Забруднювачі середовища приміщень, які виділяються внаслідок різних видів діяльності людини.

Діоксид вуглецю та водяна пара продукуються людиною i тваринами в процесі реакції обміну речовин, під час дихання, терморегуляції, а також спалювання будь-чого у приміщенні. Вода, яку використовують для прибирання приміщень, миття та прання, може суттєво збільшити вміст водяної пари в атмосфері приміщення. Температура повітря між +18 °С та +24 °С за наявності нормальної теплоізоляції одягу не становить ризику для здоров'я людини в разі низьких рівнів фізичних навантажень. У цьому температурному інтервалі для здоров'я необхідною є відносна вологість повітря від 20 до 70 %. Відносна вологість, якій надається перевага,— між 40 та 50 %, але не нижча від 30 %.

Зниження вмісту водяної пари в повітрі приміщень (відносна вологість <30 % за умов кімнатної температури) може спричинювати сухість слизових оболонок, кон'юнктивіти та загальну сухість шкіри. Бактерії та плісені, завислі в сухому повітрі, менш життєздатні. Підвищується також кількість гігроскопічних часток пилу, виникає статична електрика.

У приміщенні iз середньою та високою вологістю більш їдким стає тютюновий дим. Якщо відносна вологість перевищує 70%, починають множитися плісень та бактерії, частіше зустрічаються пилові кліщі, підвищується виживання в повітрі патогенних бактерій. За температури понад 24°С вологість перешкоджує випаровуванню поту, зумовлюючи тепловий дискомфорт i напруження терморегуляції, що само по coбi може являти ризик для ociб зi слабким здоров'ям.

Концентрація СО₂ майже завжди висока у закритих приміщеннях, де перебувають люди. Якщо вона перевищує 0,5% порівняно iз зовнішнім рівнем 0,03 %, то в разі тривалого впливу є підстави побоюватися зрушень кислотно-основного стану організму. Концентрації понад 0,1—0,15 % можуть спричинювати головний біль i запаморочення.

Запахи та життєздатні частки. У будь-якому замкненому середовищі запашні речовини легко можуть досягти відчутної концентрації. Саме по co6i відчуття стороннього запаху не може розглядатися як чинник, негативний для здоров'я, але високі концентрації запашних речовин чи неприємний характер запаху можуть зумовлювати стресові стани та зміни поведінкових реакцій.

Життєздатні частки приносить у повітря приміщень людина у вигляді бактерій, вipyciв, грибів, паразитів. Вентиляційні системи, зволожувальні установки, аерозольні та спрейні пристрої також можуть бути джерелами життєздатних часток, поряд з килимами і гардинами тощо. Домашні тварини, гризуни, комахи i рослини теж можуть служити джерелами живих часток у повітрі приміщень. Звичайні заходи боротьби із життєздатними частками включають усунення джерел, розбавлення повітря приміщення свіжим повітрям, а також фільтрування. Нові будівлі слід конструювати таким чином, щоб зменшити можливість поширення цих часток із однієї зони в іншу.

Нині розглядають питання про можливість впливу систематичних змін швидкості вентиляції на поширення інфекційних хвороб, особливо в лікарнях. Хоча поки що є мало даних, які б засвідчували певний ефект, слід мати на увазі, що декілька років тому поліпшення вентиляції допомогло знизити рівень багатьох інфекційних захворювань. Варто зауважити, що зміни, що зумовлюються новими системами вентиляції, слід вивчати на репрезентативних популяціях, наприклад, в родинах, які живуть у нових будинках з низьким рівнем вентиляції.

Слід звернути увагу на тарганів як нoсіїв бактерій. Є дані, що від тарганів, виловлених у житлових помешканнях, виділено до 30 видів бактерій, 54 % з яких належать до умовно патогенних, але зустрічались i збудники харчових токсикоінфекцій. Було встановлено, що кожен тарган несе на тілі до 14 млн. бактерій та близько 7 млн. міститься у кожній гранулі його фекалій. У зв'язку з цим особливого значення набувають санітарно-гігієнічні заходи боротьби з тарганами.

Тютюновий дим. Паління цигарок, трубок та сигар є одним із головних i поширених джерел забруднення повітря в приміщеннях. Обмежимось розглядом впливу диму на якість кімнатного повітря i на присутніх ociб, які не палять. Негативний вплив паління на власне курців, безумовно, більш серйозний. Пасивні курці (особи, котрі самі не палять, але перебувають у приміщенні, де палять) зазнають впливу підвищених рівнів С0₂, що безпосередньо зв'язано із серцево-судинною інвалідизацією, а також дією можливих канцерогенних речовин, які виділяються в атмосферу з тютюновим димом. Страждають, зокрема, особи із респіраторними захворюваннями, здорове населення зазнає неприємних відчуттів (подразнення кон'юнктиви очей, кашель, можлива також нудота від дії альдегідів, NO₂ та малих часток).

В світі стимулюються наукові дослідження, що стосуються визначення тривалого впливу на здоров'я пасивного курця. 79% медиків розглядають пасивне паління тютюну як серйозну загрозу для здоров'я. Пасивне паління створює небезпеку виникнення раку легень i в ociб, які не палять. У них може виникати також загроза тромбозу артерій та порушення діяльності серцево-судинної системи.

Особливо шкідливе пасивне паління для дітей. Доза нікотину, яку діти можуть поглинати за умов пасивного паління, залежить від кількості тютюну, що його випалюють. Внаслідок пасивного паління може статися загибель плода. Пасивне паління є причиною чисельних проявів патології з боку бронхів та легень у дітей. Результати опублікованих досліджень, які стосуються гострих i хронічних захворювань верхніх та нижніх дихальних шляхів у дітей курців, свідчить про те, що у 30 % дітей молодше 2 років, які госпіталізовані з бронхітом та пневмонією, палив хто-небудь із батьків, а у дітей молодших 5 річного віку інфекції ЛОР-органів виникали у 2 рази частіше, якщо палила мати. Хронічна патологія органів дихання зареєстрована у 30—80 % дітей та підлітків, батьки яких палять.

Оксиди азоту та вуглецю. NO₂ є одним із оксидів азоту, який завдає шкоди здоров'ю людей всередині приміщень у вигляді підвищення частоти респіраторних хвороб та змін функції легень, хоча останні більш пов'язані з піковими значеннями, ніж із середніми за тривалий період.

Головним наслідком дії оксиду вуглецю СО на організм є утворення сполук карбоксигемоглобіну, що негативно впливають на киснево-транспортну функцію нирок. Жителі, які страждають на серцево-судинні захворювання, складають групу найвищого ризику, оскільки перевищення втричі вмісту фізіологічно продукованого карбоксигемоглобіну, що дорівнює 0,8 %, призводить до збільшення частоти приступів стенокардії напруження.

Предмети особистої гігієни, включаючи косметику, лак для волосся, дезодоранти, лаки для нігтів та розчинники лаків, а також засоби для чищення містять широкий спектр летких речовин i твердих часток, а багато з них містить також пропеленти аерозолів. Пропелентами є хлоровані фторвуглецеві сполуки, нині заборонені в деяких країнах, закис азоту, хлорметил, хлорвініл, бутан, пропан. Засоби для чищення та полірування, відбілювачі та детергенти, як правило, мають органічну основу, яка випаровується в повітря приміщення.

Транспортні засоби. Більшість літаків розраховано на велику кількість пасажирів на 1 м³ внутрішнього простору i мають вмонтовані прилади для забезпечення високої швидкості вентиляції. Тому літак на злітній смузі, який став на стартову позицію та очікує злету, може затягувати вихлопні гази, що виходять з інших літаків, а ці гази часто містять пари незгорілого пального, СО i NO₂. Під час польоту в літак надходить дуже сухе повітря. До того ж на великих висотах додається надлишок озону в концентрації до 0,3 нг/м³. Тютюновий дим також створює проблеми, хоча останнім часом на багатьох авіалініях у літаках досить чітко виділяють зони, де паління заборонено. I нарешті, швидка зміна тиску атмосфери в салоні може спричинитися до різних ускладнень, особливо в чутливих оciб.

У поїздах щільність заповнення внутрішніх об'ємів людьми дещо менша, ніж у літаках, i відповідно менша швидкість вентиляції. Хоча двигуни залізничних потягів i продукують деякі забруднювачі, внутрішнє середовище вагонів забруднюється, головним чином, тютюновим димом. У поїздах зарубіжних кpaїн вже давно практикується розподіл купе на дві категорії: для тих, хто палить, i для тих, хто не палить.

В автомобілях та автобусах забезпечується відносно висока швидкість руху. Оскільки ці транспортні засоби рухаються у безпосередній близькості один від одного по загальній дорожній смузі, в автомобілі, що йдуть позаду, потрапляють гази з машин, що їдуть попереду. У вихлопних газах знайдено СО, СО₂ та NО₂, а також оксилати. У вихлопних газах автомобілів, що стоять із включеним двигуном, навіть якщо вихлопна система працює нормально, виявляють значні концентрації СО. У тунелях для автомобільного транспорту також було зафіксовано значний вміст СО та свинцю.

Термінали i гаражі часто містять високі концентрації у повітрі продуктів згорання газів. На станціях підземних доріг та в тунелях визначають високі концентрації радону. Ці споруди повинні добре вентилюватися.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Забруднювачі, які виділяють будівельні матеріали.	\|	Середовища.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.