• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Внутрішні чинники

). Низька національна і політична свідомість народних мас. 2. Українці не змогли зорганізуватися як нація, національна ідея не мала широкої підтримки.

3. Не було єдності між національними силами різної по­літичної орієнтації (монархістами, республіканцями, при­хильниками радянського ладу). Не винайдено тієї мети, яка об'єднала б усі сили, що прагнули української державності.

4. Не було належного розуміння значення своєї державнос­ті, українським силам бракувало зрілості й самостійності.

5. Вузька соціальна база революції.

Особливо слабкі позиції українська революція мала у міс­тах, де переважало неукраїнське населення, серед якого міцними були позиції більшовиків.

Вони мали також вплив на ту частину селян, які повірили обіцянкам більшовиків передати їм землю.

6. Частина селянства та інтелігенції України відмовилася від підтримки будь-якої форми національної української державності, центральної влади взагалі.

7. Відсутність серед політичної еліти чітких настанов щодо державного будівництва, схильність її до соціалістичних експериментів та загравання з федерацією Росії.

8. Слабка роз'яснювальна діяльність серед населення.

9. Негативну роль відіграла міжпартійна і внутрішньопар­тійна боротьба, особисте суперництво серед керівників УНР, хаос всередині країни.

«Період у побудові української держави — це боротьба по­стійна своїх зі своїми... Хто ж руйнував любу Україну, як не власні діти...» (І. Левицький).

10. Численні помилки керівників Української держави.

11. Не здійснено глибоких соціально-економічних реформ. Керівники Української революції допускалися прикрих по­милок у соціально-економічній сфері, практичних справах.

Зовнішні чинники

Несприятлива для УНР міжнародна обстановка, спрямова­на на допомогу білогвардійцям та відновлення Польщі:

• пряме втручання в українські справи радянської Росії;

•національно-демократичним силам довелося вою­вати на два фронти: проти російських більшовиків і

російських білогвардійців, які стояли на позиціях не­визнання самостійності України;

•не було підтримки демократичних держав Західної Єв­ропи;

•білогвардійських і польських інтервентів підтримувала Антанта.

Наслідки Української революції

1. Національно-визвольна боротьба українського народу
закінчилася поразкою.

2. Державну незалежність було втрачено.

3. Революція привела до життя більшовицьку УСРР, а зна­чить, хоч формально, але Україна мала свої кордони, свої органи управління, свою конституцію, і не відбулося меха­нічного злиття з радянською Росією.

4. На більшій частині українських земель встановлено радян­ську владу, розпочалися соціалістичні перетворення. Україн­ському народові нав'язано чужу його прагненням воєнно-комуністичну модель соціально-економічного розвитку.

5. Не відновлено територіальної цілісності.

Західні українські землі окуповано Польщею,' Румунією і Чехо-Словаччиною, а східні - радянською Росією.

6. За роки революції господарство України опинилося в ста­
ні глибокої кризи, більшість промислових підприємств не
працювало, транспорт було розорено, на одну третину по­
рівняно з довоєнним періодом скоротилися посівні площі,
знизилася врожайність. _________ ._____ •____ ■

Уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917—1921 pp.

Події національно-визвольної боротьби 1917—1920 pp. стали важливим уроком для наступних борців за визволен­ня України:

• необхідно чітко розробити програму розбудови націо­нальної держави;

• потрібно спиратися на внутрішні сили народу, оскільки
розрахунок на іноземну допомогу завжди небезпечний;

•треба забезпечувати єдність усіх національно-патріотичних сил для досягнення спільної мети - не­залежності;

•важливість взаємних поступок, компромісів різних національно-патріотичних сил, без чого неможлива єд­ність їхніх дій та зусиль;

•діяти рішучіше у вирішенні соціально-економічних проблем, турбуватися про добробут народу;

•постійно охороняти інформаційний простір, рішуче припиняти діяльність ворожих політичних партій чи громадських організацій;

• створити регулярну армію, покликану захищати націо­
нальну державу; -

•проводити активну агітаційно-пропагандистську ро­боту;

• забезпечувати зовнішньоекономічні та зовнішньополі­тичні інтереси України;

• враховувати зовнішньополітичну ситуацію, домагатися підтримки незалежності України великими державами світу.

Чому українські уряди постійно намагалися

залучити зовнішні сили для утвердження своєї

влади, а не прагнули знайти підтримки серед

населення власної країни?

Українські уряди Центральної Ради, Гетьманату, Дирек­торії не використовували свої власні сили для того, щоб до­могтися незалежності.

1. Не було єдності між національними силами.

2. Не всі розуміли значення своєї державності.

3. Не створено боєздатної української армії, недооцінюва­лася її роль і значення.

4. Українські уряди мало робили для здійснення соціально-економічних перетворень всередині країни і народ не під­тримав їх.

5. Велися внутрішні міжусобиці.

6. У країні тривав хаос.

Замість серйозних перетворень всередині країни уряди зверталися за допомогою до інших держав.

•Так, втративши підтримку народу, не створивши боє­здатної своєї армії, не одержавши підтримки країн Ан­танти, Центральна Рада звернулася за допомогою до Ні­меччини та Австро-Угорщини на переговорах у Бресті.

• Німеччина й Австро-Угорщина зобов'язувалися допо­могти Центральній Раді відновити контроль над усією територією України, але за це уряд У HP зобов'язувався постачати Німеччині з України продовольство, що ви­кликало незадоволення народу. Ще більше виникло незадоволення народу, коли Німеччина й Австро-Угорщина почали окупацію України і встановили свій окупаційний режим.

• Павло Скоропадський теж прийшов до влади за під­тримки німців, які встановили в Україні жорсткий оку­паційний режим. Уряд П. Скоропадського здійснював свою політику в інтересах заможних верств населення. Народ був незадоволенні!.

•Директорія теж не спиралася на підтримку народних мас. Тому С Петлюра звернувся за допомогою до Польщі, уклавши з нею Варшавську угоду (квітень 1920 p.). Поль­ські війська вирушили в Україну, що викликало велике не­задоволення народу.

Визволення своєї країни можливе лише власними силами,

про що забували українські уряди.

Історичне значення боротьби українського народу за незалежність у 1917-1921 pp.

І. У роки революції створено українську державу, яка була мрією багатьох борців за незалежність.

2. У боротьбі за українську державність брали участь сотні тисяч патріотів.

3. Створення та діяльність національних урядів привчали жителів міст і сіл України відчувати себе українцями.

4. Національна свідомість, притаманна раніше обмеженій частині інтелігенції, поширилася на всі верстви українсько­го суспільства.

5. Чотирирічна боротьба за свободу українського народу змусила керівників більшовицької партії відродити націо­нальну державність України, хоч і в обмеженій радянсько-партійній формі. Незважаючи на те що радянська форма державності була фіктивною, на географічній карті світу з'явилася країна з чітко окресленими кордонами.

6. Завершення розгрому армії Врангеля і польсько-радян­ської війни поклало край існуванню У HP. Однак залишився її уряд у вигнанні. -

24 серпня 1991 р.У Києві президент Уряду М. Плав'юк, го­лова уряду І. Самійленко та Голова Української Національ­ної Ради М. Воскобійник передали свої повноваження пер­шому президенту незалежної України Л. Кравчуку.

7. Наявність на короткий період власної державності за­
кріпила у народу ідею самостійної державної традиції, яка
здійсниться у наступних поколіннях.

16 травня 2005 р.Президент України видав Указ «Про увіч­нення пом'яті діячів Української Народної Республіки і За­хідноукраїнської Народної Республіки».

8. Без героїчних подій 1917—1921 pp. було б неможливим проголошення державної незалежності України в 1991 р.

9. Боротьба українського народу за незалежність стала при-кладом для наступних поколінь борців.

Держави, проголошені в першій половині XX ст. на території України

•унр.

• Кримсько-татарський національний уряд.

• Одеська радянська республіка. •Донецько-Криворізька радянська республіка.

• Радянська соціалістична республіка Таврида.

• Українська держава П. Скоропадського.

• Директорія. УНР. •ЗУ HP.

• УСРР

• Галицька соціалістична радянська республіка.

• Гуцульська республіка.

• Хотинська директорія.

• Карпатська Україна.

• Кримський крайовий уряд.

Тема. Культура і духовне життя в Україні 1917-1921 pp.

Умови розвитку культури

1. Крах Російської імперії з її багатовіковою централізатор­ською і русифікаторською політикою.

2. Складна політична ситуація, пов'язана з громадянською війною.

3. Збройні інтервенції інших держав.

4. Господарська розруха.

5. Нестача коштів на розвиток культури.

6. Загибель та еміграція багатьох діячів науки і культури в 1917-1921 pp.

7. Загибель у вирі війни багатьох нагромаджених віками культурних цінностей або вивезення їх за кордон. -

Читайте також:

1. Аналіз внутрішніх ризиків
2. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
3. В.Винниченко – голова і генеральний секретар з внутрішніх
4. Валовий внутрішній продукт
5. Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резиден­тами країни за рік.
6. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
7. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
8. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків
9. Види і структура внутрішніх правовідносин у приватних аграрних підприємствах кооперативного і корпоративного типів.
10. Визначення внутрішніх зусиль
11. Визначення зовнішніх і внутрішніх надлишкових тисків
12. Винесення внутрішніх, розумових дій назовні називають ексте­ріоризацією.

Переглядів: 1072