• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Наслідки

•Серпневий заколот військовиків провалився завдяки єдності всіх дій лівих сил.

• Підвищився авторитет більшовиків.

• Сталася «більшовизація Рад».

8 вересня.Київська рада робітничих депутатів прийняла більшовицькі резолюції.

• Зросла чисельність червоногвардійців.

У жовтні 1917 р. вони вже мали в Україні понад 15 тис. червоногвардійців, з них 3 тис. — в Києві;

• За таких умов В. Ленін висунув гасло «Вся влада Радам!»
через збройне захоплення влади.

З'їзд народів Росії

(скликаний у Києві 8—15 (21—28) вересня 19.17 р.)

Брали участь литовці, естонці, молдавани, білоруси, грузини, євреї, буряти, донські козаки. Роботою з'їзду керував М. Грушевський. у Центральна Рада взяла на себе ініціативу стати координа­ційним центром для народів, які прагнули до автономії та федеративної перебудови Росії.

1. Ішлося про шляхи перетворення Російської централізо­ваної держави на федеративний союз демократичних рес­публік.

2. Прийнято рішення про те, що скликання Всеросійських установчих зборів не повинно перешкоджати скликанню крайових Установчих зборів.

3. Було утворено громадську організацію - Раду народівіз центром у Києві. До неї мали входити по 4 представники кожної національності незалежно від їх чисельності. Голо­вою Ради обрано М. Грушевського.

Значення

•З'їзд фактично підтримав Перший універсал Централь­ної Ради, в якому проголошувалося право українського народу на скликання Українських установчих зборів.

•Центральна Рада намагалася сприяти національно-визвольному рухові інших народів, не обмежуючись лише вирішенням власне українських питань.

Демократична нарада

(вересень 1917 р.)

Скликалася Тимчасовим урядом, щоб стабілізувати внутріш­нє становище в Росії та піднести авторитет влади.

Проводилася в Петрограді, на яку були запрошені ' представники політичних партій, громадських організацій.

Центральна Рада відправила на нараду свою делегацію, що виступила з виробленою платформою (пропозиціями)

від її імені.

• Надання всіх земель у розпорядження земельних комі­тетів, обраних селянами.

• Введення державного контролю за промисловістю і торгівлею.

• Вихід із Першої світової війни, укладення миру.

• Негайне скликання Всеросійських Установчих зборів.

• Визнання права націй на створення незалежної держави.
•Визнання вищою владою в Україні Центральну Раду і

Генеральний секретаріат.

1. Демократична нарада платформу Центральної Ради не схвалила.

2. Був обраний Предпарламент — дорадчий орган при Тим­часовому уряді.

3. Відносини між Тимчасовим урядом і Центральною Радою й надалі загострювалися.

3-й Всеукраїнський військовий з'їзд

(7 (20) жовтня 1917 р.)

1. Від імені Центральної Ради з'їзд привітав М. Грушев-
ський, який висловив упевненість у тому, що боротьба на­
роду за національне визволення закінчиться перемогою,
тобто створенням власної держави - Української Народної
Республіки.

2. З'їзд вимагав від Центральної Ради:

• повної українізації армії та флоту;

• негайного укладення миру; •рішучіших дій.

3. З'їзд висловив підтримку Центральній Раді.

4. З'їзд прийняв резолюцію про необхідність негайного про­голошення України демократичною республікою.

5. З делегатів з'їзду було сформовано 1-й Український полк охорони революції.

З'їзд вільного козацтва в Чигирині

(жовтень 1917р.) •

Делегати представляли 60 тис. організованих вільних ко­заків.

Вільне козацтво визнавало лише владу Центральної Ради.

Було утворено Генеральну раду. Очолив її, ставши по­чесним отаманом Вільного козацтва, генерал П. Скоропад­ський.

S48

Тема. Українська державність у 1917-1921 pp.

Події напередодні прийняття III Універсалу

1. 22 вересня 1917 р.Центральна Рада одностайно ухвалила скликати Установчі збори України. Скликання планувалося на 8 вересня 1917 р.Міністр юстиції Тимчасового уряду по­рушив слідчу справу проти Центральної Ради.

2. Депутація Центральної Ради виїхала до Петрограда для переговорів. У столиці для них було приготовлено камери в тюрмах. Секретарів врятувало падіння Тимчасового уряду.

3. 25 жовтня (7 листопада) 1917 р.Збройне повстання у Пе­трограді, внаслідок якого більшовики скинули Тимчасовий уряд (відбувся більшовицький переворот).

II Всеросійський з'їзд рад робітничих і солдатських депу­татів ухвалив декрети про мир і землю, утворив новий ро­сійський уряд — Раду народних комісарів на чолі з В. Т. Ле­ніним.

4. Після одержання звісток про події в Петрограді ввечері
Мала рада зібралася на закрите засідання разом із представ­
никами інших організацій, щоб утворити надзвичайний ор­
ган виконавчої влади.

• Створено революційний Комітет з охорони революції в Україні (київські більшовики В. Затонський, І. Крейсберг, Г. П'ятаков через день вийшли зі складу Комітету).

• На всій території України Комітет мав розпоряджатися всіма силами революційної демократії, йому підпоряд­кувалися всі органи влади.

•Комітет був відповідальний перед Українською Цен­
тральною Радою. . -

• При комітеті утворився штаб, який мав подбати про ор­ганізацію відсічі контрреволюційним силам.

• Після того як Центральна Рада засудила Жовтневий пе­реворот у Петрограді, Комітет розпався.

Жовтневі події в Україні

27 жовтня 1917 р.Більшовики скликали розширений пле­нум рад робітничих і солдатських депутатів за участі представників військових частин. Утворено революцій­ний комітет - орган керівництва збройним повстанням.

28 жовтня 1917 р.Ревком було заарештовано вояками Київ­ського військового округу. ₍

29 жовтня 1917 р.Більшовики обрали новий ревком.

29—31 жовтня 1917 p.Початок більшовицького повстання. Почалися бої, переважно на Печерську та в районі за­воду «Арсенал». На вулицях міста з'явилися барикади. Київські робітники загальним страйком підтримали більшовицьке повстання.

Сили сторін

1. На боці більшовиків — збільшовизовані військові части­ни і червоногвардійські загони (6500 душ).

2. Війська, вірні Тимчасовому урядові, становили 10 тис. (юнкери, курсанти шкіл прапорщиків, солдати й офіцери частин Київського військового округу).

Позиція ЦентральноїРади

Спочатку Центральна Рада зайняла позицію нейтралітету щодо більшовицького повстання, а згодом підтримала його і змусила прихильників Тимчасового уряду залишити місто. Забезпечення порядку в місті було покладено на сили Цен­тральної Ради, які контролювали всі головні пункти, зокре­ма й пошту і телеграф.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
7. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
8. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
9. Безробіття, його види і наслідки.
10. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Види недійсних правочинів та їх правові наслідки

Переглядів: 647