• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Про вимір здоров’я населення

У системі охорони здоров’я склалася методика відбору медично -демографічної інформації, яка відображає в основному нездоров’я населення. Кожна країна має свій набір медико-статистичних показників. Це зумовило необхідність розробки позитивних характеристик здоров’я, що і було враховано ВООЗ у програмі “здоров’я для всіх до 2000 року”(ЗДВ) (наприклад, працездатність, самопочуття).

Здоров’я населення оцінюють, як правило, через сукупність кількісних показників суспільного здоров’я, найважливішими з яких є смертність, захворюваність, інвалідність і фізичний розвиток. Найбільш загальні завдання щодо виявлення захворюваності відбиваються у реєстрації та узагальнені даних за такими групами захворюваності та контингентами:

1) загальна захворюваність – облік захворювань (гострих та хронічних), на які страждає населення визначеної території за певний період;

2) інфекційна захворюваність – виділення спеціального обліку інфекційних хвороб, пов’язане з необхідністю оперативного використання для проведення протиепідемічних заходів;

3) найважливіші інфекційні захворювання, які підлягають особливому обліку, диспансерному нагляду і є важливими не тільки в епідеміологічному, а й у соціальному сенсі (рак, туберкульоз, серцево-судинні захворювання, діабет, психічні захворювання тощо);

4) захворюваність з тимчасовою втратою працездатності, яку виділяють через важливість обліку економічних втрат у виробництві;

5) госпіталізована захворюваність, яка дає змогу знати склад хворих, котрі лікувались у лікарнях, в умовах стаціонару.

Найважливішу інформацію для планування, управління та знання рівня здоров’я несе в собі загальна захворюваність. Основним джерелом інформації про неї є діагноз, який поставлено лікарем і записано в медичній документації: це так званий показник звертань за медичною допомогою. Однак лише його використання пов’язано з низкою ускладнень, а саме :

1. Суб’єктивне ставлення хворого до свого стану. Встановлено, що 25-30% населення протягом року не звертається за медичною допомогою, в той же час внаслідок медичних оглядів додатково виявляють до 800 захворювань на 1000 населення;

2. Різний стан медичної допомоги на даній території і забезпеченість лікарями, спеціалізація медичної допомоги, кваліфікація лікарів, радіус лікарського обслуговування, організаційні форми медичної допомоги, рівень профілактичної роботи – усе це впливає на рівень захворюваності;

3. Залежність від діагностичних можливостей, які має лікар для встановлення діагнозу (використання ультразвукового та рентгенологічного дослідження, лабораторних, спеціальних методів дослідження);

4. Різна організація статистичного обліку лікарських діагнозів. На рівень захворюваності за показниками звертань впливає культура населення, організація медичної служби на дільниці, кваліфікація лікарів, “мода” на діагнози тощо.

Такі країни як, США, Японія, Данія, Франція для вивчення загальної захворюваності використовують опитування вибіркових груп населення, вибіркових районів, застосовуючи анкетний метод. Недоліки цього методу: самодіагностика захворювань, заміна діагностичних термінів симптоматичним описанням хвороб, велика кількість помилкових відповідей. За останнє десятиріччя значно зросла роль такого джерела даних про захворювання населення як медичні огляди. Переваги: виявлення ранніх форм і стадій захворювань, уточнення діагнозу деяких хронічних захворювань і патологічних відхилень, є можливість застосовувати допоміжні діагностичні засоби, уніфікувати діагностичний підхід до різних захворювань. Недоліки: неможливість виявлення гострих захворювань, значні витрати коштів і часу на їх проведення.

Показниками, що визначають захворюваність, можуть бути : а) люди, які мають хвороби; б) захворювання, що перенесені цими людьми; в) тривалість цих захворювань. У табл.2 наведені показники, які застосовують для аналізу захворюваності.

Таблиця 2.- Назви, визначення та методика обчислення деяких показників захворюваності.

В табл.3 розглянемо термінологію, що стосується захворюваності в нашій країні. Таблиця 3 – Зміст і сучасні терміни деяких показників захворюваності в Україні

Показники “здоров’я для всіх”

Однією з важливих функцій ВООЗ є збір, аналіз, розповсюдження інформації та статистичних матеріалів про здоров’я населення, діяльність охорони здоров’я країн -членів ВООЗ. Штаб-квартира ВООЗ знаходиться у Женеві (Швейцарія). Серед найважливіших статистичних матеріалів, якими володіє ВООЗ, - дані про смертність і показники здоров’я для всіх (ЗДВ). Дані про смертність більшість європейських країн подають У ВООЗ щорічно з початку 50-х років, їх публікують у Щорічнику світової санітарної статистики.

Систему статистичних показників ЗДВ в Європейському регіоні засновано у 1984р. згідно з відповідним рішенням Європейського регіонального комітету. Метою показників ЗДВ є оцінка стану здоров’я населення і діяльності охорони здоров’я в регіоні, що стосується 38 завдань стратегії “ здоров’я для всіх до 2000 року”. Збір даних за показниками ЗДВ, аналіз та підготовку звіту проводять 1 раз на 3 роки.

Нижче наведений перелік деяких статистичних показників ЗДВ, які певною мірою пов’язані з проблемами екології (крім показників смертності):

- % населення (24-64 р.), яке оцінює стан особистого здоров’я як гарне (дані опитування);

- % інвалідів працездатного віку, які зайняті регулярною виробничою діяльністю;

- середня кількість днів тимчасової непрацездатності на 1 працюючого на рік;

- % населення з довготривалою інвалідністю;

- кількість нових випадків туберкульозу (всі форми), вірусного гепатиту, хворих із злоякісними новоутвореннями (поширеність), осіб із хворобами системи кровообігу; хворих на хронічні обструктивні захворювання легенів; хворих на цукровий діабет;

- індекс КПВ у дітей 12-річного віку (середня кількість зубів із карієсом, пломбованих чи видалених);

- середня кількість видалених зубів у віковій групі 35-44 років;

- % беззубих людей у віковій групі 65-74;

- кількість новонароджених з генетичними порушеннями;

- кількість випадків синдрому Дауна;

- кількість осіб працездатного віку з тривалою непрацездатністю;

- кількість нових випадків ішемічної хвороби серця (ІХС);

- кількість нових випадків раку шийки матки; молочної залози;

- кількість дорожніх пригод з пораненнями чи жертвами;

- кількість загиблих чи поранених у дорожніх пригодах;

- кількість загиблих чи поранених внаслідок побутових нещасних випадків удома;

- кількість загиблих чи поранених внаслідок побутових нещасних випадків на роботі;

- кількість уживаного тютюну (в кг за рік на 1 мешканця);

- вживання чистого алкоголю (в літрах за рік на 1 мешканця);

- кількість транспортних пригод, пов’язаних з вживанням алкоголю;

- % населення (міського і сільського окремо), забезпеченого гігієнічними засобами видалення стоків (каналізація тощо);

- % населення (міського і сільського окремо), яке проживає в будинках з водогоном;

- % населення без доступу до питної води на близькій відстані;

- % поверхневих вод, придатних за національними стандартами для підготовки питної води;

- % рекреаційних вод, придатних для використання за національними стандартами;

- кількість годин протягом року, коли концентрація завислих твердих часток у повітрі перевищувала 250 мкг./м³;

- кількість годин протягом року, коли концентрація озону в повітрі перевищувала 200 мкг. на 1 м³;

- кількість масових харчових отруєнь протягом року;

- кількість осіб, які отруїлися харчовими продуктами протягом року;

- % населення, яке мешкає в оселях, які не відповідають стандартам;

- % безпритульних;

- середня кількість мешканців на 1 кімнату в житлових будинках;

- кількість випадків професійних захворювань у віці 15-64 роки;

- кількість смертей від професійних захворювань у віці 15-64 роки;

- середня річна втрата робочих днів на 1 працюючого внаслідок професійних захворювань;

- площа країни в км²;

- відсоток міського населення.

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
3. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
4. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
5. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
6. Аналіз диференціації населення за доходами
7. Аналогові вимірювальні прилади
8. Антропологічні особливості давнього населення території України
9. Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
10. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
11. Багатовимірні випадкові величини. Система двох випадкових величин
12. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки

Переглядів: 579