштаракська 2, Кремінь, Граніт, суницю Рання плотная, Алая, Гренадір, сорти малини Спутніца, Бригантина, Скромніца, Бальзам.

Плоди і ягоди повинні добре відокремлюватись від плодоніжки (в суниці від чашечки). Особливо цінні ті сорти, у яких в місці відокремлення плодів від плодоніжки утворюється пробковий шар, який попереджає виділення соку при відриві плоду (сухий відрив). Сухі плоди і ягоди в насипі краще зберігаються. Сухий відрив притаманний вишні сортів Володимирська, Кіріна, Октава; черешні – Іюнська рання, Мелітопольська чорна, Кріпиш, Кубань, Оксана; смородини – Приморський чемпіон, Голубка, Мінай Шмирьов, Білоруська солодка.

Необхідна умова для машинних сортів – інтенсивно червоне забарвлення плодів, що дозволяє їм краще зберігати товарний вигляд.

Поява сортів з оригінальними особливостями біології може бути причиною розробки принципово нових технологій вирощування. Розроблено технологію для вирощування з однорічним циклом росту пагонів для ремонтантних сортів малини типу Сєнтябрська, Бабине літо. Таку ж технологію застосовують для суперінтенсивних садів з застосуванням колоновидних сортів яблуні типу Мекінтош Важек. Можливість вирощування яблуні з використанням біологічно чистих технологій реально з’явилася з появою стійких до парші сортів яблуні – Прима, Макфрі, Присцилла, Ліберті.

Контрольні питання:

1. Що таке паспорт плодових і ягідних культур і які відомості в нього включають?

2. Які морфологічні ознаки мають важливе значення для господарської оцінки сорту?

3. Стійкість до яких факторів навколишнього середовища характеризують адаптивність сорту?

4. Які ознаки плоду важливі для господарської оцінки сорту?

5. Які ознаки повинні бути в сортів ля вирощуванням з застосуванням інтенсивних технологій?

6. Як проводиться оцінка якості плодів у сортів плодових і ягідних культур?

7. Які критерії застосовуються для оцінки продуктивності сортів плодових і ягідних культур?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Біологічні особливості.	\|	Зачитування вчителем уривка з листа Максима Рильського до Михайла Стельмаха.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.