Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Торгівля й фінанси

• Заборона приватної торгівлі, перехід до прямого товарообігу.

• Згортання товарно-грошових відносин.

• Установлення твердих цін на товари.

• Карткова система постачання міського населення.

• Розміри продовольчого пайка визначалися за «класовою ознакою», тобто робітники отримували більше, ніж службовці. Проте і в робітників пайок був незначним — 300-400 г хліба на добу.

• Скасування платні за житло, комунальні послуги, транспорт.

Методи впровадження політики «воєнного комунізму»:

• червоний терор; ,

• жорстка централізація;

•утворення комітетів бідноти як опорних пунктів більшовиків на селі;

• утворення продзагонів;

• реквізиції, конфіскації;

• кругова порука.

Наслідки політики «воєнного комунізму»

• Занепад економіки та господарської діяльності.

• Скорочення обсягів угідь, що обробляли селяни.

• Встановлення відкритої військової диктатури в політичній сфері.

• Посилення командних методів керівництва економікою.

• За рахунок пограбування селян та примусової прані робітників було забезпечено обороноздатність Червоної армії.

• Погіршення умов життя народу.

• Різке падіння купівельної спроможності грошей та перехід до натурального способу ведення господарства.

• Посилення соціальної напруги.

• Розгортання повстанського руху проти політики більшовиків.

У квітні 1919 p.. в Україні відбулося 98 антирадянських виступів, а в червні — липні — вже 328.

Продовольча диктатура

(встановлено в Україні 12 квітня 1919р. декретом ВУЦВК)

Продовольча диктатура ~ державна монополія на продовольчі товари.

Усім продовольством розпоряджалися лише державні органи.

На принципах «воєнного комунізму» будувалася продовольча справа в Україні.

• Оголошено державну монополію на найважливіші продовольчі товари — хліб, цукор, чай, сіль. Цими продуктами розпоряджалися лише державні органи.

• Народний комісаріат продовольства оголошувався єдиним органом, який мав право заготовляти і розподіляти продовольчі товари.

• Розподіл відбувався за «класовим принципом»: більше - вищим чиновникам державного і партійного апара-

ту, червоноармійцям, робітникам воєнних підприємств, майже нічого - так званим «нетрудовим елементам» і членам їх сімей.

• Вводилася продовольча розкладка.

* Створювалися в містах продовольчі органи, які у про
веденні хлібозаготівель спиралися на сільську бідноту і
робітничі продовольчі загони.

•Заборонялося приватну торгівлю продуктами харчування.

Українські політичні партії в 1918-1920 pp.

1. Комуністична партія більшовиків України (КП(б)У, ство
рена у 1918р.

Діяла як складова частина РКП (б). Першим секретарем ЦК КП(б)У став Г. П'ятаков.

Спочатку населення підтримувало КП (б)У, бо їх приваблювали більшовицькі гасла: «Фабрики - робітникам», «Земля - селянам», «Мир - народам» тощо.

2. В Україні діяли легальні партії, які мали розходження з
лінією РКП (б):

• Українська комуністична партія боротьбистів - УКП(б).
Утворилася внаслідок розколу УПСР, ліва частина якої

виокремилась у партію УПСР - боротьбистів (за назвою центрального органу - газети «Боротьба»). Лідери: В. Блакитний, Г. Гринько, О. Любченко, О. Шумський. Виступали за радянську владу в Україні, зближалися з КП (б)У. Але з більшовиками були розбіжності з питання національного самовизначення України. Боротьбисти домагалися утворення незалежної від Росії радянської України, яка перебувала б з РСФРР у дружніх стосунках. У 1920 р. під тиском РКП (б) УКП (б) розпустила свої політичні організації та ввійшла до складу КП(б)У

• Українська комуністична партія (УКП), утворилася у
1920 р. на базі лівого крила Української соціал-демокра-
тичної партії.

Ця партія не стала масовою. РКП(б) дозволила легальне існування УКП, враховуючи її малочисельність та незначний вплив на політичне життя. Згодом її було змушено самоліквідуватися, а членів увійти до складу КП(б)У. •Група «демократичного централізму» в РКЩб (децис-тів), на чолі якої стояв Т. Сапронов, виступала проти воєнних методів керівництва господарським життям і самою партією. У 1920 р. було відкликано з України всіх лідерів децистів, а в Україну приїхало близько 900 відповідальних партійних працівників з Росії, які почали перереєстрацію республіканської партійної організації. Керувало чисткою тимчасове бюро ЦК КП(б)У на чолі з С Косіором.

ЦК КП(б)У було розпущено і призначено перереєстрацію членів компартії України, після чого її склад зменшився на третину. Так КП(б)У позбавилася «неслухняних» членів партії.

Висновки

1. Політика радянського уряду в Україні спрямована на утвердження більшовицького режиму.

2. Економічною політикою більшовиків був «воєнний комунізм», що призвів до розриву економічних зв'язків між містом і селом, посилення централізму, втрати приватної ініціативи, до занепаду господарської діяльності в Україні та соціальної напруги.

3. Майже вся Україна була охоплена антибільшовицьким повстанським рухом, найбільшу активність серед якого виявляло селянство.

4. Усі небільшовицькі комуністичні партії України повірили
обіцянкам більшовицьких лідерів і були змушені самороз-
пуститися. Форсовано формувалася однопартійна система.

Радянсько-польська війна та Україна Варшавська угода

(21 квітня 1920 р.)

С. Петлюра вів переговори з Польщею про створення спільного антибільшовицького фронту в Україні. У квітні 1920 р. було підписано три таємні конвенції (угоди) - політичну, торговельно-економічну, військову, відомі під загальною назвою Варшавська у года.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Листопада 1919 р.радянські війська зайняли Чернігів, 12 грудняоволоділи Харковом. 16 грудня 1919 р. бігьшовики увійшли до Києва.	\|	Ставлення до Варшавської угоди

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.