• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Системи підтримки прийняття рішень. Сутність і компоненти системи підтримки прийняття рішень.

Створення інформаційних моделей. Порядок виконання робіт. Інтерфейс програмних засобів. Формування інформаційної бази. Види аналізу. Основні етапи виконання робіт. Особливості роботи з програмами. Використання результатів.

Інформаційна база (ІБ). Етапи розвитку інформаційних баз ІС. Бази даних, банки даних (БД) та системи управління БД (СУБД). Теорія нормалізованих відношень. Розподілені БД. Захист інформаційних ресурсів.

Інформаційна база (ІБ) представляє собою сукупність впорядкованої інформації, що використовується об'єктом. Вона є основою інформаційної системи будь-якого об'єкта. Інформаційні бази поділяються на позамашинні і машинні.

Позамашинна інформаційна база - це сукупність повідомлень і документів, інформація з яких може бути сприйнята людиною без використання засобів обчислювальної техніки

До засобів організації та ведення позамашинної ІБ належать:

· системи класифікації та кодування інформації;

· уніфіковані системи документації;

· методичні та інструктивні матеріали.

У процесі створення позамашинної ІБ можуть виконуватись ряд операцій (рис.6.4). Згідно Закону України «Про інформацію», документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві. Основним носієм інформації у позамашинному середовищі є паперові документи.

За ознакою інформації, що міститься в документі, і за призначенням (подальшим використанням) вони поділяються на вхідні та вихідні. Вхідні документи можуть бути нормативно-довідковими та оперативними. Перші належать до категорії умовно-сталої інформації і містять різні регламентуючі норми та нормативи, характеристики об'єктів, ціни, тарифи, які тривалий час використовуються в розрахунках без змін. Оперативні документи містять інформацію, що відображає поточний стан об'єкта управління. До оперативних документів належать облікові прибутково-витратні документи на товари і матеріали, накладні, платіжні документи тощо.

Вихідні документи формуються в процесі автоматизованої обробки і є результатом певних управлінських рішень. Пояснення та інструкції щодо заповнення документів і контролю їх вірогідності, використання кодових позначень, підготовки документів до введення в електронну пам'ять, приймання і реєстрації документів, процеси і правила корегування інформації в документах, архівування, збереження, зняття копій і знищення документів вказані в інструктивних та методичних матеріалах.

Інформація може розміщуватись на спеціальних паперових бланках і зчитуватись з них в пам'ять комп'ютера автоматично за допомогою сканера. Так, наприклад, здійснюється обробка великих масивів даних (тести абітурієнтів, результати голосування чи перепису населення).

Бібліотеки є однією з найпоширеніших форм зберігання і використання інформації. В них вираженням класифікації даних є системні та алфавітні каталоги, які створюються на основі універсальної десяткової класифікації (УДК).

Рис. 6.2. Операції створення позамашинної ІБ

Найбільшою бібліотекою України є бібліотека імені академіка Вернадського. Багато інформації з неї подається не лише в паперовій, а і в електронній формі.

Машинна інформаційна база - представляє собою частину інформаційної бази, сформованої у вигляді інформаційних файлів, які зберігаються в електронній пам'яті та на спеціальних зовнішніх носіях. Машинна інформаційна база може бути організована у вигляді окремих незалежних між собою локальних файлів чи у вигляді бази даних, якою керує система управління базами даних.

Серед засобів організації та ведення машинної ІБ є програмні засоби організації, ведення і доступу до ІБ, технологічні інструкції з ведення ІБ. До програмних засобів належать: СУБД, програмні засоби ведення, обробки, контролю даних, які використовуються у великих ІБ на етапі попередньої обробки; сервісні засоби, що включають програми копіювання, архівування, відновлення даних, антивірусні, мережні утиліти, тощо.

Програмне забезпечення для створення машинної ІБ поділяється на:

· текстові редактори та текстові процесори;

· графічні редактори;

· системи управління базами даних;

· електронні таблиці;

· системи автоматизованого проектування (CAD-системи);

· настільні видавничі системи;

· редактори HTML (Web-редактори);

· браузери;

· системи автоматизованого перекладу;

· інтегровані системи діловодства;

· бухгалтерські системи;

· фінансові аналітичні системи;

· експертні системи;

· геоінформаційні системи;

· системи відеомонтажу;

· інструментальні мови та системи програмування.

Автоматизовані інформаційні системи і нові технології дають можливість оптимізувати і раціоналізувати управлінські функції, відкривають нові шляхи побудови збалансованого суспільства, вдосконалюючи всі сфери його життя і діяльності. Впровадження автоматизованих інформаційних систем дозволило у десятки і сотні разів збільшити швидкість і якість обробки економічної та управлінської інформації при мінімальних затратах людських ресурсів.

Концепція розподільної обробки економічної інформації, що реалізована на базі сучасних ПК та локальних комп'ютерних мереж, передбачає формування автоматизованих робочих місць, що забезпечує діалогову інформаційну взаємодію користувачів і оперативний доступ до централізованих баз даних.

Різноманітність сфер і форм застосування сучасних інформаційних технологій породжує різноманітність способів їх класифікації.

Комплексна автоматизація інформаційних потоків підприємства, організації, відомства, галузі, вимагає створення єдиного інформаційного простору.

Реалізація методів сучасного менеджменту фінансово-господарської діяльності суб'єктів національної економіки можлива за наявності якісних інформаційних ресурсів, що повноцінно характеризують природу економічних явищ і процесів. При чому мова йде про рівень сучасного менеджменту, який характеризується креативністю управлінських дій, що забезпечують пріоритети у реалізації цілей бізнесу. Враховуючи специфіку бізнес-середовища, невизначеність і ризик у реалізації намірів суб'єктами господарювання, необхідно створити повноцінну та якісну, достатньо структуровану інформаційно-аналітичну базу для прийняття ефективних управлінських рішень. Ця ідея не нова, і її концептуальна основа добре означена у теорії інформаційних систем. Проте, як свідчать дослідження, стандартизація в обліку та аудиті, регламентація статистичної і податкової звітності, законодавче трактування змістових понять значною мірою ігнорують цю парадигму. У такий спосіб провокується створення «оригінальних» інформаційних технологій, систем та баз даних відповідно до уподобань менеджерів того чи іншого суб'єкта господарювання. Різнопланове тлумачення багатьох економічних категорій і понять дає змогу суттєво змінювати структуру інформації, класифікаційні ознаки, консолідуючу базу тощо. Як наслідок, знижується якість інформаційних ресурсів, можливість їх використання для досягнення цілей креативного менеджменту в цілому.

Результати спеціальних досліджень свідчать, що більше третини даних, які використовують для захисту своїх бізнес-інтересів у судовому порядку, оскаржують. Ще більш парадоксальним є те, що понад 75% даних статистичної звітності не використовуються у практичній діяльності. Лише частково така інформація береться до уваги при виконанні науково-дослідних робіт. Зауважимо, що витрати на формування, зберігання, обробку та передачу цієї інформації становлять до 50% загальних витрат менеджменту. Причин може бути декілька. Головною з них є неналежний державний контроль за достовірністю, повнотою та своєчасністю формування інформаційно-аналітичного забезпечення на всіх рівнях ієрархії управління національною економікою. Корупція та лобіювання інтересів є підґрунтям інформаційних маніпуляцій для зловживань у правовому полі. Не виконує своїх функцій в Україні і створений інститут аудиторства. По-друге, відсутня мотивація у менеджерів всіх рівнів щодо прозорого відображення економічних процесів, оскільки цим може бути доведена їх професійна невідповідність. По-третє, більшість керівників не знає про можливості інформаційної бази, інформаційних технологій і систем, економетрії тощо. Проведене анкетування менеджерів середньої ланки, хоч і відносно репрезентативне, дає підстави для висновку, що лише 10% із них знають про аналітичні можливості бухгалтерського балансу, 5—7% повноцінно можуть характеризувати звіт про рух грошових коштів, а методикою комплексного економічного аналізу на базі сучасних економі-ко-математичних методів та моделей володіють не більше 1%. Внаслідок цього запити на аналітичні обґрунтування щодо факторного аналізу причинно-наслідкових зв'язків чи моделювання господарських ситуацій є суттєво заниженими. Звідси виникає обмеженість у реалізації економічних методів менеджменту та вмотивованого за національними інтересами державного регулювання. Частіше застосовуються механізми «ручного управління» та владного адміністрування на рівні досягнення поточних цілей, що призводить до політизації управління економічними процесами.

Цілком зрозуміло, що побудувати уніфіковану модель інформаційно-аналітичного забезпечення управління неможливо, проте визначеність концепції його формування дає можливість не лише реалізувати запити користувачів інформації, а й раціоналізувати інформаційні потоки, досягаючи необхідних рівнів масштабної інтеграції і суттєво скорочуючи витрати на її створення. Важливо визначитись із базовими принципами створення інформаційно-аналітичного забезпечення, яке задовольняло б запити менеджерів та не суперечило б теорії проектування інформаційних систем. Головними з них слід визнати такі:

· повнота та достовірність інформаційно-аналітичного забезпечення, яке виражає реальність економічних явищ та процесів, об'єктивну та суб'єктивну природу їх зміни і розвитку. Спотворення чи подання недостовірних даних слід розглядати як економічний злочин, який має правові наслідки, незалежно від того, скоєний він навмисно чи помилково;

· своєчасність формування інформаційно-аналітичної бази для якісної реалізації функцій менеджменту. Такі можливості повною мірою створюються внаслідок використання сучасних інформаційних технологій і систем;

· цільова спрямованість і практична корисність інформаційно-аналітичного забезпечення, орієнтованого переважно на формування конструктивних управлінських дій з економічно виправданим втручанням у хід господарських процесів. Деструктивна аналітика і спотворення економічних реалій має суто політичний зміст і кон'юнктурну основу;

· доступність і однозначність у трактуванні економічних понять, категорій, явищ та процесів, що гарантуватиме адекватне сприйняття управлінських дій. Масштабність цієї проблеми вражає як з причин зміни філософії економічного мислення внаслідок глобалізаційних процесів, так і з мотивів неусвідомленої демократизації ділового партнерства. Різнопланове тлумачення мають базові економічні категорії капіталу, прибутку, витрат, основних засобів тощо. До ділового словника безпідставно вводяться іншомовні терміни, що заплутують змістові характеристики тієї чи іншої субстанції, визначаючи удавану новизну і прогрес;

· доказовість і глибока аргументація інформаційно-аналітичного забезпечення, які виявляються як у науковому застосуванні способів виміру та оцінки, так і у переконливості пріоритетів управлінських дій. Методи зіставлень, балансової ув'язки, непрямих обчислень, дзеркальної статистики тощо дають можливість встановити реальні значення даних. Застосування економіко-математичних методів і моделей, визначення взаємозв'язків і взаємозалежностей дає змогу екстраполювати розвиток економічних явищ та процесів з відповідними оцінками ризику.

Для проектування інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту можуть бути використані такі концепції:

· функціональної будови;

· організаційно-структурної регламентації;

· модульної кластеризації.

Концепція функціональної будови інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту є найбільш поширеною, оскільки традиційно сформувалась відповідно до реалізації функцій менеджменту. Проте його параметри суттєво змінюються із розвитком ринкових відносин та трансформацією економічного мислення. Так, зміна філософії планування приводить до розмежування структурної будови інформаційно-аналітичного забезпечення на рівні індикативного планування у співвідношенні потреби та можливості досягнення цілей і на рівні бізнес-планування, основу якого становлять укладені договори. Очевидно, що саме формування договорів вимагає найбільш якісного інформаційно-аналітичного забезпечення. Також напрацювання механізмів стимулювання вимагає глибокого пізнання природи мотивацій та інтересів тривалого періоду, що і визначає неперервність процесів їх удосконалення. Аналогічна ситуація виникає під час реалізації функцій нормування, організації, контролю тощо. Безумовно, якість інформаційно-аналітичного забезпечення буде визначатись вмілою та повноцінною організацією цих функцій менеджменту. Проте у зоні невизначеності внутрішнього і зовнішнього середовища виникає ризик досягнення цілей, зокрема за дією факторів інформативності. Таку ситуацію не слід розглядати однозначно негативно, оскільки непізнаність, ризик є стимуляторами креативності у пошуку шляхів вдосконалення. При функціональній будові параметри інформаційно-аналітичного забезпечення не можуть бути стандартизованими, оскільки повнота, масштабність, оперативність реалізації функцій менеджменту є індивідуальними, специфічними.

За умов організаційно-структурної регламентації інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту досягається певна параметризація, яка відповідає особливостям роботи різних центрів відповідальності на локальному та глобальному рівнях. Разом з тим, передумовою організаційно-структурної регламентації є досягнення взаємозв'язку та взаємодії всіх структурних підрозділів, інтегрованості локальних цілей та глобальної мети діяльності суб'єктів господарювання. Пріоритетними є пошук і мобілізація можливостей досягнення глобальної мети при заохоченні реалізації резервів продуктивної діяльності кожного локального структурного підрозділу. Обмін інформацією, її доцільна інтеграція за стандартами і на запит користувачів є обов'язковою умовою при такому підході у проектуванні інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту. За цих обставин в інформаційному плані таке забезпечення представлене як розподілені бази даних у єдиній інформаційно-аналітичній мережі, що повноцінно реалізується сучасними інформаційними технологіями та системами. Можна застосовувати матричне моделювання баз даних та інформаційних потоків, що дасть змогу суттєво скоротити час на збирання та обробку даних для різних цільових запитів, а за визнаними замірами і оцінками на основі обґрунтованих алгоритмів диференціації та інтеграції отримати корисну інформацію для прийняття ефективних управлінських рішень. Слід лише створити дієве правове забезпечення, яке б гарантувало об'єктивність інформації, її збереженість, конфіденційність тощо.

Ефективним напрямом створення інформаційно-аналітичного забезпечення сучасного менеджменту, особливо з прогресом інформаційних технологій і систем, є його модульна кластеризація. За відносно невеликої кількості (не більше 30) розрахунково-аналітичних модулів можна отримати різнопланову інформацію кількісного та якісного виміру. Для цього абсолютні натуральні чи вартісні показники визнання і оцінки закладаються в алгоритм певного інформаційно-аналітичного модуля. З цих модулів і даних визнання та оцінки кластеризується інформація, необхідна і достатня для прийняття управлінських рішень. Модульний підхід дає змогу напрацьовувати програмне забезпечення управління даними на основі стандартних програм чи їх пакетів, досягаючи значної економії коштів на створенні інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту.

Параметризація інформаційно-аналітичного забезпечення може супроводжуватися суттєвою раціоналізацією витрат на його створення. На сьогодні створення інформаційних систем з використанням комп'ютерної техніки, засобів комунікацій і репрезентування стало не лише вимогою часу, а й даниною моді. Важко уявити найменшу бізнес-структуру, яка не володіє інформаційними системами певного рівня. Проте ступінь використання їх потенційних можливостей, рівень витратовіддачі дуже низькі. З досліджень відомо, що в середньому потенційні можливості комп'ютерних технологій використовуються на 45—47%, причому в режимі інформаційно-довідкового забезпечення задіяно до 70% продуктивного . часу роботи комп'ютерної мережі, у режимі розрахунків — 20% і у пошуковому режимі процесів — 5—7%. Продуктивний час має велику полярність — від 10 до 70% загального часу роботи. До 15% інформаційних систем не задіяні у продуктивній діяльності, а є предметом іміджу підприємства. Із досліджених бізнес-структур коефіцієнт корисного використання інформаційних технологій становить у бухгалтерії 75—80%, у планово-економічних підрозділах — 60—70, у структурах лінійного управління — 20—30, в апараті вищого адміністрування —10—15%.

Показовим щодо цього є ступінь використання вихідної інформації обліку, контролю, аналізу, аудиту, планування тощо. Вихідна облікова інформація переважно використовується для складання податкової та статистичної звітності та є об'єктом роботи контролюючих органів. В аналітичних оцінках, плануванні та прогнозуванні вона задіяна на 40—60%. Ще менший попит на звітно-статистичну інформацію, де із загальної кількості реквізитів активно використовується не більше 10%. Значною мірою формальним залишається індикативне планування, і лише інформаційно-аналітичне забезпечення інвестування, бізнес-проектів, особливо із залученням іноземних інвесторів, можна віднести до досконалого. В аналітичних оцінках рідко використовуються багатоваріантний пошук з оцінкою альтернатив, багатокритеріальна оптимізація і матричне моделювання, хоча теоретичний доробок у методології та організації цих процесів є дуже суттєвим. Очевидно, що настав час зміни філософії і посилення дисципліни демократичного управління на всіх ієрархічних рівнях влади. Це не лише оцінка рівня цивілізації економічних відносин, а й запорука їх визнання і прогресу у глобалізованому просторі світової економічної інтеграції.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) виникли на початку 70-х років завдяки подальшому розвитку управлінських інформаційних систем і являють собою системи, розроблені для підтримки процесів прийняття рішень менеджерами в складних і слабо структурованих ситуаціях, зв'язаних з розробкою і прийняттям рішень. На розвиток СППР істотний вплив справили вражаючі досягнення в галузі інформаційних технологій, зокрема телекомунікаційні мережі, персональні комп'ютери, динамічні електронні таблиці, експертні системи. Термін СППР (Decision Support Systems) виник у 70-х роках і належить Горрі та Мортону, хоча перше покоління СППР мало чим відрізнялось від традиційних управлінських інформаційних систем, і тому замість СППР часто використовувався термін «системи управлінських рішень».

Досі немає єдиного визначення СППР. Наприклад, деякі автори під СППР розуміють «інтерактивну прикладну систему, яка забезпечує кінцевим користувачам, які приймають рішення, легкий і зручний доступ до даних і моделей з метою прийняття рішень в напівструктурованих і неструктурованих ситуаціях з різних галузей людської діяльності».

Відомі й інші означення, зокрема:

· СППР — такий, що ґрунтується на використанні моделей, ряд процедур з обробки даних і думок, що допомагають керівникові в прийнятті рішень;

· СППР — інтерактивні автоматизовані системи, які допомагають особам, які приймають рішення, використовувати дані і моделі, щоб вирішувати неструктуровані і слабо структуровані проблеми;

· СППР — комп'ютерна інформаційна система, використовувана для підтримки різних видів діяльності при прийнятті рішень в ситуаціях, де неможливо або небажано мати автоматичну систему, яка повністю виконує увесь процес рішень.

Таке розмаїття означень систем підтримки прийняття рішень відбиває широкий діапазон різних форм, розмірів, типів СППР. Але практично всі види цих комп'ютерних систем характеризуються чіткою родовою структурою, яка містить три головні компоненти: підсистему інтерфейсу користувача; підсистему управління базою даних і підсистему управління базою моделей. Ці компоненти забезпечують в СППР реалізацію ряду важливих концепцій побудови інформаційних систем: інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, робасність, керованість.

Інтерактивність СППР означає, що система відгукується на різного роду дії, якими людина має намір вплинути на обчислювальний процес; зокрема при діалоговому режимі. Людина і система обмінюються інформацією в темпі, який порівнянний з темпом обробки інформації людиною. Проте практика показує, що дуже мало керівників і бажають, і вміють вести прямий діалог з комп'ютером. Багато з них віддають перевагу взаємодії із системою через посередника або в режимі непрямого доступу, де можлива пакетна обробка інформації. Водночас властивість інтерактивності необхідна при дослідженні нових проблем і ситуацій, при адаптивному проектуванні прикладних СППР.

· Інтегрованість СППР забезпечує сумісність складових системи щодо управління даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень.

· Потужність СППР означає спроможність системи відповідати на найістотніші запитання.

· Доступність СППР — це здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

· Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

· Надійність СППР полягає в здатності системи виконувати потрібні функції протягом заданого періоду часу.

· Робасність (robustness) СППР — це ступінь здатності системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження. Наприклад, в робасній системі допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів. Хоча між надійністю і робасністю може допомога аналізу розв'язків, тобто проведення аналізу типу «Що ... коли ...?» тощо, пояснення ходу розв'язування, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідків.

Дружні людині СППР дають їй змогу вести інтерактивний діалог для вирішення завдань, використовуючи звичні мови спілкування. СППР можуть «персоналізувати» роботу з користувачем, підстроюватися під його стиль мислення, рівень знань і професійної підготовки, а також засоби роботи. Для СППР ь характерна наявність таких характеристик.

· надання менеджеру допомогу в процесі прийняття рішень і підтримки в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих задач;

· підтримка і посилення міркувань та оцінки менеджера, залишаючи контроль за менеджером;

· підвищення ефективності прийняття рішень, коли акцент зміщується від адміністрування на максимальну продуктивність аналітичного процесу;

· інтеграція моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних і комбінованих) та аналітичних методів зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних;

· підтримка історії поточних і попередніх операцій на основі наповнення БД, а також інформацію зовнішнього характеру та інформацію про середовище.

· комфортність та простота в роботі для менеджерів, які набули значного досвіду роботи – такі системи є дружніми для користувачів, не потребують практично жодних глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують просте пересування по системі, діалогову документацію, умонтовані засоби навчання та інші атрибути програмних інтерфейсних систем.

· підтримка інтерактивного режиму розв'язування задач в мультизадачному безперервному режимі;

· гнучкість та адаптивність для пристосування до змін середовища чи підходів до розв'язування задач, поставлених користувачем - еволюція та адаптація СППР повинні поєднуватися з її життєвим циклом;

· надання користувачу самостійного вибору форми та послідовності вирішення завдань, які відповідають стилю його пізнавальної діяльності — стилю «уявлюваних моделей».

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
5. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
6. IV. Розподіл нервової системи
7. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
8. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
9. IV. Філогенез кровоносної системи
10. POS-системи
11. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
12. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації

Переглядів: 3278